language stringlengths 2 9 | page_url stringlengths 25 757 | image_url stringlengths 54 738 | page_title stringlengths 1 239 | section_title stringlengths 1 674 ⌀ | hierarchical_section_title stringlengths 1 1.2k ⌀ | caption_reference_description stringlengths 1 15.6k ⌀ | caption_attribution_description stringlengths 1 47.4k ⌀ | caption_alt_text_description stringlengths 1 2.08k ⌀ | mime_type stringclasses 7
values | original_height int32 100 25.5k | original_width int32 100 46.6k | is_main_image bool 1
class | attribution_passes_lang_id bool 1
class | page_changed_recently bool 1
class | context_page_description stringlengths 1 2.87k ⌀ | context_section_description stringlengths 1 4.1k ⌀ |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Tombouctou_%C3%A0_l%27heure_du_lion | Tombouctou à l'heure du lion | Contexte géopolitique et historique | Tombouctou à l'heure du lion / Résumé / Contexte géopolitique et historique | L'empire du Mali au début du XIVe siècle. | Map of the w:Mali Empire made by User:Astrokey44 in Corel Painter IX | null | image/png | 988 | 1,580 | true | true | true | Tombouctou à l'heure du lion est une nouvelle de science-fiction de Robert Silverberg, parue en octobre 1990. | La nouvelle est une uchronie, avec deux événements divergents :
le premier est situé en 1348 : à cette date, la Peste noire a été beaucoup plus dévastatrice que dans notre réalité, emportant les trois quarts – et non le quart – de la population d'Europe occidentale. Celle-ci est brisée et sans défense contre l'Empire ottoman, qui conquiert tout sur son passage, jusqu'à l'Angleterre. La Renaissance ne peut donc avoir lieu, pas plus que l'exploration du Nouveau Monde ou l'expansion coloniale européenne. Les royaumes d'Afrique noire comme les empires centre-américains du Nouveau Monde demeurent indépendants. Les techniques ne progressent que lentement. Les Turcs imposent leur langue, devenue langue internationale et diplomatique, ainsi que l'Islam dans la majeure partie de l'Europe.
le second événement divergent est que l'Empire songhaï ne s'est pas effondré en 1591 à la suite de l'invasion des armées du sultan Ahmed al-Mansur Saadi sous le commandement de Djouder à la bataille de Tondibi.
En définitive, cet autre monde uchronique a atteint son XXᵉ siècle. L'empire ottoman sur le déclin commence à se morceler ; déjà l'Angleterre a reconquis son indépendance. D'autres nations se désengagent peu à peu. Pendant ce temps-là, dans l'Empire songhaï, on assiste aux discussions diplomatiques entre les ambassadeurs turc, aztèque, inca, russe, péruvien, maori, chinois, anglais, etc., qui sont venus assister aux funérailles du vieux sultan mourant, « Grand Père », et au couronnement prévu de son fils, « Petit Père »…
L'auteur présente aussi l'environnement géostratégique de cet empire, cerné à l'ouest et sur la côte du Ghana par l'Empire du Mali, au nord-ouest par le sultan de Marrakech, au nord-est par le pacha d'Egypte, au sud par l'Empire du Congo. | |
hu | https://hu.wikipedia.org/wiki/Varga_Katalin_Gimn%C3%A1zium | Varga Katalin Gimnázium | Nemzetközi kapcsolatok 1997 óta | Varga Katalin Gimnázium / Partnerkapcsolatok / Nemzetközi kapcsolatok 1997 óta | A gimnázium előtere | English: The entrance hall of the Varga Katalin Secondary School (Varga Katalin Gimnázium), Szolnok Magyar: A szolnoki Varga Katalin Gimnázium (Varga Katalin Secondary School) előtere | null | image/jpeg | 1,600 | 1,200 | true | true | true | A Varga Katalin Gimnázium 1930-ban alapított középiskola Szolnokon, amely 1936 és 1951 között Bánffy Katalin nevét viselte. Épülete, az Obermayer–Hubay-féle bérház a város egyik legrégebbi épülete. A Szabadság tér 6. alatt, a Tisza és a Zagyva torkolatától nem messze található.
Az intézményben magyar–angol két tanítási nyelvű képzés és modul alapú tehetséggondozás is folyik. A kétnyelvű képzés keretében a matematika, fizika, biológia és történelem tantárgyak oktatása angol nyelven történik. Ezen felül az Arany János Tehetséggondozó Program egyik alapító bázisiskolája. A '70-es évek végén az iskola Magyarországon egyedüliként UNESCO-kutatás helyszíne volt. A felvételi arány minden évben legalább 85%-os. Nemzetközi kapcsolatairól, nemzetközi programjairól és újító szellemű oktatáspolitikájáról is híres. | Azon iskolák listája, melyekkel cserediák vagy más kapcsolatban volt, vagy van az iskola:
Egy-egy csereprogram gyakran egy-egy osztály programjához, vagy egy-egy diákkörhöz kapcsolódik. Ez azt jelenti, hogy elsősorban az abban részt vevő diákok jelentkezését várják, ők elsőbbséget élveznek, de a többi tanulónak is lehetősége van részt venni a programban. Az iskola kapcsolatban áll a strasbourgi Európai Parlamenttel (az Euroscolán keresztül). Szintén cserekapcsolatot ápol Szolnok testvérvárosának, a Japánban található Judza városának tanácsával. A „Játék napja” elnevezésű program keretében partnerkapcsolatokat szerzett továbbá a franciaországi Somme és az angliai Durham megyében. | |
da | https://da.wikipedia.org/wiki/DJ_Lethal | DJ Lethal | null | DJ Lethal | null | English: DJ Lethal performing with Limp Bizkit in Chile on July 21, 2011. | null | image/jpeg | 716 | 864 | true | true | true | Leor Dimant, bedre kendt som DJ Lethal, er en turntablist og pladeproducer. Han er bedst kendt som medlem af bandet Limp Bizkit, og var tidligere medlem af det irsk-amerikansk-inspirerede hiphopband House of Pain. På det seneste er DJ Lethal hovedproducer for hiphopgruppen La Coka Nostra, en gruppe som blandt andre inkluderer tidligere House of Pain medlemmer Everlast og Danny Boy. | Leor Dimant (lettisk: Leors Dimants; født 18. december 1972 i Riga, Lettiske SSR), bedre kendt som DJ Lethal, er en turntablist og pladeproducer. Han er bedst kendt som medlem af bandet Limp Bizkit, og var tidligere medlem af det irsk-amerikansk-inspirerede hiphopband House of Pain. På det seneste er DJ Lethal hovedproducer for hiphopgruppen La Coka Nostra, en gruppe som blandt andre inkluderer tidligere House of Pain medlemmer Everlast og Danny Boy. | |
ru | https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82%D0%B0_(%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%8B) | Ракета (часы) | История марки | Ракета (часы) / История марки | Внешний вид механизма 2628Н | English: Russian watch Raketa Français : Montre Russe Raketa Русский: Российские часы Ракета | null | image/jpeg | 816 | 612 | true | true | true | «Ракета» — марка часов, выпускаемая Петродворцовым часовым заводом — старейшим заводом России. Предприятие входило в число 13 крупнейших часовых заводов Советского Союза, на нём было налажено массовое производство часов для персонального использования. Часы «Ракета», производимые в Петродворце, экспортировались более чем в 30 стран мира. | Первая партия часов марки «Ракета» вышла в свет в 1961 году. Марка была названа в честь полёта Гагарина, однако в странах Западной Европы и Америки название ассоциировалось скорее с ракетным оружием СССР.
На Петродворцовом часовом заводе был создан единый механизм для всех моделей часов «Ракета-2609НА», на основе которого выпускалось более двух десятков модификаций часов «Ракета»: с автоматическим подзаводом, с календарём, антимагнитные, для слепых (2610НА), с 24-часовой шкалой (2623.Н) — для людей, работающих в тяжёлых условиях, где трудно отличить день от ночи: полярников, подводников, и т.д.
Первыми часами под маркой «Ракета» стали модели «Россия», «Рекорд», «Петродворец». Часы «Рекорд» были второй оригинальной конструкцией, их толщина составляла 2,7 мм, и они остаются самыми плоскими из всех, созданных в СССР и самыми тонкими механическими часами в мире с секундной стрелкой. В 1965 году часы «Рекорд» получили золотую медаль международной Лейпцигской ярмарки.
Массовое производство часов марки «Ракета» началось с 1964 года, а к 1980 году завод ежегодно выпускал 4 миллиона 600 тысяч экземпляров часов «Ракета».
В 2000 году умер руководитель Петродворцового часового завода «Ракета» Тычкин Олег Григорьевич, который руководил заводом с 1960-х и до начала 1990-х. С ухудшением экономической ситуации после развала Советского Союза предприятию пришлось резко сократить количество производимой продукции. Часть принадлежащих заводу зданий и помещений сдали для аренды под офисы и магазины, в том числе торгово-развлекательный комплекс «Ракета». Однако, несмотря на все произошедшие изменения, работникам Часового завода удалось сохранить производство и уникальное оборудование. Завод продолжал выпускать часы по спецзаказам, благодаря которым смог поддерживать собственное производство.
В 2010 году к рекламе «Ракеты» присоединилась модель Наталья Водянова. Это первый русский бренд, с которым она работает. В 2011 и в 2012 году часы «Ракета» были представлена на выставке Baselworld.
В 2014 году «Ракета» занялась созданием монументальных часов для Центрального Детского магазина на Лубянке в Москве. Часы будут входить в топ-5 мировых механических часов, таких как Биг Бен, Кремлёвские куранты, часы на Пражской башне и часы в Ганьчжоу. Прибор, находящийся в атриуме Центрального Детского магазина на Лубянке, был смонтирован в декабре 2014 года. | |
pl | https://pl.wikipedia.org/wiki/Maria_Antonia_Fabjan | Maria Antonia Fabjan | null | Maria Antonia Fabjan | null | English: Antonija Fabjan | ilustracja | image/jpeg | 754 | 600 | true | true | true | Maria Antonija Fabjan – słoweńska Błogosławiona Kościoła katolickiego, zakonnica ze Zgromadzenia Córek Bożej Miłości, jedna z Drińskich męczennic. | Maria Antonija Fabjan (ur. 23 stycznia 1907 w Malo Lipje, zm. 15 grudnia 1941 w Goraždach) – słoweńska Błogosławiona Kościoła katolickiego, zakonnica ze Zgromadzenia Córek Bożej Miłości, jedna z Drińskich męczennic. | |
th | https://th.wikipedia.org/wiki/%E0%B8%88%E0%B8%B1%E0%B8%87%E0%B8%AB%E0%B8%A7%E0%B8%B1%E0%B8%94%E0%B8%99%E0%B8%B9%E0%B8%8B%E0%B8%B2%E0%B9%80%E0%B8%95%E0%B8%B4%E0%B8%87%E0%B8%81%E0%B8%B2%E0%B8%A3%E0%B8%B2%E0%B8%95%E0%B8%B0%E0%B8%A7%E0%B8%B1%E0%B8%99%E0%B8%AD%E0%B8%AD%E0%B8%81 | จังหวัดนูซาเติงการาตะวันออก | null | จังหวัดนูซาเติงการาตะวันออก | null | English: Nature in Florès | null | image/jpeg | 4,008 | 5,344 | true | true | true | นูซาเติงการาตะวันออก เป็นจังหวัดที่อยู่ทางใต้สุดของประเทศอินโดนีเซีย โดยตั้งอยู่ทางทิศตะวันออกของหมู่เกาะซุนดาน้อย อยู่ทางใต้ของมหาสมุทรอินเดีย และอยู่ทางเหนือของทะเลโฟลเร็ซ ในอาณาเขตมีเกาะทั้งหมด 500 เกาะ โดยมีเกาะที่ใหญ่ที่สุดภายในอาณาเขต อาทิ เกาะซุมบา, เกาะโฟลเร็ซ, พื้นที่ทางตะวันตกของเกาะติมอร์ ในจังหวัดมีการแบ่งเขตการปกครองออกเป็น 21 อำเภอ กับนครระดับอำเภอ คือ กูปัง ถือว่าเป็นเมืองหลักและเมืองที่มีขนาดใหญ่ที่สุดในจังหวัดนี้
ในฐานะที่เป็นดินแดนที่มีประชากรส่วนใหญ่นับถือศาสนาคริสต์ จังหวัดนูซาเติงการาตะวันออกเป็นจังหวัดเดียวในอินโดนีเซียที่ซึ่งโรมันคาทอลิกเป็นลัทธิความเชื่อหลัก จังหวัดแห่งนี้มีพื้นที่รวมทั้งหมด 47,245.82 ตารางกิโลเมตร และมีประชากรรวม 4,683,827 คน จากสำมะโนประชากร พ.ศ. 2554 ส่วนจำนวนประชากรประมาณการล่าสุดในเดือนมกราคม พ.ศ. 2557 คือ 5,070,746 คน เศรษฐกิจของจังหวัดนูซาเติงการาตะวันออกถือว่าอยู่ในหนึ่งจังหวัดที่ยังในระดับด้อยพัฒนาของประเทศอินโดนีเซีย ในขณะนี้ได้เน้นไปสนใจในภาคการท่องเที่ยวเป็นส่วนใหญ่ โดยสถานที่ท่องเที่ยวที่รู้จักกันมากที่สุด ได้แก่ ชุมชนประมงลาบูวันบาโจ, อุทยานแห่งชาติโกโมโด และเขาเกอลีมูตู | นูซาเติงการาตะวันออก (อินโดนีเซีย: Nusa Tenggara Timur, NTT) เป็นจังหวัดที่อยู่ทางใต้สุดของประเทศอินโดนีเซีย โดยตั้งอยู่ทางทิศตะวันออกของหมู่เกาะซุนดาน้อย อยู่ทางใต้ของมหาสมุทรอินเดีย และอยู่ทางเหนือของทะเลโฟลเร็ซ ในอาณาเขตมีเกาะทั้งหมด 500 เกาะ โดยมีเกาะที่ใหญ่ที่สุดภายในอาณาเขต อาทิ เกาะซุมบา, เกาะโฟลเร็ซ, พื้นที่ทางตะวันตกของเกาะติมอร์ (พื้นที่นี้มีพรมแดนร่วมกับประเทศติมอร์-เลสเต) ในจังหวัดมีการแบ่งเขตการปกครองออกเป็น 21 อำเภอ กับนครระดับอำเภอ คือ กูปัง ถือว่าเป็นเมืองหลักและเมืองที่มีขนาดใหญ่ที่สุดในจังหวัดนี้
ในฐานะที่เป็นดินแดนที่มีประชากรส่วนใหญ่นับถือศาสนาคริสต์ จังหวัดนูซาเติงการาตะวันออกเป็นจังหวัดเดียวในอินโดนีเซียที่ซึ่งโรมันคาทอลิกเป็นลัทธิความเชื่อหลัก จังหวัดแห่งนี้มีพื้นที่รวมทั้งหมด 47,245.82 ตารางกิโลเมตร และมีประชากรรวม 4,683,827 คน จากสำมะโนประชากร พ.ศ. 2554 ส่วนจำนวนประชากรประมาณการล่าสุดในเดือนมกราคม พ.ศ. 2557 คือ 5,070,746 คน เศรษฐกิจของจังหวัดนูซาเติงการาตะวันออกถือว่าอยู่ในหนึ่งจังหวัดที่ยังในระดับด้อยพัฒนาของประเทศอินโดนีเซีย ในขณะนี้ได้เน้นไปสนใจในภาคการท่องเที่ยวเป็นส่วนใหญ่ โดยสถานที่ท่องเที่ยวที่รู้จักกันมากที่สุด ได้แก่ ชุมชนประมงลาบูวันบาโจ, อุทยานแห่งชาติโกโมโด และเขาเกอลีมูตู | |
en | https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_deep_fried_foods | List of deep fried foods | Deep fried foods | List of deep fried foods / Deep fried foods | A bowl of Japanese rice topped with a deep-fried chicken pieces, soft-boiled egg and vegetables | English: A bowl of Japanese rice topped with a deep-fried chicken pieces, soft boiled egg, vegetables and topped with condiments by Sushi Tei restaurant in VivoCity, Singapore | null | image/jpeg | 3,264 | 2,448 | true | true | true | This is a list of deep fried foods and dishes. Deep frying is a cooking method in which food is submerged in hot fat, such as cooking oil. This is normally performed with a deep fryer or chip pan, and industrially, a pressure fryer or vacuum fryer may be used. Deep frying is classified as a dry cooking method because no water is used. Due to the high temperature involved and the high heat conduction of oil, the food is then prepared quickly. | Alcapurrias
Angel wings
Arancini
Bacalaíto
Bamihap
Bamischijf
Bánh
Bánh rán
Batata vada
Bean chips
Beer Chips
Beignet
Bhajji
Bhatoora
Bife a cavalo
Bikaneri Bhujia
Bitterballen
Bonda
Boondi
Breaded cutlet
Menchi-katsu
Cactus fries
Çäkçäk
Calas
Camote cue
Caşcaval pane
Czech Smažený sýr
Slovakian Vyprážaný syr
Chả giò
Chimichanga
Chugchucaras
Churro
Corn dog
Creier pane
Crinkle-cutting
Croquette (Coxinha)
Deep-fried haggis
Doughnut
Deep-fried butter
Egg roll
Emping
Falafel
Far far
Flauta
Fried chicken
Fried Coke
Fried dough
Fried mushrooms
Frikandel
Frybread
Funnel cake
German fries
Haggis pakora
Hash browns
Hush puppies
Jalebi
Jau gok
Kakara pitha
Karaage
Karintō
Khapsey
Kipknots
Klenät
Kluklu
Kokis
Kripik
Krupuk
Lángos
Lok-lok
Luchi
Mandazi
Maruya
Individual Meat Pie
Medu vada
Mianwo
Mozzarella sticks
Namak para
Noodles
Pakora
Panipuri
Panzarotti
Papad
Parmigiana
Pastie
Patra
Deep-fried peanuts
Pholourie
Deep-fried pizza
Picarones
Piyaju
Pizza puff
Potato pancake
Boxty
Puri
Puff-puff
Ripper
Rissole
Rosette
Sabudana vada
Sachima
Samosa
Scotch egg
Scraps
Sev
Shankarpali
Sorullos
Spam fritter
Spice bag
Spring roll – some varieties are deep fried
Struffoli
Supplì
Swikee
Taro dumpling
Tempura
Toasted ravioli
Turkey
Wonton
Zeppole | |
ar | https://ar.wikipedia.org/wiki/%D8%A3%D9%88%D9%84%D8%A7%D8%AF_%D9%86%D8%A7%D9%8A%D9%84 | أولاد نايل | null | أولاد نايل | null | Français : Danseurs de Ouled Nail, en AlgérieEnglish: Dancers of Ouled Nail, in Algeria This is an image from Algeria | null | image/jpeg | 3,264 | 4,928 | true | true | true | أولاد نايل هي قبيلة واتحاد قبلي يستوطن جبال أولاد نايل في الجزائر. يتواجد بشكل رئيسي في مدينة بوسعادة بالمسيلة والجلفة، بسكرة، لكن هناك أيضا عدد كبير منهم في ولاية غرداية، حول منطقة أجدادهم. | أولاد نايل (نوايل، مفرده: نايلي) هي قبيلة واتحاد قبلي يستوطن جبال أولاد نايل في الجزائر. يتواجد بشكل رئيسي في مدينة بوسعادة بالمسيلة والجلفة، بسكرة، لكن هناك أيضا عدد كبير منهم في ولاية غرداية، حول منطقة أجدادهم. | |
it | https://it.wikipedia.org/wiki/Ravenna_romana | Ravenna romana | Archeologia della Ravenna cristiana e capitale imperiale | Ravenna romana / Storia / Epoca tardo imperiale / Archeologia della Ravenna cristiana e capitale imperiale | null | etimasia, dettaglio dei mosaici del battistero neoniano di ravenna | null | image/jpeg | 423 | 1,200 | true | true | true | Ravenna fu una città della Repubblica e poi dell'Impero romano. La storia della Ravenna imperiale non può essere disgiunta da quella del Porto di Augusto, base della Classis Ravennatis. La città fu scelta come sede imperiale romana nel 402 da Onorio. | Quando Onorio giunse a Ravenna (402), la città non disponeva di un palazzo imperiale. Esso fu fatto costruire sul praetorium del praefectus classis. Il praetorium si affacciava sulla Fossa Augusta: il canale fu completamente interrato, diventando la Platea maior, l'arteria principale della città. Il palazzo imperiale si configurava come un complesso di edifici: palazzo pubblico, residenze private, caserma, chiesa palatina, giardini e corti porticate. Sull'altro lato della Plateia maior fu fatto costruire l'ippodromo. Gli imperatori romani festeggiavano i propri 10, 20 e 30 anni di impero. Onorio celebrò in città i suoi Tricennali; prima di lui, Diocleziano a Ravenna celebrò il consolato.
In seguito all'insediamento della corte imperiale in città, il vescovo Orso trasferì la sede episcopale da Classe a Ravenna. Orso fece costruire la ecclesìa catholica, cioè la cattedrale, dedicandola alla Hagìa Anástasis, ovvero alla Santa Resurrezione. Appartiene allo stesso periodo la basilica di San Lorenzo in Cesarea. Localizzata a meridione della città, all'esterno dell'area urbana, l'edificio religioso sostituì presumibilmente un santuario legato all'area cimiteriale. Questo edificio fu voluto dall'imperatore Onorio, così come l'Apostoleion, ovvero una chiesa dedicata ai Dodici apostoli.
Nello stesso periodo fu restaurata la cinta muraria. Fu poi aggiunto un nuovo tratto: essa incluse, per la prima volta, la nuova area a nord del fiumicello Padenna; inoltre, a sud racchiuse l'area dei prati, che fino ad allora si era trovata per la maggior parte fuori del perimetro difensivo. La lunghezza complessiva della cinta raggiunse i 5 km. Si ritiene che le mura fossero alte tra i 4 e i 5 metri. Il fiume Lamone che, proveniente da Faenza, passava a pochi km dalla città, fu deviato. Un ramo fu fatto scorrere lungo le mura per alimentare i fossati, mentre il corso principale venne arginato e fu fatto girare attorno alle mura di settentrione per poi riprendere il suo percorso verso Nord.
Alla morte di Onorio (423), la sorella Galla Placidia, vedova dell'imperatore Costanzo III, riuscì ad ottenere la reggenza dell'Impero in nome del figlio Valentiniano III, di soli 6 anni. Galla Placidia giunse a Ravenna nel 424 e continuò l'azione di monumentalizzazione della città, che aveva avviato Onorio, per un quarto di secolo, fino al 450. La sovrana commissionò la costruzione della Basilica di San Giovanni Evangelista (chiesa palatina fondata da Galla Placidia presso il porto), con la quale scioglieva un voto fatto durante il periglioso viaggio che l'aveva condotta da Costantinopoli a Ravenna via mare. In un'altra parte della città, ad ovest del Padenna e a nord del Fiumicello Padenna, fece costruire la chiesa di Santa Croce, una Domus (oggi chiamata "Domus di Galla Placidia") e un palazzo dedicato al figlio Valentiniano. Vicino alla chiesa di Santa Croce (oggi visibile solo parzialmente) fu edificato un sacello che oggi viene denominato «mausoleo di Galla Placidia». La sovrana fece costruire il mausoleo per sé, per il marito Costanzo e per il fratello Onorio, ma non vi trovò sepoltura. Morì infatti a Roma il 27 novembre 450 e fu sepolta nella città eterna.
Negli anni dopo il 425 l'Arco di Claudio assume il nome di Porta Aurea - come l'omonima porta delle mura di Costantinopoli - per commemorare la vittoria di Teodosio II sul tiranno usurpato. Alla metà del secolo la cattedrale venne ampiamente ristrutturata per volontà del vescovo Neone, che vi aggiunse, a fianco, il Palazzo episcopale e il battistero (chiamato oggi Battistero Neoniano). Successivamente, la chiesa prese il nome di Basilica Ursiana, dal vescovo Orso († 412). Risale allo stesso periodo, la scomparsa basilica petriana, fatta edificare a Classe dal vescovo San Pietro Crisologo.
La pianta di Ravenna capitale rimase immutata fino all'epoca veneziana.
Al tempo del re goto Teoderico (493-526) la Fossa Augusta, interratasi a causa dell'apporto continuo di materiale dal Po e dai suoi affluenti, fu definitivamente tombata.
Porta Aurea (vedi supra) rimase in piedi fino al XVI secolo, ultima delle | |
ja | https://ja.wikipedia.org/wiki/%E3%82%A2%E3%83%8B%E3%82%A7%E3%82%B9%E3%83%BB%E3%83%89%E3%83%BB%E3%83%96%E3%83%AB%E3%82%B4%E3%83%BC%E3%83%8B%E3%83%A5_(1407-1476) | アニェス・ド・ブルゴーニュ (1407-1476) | null | アニェス・ド・ブルゴーニュ (1407-1476) | null | Agnes of Burgundy, Duchess of BourbonFrançais : dessin de gaignières "armorial d'Auvergne" Gaignières 546, conservé à la bnf. | null | image/jpeg | 2,978 | 1,917 | true | true | true | アニェス・ド・ブルゴーニュは、フランス北東部の諸侯ブルゴーニュ公爵家の公女。ブルゴーニュ公ジャン1世の末娘で、ブルボン公シャルル1世の妻。 | アニェス・ド・ブルゴーニュ（Agnès de Bourgogne, 1407年 - 1476年12月1日）は、フランス北東部の諸侯ブルゴーニュ公爵家の公女。ブルゴーニュ公ジャン1世（無怖公）の末娘で、ブルボン公シャルル1世の妻。 | |
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Thomas_Downs_House | Thomas Downs House | null | Thomas Downs House | null | English: Front and western side of the Thomas Downs House, located at 1045 Main Street in Charlestown, Indiana, United States. Built in 1809, it is listed on the National Register of Historic Places. | null | image/jpeg | 2,112 | 2,816 | true | true | true | The Thomas Downs House is a historic home located just east of Charlestown, Indiana's town square. It was built about 1809. and is a two-story, four bay, Federal style brick dwelling. It has a gable roof, sits on a stone foundation, and has a one-story rear ell. Thomas Downs was a politician from Charlestown that was Clark County's first county treasurer. He would later serve as an Indiana Territory legislator. It is owned by the Clark's Grant Historical Society, who has a museum there but offers tours by reservation only.
It was listed on the National Register of Historic Places in 1984. | The Thomas Downs House is a historic home located just east of Charlestown, Indiana's town square. It was built about 1809. and is a two-story, four bay, Federal style brick dwelling. It has a gable roof, sits on a stone foundation, and has a one-story rear ell. Thomas Downs was a politician from Charlestown that was Clark County's first county treasurer. He would later serve as an Indiana Territory legislator. It is owned by the Clark's Grant Historical Society, who has a museum there but offers tours by reservation only.
It was listed on the National Register of Historic Places in 1984. | |
no | https://no.wikipedia.org/wiki/2B9_Vasiljok | 2B9 Vasiljok | null | 2B9 Vasiljok | 2B9 Vasiljok 82 millimeters bombekaster | Русский: Советский автоматический миномёт калибра 82 мм 2Б9 «Василёк». Технический музей ТольяттиEnglish: 2B9 Vasilek mortar in Technical museum Togliatti | null | image/jpeg | 1,944 | 2,592 | true | true | true | 2B9 Vasiljok er en automatisk 82 millimeters bombekaster som ble utviklet i Sovjetunionen i 1967 og utplassert på 1970-tallet. 2B9 kan skyte enkeltskudd eller automatlading med 4 granater om gangen. Den kan lades fra munningen eller ved sluttstykket og er basert på en vogn med hjul. Det regnes som bataljonssjefens lommeartilleri. | 2B9 Vasiljok («Kornblomst») er en automatisk 82 millimeters bombekaster som ble utviklet i Sovjetunionen i 1967 og utplassert på 1970-tallet. 2B9 kan skyte enkeltskudd eller automatlading med 4 granater om gangen. Den kan lades fra munningen eller ved sluttstykket og er basert på en vogn med hjul. Det regnes som bataljonssjefens lommeartilleri. | |
no | https://no.wikipedia.org/wiki/Memnonst%C3%B8ttene | Memnonstøttene | Nordstatuens klageskrik | Memnonstøttene / Nordstatuens klageskrik | Memnonstøttene (ca. 1900) | Deutsch: Die Memnonkolosse in Ägypten. | null | image/jpeg | 1,106 | 1,419 | true | true | true | Memnonstøttene eller Memnon-kolossene er to cirka 18 meter høye billedstøtter ved Medinet Habu ved Nilen i Egypt. De forestiller farao Amenhotep III, som styrte i oldtidens Egypt i løpet av attende dynasti på 1400-tallet f.Kr. For det siste 3 400 årene, siden rundt 1350 f.Kr., har de stått ved nekropolis i Teben på vestbredden av Nilen fra den moderne byen Luxor.
Statuene ble gjort av silifisert sandstein, opprinnelig var de 21 meter høye, og de to sittestatuene var plassert foran inngangspartiet til helligdommen som ikke lenger er bevart. Under jordskjelvet i 27 f.Kr. fikk den nordlige statuen en stor revne, og i årenes løp har de blitt sterkt erodert. I dag står de i fare for å ramle sammen da grunnen de står på i Kom el-Heitan ikke er sikker.
Memnonstøttene figurerte i Henrik Ibsens drama Peer Gynt. | I 27 f.Kr. skal et stort jordskjelv ha rystet den nordlige statuen, den raste sammen fra midjen og opp, og slo en sprekk i den nedre halvdelen. Som følge av dette skal den gjenværende halvdelen av statuen deretter ha begynt å «synge» ved flere anledninger – alltid innenfor en time eller to ved soloppgang, vanligvis rett ved daggry. Lyden ble oftest rapporert i februar eller mars, men det er antagelig mer en refleksjon av besøkende enn av noe faktisk mønster. Beskrivelsen varierte; Strabon uttalte at det lød «som et slag», Pausanias sammenlignet det med «strengene fra en lyre» som sprakk, men også at slag på messing eller plystring. Den eldste litterære omtale er den greske historikeren Strabon som hevdet å ha hørt lyden under et besøk i 20 f.Kr. på en tid da det allerede var godt kjent. Andre antikke kilder er Plinius den eldre, men ikke fra personlig erfaring da han samlet andres rapporter, Pausanias, Tacitus, Filostratos, og Juvenalis. I tillegg ble fundamentet på statuen beskrevet med rundt 90 bevarte inskripsjoner fra samtidige turister som rapporterte om de hadde hørt lyden eller ikke.
Legenden om «Memnons lyd», å høre den fikk rykte om å bringe lykke, og omdømmet om statuens orakelkraft ble kjent utenfor Egypts grenser. En jevnlig strøm av besøkende, inkludert romerske keisere, kom for å la seg bli undret av statuene. Den siste nedtegnede og pålitelige omtalen av lyden er fra 196 e.Kr. En tid senere i romersk tid ble den øvre halvdelen av statuen reparert. Når dette faktisk skjedde er usikkert, men lokal tradisjon har plassert tidspunktet til ca 199, og tilskrev det til keiser Septimius Severus i et forsøk på skaffe seg velvilje til orakelet; det er kjent at han besøkte statuene, men hørte ingenting.
Det har blitt gitt flere forklaringer til fenomenet; disse er enten naturlige eller menneskeskapte. Strabon selv var åpenbart for langt unna til å avgjøre om lyden kom fra fundamentet, den ødelagte øvre delen, eller fra «folket sto sto rundt fundamentet». Om den var naturlig var den antagelig grunnet økte temperaturer og fordampingen av dugg fra innsiden av den porøse steinen. Tilsvarende lyder, skjønt langt mer sjelden, har blitt hørt fra en del andre egyptiske monumenter; Karnak er det vanligste stedet for rapporter fra moderne tid. Kanskje er det mest overbevisende argumentet mot at det var et resultat av menneskelig innvirkning er at det faktisk opphørte, antagelig grunnet ekstra vekt fra de rekonstruerte øvre steinlagene.
Noen få omtaler av lyden i tidlig moderne tid, slutten av 1700- og tidlig på 1800-tallet, synes å ha vært svindel, enten av skribenter eller kanskje av lokale som forsøkte å gjenta fenomenet.
Den skrikende lyden som kom morgenen når temperaturen steg har blitt tolket som et klagerop, og som mytisk forklaring bel sagnet om Memnon brukt. Ved moren Eos’ inngripen ble han gjenoppvekket og gitt en plass blant de udødelige. Det er dog en viss klanglikhet med den vokaliserte formen av Amenhoteps tronenavn, som skal ha vært Nimmuria, og med Memnon, noe som kan ha spilt en rolle i opphavet til statuenes navn. Etter at «klageropet» forsvant, opphørte ikke sagnet og statuene har derfor navn etter den mytiske Memnon, og ikke etter deres rettmessige eier, Amenhotep III.
Statuenes klagerope har en framtredende rolle i en scene i fjerde akt av Henrik Ibsens Peer Gynt, skrevet i 1867:
Har Du om Memnonstøtten hørt fortælle,
Et Billed af Granit i Østerland?
Naar Morgenrøden farved´ Ørknens Sand,
En Tonestrøm fra Støtten lød med Vælde...
Det er også satt musikk til denne scenen.
Statuene er også omtalt i Oscar Wildes eventyr Den lykkelige prinsen (1888). | |
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Atanazy_Raczy%C5%84ski | Atanazy Raczyński | Le palais Raczyński | Atanazy Raczyński / Le palais Raczyński | Partie est de la Königsplatz et le Palais Raczyński en 1880, avec vue sur la Colonne de la victoire (déplacée plus tard). | Königsplatz in Berlin with Palais Raczynski (later demolished for the construction of the Reichstag building), Brandenburg Gate on the right; this photo of the Eastern half of the square was taken around 1880 from Siegessäule | null | image/jpeg | 1,935 | 3,000 | true | true | true | Atanazy Raczyński né le 2 mai 1788 à Poznan et mort le 21 août 1874 à Berlin, est un comte polonais et diplomate prussien. | À Berlin, il acquiert en 1834 pour y vivre un palais au 21 de l'avenue Unter den Linden. Sa collection est transférée dès 1836 dans des bâtiments appartenant à la Cour. L'étage supérieur est loué à Bettina von Arnim. Sa pinacothèque réunit une soixantaine de tableaux anciens, principalement des Maîtres italiens, plus tard aussi, de l'art contemporain.
Afin de construire un bâtiment d'exposition et rendre la collection accessible au public, le roi Frédéric-Guillaume IV lui offre une parcelle de terrain sur la Königsplatz de Berlin. L'édifice est construit par Heinrich Strack, de 1842 à 1844 et appelé le Palais Raczynski. Le pavillon sud du Palais est laissé à la disposition du peintre Peter von Cornelius pour y installer son atelier, nommé Cornelius Haus, dans lequel emménagera ensuite le conservatoire Stern. On y trouve aussi des ateliers de l'académie des arts de Berlin au Palais, dont l'un utilisé par Gustav Graef.
Son fils vend le bâtiment à l'État en 1874, celui-ci prévoyant d'y édifier le Reichstag. Raczynski ayant légué la gestion de la collection à la Prusse, les tableaux sont exposés à la Alte Nationalgalerie, puis en 1903 au Kaiser-Friedrich Museum, à Poznan. Cette collection est pour l'actuel musée national de Poznań de Poznan, le point de départ de la plus grande collection de peinture allemande du XIXᵉ siècle en Pologne. | |
it | https://it.wikipedia.org/wiki/Dottore_(Doctor_Who) | Dottore (Doctor Who) | Famiglia | Dottore (Doctor Who) / Famiglia | Carole Ann Ford interpretò Susan Foreman, la nipote del Dottore | English: Carole Anne Ford at an autograph table at "Whovent 86" in New Brunswick, NJ. I took this picture myself. It's not the most current picture, but in lieu of a more recent freeware picture, this will do I suppose. :) | null | image/jpeg | 417 | 356 | true | true | true | Il Dottore è il personaggio protagonista della serie televisiva fantascientifica Doctor Who, prodotta e trasmessa nel Regno Unito dalla BBC a partire dal 1963. È inoltre apparso in due film cinematografici e diversi romanzi, fumetti, audio-book, nonché in altre serie televisive connesse a Doctor Who.
Grazie alla capacità del personaggio di rigenerarsi al momento della morte, il ruolo del Dottore è stato interpretato da diversi attori.
La popolarità del personaggio ha portato il Daily Telegraph a nominarlo "alieno preferito del Regno Unito", mentre il sito UGO Networks l'ha inserito nella lista dei migliori eroi di tutti i tempi. | Nella prime due stagioni della serie televisiva, il Dottore viaggia accompagnato da sua nipote, una ragazza di nome Susan Foreman.
Durante la seconda reincarnazione, il Dottore sostiene di avere vividi ricordi della sua famiglia. Quando gli viene chiesto se abbia una famiglia, il Settimo Dottore risponde di non saperlo, facendo intendere di non conoscere la sorte dei suoi parenti rispetto a un destino non specificato.
Il Decimo Dottore dice a Rose Tyler di «essere stato un padre, una volta», per poi cambiare velocemente discorso; ammette la stessa cosa con Donna quando lei sostiene che l'uomo abbia avuto problemi con la figura paterna. In un'altra occasione un personaggio gli racconta di essere stato un padre e un nonno un tempo, ma di non esserlo più; il Dottore risponde dicendogli di capire la sua situazione.
Nel film per la televisione del 1996 il Dottore accenna per la prima volta a un ricordo di suo padre, mentre parlando con Martha Jones ammette di avere avuto un fratello.
Nell'episodio La figlia del Dottore al Dottore viene prelevato del DNA con il quale viene creata una ragazza soldato a cui viene dato il nome Jenny. La ragazza (interpretata da Georgia Moffett) si riferisce all'uomo chiamandolo padre, e lui stesso dopo un po' la accetta come figlia.
Da una mano amputatagli durante una rigenerazione nasce inoltre un Dottore per metà umano, identico fisicamente al Decimo Dottore, che possiede gli stessi ricordi dell'originale.
In un'occasione il Decimo Dottore sostiene di non essere mai stato bravo nei matrimoni, specialmente nei suoi. Si è inoltre accennato al fatto che il Dottore possa aver sposato la regina Elisabetta I, cosa in seguito confermata, mentre in uno speciale di Natale si fidanza per errore con Marilyn Monroe.
Quando Amy incontra River Song per la prima volta, chiede sia a lei che al Dottore se siano sposati: il Dottore cambia velocemente discorso, mentre River non specifica ma le fa intendere che un giorno lo saranno. Più avanti, il Dottore e River Song hanno uno scambio di battute enigmatico, che lascia il Dottore confuso sulla loro relazione e incapace di capire se involontariamente abbia appena chiesto alla donna di sposarlo. Infine il matrimonio fra i due si celebra nell'episodio Il matrimonio di River Song. Essendo River la figlia di Amy e Rory, questo fa dei due i suoceri del Dottore.
In un'occasione Clara domanda al dodicesimo dottore come sia riuscito a fare dormire istantaneamente un bambino e lui risponde con un generico "trucchi da nonno".
Nell'undicesima stagione il Tredicesimo Dottore in un'occasione afferma di avere tre zie terribili e successivamente dice anche di aver amato molto sua nonna, nonostante abbia scoperto che questa era una spia Sontaran. | |
ja | https://ja.wikipedia.org/wiki/%E5%A4%A7%E6%9C%A8%E9%81%A0%E5%90%89 | 大木遠吉 | null | 大木遠吉 | 大木遠吉 | English: Enkichi Oki 日本語: 大木遠吉 | null | image/jpeg | 280 | 210 | true | true | true | 大木 遠吉は、明治中頃から大正時代にかけて活躍した日本の政治家。佐賀藩出身の勤王志士の一人で明治維新後は新政府の要職を歴任した大木喬任の嫡男。伯爵。東京出身。号に天籟がある。
明治32年の襲爵後、明治41年に貴族院議員となり政界入り。研究会に属していたが、早くから立憲政友会と結んでおり、政友会の原内閣と高橋内閣で司法大臣、政友会が閣外協力で与党となった次の加藤友三郎内閣でも鉄道大臣を務めた。大正5年日本工業大学顧問に就任。仁義に厚い国粋主義者として人望を集め、大東文化協会や帝国公道会の設立に深く関与し、大東文化協会初代会頭・帝国公道会第2代会長に就任した。晩年は政友会と政友本党の合同問題の仲介にあたったが、志半ばで死去した。 | 大木 遠吉（おおき えんきち、旧仮名遣：ゑんきち、明治4年8月5日（1871年9月19日） - 大正15年（1926年）2月14日）は、明治中頃から大正時代にかけて活躍した日本の政治家。佐賀藩出身の勤王志士の一人で明治維新後は新政府の要職を歴任した大木喬任の嫡男。伯爵。東京出身。号に天籟がある。
明治32年（1899年）の襲爵後、明治41年（1908年）に貴族院議員（伯爵互選）となり政界入り。研究会に属していたが、早くから立憲政友会と結んでおり、政友会の原内閣と高橋内閣で司法大臣、政友会が閣外協力で与党となった次の加藤友三郎内閣でも鉄道大臣を務めた。大正5年（1916年）日本工業大学顧問に就任。仁義に厚い国粋主義者として人望を集め、大東文化協会や帝国公道会の設立に深く関与し、大東文化協会初代会頭・帝国公道会第2代会長に就任した。晩年は政友会と政友本党の合同問題（政本合同）の仲介にあたったが、志半ばで死去した。 | |
uk | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA | Полтавський міський парк | Галерея | Полтавський міський парк / Галерея | null | Українська: Дерев'яна копія гармати XVII сторіччя. Авторська робота В. Харченка та В. Шуплика. Встановлена в Полтавському міському парку (дендропарку) у 304-ту річницю Полтавської битви, 27 червня 2013 року. | null | image/jpeg | 2,448 | 3,264 | true | true | true | Полта́вський міськи́й парк — дендропарк, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні. Розташований у північній частині міста Полтави. | null | |
tr | https://tr.wikipedia.org/wiki/Yo%C4%9Funa%C4%9Fa%C3%A7,_Karako%C3%A7an | Yoğunağaç, Karakoçan | Resim galerisi | Yoğunağaç, Karakoçan / Resim galerisi | null | English: Hot spring in Yoğunağaç, Karakoçan. Türkçe: Yoğunağaç, Karakoçan'taki kaplıca. | null | image/jpeg | 2,048 | 3,072 | true | true | true | Yoğunağaç, Elazığ ilinin Karakoçan ilçesine bağlı bir köydür.
Elazığ iline 121 km, Karakoçan ilçesine 17 km uzaklıktadır. | null | |
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/%C3%89lections_l%C3%A9gislatives_tch%C3%A8ques_de_1996 | Élections législatives tchèques de 1996 | null | Élections législatives tchèques de 1996 | null | Čeština: Miroslav Grebeníček | null | image/jpeg | 1,408 | 1,056 | true | true | true | Les élections législatives tchèques de 1996 se tiennent les 31 mai et 1ᵉʳ juin 1996, afin d'élire les 200 députés de la 2ᵉ législature de la Chambre des députés pour un mandat de quatre ans. | Les élections législatives tchèques de 1996 (en tchèque : Volby do Poslanecké sněmovny Parlamentu České republiky 1996) se tiennent les 31 mai et 1ᵉʳ juin 1996, afin d'élire les 200 députés de la 2ᵉ législature de la Chambre des députés pour un mandat de quatre ans. | |
pl | https://pl.wikipedia.org/wiki/Edward_Jakubowicz | Edward Jakubowicz | null | Edward Jakubowicz | null | English: Polish sprinters Władysław Ponurski (left, Pogoń Lwów) and Edward Jakubowicz (Czarni Lwów) in 1912 Polski: Polscy sprinterzy Władysław Ponurski (po lewej, Pogoń Lwów) i Edward Jakubowicz (Czarni Lwów) w 1912 roku. | Ilustracja | image/jpeg | 291 | 405 | true | true | true | Edward Jakubowicz – polski lekkoatleta specjalizujący się w biegach sprinterskich i płotkarskich.
W 1920 roku zdobył trzy srebrne medale podczas mistrzostw Polski seniorów. Dwa razy w karierze ustanawiał rekordy kraju – w skoku wzwyż z miejsca oraz w biegu sztafetowym 4 x 400 metrów. Był zawodnikiem Czarnych Lwów.
Znalazł się w gronie zawodników nominowanych do kadry na igrzyska olimpijskie w 1920. Z powodu wojny polsko-bolszewickiej Polska nie wysłała jednak ostatecznie reprezentacji na te zawody. | Edward Jakubowicz – polski lekkoatleta specjalizujący się w biegach sprinterskich i płotkarskich.
W 1920 roku zdobył trzy srebrne medale podczas mistrzostw Polski seniorów. Dwa razy w karierze ustanawiał rekordy kraju – w skoku wzwyż z miejsca (1,365 – 9 czerwca 1912, Lwów) oraz w biegu sztafetowym 4 x 400 metrów (3:41,6 – 18 lipca 1920, Lwów). Był zawodnikiem Czarnych Lwów.
Znalazł się w gronie zawodników nominowanych do kadry na igrzyska olimpijskie w 1920. Z powodu wojny polsko-bolszewickiej Polska nie wysłała jednak ostatecznie reprezentacji na te zawody. | |
uk | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D0%BC%D0%B1%D1%96%D0%B4%D1%96%D1%83%D0%BC | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/9c/Cymbidium_tracyanum2.jpg | Цимбідіум | Ботанічний опис | Цимбідіум / Ботанічний опис | Квітка Цимбідіума Трейсі | Scientific name Cymbidium tracyanum Place:Osaka Prefectural Flower Garden,Osaka,Japan | null | image/jpeg | 1,712 | 2,304 | true | true | true | Цимбі́дій — рід вічнозелених рослин родини Зозулинцевих, який налічує до 60 видів, поширених на великій території від Гімалаїв до Австралії. | Епіфітні (зростають на гілках великих дерев, в дуплах, наповнених опалим листям і гниючою деревиною), літофітні (зростають на виходах гірських порід, на скелях) або наземні рослини, що зустрічаються на висотах до 2000 метрів над рівнем моря.
Умови існування різних представників роду дуже різняться — від вологих тропічних лісів до майже аридних районів.
У більшості сучасних «стандартних» сортів цимбідіума стебла (псевдобульби) великі, до 15 см у висоту, яйцеподібні, утворюють компактні групи.
Листя довге, ременеподібне, лінійне або мечевидне, загострене або тупокінцеве, шкірясте, біля основи якого розташовані псевдобульби.
Суцвіття — пряма або злегка нахилена (рідше — повисла) негуста багатоквіткова китиця, яка може містити до 30 воскових квіток.
Квітки від дрібних до великих. Кольорова гама включає білі, зелені, жовтувато-зелені, кремові, жовті, коричневі, рожеві і червоні кольори і відтінки. Чашолистки і пелюстки, як правило, однакової форми і забарвлення, вільні, ланцетні або серповидні. Розміри квітки в різних видів і сортів значно варіюють — від 2 до 10 см завширшки.
Губа трилопатева, сидяча, часто яскраво забарвлена і строката. Бічні лопаті прямі, оточують колонку; середня дугоподібно зігнута. Колонка довга.
Полінії в кількості 2—4.
Цвітіння — різноманітне: одні цвітуть навесні, інші — влітку, а треті восени чи взимку. Загальна тривалість цвітіння залежить від виду, кількості пагонів і самих квітів, температури утримання — загалом від 6-ти тижнів до 3-х місяців.
В домашніх умовах цимбідіуми розмножують вегетативно, тобто поділом дорослої рослини на частини, і насінням. При поділі великої рослини на більш дрібні частини, кожна з них повинна мати не менше двох псевдобульб і одну точку росту. Старі і найменші псевдобульби видаляють. На кожну нову рослину радять залишати не менше трьох псевдобульб. Старі безлисті псевдобульби також можна використати для подальшого розмноження навіть, якщо вони не мають коренів. Їх відділяють від основної рослини і висаджують окремо. Для прискорення процесу орхідею можна поставити в тепличку чи упакувати в поліетиленовий пакет. |
sv | https://sv.wikipedia.org/wiki/Mindre_gr%C3%B6nbulbyl | Mindre grönbulbyl | null | Mindre grönbulbyl | null | Andropadus virens at Bird Kingdom, Niagara Falls | null | image/jpeg | 1,852 | 2,470 | true | true | true | Mindre grönbulbyl är en fågel i familjen bulbyler inom ordningen tättingar. | Mindre grönbulbyl (Eurillas virens) är en fågel i familjen bulbyler inom ordningen tättingar. | |
zh | https://zh.wikipedia.org/wiki/2066%E5%B9%B412%E6%9C%8817%E6%97%A5%E6%97%A5%E9%A3%9F | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/a5/SE2066Dec17T.png | 2066年12月17日日食 | null | 2066年12月17日日食 | 2066年12月17日日全食路径图 | English: Chart for Solar eclipse | null | image/png | 729 | 728 | true | true | true | 2066年12月17日日食为一次在协调世界时2066年12月17日出现的一次日全食。该次日食食分为1.0416，食甚维持时间3分14秒。 | 2066年12月17日日食为一次在协调世界时2066年12月17日出现的一次日全食。该次日食食分为1.0416，食甚维持时间3分14秒。 |
pt | https://pt.wikipedia.org/wiki/Pepino | Pepino | Valor nutricional | Pepino / Valor nutricional | Cucumis sativus preparado para o consumo. | Suomi: Avomaankurkkuja English: Cucumbers Español: Pepinos Português: Pepinos | null | image/jpeg | 1,200 | 1,600 | true | true | true | O pepino é o fruto do pepineiro, que se come geralmente em forma de salada. O pepino é um diurético natural e de grande ajuda na dissolução de cálculos renais. Ele é rico em potássio, que proporciona flexibilidade aos músculos e dá elasticidade às células que compõem a pele. Isso resulta em rejuvenescimento da epiderme, especialmente a do rosto. | Cada 100 gramas de pepino com casca (Cucumis sativus) contém:
Água (%) 96
Calorias 17,86
Proteína (g) Traços
Gordura (g) Traços
Ácido Graxo Saturado (g) Traços
Ácido Graxo Monoinsaturado (g) Traços
Ácido Graxo Poliinsaturado (g) Traços
Colesterol (mg) 0
Carboidrato (g) 3,57
Cálcio (mg) 14,29
Fósforo (mg) 17,86
Ferro (mg) 0,36
Potássio (mg) 150
Sódio (mg) 3,57
Vitamina A (UI) 35,71
Vitamina A (Retinol Equivalente) 3,57
Tiamina (mg) 0,04
Riboflavina (mg) 0,04
Niacina (mg) 0,36
Ácido Ascórbico (mg) 3,58
Aproximadamente 95 % do pepino é composto por água, sendo entretanto rico em fibras, daí a sua importância para o sistema digestivo. Possui baixo teor de calorias e contém pequenas quantidades de vitamina C e folato.
Em 2008 foi homologado pelo RankBrasil – Recordes Brasileiros, como o “Fruto com menor teor calórico do país”.
Esta planta é um ótimo tônico para o fígado, rins e vesícula, e dá força aos cabelos e unhas, pelo seu alto teor de sílica e flúor. É um eficiente diurético natural e ajuda a controlar a alta pressão arterial. Pode ser utilizado também nas enfermidades dos dentes e das gengivas. É indicado para amenizar dores de garganta.
Para facilitar a digestão do pepino, recomenda-se mastigá-lo bem. | |
ml | https://ml.wikipedia.org/wiki/%E0%B4%AA%E0%B5%86%E0%B4%B0%E0%B5%81%E0%B4%AE%E0%B4%B2 | പെരുമല | null | പെരുമല | പെരുമല, വിദ്യ അക്കാദമിയിൽ നിന്നുള്ള ഒരു ദൂരകാഴ്ച | English: This is a click of the hill perumala located near Kechery,thrissur,Kerala | null | image/jpeg | 3,000 | 4,000 | true | true | true | തൃശ്ശൂർ ജില്ലയിലെ കേച്ചേരിയിൽനിന്നും ഏകദേശം ഒരു കിലോമീറ്റർ ദൂരത്തിലായി സ്ഥിതി ചെയ്യുന്ന ഒരു കുന്നാണ് പെരുവൻമല എന്നപേരിൽ അറിയപ്പെടുന്ന പെരുമല. പെരുമല കുന്നിന്റെ നെറുകയിൽ വളരെ പുരാതനമായ ഒരു ക്ഷേത്രം സ്ഥിതിചെയ്യുന്നുണ്ട്. ഗുരുവായൂർ - കുന്നംകുളം - കോഴിക്കോട് റൂട്ടിൽ കേച്ചേരിക്കു സമീപം 500 അടിയോളം ഉയരത്തിലാണു പെരുമല സ്ഥിതി ചെയ്യുന്നത്.
അധികം ആരും ശ്രദ്ധിക്കാതിരുന്ന കുന്നിൽ അപൂർവ ഇനം ഓർക്കിഡായ ഹൈബർനേറിയ, കണ്ണാന്തളി, വിവിധ ഇനം പുൽവർഗങ്ങൾ, പ്രത്യേകതരം ചിത്രശലഭങ്ങൾ എന്നിവയെ കണ്ടെത്തിയിട്ടുണ്ട്. പടിഞ്ഞാറ് അറബിക്കടലും കിഴക്ക് സഹ്യപർവത നിരകളും പൊട്ടുപോലെ ഇവിടെനിന്ന് കാണാനാകും. | തൃശ്ശൂർ ജില്ലയിലെ കേച്ചേരിയിൽനിന്നും ഏകദേശം ഒരു കിലോമീറ്റർ ദൂരത്തിലായി സ്ഥിതി ചെയ്യുന്ന ഒരു കുന്നാണ് പെരുവൻമല എന്നപേരിൽ അറിയപ്പെടുന്ന പെരുമല. പെരുമല കുന്നിന്റെ നെറുകയിൽ വളരെ പുരാതനമായ ഒരു ക്ഷേത്രം സ്ഥിതിചെയ്യുന്നുണ്ട്. ഗുരുവായൂർ - കുന്നംകുളം - കോഴിക്കോട് റൂട്ടിൽ കേച്ചേരിക്കു സമീപം 500 അടിയോളം ഉയരത്തിലാണു പെരുമല സ്ഥിതി ചെയ്യുന്നത്.
അധികം ആരും ശ്രദ്ധിക്കാതിരുന്ന കുന്നിൽ അപൂർവ ഇനം ഓർക്കിഡായ ഹൈബർനേറിയ, കണ്ണാന്തളി, വിവിധ ഇനം പുൽവർഗങ്ങൾ, പ്രത്യേകതരം ചിത്രശലഭങ്ങൾ എന്നിവയെ കണ്ടെത്തിയിട്ടുണ്ട്. പടിഞ്ഞാറ് അറബിക്കടലും കിഴക്ക് സഹ്യപർവത നിരകളും പൊട്ടുപോലെ ഇവിടെനിന്ന് കാണാനാകും. | |
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Liste_der_Monuments_historiques_in_Marseille | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/57/Pavillon-partage-des-eaux-1.jpg | Liste der Monuments historiques in Marseille | Liste der Bauwerke | Liste der Monuments historiques in Marseille / Liste der Bauwerke | null | Français : Pavillon de partage des eaux du canal de Marseille située rue Jeanne Jugan et inscrit monument historique. | null | image/jpeg | 2,965 | 1,976 | true | true | true | Die Liste der Monuments historiques in Marseille führt die Monuments historiques in der französischen Stadt Marseille auf. | null |
nn | https://nn.wikipedia.org/wiki/Kompleks_vulkan | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/70/Flores_Moni_Kelimutu.jpg | Kompleks vulkan | null | Kompleks vulkan | Kelimutu på Flores i Indonesia | Round Moni, lake in the volcanic craters of Kelimutu. | null | image/jpeg | 383 | 510 | true | true | true | Ein kompleks vulkan eller ein samansett vulkan er ein vulkan med meir enn ein struktur. Dei vert danna på grunn av endringar i utbrotsmønsteret eller ved at det oppstår fleire ventilar i eit område. Stratovulkanar kan danna komplekse vulkanar fordi dei kan overlappe kvarandre frå eksplosive utbrot, lavastraumar, pyroklastiske straumar og fleire utbrot etter kvarandre, slik at det vart danna fleire toppar og ventilar. Stratovulkanar kan òg forme ein stor kaldera som vert fylt att med mange små sinderkjegler, lavadomar og det kan dannast krater på kanten av kalderaen.
Sjølv om det er ein forholdsvis uvanleg vulkantype er dei spreidd over heile verda og gjennom heile den geologiske historia. | Ein kompleks vulkan eller ein samansett vulkan er ein vulkan med meir enn ein struktur. Dei vert danna på grunn av endringar i utbrotsmønsteret eller ved at det oppstår fleire ventilar i eit område. Stratovulkanar kan danna komplekse vulkanar fordi dei kan overlappe kvarandre frå eksplosive utbrot, lavastraumar, pyroklastiske straumar og fleire utbrot etter kvarandre, slik at det vart danna fleire toppar og ventilar. Stratovulkanar kan òg forme ein stor kaldera som vert fylt att med mange små sinderkjegler, lavadomar og det kan dannast krater på kanten av kalderaen.
Sjølv om det er ein forholdsvis uvanleg vulkantype er dei spreidd over heile verda og gjennom heile den geologiske historia. |
es | https://es.wikipedia.org/wiki/Buenaventura_Alonso_G%C3%B3mez | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/f/fc/Iglesia_de_El_Pilar%2C_Valladolid_%28exterior%29.JPG | Buenaventura Alonso Gómez | Formación y vocación | Buenaventura Alonso Gómez / Formación y vocación | Iglesia de Nuestra Señora del Pilar (Valladolid), construida en estilo neo-gótico (1907), de la que el padre Ventura Alonso fue su primer párroco | Español: Fachada principal de la iglesia de Nuestra Señora de El Pilar, conocida como la Pilarica (Valladolid, España) | null | image/jpeg | 2,039 | 1,463 | true | true | true | Buenaventura Alonso Gómez, fue un sacerdote jesuita nacido en Hacinas el 13 de febrero de 1925, fallecido en Burgos, el 18 de febrero de 2008. | Tras el fallecimiento del padre, el joven Ventura ingresa como sirviente en los jesuitas de Oña para completar sus estudios, tenía 18 años. Poco después comienza el noviciado en Loyola (Guipúzcoa), para terminar su formación en Salamanca, Orduña y Valladolid, realizando estudios de Magisterio, Filosofía y Teología. Se ordenó como sacerdote en 1958.
Siguiendo su ideal apostólico, solicitó como primer destino Bélgica, donde existía un fuerte movimiento campesino, ya que su vocación era el mundo rural; allí estuvo durante un año. A su regreso fue destinado a la «Escuela Profesional de Cristo Rey» en Valladolid. Posteriormente, estuvo en Miranda de Ebro, como rector en la Escuela Profesional (1961). De este tiempo data la apertura de Escuelas Profesionales en Medina de Pomar y Regumiel, dependientes de la matricial de Miranda de Ebro, hecho que supuso la promoción cultural de estas comarcas rurales.
Unos años después fue destinado como párroco a la Iglesia de Nuestra Señora del Pilar (1968). Estando en «la Pilarica», como se conoce popularmente a esta parroquia vallisoletana, adquiere el compromiso social de dar soporte y cobijo a manifestaciones y reuniones clandestinas habidas en su barrio, lo que le valieron problemas con las fuerzas de orden público. Al año siguiente (1969), en la parroquia del Pilar se lanzaron folletos en apoyo de Comisiones Obreras, organización sindical creada por entonces; a los pocos días la policía incautaba al padre Buenaventura Alonso la multicopista donde se habían impreso las cuatro mil octavillas repartidas. Asimismo, por causa de ciertas manifestaciones hechas desde el púlpito, relativas a una huelga de trabajadores de la construcción, se le impuso una multa que se negó a pagar «por injusta», lo que le valió ser detenido: El mismo gobernador civil, José Estévez Méndez, en un télex enviado al director general de Política Interior, se refería a las «homilías durísimas que pronunciaron 12 sacerdotes, algunos de los cuales fueron severamente sancionados» (esto último en referencia a Millán Santos y Buenaventura Alonso, multados con 25.000 pesetas). Los acuerdos del Concordato del Estado con la Santa Sede le libraron de prisión, siendo enviado durante un mes al Santuario del Henar, en Segovia.
En términos generales puede decirse que en Valladolid, la falta de oposición política organizada al franquismo fue suplida por los movimientos apostólicos y clérigos contestatarios, entre los que se hallaba el padre Ventura Alonso:
«Entre las manifestaciones más destacadas de contestación clerical tenemos, en primer lugar, las protestas de Paciano Martínez, José Velicia, Millán Santos, Carlos López Alonso, Buenaventura Alonso Gómez, José Pachón, Luis Resines y otros contra la detención (en 1972) de sus compañeros Carmelo Pozas (a punto de ordenarse jesuita) y González Álvarez (entonces dominico), acusados de organizar las huelgas de la construcción: las protestas se saldaron con el traslado de todos los religiosos a dependencias policiales».
La transición en Valladolid (1974-1982). De las huelgas de FASA al mundial de fútbol, Julio Martínez García |
es | https://es.wikipedia.org/wiki/Catedral_de_San_Vlad%C3%ADmir_de_Quersoneso | Catedral de San Vladímir de Quersoneso | Galería de imágenes | Catedral de San Vladímir de Quersoneso / Galería de imágenes | null | Русский: Херсонес Таврический. Владимирский собор, Верхний храм English: Chersonesos Taurica (Ukraine), | null | image/jpeg | 2,783 | 2,208 | true | true | true | La catedral de San Vladímir de Quersoneso es un catedral ortodoxa rusa de estilo neo-bizantino localizada en la antigua colonia griega de Quersoneso, en Sebastopol en la península de Crimea, adherida a Rusia desde marzo de 2014.
La iglesia fue erigida en el que se presume fue el lugar del bautismo de san Vladimir, marcando el comienzo del bautismo oficial de todas las Rusias, que de acuerdo a las leyendas y a los hechos históricos, se llevó a cabo en el año 988 en el Quersoneso, ahora Quersoneso Táurica, un espacio preservado nacional cerca de Sebastopol.
La construcción llevó 15 años y finalizó en 1874-1876. | null | |
ar | https://ar.wikipedia.org/wiki/%D8%B3%D8%AA%D8%B1%D9%88%D9%85%D8%A8%D9%88%D9%84%D9%8A | سترومبولي | null | سترومبولي | null | Nederlands: Panorama view-het vulkaan eiland Stromboli | null | image/jpeg | 2,265 | 3,640 | true | true | true | بركان سترومبولي يقع في جزيرة صقلية الإيطالية، ثار في عام 1930م ليلقي بحمم بركانية تصل إلى طنين. وكانت تلك أكثر ثوراته تدميراً على امتداد تاريخه المسجل.فلم تكن هناك أي إشارات تحذيرية كما هي العادة بالنسبة للثورات البركانية وإنما انفجر البركان في ثورة عارمة مفاجئة ليطلق حممه وغازاته الملتهبة بأقصى قوة في أقل من ساعتين فقط. وقبل هذه الثورة كان البركان يبدو هادئاً وطبيعياً.
رغم أن ثورة البركان لم تستمر أكثر من يوم واحد فإنها أدت إلى مقتل ستة أشخاص وفقاً لسجلات ذلك الوقت وهو رقم كبير نسبياً بالإضافة إلى خسائر مادية جسيمة.وقد بدأت ثورة البركان تلك في الثامنة وعشر دقائق صباحا بصورة عنيفة غير معتادة وارتفع عمود من اللهب ليضيء سماء هذا الجزء من جزيرة صقلية في هذا التوقيت المبكر من اليوم.
استمرت هذه المرحلة عشر دقائق فقط هدأت بعدها الأمور حتى التاسعة واثنتين وخمسين دقيقة عندما سمع سكان المناطق المحيطة بالبركان صوت انفجار هائل اندفع بعده طوفان الحمم البركانية ليكتسح كل ما يقابله.وأسفرت هذه الثورة عن تدمير عشرات المنازل في المناطق المحيطة به وتدمير مساحات شاسعة من الأراضي الزراعية. كما أدت ثورة البركان إلى تكوين دلتا صغيرة بالقرب من الساحل من خلال سيل الحمم البركانية التي تجمعت في هذه المنطقة. | بركان سترومبولي يقع في جزيرة صقلية الإيطالية، ثار في عام 1930م ليلقي بحمم بركانية تصل إلى طنين. وكانت تلك أكثر ثوراته تدميراً على امتداد تاريخه المسجل.فلم تكن هناك أي إشارات تحذيرية كما هي العادة بالنسبة للثورات البركانية وإنما انفجر البركان في ثورة عارمة مفاجئة ليطلق حممه وغازاته الملتهبة بأقصى قوة في أقل من ساعتين فقط. وقبل هذه الثورة كان البركان يبدو هادئاً وطبيعياً.
رغم أن ثورة البركان لم تستمر أكثر من يوم واحد فإنها أدت إلى مقتل ستة أشخاص وفقاً لسجلات ذلك الوقت وهو رقم كبير نسبياً بالإضافة إلى خسائر مادية جسيمة.وقد بدأت ثورة البركان تلك في الثامنة وعشر دقائق صباحا بصورة عنيفة غير معتادة وارتفع عمود من اللهب ليضيء سماء هذا الجزء من جزيرة صقلية في هذا التوقيت المبكر من اليوم.
استمرت هذه المرحلة عشر دقائق فقط هدأت بعدها الأمور حتى التاسعة واثنتين وخمسين دقيقة عندما سمع سكان المناطق المحيطة بالبركان صوت انفجار هائل اندفع بعده طوفان الحمم البركانية ليكتسح كل ما يقابله.وأسفرت هذه الثورة عن تدمير عشرات المنازل في المناطق المحيطة به وتدمير مساحات شاسعة من الأراضي الزراعية. كما أدت ثورة البركان إلى تكوين دلتا صغيرة بالقرب من الساحل من خلال سيل الحمم البركانية التي تجمعت في هذه المنطقة. | |
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Saint_Peter | Saint Peter | In art | Saint Peter / In art | null | Аҧсшәа: ----- | null | image/jpeg | 1,920 | 1,080 | true | true | true | Saint Peter also known as Simon Peter, Simeon, Simon, Cephas, or Peter the Apostle, was one of the Twelve Apostles of Jesus Christ, and one of the first leaders of the early Church.
According to Christian tradition, Peter was crucified in Rome under Emperor Nero. He is traditionally counted as the first bishop of Rome—or pope—and also by Eastern Christian tradition as the first patriarch of Antioch. The ancient Christian churches all venerate Peter as a major saint and as the founder of the Church of Antioch and the Diocese of Rome, but differ in their attitudes regarding the authority of his successors. According to Catholic teaching, in Matthew 16 Jesus promised Peter a special position in the Church.
In the Acts of the Apostles, New Testament authorship is foreseen from Peter the writer of the epistle to the Hebrews and John the writer of the book of Revelation: “Now when they saw the boldness of Peter and John, and perceived that they were unlearned and ignorant men, they marvelled; and they took knowledge of them, that they had been with Jesus".
The Gospel of Mark was traditionally thought to show the influence of Peter's preaching and eyewitness memories. | null | |
hu | https://hu.wikipedia.org/wiki/Hontanas | Hontanas | null | Hontanas | null | Descending into Hontanas | null | image/jpeg | 1,847 | 2,560 | true | true | true | Hontanas település Spanyolországban, Burgos tartományban. Lakosainak száma 73 fő. | Hontanas település Spanyolországban, Burgos tartományban. Lakosainak száma 73 fő. | |
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Maurice_Freund | Maurice Freund | Le Campement Tamana | Maurice Freund / Carrière / Le Campement Tamana | Campement Tamana - Case Songhaï été 2009 | Français : Case Songhaï du Campement Tamana - Eté 2009 | Campement Tamana - Case Songhaï été 2009 | image/jpeg | 480 | 640 | true | true | true | Maurice Freund est une personnalité française du tourisme et du développement durable. Originaire de Guebwiller en Alsace, il a été, dans les années 1970 l'un des acteurs du développement des « charters », qui permirent dans ces années l'accès aux vols à des prix abordables. | En 2008, la Coopérative Point-Afrique lance son campement eco-lodge "Tamana" à Bidon. Perchés sur des pilotis en bois, les 2 khaïmas mauritaniennes, 2 cases songhaïs et 2 paillotes haoussas composent le Campement Tamana. L'accueil sera successivement assuré par les guides du Point-Afrique originaires du Mali, du Niger et de Mauritanie. | |
vi | https://vi.wikipedia.org/wiki/SoftBank_Mobile | SoftBank Mobile | null | SoftBank Mobile | Cửa hàng J-PHONE ở Nagoya | 日本語: Ｊ-フォンセンター名古屋 | null | image/jpeg | 2,048 | 1,536 | true | true | true | SoftBank Mobile Corp., trước đây là Vodafone K.K. và J-PHONE, là công ty con của nhà điều hành điện thoại di động SoftBank Nhật Bản. Son Masayoshi hiện là Giám đốc điều hành và nhà đại diện chính thức của công ty. SoftBank Mobile điều hạnh mạng điện thoại W-CDMA. | SoftBank Mobile Corp. (ソフトバンクモバイル株式会社 Sofutobanku Mobairu Kabushikigaisha), trước đây là Vodafone K.K. (cũng được biết đến với tên Vodafone Japan) và J-PHONE, là công ty con của nhà điều hành điện thoại di động SoftBank Nhật Bản. Son Masayoshi hiện là Giám đốc điều hành và nhà đại diện chính thức của công ty. SoftBank Mobile điều hạnh mạng điện thoại W-CDMA (UMTS 3G, gọi là "SoftBank 3G"). | |
zh-TW | https://zh.wikipedia.org/zh-mo/%E7%9A%AE%E9%97%A8%E7%89%B9%E5%B0%94 | 皮门特尔 | null | 皮门特尔 | 皮門特爾海灘 | Español: Foto de la playa de Pimentel desde el muelle. Distrito de Pimentel, Provincia de Chiclayo, departamento de Lambayeque, Perú. | 皮門特爾海灘 | image/jpeg | 1,536 | 2,048 | true | true | true | 皮門特爾是秘魯的一座城鎮，位於該國西北部蘭巴耶克大區奇克拉約省的皮門特爾區，且為該區之首府。 | 皮門特爾（西班牙語：Pimentel）是秘魯的一座城鎮，位於該國西北部蘭巴耶克大區奇克拉約省的皮門特爾區，且為該區之首府。 | |
en | https://en.wikipedia.org/wiki/History_of_Paris | History of Paris | Occupied Paris and the Liberation (1940–1945) | History of Paris / Occupied Paris and the Liberation (1940–1945) | null | English: First issue of the newspaper Resistance, from the Musee de l'Homme group, December 15, 1940, on display at the residence of the ambassador of The Russian Federation to France, Paris, September 19, 2015 | null | image/jpeg | 1,936 | 1,936 | true | true | true | The oldest traces of human occupation in Paris, discovered in 2008 near the Rue Henri-Farman in the 15th arrondissement, are human bones and evidence of an encampment of hunter-gatherers dating from about 8000 BC, during the Mesolithic period.
Between 250 and 225 BC, the Parisii, a sub-tribe of the Celtic Senones, settled at Nanterre on the banks of the Seine, built bridges and a fort, minted coins, and began to trade with other river settlements in Europe.
In 52 BC, a Roman army led by Titus Labienus defeated the Parisii and established a Gallo-Roman garrison town called Lutetia. The town was Christianised in the 3rd century AD, and after the collapse of the Roman Empire, it was occupied by Clovis I, the King of the Franks, who made it his capital in 508.
During the Middle Ages, Paris was the largest city in Europe, an important religious and commercial centre, and the birthplace of the Gothic style of architecture. The University of Paris on the Left Bank, organised in the mid-13th century, was one of the first in Europe. It suffered from the Bubonic Plague in the 14th century and the Hundred Years' War in the 15th century, with recurrence of the plague. | Following the German invasion of Poland in September 1939, France declared war on Germany. The French defense plan was purely passive; the French army simply waited for the Germans to attack. On 31 August, the French government began to evacuate 30,000 children from Paris to the provinces, the population was issued gas masks, and bomb shelters were constructed in the city squares. The major works of art of the Louvre and other museums were also evacuated to the Loire Valley and other locations, and the architectural landmarks were protected by sandbags. The French Army waited in the fortifications of the Maginot Line, while in Paris the cafés and theatres remained open.
The Germans attacked France on 10 May 1940. They bypassed the Maginot Line and advanced all the way to the English Channel before heading toward Paris. Paris was flooded with refugees from the battle zone. The Citroën factory was bombed on 2 June. On 10 June, the French government fled Paris, first to Tours and then to Bordeaux. On 12 June, Paris was declared an open city. The first German soldiers entered the French capital on June 14 and paraded down the Champs Élysées from the Arc de Triomphe. The city's conqueror, Adolf Hitler, arrived on June 24, visited various tourist sites and paid homage at Napoleon's tomb.
During the Occupation, the French Government moved to Vichy, and the flag of Nazi Germany flew over all the French government buildings. Signs in German were placed on the main boulevards, and the clocks of Paris were reset to Berlin time. The German military high command in France (the Militärbefehlshabers Frankreich) moved into the Majestic Hotel at 19 Avenue Kléber; the Abwehr (the German military intelligence), took over the Hôtel Lutetia; the Luftwaffe (the German air force) occupied the Hôtel Ritz; the German Navy, the Hôtel de la Marine on the Place de la Concorde; the Gestapo occupied the building at 93 Rue Lauriston; and the German commandant of Paris and his staff moved into the Hôtel Meurice on the Rue de Rivoli. Certain movie theatres and cafés were set aside for German soldiers, while the German officers enjoyed the Ritz, Maxim's, La Coupole and the other exclusive restaurants; the exchange rate was fixed to favor the German occupiers.
For the Parisians, the occupation was a series of frustrations, shortages and humiliations. A curfew was in effect from nine in the evening until five in the morning; at night, the city went dark. Rationing of food, tobacco, coal and clothing was imposed from September 1940. Every year, the supplies grew scantier and the prices higher. A million Parisians left the city for the provinces, where there was more food and fewer Germans. French press and radio contained only German propaganda.
Jews were forced to wear the yellow Star of David badge and were barred from certain professions and public places. On 16–17 July 1942, 12,884 Jews, including 4,051 children and 5,082 women, were rounded up by the French police on orders of the Germans. Unmarried persons and couples without children were taken to Drancy, north of Paris, while seven thousand members of families went to the Vélodrome d’Hiver ("Vel' d'Hiv'"), on Rue Nélaton in the 15th arrondissement, where they were crowded together in the stadium for five days before being sent to the Auschwitz concentration camp.
The first demonstration against the Occupation took place by Paris students on 11 November 1940. As the war continued, clandestine groups and networks were created, some loyal to the Communist Party, others to General de Gaulle in London. They wrote slogans on walls, organized an underground press, and sometimes attacked German officers and soldiers. Reprisals by the Germans were swift and harsh.
Paris was not bombed as often or as heavily as London or Berlin, but the factories and railway yards in the outer parts of the city and suburbs were frequent targets. A night raid on the La Chapelle railway station in the 18th arrondissement on 20–21 April 1944 killed between 640 and 670 persons and destroyed hundreds of buildings.
The Allies lan | |
ar | https://ar.wikipedia.org/wiki/%D9%82%D8%A7%D8%A6%D9%85%D8%A9_%D8%B7%D9%8A%D9%88%D8%B1_%D8%A7%D9%84%D8%B4%D8%A7%D9%85 | قائمة طيور الشام | الشقراقات النمطية | قائمة طيور الشام / الشقراقات النمطية | null | H4-2 Road South of Lower Sabie, Kruger NP, SOUTH AFRICA | null | image/jpeg | 3,000 | 4,000 | true | true | true | الطيور هي أكثر طوائف الحيوانات الشاميّة تنوعًا، ويعود ذلك بشكل رئيسي إلى موقع بلاد الشام متوسط قارّات العالم القديم، الذي جعلها معبرًا سنويًا لآلاف الأنواع من الطيور المهاجرة من أوروبا إلى أفريقيا والعكس، وقد جعل التنوّع المناخي والبيئي الشامي استيطان أنواع مختلفة من الطيور في هذه البقعة من العالم أمرًا ممكنًا. هناك حوالي 511 نوعًا من الطيور في الشام، وهذا العدد يشمل تلك المهاجرة والعابرة والمقيمة، وخمس هذه الأنواع مهدد بالانقراض.
الكثير من طيُور الشَّام هي من القواطع التي تعبرُ من أوروپَّا وآسيا الغربيَّة مُتجنبةً برد هذه الأقطار إلى الأقطار الحارَّة كشبه الجزيرة العربيَّة وأفريقيا جنوب الصحراء الكُبرى سعيًا وراء القوت والدفاء، وتبقى هُناك نحوًا من خمسة أشهر وأحيانًا أكثر، فإذا اقترب الموسم الدافئ في أوروپَّا وغربيّ آسيا، ومنها الشَّام - رجعت هذه القواطع إليها لتُعشش. يعبرُ سماء الشَّام أُلوفٌ لا تُحصى من الطُيور المُهاجرة خِلال فصليّ الربيع والخريف، وأبرزها اللقالق والكراكي والبط والإوز والبجع وبعض الجوارح. وكثيرٌ من الطُيور يمُرُّ بِسوريا ولُبنان ليلًا أو عاليًا فلا يُرى، والبعض يهبطُ على الأرض في أثناء الرحيل طلبًا للراحة أو القوت. | الرُّتبة: الشِّقراقيَّات الفصيلة: الشِّقراقيَّة
الشِّقراقات طُيورٌ تُماثلُ الغربان في الحجم والبُنية، لكنَّها أوثق صلةً بالقرلَّات والوراوير. وهي تتشاطر الهيئة المُزوَّقة البهيَّة مع المجموعتين سالِفتا الذِكر، ويُهيمن على ريشها اللونين الأزرق والبُني. الإصبعان الداخليَّان الأماميَّان مُتصلان، عكس الإصبع الثالث. منها 12 نوعًا حول العالم ونوعان في الشَّام. | |
it | https://it.wikipedia.org/wiki/Stutz_Vertical_Eight | Stutz Vertical Eight | Storia | Stutz Vertical Eight / Storia | Una Stutz Vertical Eight SV16 roadster del 1930 | 1930 Stutz SV16 Monte Carlo Sport Sedan by Weymann of America | null | image/jpeg | 465 | 620 | true | true | true | La Vertical Eight è un'autovettura di lusso prodotta dalla Stutz dal 1926 al 1935. | La prima versione della vettura, che venne denominata AA, debuttò nel 1926. Aveva una meccanica molto moderna. In particolare, era fornita di freni idraulici e di un telaio all'avanguardia. Il motore era a otto cilindri in linea con doppia accensione. Sebbene la carrozzeria fosse piuttosto pesante, la Vertical Eight era tra le vetture più veloci del mercato statunitense, battuta solo dalle Duesenberg.
Nel 1927 debuttò la nuova versione, che fu denominata BB. Era dotata di un motore più grande. Quest'ultimo fu ampliato nuovamente due anni dopo. Nel 1931 debuttò invece la DV-16, che era caratterizzata da un motore a quattro valvole per cilindro e da una distribuzione a doppio albero a camme in testa. La vecchia versione continuò ad essere commercializzata con il nome di E-16.
Durante la Grande Depressione le vendite diminuirono drasticamente, e quindi il modello uscì di produzione nel 1935. L'anno successivo fallì invece la Stutz.
La Vertical Eight partecipò con un discreto successo alle competizioni automobilistiche. Si piazzarono al secondo posto alla 24 Ore di Le Mans del 1928 ed al decimo posto alla 500 Miglia di Indianapolis del 1930. | |
sk | https://sk.wikipedia.org/wiki/%C4%8Cili_papri%C4%8Dka | Čili paprička | null | Čili paprička | Čili papričky rôznej zrelosti | English: Charleston Hot peppers at varying stages of maturity. | null | image/jpeg | 1,500 | 1,500 | true | true | true | Čili paprička je plod predovšetkým exotických druhov krovitých paprík, rastúcich v trópoch a subtrópoch Indie, Číny, Japonska, Vietnamu, Afriky, Južnej a Strednej Ameriky, zvlášť Mexika. Hojne sa používajú aj na Balkáne.
Ide o malé svetlejšie papričky s výraznou vôňou. Tieto feferónky sú ostré odrody spravidla vytrvalých koreninových paprík, ktorých je celá škála. Za svoju pálivú chuť vďačia látke kapsaicín, ktorá sa dobre rozpúšťa v tuku, takže na zahnanie akútneho pocitu pálenia v ústach najlepšie pomôže pohárik mlieka.
Ten, kto neobľubuje mlieko, môže si ústa vypláchnuť pohárom silnej pálenky, lebo kapsaicín sa rozpúšťa aj v alkohole.
Okrem ďalších látok obsahuje vitamín C a karotén B. Podporujú chuť do jedla, ale vo väčšom množstve dráždia pohlavné a močové ústrojenstvo. V primeraných dávkach pôsobí na žalúdok lepšie, ako korenie. Priaznivo vplýva na trávenie. Dokázalo sa, že kultúry, zvyknuté na ostré jedlá s týmto korením, ľahšie znášajú zamorenie pokrmov a prostredie okolo seba rozličnými baktériami, najmä tými vyvolávajúcimi hnačku. Čili vyvoláva zmeny v črevnej sliznici, ktorá potom znesie viac. Čili sa považuje aj za afrodiziakum.
Čili má pálivú a sladkú chuť. | Čili paprička (tiež chilli paprička, feferónka; niekedy sa používa aj názov kajenské korenie) je plod predovšetkým exotických druhov krovitých paprík, rastúcich v trópoch a subtrópoch Indie, Číny, Japonska, Vietnamu, Afriky, Južnej a Strednej Ameriky, zvlášť Mexika. Hojne sa používajú aj na Balkáne.
Ide o malé svetlejšie papričky s výraznou vôňou. Tieto feferónky sú ostré odrody spravidla vytrvalých koreninových paprík, ktorých je celá škála. Za svoju pálivú chuť vďačia látke kapsaicín, ktorá sa dobre rozpúšťa v tuku, takže na zahnanie akútneho pocitu pálenia v ústach najlepšie pomôže pohárik mlieka.
Ten, kto neobľubuje mlieko, môže si ústa vypláchnuť pohárom silnej pálenky, lebo kapsaicín sa rozpúšťa aj v alkohole.
Okrem ďalších látok obsahuje vitamín C a karotén B. Podporujú chuť do jedla, ale vo väčšom množstve dráždia pohlavné a močové ústrojenstvo. V primeraných dávkach pôsobí na žalúdok lepšie, ako korenie. Priaznivo vplýva na trávenie. Dokázalo sa, že kultúry, zvyknuté na ostré jedlá s týmto korením, ľahšie znášajú zamorenie pokrmov a prostredie okolo seba rozličnými baktériami, najmä tými vyvolávajúcimi hnačku. Čili vyvoláva zmeny v črevnej sliznici, ktorá potom znesie viac. Čili sa považuje aj za afrodiziakum.
Čili má pálivú a sladkú chuť. | |
sr-Latn | https://sh.wikipedia.org/wiki/Zubara | Zubara | null | Zubara | Utvrda Zubara u podne | the Fort Zubara is an ancient stronghold of Qatar. this is an HDR impression. | null | image/jpeg | 684 | 1,024 | true | true | true | Zubara, poznata i kao Az Zubarah, je arheološki lokalitet na zapadnom dijelu Katarskog poluotoka, u općini Aš Šamal, oko 105 km sjeverozapadno od glavnog grada Katara, Dohe. Sastoji se od ostataka utvrđenog obalnog naselja koje je u 18. i 19. stoljeću cvalo zahvaljujući lovu na bisere. Zbog toga je ovo naselje upisano na UNESCO-v popis mjesta svjetske baštine u Aziji i Oceaniji 2013. godine kao „izvanredno svjedočanstvo urbanog trgovišta i tradicionalnog lova na bisere koje su održavale velike obalne gradove i dovele do razvoja malenih neovisnih zaljevskih država izvan kontrole Osmanskog, Perzijskog ili drugih europskih carstava”. | Zubara (arapski: الزبارة, Al Zubarah), poznata i kao Az Zubarah, je arheološki lokalitet na zapadnom dijelu Katarskog poluotoka, u općini Aš Šamal, oko 105 km sjeverozapadno od glavnog grada Katara, Dohe. Sastoji se od ostataka utvrđenog obalnog naselja koje je u 18. i 19. stoljeću cvalo zahvaljujući lovu na bisere. Zbog toga je ovo naselje upisano na UNESCO-v popis mjesta svjetske baštine u Aziji i Oceaniji 2013. godine kao „izvanredno svjedočanstvo urbanog trgovišta i tradicionalnog lova na bisere koje su održavale velike obalne gradove i dovele do razvoja malenih neovisnih zaljevskih država izvan kontrole Osmanskog, Perzijskog ili drugih europskih carstava”. | |
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Window_treatment | Window treatment | null | Window treatment | Elaborate window treatment | English: chau au | null | image/jpeg | 1,200 | 1,129 | true | true | true | A window treatment is a cover or modification of the window, often with the aim to enhance the aesthetics of the window and the room.
Treatments for covering the window include:
Hard treatments – Hard window treatments are made of hard materials such as wood, vinyl or aluminum. A more in depth description of the different types of hard treatments can be found below:
Window shutters are usually installed into the window frame and are horizontal slats, made either of wood or a poly resin that can either be stationary or tilt. They do not move up and down like blinds but in certain applications can fold across the window. Types of shutters include:
Wood shutters
Poly resin shutters
Window blinds have louvers which allow the user to open to a view without lifting the shade. It allows one to manipulate the light to create a customized feel. The name blinds comes from their use in blocking people from seeing into a home; they essentially "blind the observer's view". Over time, many new options and designs have developed, including anti-dust features and fabric tapes for blinds. Types of blinds include:
Natural Wood blinds
Faux Wood blinds
1" Vinyl Mini blinds
2" Vinyl Mini blinds | A window treatment is a cover or modification of the window, often with the aim to enhance the aesthetics of the window and the room.
Treatments for covering the window include:
Hard treatments – Hard window treatments are made of hard materials such as wood, vinyl or aluminum. A more in depth description of the different types of hard treatments can be found below:
Window shutters are usually installed into the window frame and are horizontal slats, made either of wood or a poly resin that can either be stationary or tilt. They do not move up and down like blinds but in certain applications can fold across the window. Types of shutters include:
Wood shutters
Poly resin shutters
Window blinds have louvers which allow the user to open to a view without lifting the shade. It allows one to manipulate the light to create a customized feel. The name blinds comes from their use in blocking people from seeing into a home; they essentially "blind the observer's view". Over time, many new options and designs have developed, including anti-dust features and fabric tapes for blinds. Types of blinds include:
Natural Wood blinds
Faux Wood blinds (also known as Plaswood)
1" Vinyl Mini blinds
2" Vinyl Mini blinds
Vinyl/Fabric Vertical blinds
Aluminum blinds
Window shades are a piece of fabric which rolls, stacks or folds, opening to a view only when the shade is rolled up. That was the classic definition, now certain shades do allow for "view through". Types of shades include:
Roman shades
Roller shades
Solar shades
Cellular shades
Pleated shades
Sheer shades
Soft treatments are anything made of soft materials, such as:
Curtains
Drapery
Treatments around the window include:
Molding (decorative)
Cornice board or pelmet
Window valance
German Fensterverdachung
Treatments applied to directly to the glass include:
Frosted glass
Smart glass
Stained glass
Modern, professional window treatments offer options for mobilized systems or systems which are designed for child safety. | |
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Kosciusko_County,_Indiana | Kosciusko County, Indiana | null | Kosciusko County, Indiana | Kosciusko County Courthouse in Warsaw | English: Front and eastern side of the Old Kosciusko County Courthouse, located at 613 E. Fort Wayne Street in Warsaw, Indiana, United States. Built in 1881, it is a part of the Warsaw Courthouse Square Historic District, a historic district that is listed on the National Register of Historic Places. | Kosciusko County Courthouse in Warsaw | image/jpeg | 2,112 | 2,816 | true | true | true | Kosciusko County is a county in the U.S. state of Indiana. At the 2010 United States Census, its population was 77,358. The county seat is Warsaw.
The county was organized in 1836. It was named for the Polish general Tadeusz Kościuszko who served in the American American Revolutionary War and then returned to Poland. The county seat is named for Warsaw, the capital of Poland. | Kosciusko County (/ˌkɒskiˈʌskoʊ/ KOS-kee-US-koh) is a county in the U.S. state of Indiana. At the 2010 United States Census, its population was 77,358. The county seat (and only incorporated city) is Warsaw.
The county was organized in 1836. It was named for the Polish general Tadeusz Kościuszko who served in the American American Revolutionary War and then returned to Poland. The county seat is named for Warsaw, the capital of Poland. | |
eo | https://eo.wikipedia.org/wiki/Listo_de_plej_vendantaj_muzikistoj | Listo de plej vendantaj muzikistoj | 200 milionoj al 249 milionoj da kopioj | Listo de plej vendantaj muzikistoj / Artistoj laŭ ĉirkaŭkalkulitaj vendoj / 200 milionoj al 249 milionoj da kopioj | null | English: Whitney Houston performing "Greatest Love of All" during the HBO-televised concert "Welcome Home Heroes with Whitney Houston" honoring the troops, who took part in Operation Desert Storm, their families, and military and government dignitaries. | null | image/jpeg | 709 | 716 | true | true | true | La plej vendantaj muzikistoj estas artistoj kiuj reklamas vendojn de 75 milionoj da kopioj aŭ plie. La postulitaj vendokvantoj kaj la totalo de atestitaj vendoj ene de la havitaj fontoj estas vendoj de albumoj, unuopaj albumoj, kompilaj albumoj, muzikfilmetoj same kiel elŝutoj de ĉu unuopaj ĉu tut-longaj albumoj. La artistoj en la jenaj listoj estis listitaj laŭ ties postulitaj kaj atestigitaj vendoj kaj estas rangigitaj laŭ descenda ordo, kun la plej vendintaj pinte. Artistoj kun samaj postulitaj vendoj estas rangigitaj laŭ atestigitaj vendoj. Vendonombroj kiaj tiuj el Soundscan, kiuj estis foje publikigitaj de la gazeto Billboard, ne estis inkluditaj en la kolumno de atestigitaj vendoj. Nuntempe, The Beatles estas konsiderataj la plej vendinta bando baze sur kaj vendopostuloj kaj laŭ atestigitaj vendoj kaj Elvis Presley estas konsiderata la plej vendinta individua artisto ankaŭ baze sur kaj vendopostuloj kaj laŭ atestigitaj vendoj.
Ĉiuj artistoj inkluditaj en tiu listo, havas atestigitajn vendojn de almenaŭ 20% en atestigitaj unuoj. | La kolumno por Atestigitaj Vendoj inkludas merkatojn, kies datumbazoj enhavas atestilojn reprezentantaj nombrojn de 100,000 kaj plie. | |
en | https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_national_parks_of_France | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d3/Le_Mercantour_National_Park.jpg | List of national parks of France | List | List of national parks of France / List | null | Le Mercantour National Park in South East France | null | image/jpeg | 1,536 | 2,304 | true | true | true | The national parks of France are a system of eleven national parks throughout metropolitan France and its overseas departments, coordinated by the French Agency for Biodiversity, an établissement public à caractère administratif under the control of the Ministry of Ecology. The first national park was established in 1963 and the most recent park was created in 2019.
The French national parks protect a total area of 3,710 square kilometres
in core area and 9,162 square kilometres in buffer zones in metropolitan France. This puts over 2% of the total area of metropolitan France under some level of protection.
French national parks draw over seven million visitors every year. | null |
et | https://et.wikipedia.org/wiki/DC_Comics | DC Comics | null | DC Comics | DC Comicsi logo | null | null | image/svg+xml | 800 | 800 | true | true | true | DC Comics on 1934. aastal asutatud DC Entertainmenti osakond, mis avaldab koomikseid.
DC kuulub Warner Brothersile, mis omakorda kuulub Time Warnerile. See on Marvel Comicsi kõrval üks suuremaid koomiksitootjaid kogu maailmas. DC Comicsi tuntumateks superkangelasteks on Batman, Superman, Arrow, Flash ja Wonder Woman. | DC Comics (lühend DC) on 1934. aastal asutatud DC Entertainmenti osakond, mis avaldab koomikseid.
DC kuulub Warner Brothersile, mis omakorda kuulub Time Warnerile. See on Marvel Comicsi kõrval üks suuremaid koomiksitootjaid kogu maailmas. DC Comicsi tuntumateks superkangelasteks on Batman, Superman, Arrow, Flash ja Wonder Woman. | |
ta | https://ta.wikipedia.org/wiki/%E0%AE%95%E0%AF%82%E0%AE%95%E0%AF%88_%E0%AE%86%E0%AE%A8%E0%AF%8D%E0%AE%A4%E0%AF%88 | கூகை ஆந்தை | null | கூகை ஆந்தை | null | English: Map showing the range of the barn owl in Europe, the Middle East and Africa | null | image/png | 1,100 | 840 | true | true | true | கூகை ஆந்தை என்பது Tytonidae குடும்பத்தைச் சேர்ந்த ஆந்தை வகை ஆகும். | கூகை ஆந்தை (barn owl, Tyto alba) என்பது Tytonidae குடும்பத்தைச் சேர்ந்த ஆந்தை வகை ஆகும். | |
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Genevi%C3%A8ve_Gavrel | Geneviève Gavrel | null | Geneviève Gavrel | null | Français : Photo appelée Genevieve_Gavrel.jpg ,représentant Geneviève Gavrel à son chevalet dans son atelier de Saint-Maur-Des-Fossés (94). (photo nicole Bascou-Gavrel ) | null | image/jpeg | 914 | 893 | true | true | true | Geneviève Gavrel est une artiste peintre de paysages, portraits et natures mortes, née le 1ᵉʳ janvier 1909 à Téboursouk. Installée à Saint-Maur-des-Fossés en 1957, membre de la Société nationale des beaux-arts, sociétaire du Salon d'automne, des Peintres témoins de leur temps, du Salon des Indépendants, du Salon des Terres latines et du Salon Comparaisons, elle est décédée le 25 janvier 1999 à Revel. Elle signa ses œuvres G. Gavrel jusqu'en 1966, Gavrel ensuite. On rattache doublement son nom à l'École de Paris et à l'École de Saint-Maur. | Geneviève Gavrel est une artiste peintre de paysages (France, Tunisie et Espagne), portraits et natures mortes, née le 1ᵉʳ janvier 1909 à Téboursouk (Tunisie). Installée à Saint-Maur-des-Fossés (12, rue du Petit-Beaubourg) en 1957, membre de la Société nationale des beaux-arts, sociétaire du Salon d'automne, des Peintres témoins de leur temps, du Salon des Indépendants, du Salon des Terres latines et du Salon Comparaisons, elle est décédée le 25 janvier 1999 à Revel (Haute-Garonne). Elle signa ses œuvres G. Gavrel jusqu'en 1966, Gavrel ensuite. On rattache doublement son nom à l'École de Paris et à l'École de Saint-Maur. | |
eu | https://eu.wikipedia.org/wiki/Blesle | Blesle | null | Blesle | null | Vue générale de Blesle | null | image/jpeg | 480 | 640 | true | true | true | Blela Okzitaniako udalerri bat da. Administratiboki Frantziako Haute-Loire departamenduan dago, Auvernia-Rhône-Alpeak eskualdean. 2013an 653 biztanle zituen. | Blela (okzitanieraz Blela, frantsesez eta ofizialki: Blesle) Okzitaniako udalerri bat da. Administratiboki Frantziako Haute-Loire departamenduan dago, Auvernia-Rhône-Alpeak eskualdean. 2013an 653 biztanle zituen. | |
hu | https://hu.wikipedia.org/wiki/Arag%C3%B3niai_Katalin_angol_kir%C3%A1lyn%C3%A9 | Aragóniai Katalin angol királyné | A válás korai szakasza (1527-1528) | Aragóniai Katalin angol királyné / Katalin és Henrik válása (1527-1533) / A válás korai szakasza (1527-1528) | Thomas Wolsey bíboros a király „Nagy Ügyének” irányítója, 1526-ban. | null | null | image/jpeg | 944 | 781 | true | true | true | Aragóniai Katalin Anglia királynéja a Trastámara-házból. VIII. Henrik első felesége, I. Mária anyja. | 1527-ben Wolsey bíboros hivatalból indított vizsgálatot, hogy megvizsgálják a király házasságát. A vizsgálat megindításáról Katalint nem tájékoztatták, azonban hamarosan nyilvánvalóvá vált, hogy a különválás nem fog olyan egyszerűen végbemenni, mint ahogyan azt a király elképzelte. Henrik azt állította, hogy Mózes Harmadik könyvében, hiba történt a fordítás során és nem gyermek, hanem fiúgyermek szerepel. 1527-ben Robert Wakefield írt könyvet a problémáról, valószínűleg Henrik megrendelésére. Érvelése azonban hamar kifulladt és egyértelmű elutasítás fogadta az egyház részéről. A király egy másik problémával is szembenézett, mégpedig Mózes Ötödik könyvével, mely kimondta, hogy az elhunyt fivér gyermektelen özvegyét, a fivér testvérének kötelessége feleségül vennie.
A pápa, VII. Kelemen, a császár fogságában volt és Róma kifosztásával, rövid időre megszűnt a pápa irányító és döntéshozó szerepe. Erre megoldásként szolgált volna az angol püspöki kar összehívása és a házasság érvénytelenítése, azonban John Fisher, rochesteri püspök nem egyezett bele a házasság felbontásába.
A királyné, a spanyol követ, Don Inigo de Mendoza által értesült a háta mögött zajló eseményekről és azonnal levelet írt V. Károlynak, melyben azt kéri, hogy támogassa, hogy ügyét, nem Angliában, hanem Rómába tárgyalják. Üzenetét Francisco Felipe vitte a császár elé. Ezzel Katalin érthetően keresztülhúzta Henrik számításait és a köztük lévő ellentét csak fokozódott. A királyné tudta, hogy egyetlen sebezhető pontja lehet az ügynek, hogyha megtámadják a pápa 1503-ban kiadott diszpenzációját, mely szerint az Artúrral kötött házasságot, netán (forsitan) elhálták. 1527. június 12. a király közölte Katalinnal szándékait. Henrik itt nem tett említést Annáról, a királyné azonban könnyekben tört ki és „nagy bánat” lett úrrá rajta. A király megpróbálta rávenni Katalint, hogy vonuljon vissza az udvartól. Azonban a királyné személyében merev ellenállásba ütközött. A királyné kijelentette, hogy „testtét Artúrt herceg sohasem ismerte” és Wolseyt okolta a király döntéséért. Meg kell említeni, hogy ekkor az udvar és a közvélemény nem Boleyn Annát látta a király kiszemeltjének, hanem valamely francia hercegnőt.
Hamarosan Wolsey előtt is nyilvánvalóvá vált Anna és Henrik kapcsolata, így követet küldött Rómába a második házassághoz szükséges felmentésért. 1527 decemberében a király felmentést kapott, ami azonban semmit sem ért, még első házassága érvényben volt. 1528 elején angol-francia szövetség született Károly ellen, ennek következtében Katalin helyzete folyamatosan romlott. Anna nyitott a protestáns vallás felé, Henrik azonban elzárkózott és csak célja elérése érdekében érdekelték a vallási ügyek. 1528 júniusában Henrik megírta A Glasse of the Truthe (Az igazság tüköre) című könyvét melyben kifejtette, hogy Katalinnal kötött házasságával Isten törvényei ellen vétett. 1528 nyarán Wolseynak sikerült elérnie, hogy a pápa Campeggio bíboros személyében kivizsgálja az ügyet Angliában. | |
cy | https://cy.wikipedia.org/wiki/Cetyn | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e1/Pipa_savinelli.jpg | Cetyn | null | Cetyn | Cetyn, a elwir hefyd yn 'pib' neu 'pibell' | null | null | image/jpeg | 904 | 2,016 | true | true | true | Mae'r cetyn neu pîb neu pibell yn declyn ar gyfer ysmygu tybaco. Mae'n cynnwys tiwb hir neu fyr yn wreiddiol gyda chynhwysydd siâp cwpan ar gyfer dal y tybaco sy'n mudlosgi. Bydd y smygwr yn sugno ar y cetyn er mwyn ysmygu. | Mae'r cetyn neu pîb neu pibell yn declyn ar gyfer ysmygu tybaco. Mae'n cynnwys tiwb hir neu fyr (gorsyn neu goes y cetyn) yn wreiddiol gyda chynhwysydd siâp cwpan (pen) ar gyfer dal y tybaco sy'n mudlosgi. Bydd y smygwr yn sugno ar y cetyn er mwyn ysmygu. |
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Eliza_Sproat_Turner | Eliza Sproat Turner | null | Eliza Sproat Turner | null | English: photo of Eliza Sproat Turner | null | image/jpeg | 664 | 440 | true | true | true | Eliza L. Sproat Turner was an American writer, women's club founder and leader, abolitionist, and suffragette. Turner began her adulthood as a teacher and writer, and soon after became involved in a number of social causes. She was a member of the Philadelphia Female Anti-Slavery Society and was a leader of the Women's Congress and the publication of the New Century for Women newspaper for the Philadelphia Centennial Exposition of 1876. The following year she helped found the New Century Club women's club and in 1882 was instrumental in the establishment of the New Century Guild of Working Women. Her poetry and viewpoints about women's issues were published in newspapers and magazines. | Eliza L. Sproat Turner (1826 – June 20, 1903) was an American writer, women's club founder and leader, abolitionist, and suffragette. Turner began her adulthood as a teacher and writer, and soon after became involved in a number of social causes. She was a member of the Philadelphia Female Anti-Slavery Society and was a leader of the Women's Congress and the publication of the New Century for Women newspaper for the Philadelphia Centennial Exposition of 1876. The following year she helped found the New Century Club women's club and in 1882 was instrumental in the establishment of the New Century Guild of Working Women. Her poetry and viewpoints about women's issues were published in newspapers and magazines. | |
en | https://en.wikipedia.org/wiki/National_Register_of_Historic_Places_listings_in_Pierce_County,_Washington | National Register of Historic Places listings in Pierce County, Washington | Former listings | National Register of Historic Places listings in Pierce County, Washington / Former listings | null | English: North 4th and Dock Street Bridge This is an image of a place or building that is listed on the National Register of Historic Places in the United States of America. Its reference number is 82004282 | North 4th and Dock Street Bridge | image/jpeg | 1,824 | 2,432 | true | true | true | This is a list of the National Register of Historic Places listings in Pierce County, Washington.
This is intended to be a complete list of the properties and districts on the National Register of Historic Places in Pierce County, Washington, United States. Latitude and longitude coordinates are provided for many National Register properties and districts; these locations may be seen together in an online map.
There are 192 properties and districts listed on the National Register in the county. 96 of these properties and districts are located in the city of Tacoma, while the remaining 96 properties and districts are listed separately. Another 2 properties were once listed but have been removed.
This National Park Service list is complete through NPS recent listings posted July 31, 2020. | null | |
br | https://br.wikipedia.org/wiki/Boyac%C3%A1_(Colombia) | Boyacá (Colombia) | null | Boyacá (Colombia) | Sede pelec'h emañ departamant Boyacá e Kolombia | null | null | image/svg+xml | 1,896 | 1,420 | true | true | true | Boyacá zo unan eus an 32 departamant zo e Kolombia. Tunja eo ar gêr-benn anezhañ. | Boyacá zo unan eus an 32 departamant zo e Kolombia. Tunja eo ar gêr-benn anezhañ. | |
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Liste_von_Leuchtt%C3%BCrmen_in_Spanien | Liste von Leuchttürmen in Spanien | Atlantikküste | Liste von Leuchttürmen in Spanien / Atlantikküste | null | Español: Faro de la Isla de Mouro, frente a la ciudad de Santander | null | image/jpeg | 1,944 | 2,592 | true | true | true | Diese Liste führt Leuchttürme in Spanien auf.
Im nordspanischen A Coruña steht der älteste noch in Betrieb befindliche Leuchtturm der Welt, der Torre de Hércules aus dem 2. Jahrhundert. Mit dem Aufbau eines küstenweiten Netzes unter staatlicher Kontrolle wurde 1847 begonnen. Viele Leuchttürme aus dieser Zeit sind heute immer noch in Betrieb. Bei den Stationen, die durch einen Neubau ersetzt wurden, ist ein zweites Baujahr angegeben. Leuchtturm heißt auf spanisch Faro, auf katalanisch Far und auf baskisch Itsasargia. | Von der Biskaya zur Straße von Gibraltar. | |
fil | https://tl.wikipedia.org/wiki/Metro_Manila_Skyway | Metro Manila Skyway | Mga yugto ng Skyway | Metro Manila Skyway / Kasaysayan / Mga yugto ng Skyway | null | English: Construction of Buendia section of Metro Manila Skyway Stage 3 along South Superhighway in Makati | null | image/jpeg | 2,736 | 3,648 | true | true | true | Ang Metro Manila Skyway, na mas-kilala sa madla bilang Skyway, ay isang fully grade separated na nakaangat na mabilisang daanan na nagsisilbi bilang pangunahing mabilisang daanan sa katimugang Kalakhang Maynila, at sumusunod sa pagkakalinya ng umiiral na South Luzon Expressway sa ibabaw nito. Humahaba ito mula Gil Puyat Avenue sa hilaga hanggang Alabang–Zapote Road sa timog at tumatawid ito sa mga lubhang urbanisadong pook ng Makati, Pasay, Taguig, Parañaque, at Muntinlupa, at pinapagaan nito ang SLEX at ibang mga pangunahing lansangan mula sa mabigat na trapiko.
Ang Skyway ay ang unang fully grade-separated highway sa Pilipinas. Isa ito sa mga pinakamahabang flyover sa mundo na may kabuuang haba na 31.2 kilometro. Nagbibigay ito ng daan papasok sa Paliparang Pandaigdig ng Ninoy Aquino sa pamamagitan ng NAIA Expressway. Kalakip ng pagkokompleto ng Ikatlong Yugto ng Karugtong ng Skyway na nakatakda sa 2020, mag-uugnay ang nakaangat na mabilisang daanan sa North Luzon Expressway sa Lungsod Quezon, at maitutulong mabawasan ang oras ng paglalakbay sa pagitan ng Maynila at Paliparang Pandaigdig ng Clark sa Pampanga. | Unang Yugto
Nakapaloob sa Unang Yugto ang pagaayos ng bahaging nasa lupa na Magallanes-Alabang at ang pagtatayo ng isang pang-anim na landas at sampung kilometrong nakaangat na mabilisang daanan mula Gil Puyat (Buendia) hanggang Bicutan. Nagsimula ang Unang Yugto noong Abril 7, 1995 at bahagyang binuksan sa mga motorista noong Oktubre 1999. Unang nakompleto ang mga labasan ng Abenida Gil Puyat (Buendia), Makati, Magallanes Village, Skyway Toll Plazas A at B at Bicutan noong Disyembre 26, 1997. Natapos naman ang Labasan ng Don Bosco noong Enero 3, 2002. Itinayo ang Labasan ng NAIA Terminal 3 sa pagitan ng Setyembre 5, 2004 at 2010. Gumasta ang CMMTC ng $32,746,652.19 para sa Unang Yugto na may habang 9.5 kilometro.
Ikalawang Yugto
Inihayag ng Citra Metro Manila Tollways Corp. noong Abril 2, 2009 ang patatayo ng Ikalawang Yugto ng Skyway. Pagsapit ng Hunyo sa taong iyon, itinatayo na ang mga bagong haligi nito. Pagsapit ng Mayo 4, 2010, 50% tapos ang Ikalawang Yugto at inikot ng Citra Metro Manila Tollways Corp. ang pinakamataas na pierhead sa pook ng Sucat; pagsapit naman ng Hulyo 25, 65% tapos na ito, kalakip ng paglalagay ng kongkreto sa 134 sa kinakailangang 238 mga agwat, at sinimulan ang paglalatag ng aspalto. Binuksan ang bahaging Bicutan-Sucat noong Disyembre 15. Nakagagamit ang mga motorista ng bahaging ito nang libre hanggang Disyembre 22, nang ibinalik ng Skyway ang mga bayarin nito sa mga antas bago ang taong 2007. Noong Abril 6, 2011, binuksan sa publiko nang walang sinisinggil na bayarin (hanggang Abril 25) ang rampang labasan ng Hillsborough, tarangkahang pambayad ng Alabang, at Labasan ng South Station. Pinahaba ng Ikalawang Yugto nang 7 kilometro (4.3 milya) ang nakaangat na mabioisang daanan, mula Bicutan hanggang Alabang.
Ikatlong Yugto
Upang makatulong sa pagpapaibsan ng bumibigat na daloy ng trapiko sa Kalakhang Maynila, ipinanukala ng pamahalaan ang pagtatayo ng Ikatlong Yugto ng Skyway (Skyway Stage 3) na dadaan sa ilang mga lungsod sa daklunsod, na may habang 14.8 kilometro. Uugnayin nito ang mga mabilisang daanan ng North Luzon Expressway at South Luzon Expressway. Sinimulan ang pagtatayo noong Pebrero 17, 2014, at inaasahang matatapos ito pagsapit ng Abril 2018. Ngunit naurong sa 2020 ang nakatakdang pagtatapos ng proyekto dahil sa mga antala sa pagtatayo at mga usaping karapatan sa daanan (right-of-way). Ang mga usaping karapatan sa daanan din ang naging sanhi ng paglipat ng pagkakahanay ng bahaging Santa Mesa ng Ikatlong Yugto, at sinusunod ng bagong disenyo ang Ilog San Juan sa halip na dumaan sa Kalye Old Santa Mesa.
Binuksan sa mga motorista noong Hunyo 2018 ang maliit na kahabaan ng pahilagang mga landas ng bahaging Buendia-Quirino na tumatawid sa Abenida Gil Puyat. Binuksan ang bahaging Buendia-Plaza Dilao noong Hulyo 22, 2019.
Isang sunog sa pagawaan ng mga plastik ng San Miguel Yamamura Packaging Corp. sa Pandacan ay nagpaguho ng isang 300 metro (980 talampakang) kahabaan ng Ikatlong Yugto ng Skyway na magpapa-antala sa pagtatapos ng proyekto. | |
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Marko_Perkovi%C4%87 | Marko Perković | null | Marko Perković | null | English: Marko Perković Thompson on concert in Frankfurt/Main on 21. April 2007 Hrvatski: Marko Perković Thompson na koncertu 21.4.2007. u Frankfurtu Deutsch: Marko Perković Thompson auf dem Konzert in Frankfurt/Main am 21.04.2007 | Description de cette image, également commentée ci-après | image/jpeg | 550 | 399 | true | true | true | Marko Perković plus connu sous son nom de scène « Thompson » est un chanteur ethno-rock croate populaire. Chanteur, auteur et compositeur, il a récupéré le nom du groupe Thompson dont il était le membre principal. Il est accompagné du batteur Tiho Orlić et de deux autres musiciens. Le nom de son groupe vient de Thompson.
Ancien combattant lors du conflit en Croatie, il est devenu populaire grâce à son chant Bojovnik iz Čavoglave glorifiant la lutte croate pour l’indépendance. Catholique fervent et patriote, il est perçu comme un symbole du patriotisme croate.
Il possède des parts dans la station de radio Narodni radio. On entend régulièrement ses chansons sur beaucoup des radios qui diffusent de la variété croate. Perković a composé pour d'autres chanteurs, notamment Mate Bulić. Il a également chanté en duo avec Miroslav Škoro, Tiho Orlić et Jasmin Stavros des chansons composées par Ante Lozina dans les années 1960.
Il a été marié à la chanteuse croate Danijela Martinović. Le couple a réussi à obtenir le divorce de l'Église. | Marko Perković (27 octobre 1966 à Čavoglave entre Drniš et Sinj dans le Zagora, alors en RFS Yougoslavie, aujourd'hui en Croatie) plus connu sous son nom de scène « Thompson » est un chanteur ethno-rock croate populaire. Chanteur, auteur et compositeur, il a récupéré le nom du groupe Thompson dont il était le membre principal. Il est accompagné du batteur Tiho Orlić et de deux autres musiciens. Le nom de son groupe vient de Thompson (pistolet-mitrailleur).
Ancien combattant lors du conflit en Croatie, il est devenu populaire grâce à son chant Bojovnik iz Čavoglave (« Le soldat de Čavoglave ») glorifiant la lutte croate pour l’indépendance. Catholique fervent et patriote, il est perçu comme un symbole du patriotisme croate.
Il possède des parts dans la station de radio Narodni radio (la radio de la Nation). On entend régulièrement ses chansons sur beaucoup des radios qui diffusent de la variété croate. Perković a composé pour d'autres chanteurs, notamment Mate Bulić. Il a également chanté en duo avec Miroslav Škoro, Tiho Orlić et Jasmin Stavros des chansons composées par Ante Lozina dans les années 1960.
Il a été marié à la chanteuse croate Danijela Martinović. Le couple a réussi à obtenir le divorce de l'Église. | |
en | https://en.wikipedia.org/wiki/2016_St_Albans_City_and_District_Council_election | 2016 St Albans City and District Council election | null | 2016 St Albans City and District Council election | 2016 local election results in St Albans | null | null | image/svg+xml | 1,266 | 990 | true | true | true | The 2016 St Albans City and District Council election took place on 5 May 2016 to elect members of St Albans City and District Council in England. This was on the same day as other local elections. | The 2016 St Albans City and District Council election took place on 5 May 2016 to elect members of St Albans City and District Council in England. This was on the same day as other local elections. | |
ko | https://ko.wikipedia.org/wiki/%EB%A7%88%EC%95%BC%EC%96%B4%EC%A1%B1 | 마야어족 | 유카텍어파 | 마야어족 / 분포 / 유카텍어파 | 유카탄 반도의 유카텍 마야어 사용 지역 | null | null | image/svg+xml | 150 | 200 | true | true | true | 마야어족은 메소아메리카 언어들이 이루는 어족 중 하나이다. 마야어족 언어는 주로 과테말라, 멕시코, 벨리즈, 온두라스 지역에서 적어도 600만 명의 마야인이 사용한다. 1996년에 과테말라 정부는 과테말라에 21개의 마야 언어가 있다고 발표했으며, 멕시코에는 공식적으로 8개의 마야어가 더 있다.
마야어족은 아메리카에서 가장 잘 기록되고 가장 많이 연구되는 어족 가운데 하나이다. 현대의 마야어족 언어들은 적어도 5,000년 전에 쓰였다고 생각되는 마야조어의 후손이다. 마야조어는 비교 재구의 방법을 이용하여 부분적으로 재구성되었다. 마야조어는 크게 와스텍어파, 키체어파, 유카텍어파, 칸호발어파, 맘어파, 촐어파의 여섯 갈래로 갈라졌다.
마야어족은 메소아메리카 언어 지역의 구성원이다. 이는 메소아메리카의 여러 민족들이 수천 년간 영향을 주고받으면서 만들어진 언어동조대이다. 모든 마야 언어는 이 지역 언어들의 기본적인 특징을 공유하는데, 예를 들어 공간적 관계를 나타내기 위해 전치사 대신 관계명사를 사용하는 점이 그렇다. 그러나 한편으로는 메소아메리카의 다른 언어와 구별되는 특징도 있는데, 예를 들어 동사·주어·목적어의 문법에서 드러나는 능격성, 특정한 동사 굴절 범주, “위치사”이라 불리는 특수한 품사의 존재 등이다.
콜럼버스 이전의 시대에 일부 마야어는 표어문자인 마야 문자로 적혔다. 마야 문자는 마야 문명 고전기에 특히 널리 쓰였다. 오늘날 1만 점이 넘는 건물·기념비·도자기 및 코덱스에 마야 문자로 된 기록이 남아 있으며 여기에 식민화 이후 로마자로 기록된 풍부한 마야어 문헌까지 더해져, 마야의 콜럼버스 이전 시대 역사에 대해서는 아메리카의 다른 어느 지역과도 비교할 수 없을 만큼 많은 것이 알려져 있다. | 유카텍 마야어(화자들은 단순히 “마야”라고 부름)은 멕시코에서 가장 많이 쓰이는 마야 언어이다. 오늘날 약 80만 명이 사용하며, 그 대부분은 유카탄 반도에 산다. 유카탄주 및 이웃한 킨타나로오주와 캄페체주에서 흔하게 쓰인다.
유카텍어파의 나머지 세 언어는 벨리즈에서 약 1만 명이 사용하는 모판어, 과테말라 페텐 분지의 소멸위기언어인 이차어,, 치아파스주의 라칸돈 열대우림 외곽 마을에서 약 천 명이 사용하는 라칸돈어 또는 라칸툼어이다. | |
ja | https://ja.wikipedia.org/wiki/%E9%83%A1%E5%B1%B1%E8%A5%BF%E7%92%B0%E7%8A%B6%E9%81%93%E8%B7%AF | 郡山西環状道路 | null | 郡山西環状道路 | あさかのバイパス台新付近 | English: National Route 4 Asakano Bypass Koriyama city 日本語: 郡山市の国道4号あさかのバイパス | null | image/jpeg | 1,480 | 2,621 | true | true | true | 郡山西環状道路は、福島県須賀川市から同県郡山市に至る国道4号のバイパス道路である。地域高規格道路として計画路線に指定されており、終点より先の本宮市大字荒井までの現道拡幅区間を含めてあさか野バイパスの愛称が与えられている。工事の初期は郡山バイパスの愛称が使われた。郡山西環状道路の整備後も郡山市街地を通る現道は国道指定から外されていなかったが、2016年4月1日に複数の県道と国道288号へ降格し、バイパスの名がつく本線となった。 | 郡山西環状道路（こおりやまにしかんじょうどうろ）は、福島県須賀川市から同県郡山市（日和田町）に至る国道4号のバイパス道路である。地域高規格道路として計画路線に指定されており、終点より先の本宮市大字荒井（日本橋（ひもとばし））までの現道拡幅区間を含めてあさか野バイパスの愛称が与えられている。工事の初期は郡山バイパスの愛称が使われた。郡山西環状道路の整備後も郡山市街地を通る現道は国道指定から外されていなかったが、2016年4月1日に複数の県道と国道288号へ降格し、バイパスの名がつく本線となった。 | |
fi | https://fi.wikipedia.org/wiki/Aven_Armand | Aven Armand | null | Aven Armand | Luolan tippukiviä. | Deutsch: Aven Armand, eine Höhle mit unzähligen Tropfsteinen in der Nähe des Ortes Meyrueis in Frankreich. Simple English: Aven Armand, a cave with many stalactites near the village Meyrueis in France. | null | image/jpeg | 4,368 | 2,912 | true | true | true | Aven Armand on kalkkikivikarstiluola Ranskassa, Cévennesin kansallispuistossa. Korkeudeltaan se on 45 metriä, leveydeltään 60 metriä ja pituudeltaan 110 metriä pitkä.
Luola on melko lähellä maanpintaa. Luolassa on paljon tippukivipylväitä. Yksi stalagmiiteistä, eli lattiasta ylöspäin kasvavista tippukivistä on maailman korkeimpia. Se löydettiin vuonna 1897, ja oli 1980-luvulla noin 29 metriä korkea. Niiden yläosa on alaosaa leveämpi ja näin ne muistuttavat muodoltaan palmua. Niistä muodostuu erikoinen kokoelma. | Aven Armand on kalkkikivikarstiluola Ranskassa, Cévennesin kansallispuistossa. Korkeudeltaan se on 45 metriä, leveydeltään 60 metriä ja pituudeltaan 110 metriä pitkä.
Luola on melko lähellä maanpintaa. Luolassa on paljon tippukivipylväitä. Yksi stalagmiiteistä, eli lattiasta ylöspäin kasvavista tippukivistä on maailman korkeimpia. Se löydettiin vuonna 1897, ja oli 1980-luvulla noin 29 metriä korkea. Niiden yläosa on alaosaa leveämpi ja näin ne muistuttavat muodoltaan palmua. Niistä muodostuu erikoinen kokoelma. | |
en | https://simple.wikipedia.org/wiki/Ramesses_II | Ramesses II | Battle against Sherden sea pirates | Ramesses II / Campaigns and battles / Battle against Sherden sea pirates | Relief of Ramesses II on limestone, still with its original colour. | Relief of Ramesses II on limestone, still retaining its color. Like from early in his reign, given the stylistic similarities to that of his predecessor, Seti I. Dynasty 19, circa 1279-1213 B.C. | null | image/png | 1,712 | 1,460 | true | true | true | Ramesses II was one of the greatest Pharaohs of Ancient Egypt. He was the third Pharaoh of the Nineteenth dynasty. His successors and later Egyptians called him the "Great Ancestor".
When he was 14, Ramesses was appointed successor by his father Seti I. He ruled Egypt from 1279 BC to 1213 BC.ᵖ¹⁶⁵ This is a total of 66 years and 2 months. It is likely that he died in his 90th or 91st year. On his death, he was buried in a tomb in the Valley of the Kings; his body was later moved to a royal cache where it was discovered in 1881. It is now on display in the Cairo Museum.
Ramesses II led several expeditions north into the lands east of the Mediterranean. He also led expeditions to the south, into Nubia.
The early part of his reign was focused on building cities, temples and monuments. He established the city of Pi-Ramesses in the Nile Delta as his new capital and main base for his campaigns in Syria. | In his second year, Ramesses defeated the Sherden sea pirates. They were causing problems along Egypt's Mediterranean coast by attacking cargo-laden vessels on the sea routes to Egypt.ᵖ²⁵⁰ Ramesses posted troops and ships at strategic points along the coast, and allowed the pirates to attack their prey. He then caught them by surprise in a sea battle, capturing them all in a single action.ᵖ⁵³ A stele says they came "in their war-ships from the midst of the sea, and none were able to stand before them". Shortly afterwards Sherden are seen in the Pharaoh's body-guard with their horned helmets, round shields and the great Naue II swords. | |
pt | https://pt.wikipedia.org/wiki/Saint-Benoist-sur-Mer | Saint-Benoist-sur-Mer | null | Saint-Benoist-sur-Mer | null | D'après le blasonnement de la ville de Saint-Benoist-sur-Mer | Brasão de armas de Saint-Benoist-sur-Mer | image/png | 669 | 615 | true | true | true | Saint-Benoist-sur-Mer é uma comuna francesa na região administrativa da Pays de la Loire, no departamento de Vendéia. Estende-se por uma área de 15,53 km². Em 2010 a comuna tinha 349 habitantes. | Saint-Benoist-sur-Mer é uma comuna francesa na região administrativa da Pays de la Loire, no departamento de Vendéia. Estende-se por uma área de 15,53 km². Em 2010 a comuna tinha 349 habitantes (densidade: 22,5 hab./km²). | |
it | https://it.wikipedia.org/wiki/Ordine_nazionale_al_merito_(Francia) | Ordine nazionale al merito (Francia) | Classi | Ordine nazionale al merito (Francia) / Classi | null | Français : Commandeur ONM | null | image/jpeg | 460 | 209 | true | true | true | L'ordine nazionale al merito è un ordine cavalleresco concesso dalla Repubblica Francese. | L'ordine dispone delle seguenti classi di benemerenza:
Cavaliere di gran croce
Grand'ufficiale
Commendatore
Ufficiale
Cavaliere | |
ru | https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D0%9F%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8 | Список правителей Пруссии | Короли Пруссии | Список правителей Пруссии / Правители Пруссии / Короли Пруссии | null | Deutsch: Kaiser Friedrich III., König von Preußen; Porträt in Feldmarschallsuniform mit Ordensschmuck | null | image/jpeg | 3,920 | 3,150 | true | true | true | В этом списке перечисляются правители герцогства Пруссия и королевства Пруссия.
С момента основания Пруссии в 1525, его правителями являлись выходцы из династии Гогенцоллернов.
Первый герцог Пруссии — Альбрехт, последний гроссмейстер Тевтонского ордена под влиянием идей Реформации решил стать светским правителем и по результатам Краковского мира после Польско-тевтонской войны превратил Тевтонский Орден в 1525 году в герцогство Пруссия. После его смерти правителем стал его больной сын, Альбрехт Фредерик, который практически не принимал участия в управлении герцогством, и фактически Пруссией управляли регенты.
В 1618 Альбрехт Фредерик умирает и прусское герцогство переходит его зятю — курфюрсту Бранденбурга Иоанну Сигизмунду. Через год — сыну Иоанна Сигизмунда Георгу Вильгельму, затем его внуку Фридриху Вильгельму I, и правнуку Фридриху III. До подписания в 1657 года Велявско-Быдгощского трактата Пруссия считалось вассалом Речи Посполитой.
В 1701 году Фридрих III был коронован королём Пруссии и принял титул короля под именем Фридриха I, при этом название Пруссия было присвоено всему Бранденбургско-Прусскому государству. | null | |
uk | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD-%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81-%D0%B4%D0%B5-%D0%93%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BD | Сен-Морис-де-Гурдан | null | Сен-Морис-де-Гурдан | null | Town hall of Saint-Maurice de Gourdans. | null | image/jpeg | 2,448 | 3,264 | true | true | true | Сен-Мори́с-де-Гурда́н, Сен-Моріс-де-Ґурдан — муніципалітет у Франції, у регіоні Рона-Альпи, департамент Ен. Населення — 2475 осіб.
Муніципалітет розташований на відстані близько 400 км на південний схід від Парижа, 29 км на схід від Ліона, 45 км на південь від Бург-ан-Бресса. | Сен-Мори́с-де-Гурда́н, Сен-Моріс-де-Ґурдан (фр. Saint-Maurice-de-Gourdans) — муніципалітет у Франції, у регіоні Рона-Альпи, департамент Ен. Населення — 2475 осіб (2011).
Муніципалітет розташований на відстані близько 400 км на південний схід від Парижа, 29 км на схід від Ліона, 45 км на південь від Бург-ан-Бресса. | |
pl | https://pl.wikipedia.org/wiki/Turzyca_blada | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/8/8b/Carex_pallescens_Habitus.jpg | Turzyca blada | Morfologia | Turzyca blada / Morfologia | Pokrój | null | null | image/jpeg | 3,330 | 2,461 | true | true | true | Turzyca blada – gatunek byliny z rodziny ciborowatych. Obszar występowania obejmuje półkulę północną. Gatunek występujący dość często. | Pokrój
Roślina trwała, wysokości 20–45 (70) cm, kępkowa, bez rozłogów.
Łodyga
Sztywno wzniesiona, ostro trójkanciasta.
Liście
Najniższe pochwy liściowe jasnobrązowe lub czerwonobrązowe. Blaszki liściowe wiotkie, płaskie, 2–3 mm szerokości, luźno owłosione, żółtozielone. Podsadki liściowate, na brzegach szorstkie.
Kwiaty
Kwiatostan długości 3–5 cm, składający się z 3–4 wzniesionych kłosów na krótkich szypułkach. Kłos szczytowy z kwiatami męskimi, pozostałe z gęstymi kwiatami żeńskimi. Plewy białawe, z zielonym wystającym grzbietem, u góry orzęsione. Pęcherzyki 2,3–3 mm długości, żółtozielone, błyszczące, bez dzióbka. Słupek o 3 znamionach. Kwitnie od kwietnia do lipca.
Owoce
Orzeszek. |
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Liste_der_Naturdenkm%C3%A4ler_im_Bezirk_Wolfsberg | Liste der Naturdenkmäler im Bezirk Wolfsberg | Naturdenkmäler | Liste der Naturdenkmäler im Bezirk Wolfsberg / Naturdenkmäler | null | Deutsch: Eibe in Oberleidenberg  This media shows the natural monument in Carinthia with the ID Wo 35. (commons, de) | Eibe in Oberleidenberg | image/jpeg | 3,300 | 2,200 | true | true | true | Die Liste der Naturdenkmäler im Bezirk Wolfsberg listet die als Naturdenkmal ausgewiesenen Objekte im Bezirk Wolfsberg im Bundesland Kärnten auf. | null | |
es | https://es.wikipedia.org/wiki/Donald_Dewar | Donald Dewar | Ministro principal | Donald Dewar / Ministro principal | Composición del primer Parlamento escocés al momento de su disolución. | null | null | image/svg+xml | 185 | 360 | true | true | true | Donald Campbell Dewar fue un político laborista británico, miembro del Parlamento Escocés desde su creación en 1999. Durante este tiempo, además de liderar el Partido Laborista escocés, fue el primer ministro principal de Escocia.
Dewar estudió Historia y Derecho en la Universidad de Glasgow. En 1966, dos años después de graduarse en Derecho, fue elegido por primera vez a la Cámara de los Comunes por Aberdeen South. Al no poder renovar su escaño en 1970, no volvió a la cámara hasta 1978. A partir ese año permaneció en el Parlamento hasta su muerte. Como miembro de la oposición ocupó el cargo de secretario de Estado «en la sombra» para Escocia en el gabinete opositor de Neil Kinnock, desde 1983 hasta 1992, y el de secretario de Estado en la sombra para seguridad social en los gabinetes opositores de John Smith, Margaret Beckett y Tony Blair, desde 1992 hasta que Blair lo nombró jefe de disciplina en la Cámara de los Comunes en 1995.
Cuando Tony Blair se convirtió en primer ministro en 1997, Dewar pasó a ocupar el puesto de secretario de Estado para Escocia en su gabinete. | El 6 de mayo de 1999 se llevaron a cabo las primeras elecciones parlamentarias en Escocia. Dewar llevó al Partido Laborista escocés a la victoria sobre su principal oponente, Alex Salmond, quien lideraba el Scottish National Party (SNP). Donald Dewar fue elegido miembro del Parlamento escocés por Glasgow Anniesland, circunscripción por la cual también era MP. A pesar de que los laboristas habían logrado la mayor cantidad de escaños, 56 de 129, no tenían la mayoría en el Parlamento para poder formar gobierno; obtuvieron el apoyo de los liberales-demócratas bajo la condición de derogar el pago de la matrícula por adelantado para los estudiantes universitarios.
El 13 de mayo, Dewar fue propuesto como ministro principal y obtuvo 71 votos frente a los 35 de Alex Salmond. El 17 del mismo mes, la reina Isabel II lo nombró formalmente ministro principal en una ceremonia realizada en el Palacio de Holyrood; a continuación se trasladó a la Parliament House, palacio del viejo Parlamento escocés y actual sede de la Corte de Sesiones, donde se le tomó juramento y recibió el Gran Sello de Escocia.
Como ministro principal, Dewar estableció como prioridades la integración de Escocia con el mundo, el aprovechamiento del patrimonio natural y cultural, la educación, la salud y el transporte. El 16 de junio, pese a que el Parlamento todavía no había recibido sus poderes, Dewar presentó una serie de proyectos de ley para la creación de parques nacionales, la protección de derechos e intereses de adultos incapacitados y la abolición de la tenencia feudal, entre otros. En cuanto a la educación, «la prioridad número uno», propuso asignar la responsabilidad de elevar los estándares de calidad a las autoridades locales de acuerdo con el principio de control local «en un marco nacional» y proporcionar más independencia a las escuelas. En su discurso además dijo: «Vamos a actuar para y en nombre del pueblo de Escocia [...] Presentamos este programa legislativo como una asociación, una asociación comprometida a establecer un gobierno estable y responsable [...] Estamos colaborando para confeccionar un programa de gobierno que cumpla las expectativas de la gente de Escocia. Así es como se nos juzgará».
El 1 de julio, la reina Isabel inauguró formalmente el nuevo Parlamento escocés. Donald Dewar, en su discurso, dijo que la «sabiduría, justicia, compasión e integridad» —palabras inscritas en el mazo ceremonial que la soberana la soberana entregó al Parlamento como parte de la ceremionia— eran los valores a los que aspiraba «este nuevo foro de la democracia». Según Dewar, ese fue el mejor día de su vida.
El gabinete de Dewar estaba conformado por Henry McLeish en la cartera de Fomento y Educación Permanente; Jack McConnell, en la de Finanzas; Sam Galbraith, en la de Infancia y Educación; Susan Deacon, en la de Salud y Cuidado Comunitario; Tom McCabe, en la de Parlamento; Sarah Boyack, en la de Transporte y Medio Ambiente; Wendy Alexander, en la de Comunidades, y los liberales demócratas Ross Finnie (ministro de Asuntos Rurales) y Jim Wallace (viceministro principal y ministro de Justicia). En 2000 se aprobaron varios proyectos de ley, entre ellos varios de los presentados por Dewar en junio del año anterior, como el de parques nacionales, el de adultos con incapacidad y el de la mejora de los estándares de calidad de los colegios.
Ese mismo año también se abolió la ley de tenencia feudal. Esta ley, un remanente del derecho medieval, daba a los señores feudales control sobre los usos de tierras o inmuebles y les permitía percibir rentas y pagos de los propietarios. Se calculaba que, por ejemplo, la Iglesia de Escocia percibía unas treinta mil libras al año por este motivo. La ley daba a pie a abusos y dificultaba el mantenimiento y mejoras a los edificios y propiedades. La abolición supuso el fin de las diversas tasas y rentas y devolvió el control de las propiedades a sus dueños, a cambio de un pago compensatorio al terrateniente que este tenía derecho a exigir en el plazo de dos años.
Un asunto que recibió atención en 1999 f | |
ja | https://ja.wikipedia.org/wiki/%E7%B4%85%E8%91%89%E6%B8%A9%E6%B3%89_(%E8%8A%B1%E8%93%AE%E7%9C%8C) | 紅葉温泉 (花蓮県) | 泉質 | 紅葉温泉 (花蓮県) / 泉質 | null | 日本語: 紅葉温泉旅舎内の露天風呂 | null | image/jpeg | 1,014 | 1,352 | true | true | true | 紅葉温泉は台湾花蓮県万栄郷紅葉村にある温泉で紅葉内温泉とも呼ばれる。
温泉街には紅葉観光旅社という一軒宿が建つ。 | 源泉は紅葉渓とその支流加星渓の合流点から500メートル離れた崖下にある。無色透明の硫酸塩泉で泉温は61度前後。phは6.5。 | |
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Jeyvier_Cintr%C3%B3n | Jeyvier Cintrón | null | Jeyvier Cintrón | Cintrón at the 2012 Summer Olympics | English: Jeyvier Cintrón (PUR, blue) at the Excel Arena, 2012 | null | image/jpeg | 161 | 234 | true | true | true | Jeyvier Jesús Cintrón Ocasio is a Puerto Rican professional boxer who challenged for the WBO junior bantamweight title in 2019. As an amateur, Cintrón represented Puerto Rico at the 2012 and 2016 Olympics as a flyweight. | Jeyvier Jesús Cintrón Ocasio (born February 8, 1995) is a Puerto Rican professional boxer who challenged for the WBO junior bantamweight title in 2019. As an amateur, Cintrón represented Puerto Rico at the 2012 and 2016 Olympics as a flyweight. | |
ro | https://ro.wikipedia.org/wiki/John_Denver | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/5d/John_Denver_1973.jpg | John Denver | null | John Denver | null | Photo of John Denver from a television special where he served as the program's narrator. | null | image/jpeg | 932 | 723 | true | true | true | John Denver a fost un cântăreț și compozitor american de muzică country și folk. Denver este cunoscut publicului din România indirect prin faimoasa interpretare a melodiei "Country roads" de către Gil Dobrică în varianta intitulată "Hai acasă". | John Denver (născut Henry John Deutschendorf Jr. la 31 decembrie 1943, Roswell, New Mexico - d. † 12 octombrie 1997, Monterey Bay, California) a fost un cântăreț și compozitor american de muzică country și folk. Denver este cunoscut publicului din România indirect prin faimoasa interpretare a melodiei "Country roads" ("Drumuri de țară") de către Gil Dobrică în varianta intitulată "Hai acasă". |
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Rue_Fabre-d%27%C3%89glantine | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/8/8e/Rue_Fabre-d%27%C3%89glantine.JPG | Rue Fabre-d'Églantine | null | Rue Fabre-d'Églantine | null | English: View of the street Fabre d'Églantine in Paris from the place de la Nation | Image illustrative de l’article Rue Fabre-d'Églantine | image/jpeg | 1,932 | 2,576 | true | true | true | La rue Fabre-d'Églantine est une voie située dans le quartier de Picpus dans le 12ᵉ arrondissement de Paris. | La rue Fabre-d'Églantine est une voie située dans le quartier de Picpus dans le 12ᵉ arrondissement de Paris. |
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Pontoise_station | Pontoise station | null | Pontoise station | Platforms | Gare de Pontoise | null | image/jpeg | 1,728 | 2,304 | true | true | true | Pontoise is the train station serving the city of Pontoise and the surrounding suburbs. The station is a large building situated on Place Charles de Gaulle itself at the bottom end of Rue Thiers. Rue Thiers was built for the station and links Pontoise's Medieval centre to the railway.
The station was opened to link Paris to Dieppe, it is parallel to the line with a long footbridge stretching over the lines to the Canrobert bus station. Trains no longer serve Dieppe but is well served by regional trains to Paris St-Lazare and Paris Nord. Pontoise Station is also served by RER C which uses a new bridge built of the River Oise to increase capacity. | Pontoise is the train station serving the city of Pontoise and the surrounding suburbs. The station is a large building situated on Place Charles de Gaulle itself at the bottom end of Rue Thiers. Rue Thiers was built for the station and links Pontoise's Medieval centre to the railway.
The station was opened to link Paris to Dieppe, it is parallel to the line with a long footbridge stretching over the lines to the Canrobert bus station. Trains no longer serve Dieppe (now rerouted via Rouen) but is well served by regional trains (Transilien) to Paris St-Lazare and Paris Nord. Pontoise Station is also served by RER C which uses a new bridge built of the River Oise to increase capacity. | |
cy | https://cy.wikipedia.org/wiki/Edina,_Missouri | Edina, Missouri | Pobl nodedig | Edina, Missouri / Pobl nodedig | null | English: George Turner, US Senator from Washington from 1897 to 1903. A Silver Republican at that time, he later ran unsuccessfully for governor as a Democrat. | null | image/jpeg | 216 | 170 | true | true | true | Dinas yn Knox County, yn nhalaith Missouri, Unol Daleithiau America yw Edina, Missouri. ac fe'i sefydlwyd ym 1839. | Ceir nifer o bobl nodedig a anwyd yn Edina, gan gynnwys:
Rhestr Wicidata:
Diwedd y rhestr a gynhyrchwyd yn otomatig o Wicidata. | |
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Anton_Edthofer | Anton Edthofer | null | Anton Edthofer | Anton Edthofer (1883–1971), Austrian actor | Deutsch: Anton Edthofer (1883–1971), österreichischer Schauspieler. English: Anton Edthofer (1883–1971), Austrian actor. Français : Anton Edthofer (1883–1971), acteur autrichien. Português: Anton Edthofer (1883–1971), ator austríaco. | null | image/jpeg | 1,610 | 1,278 | true | true | true | Anton Franz Edthofer was an Austrian actor. | Anton Franz Edthofer (18 September 1883 – 21 February 1971) was an Austrian actor. | |
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Picketed_Point_Stockade | Picketed Point Stockade | null | Picketed Point Stockade | Picketed Point marker at Marietta, Ohio | Picketed Point marker at w:Marietta, Ohio, September 2012. I took this photo, and I release to the public domain. ColWilliam (talk) 18:05, 13 September 2012 (UTC) | null | image/jpeg | 2,848 | 3,897 | true | true | true | Picketed Point Stockade was the last of three fortifications built at Marietta, Ohio. This defensive stockade was built by pioneers during the Northwest Indian War in 1791 on the east side of the mouth of the Muskingum River at its confluence with the Ohio River, and directly across the Muskingum from Fort Harmar. Colonel William Stacy superintended the construction of the stockade under direction of Colonel Ebenezer Sproat. Palisades or pickets were set from the Muskingum River eastward, meeting in the northeast corner of the fortification with another line of pickets built from the Ohio River northward, enclosing about four acres.
Three block houses were immediately built: one on the Muskingum bank, at the western termination of the pickets; one in the northeast corner of the inclosure; and one on the Ohio bank. Near to the latter, and by that on the Muskingum, were strong gates, of a size to admit teams, the approaches to which were commanded by the block houses. These block houses were surmounted by sentry boxes, or turrets, the sides of which were secured with thick planks for the defense of the men when on guard. | Picketed Point Stockade was the last of three fortifications built at Marietta, Ohio. This defensive stockade was built by pioneers during the Northwest Indian War in 1791 on the east side of the mouth of the Muskingum River at its confluence with the Ohio River, and directly across the Muskingum from Fort Harmar. Colonel William Stacy superintended the construction of the stockade under direction of Colonel Ebenezer Sproat. Palisades or pickets were set from the Muskingum River eastward, meeting in the northeast corner of the fortification with another line of pickets built from the Ohio River northward, enclosing about four acres.
Three block houses were immediately built: one on the Muskingum bank, at the western termination of the pickets; one in the northeast corner of the inclosure; and one on the Ohio bank. Near to the latter, and by that on the Muskingum, were strong gates, of a size to admit teams, the approaches to which were commanded by the block houses. These block houses were surmounted by sentry boxes, or turrets, the sides of which were secured with thick planks for the defense of the men when on guard.
A fourth block house was built during the war by a detachment of United States troops. It was occupied by the United States troops, who kept a sentry, and assisted in guarding the garrison until sent down the Ohio to join General Anthony Wayne.
Picketed Point was located on the point which is here 39°24′38″N 81°27′15″W, although river banks can shift significantly.
There were two other nearby forts. Fort Harmar was constructed several years earlier in 1785, on the west side of the mouth of the Muskingum. The other Marietta fortification was Campus Martius, upriver on the east side of the Muskingum.
Two additional forts, somewhat distant from Marietta, were also built by settlers from the Ohio Company of Associates. A group of associates moved about 15 miles down the Ohio River from Marietta, opposite the mouth of the Little Kanawha River; the settlers constructed the fortification of Farmer's Castle for protection during the Indian war at the site of modern-day Belpre, Ohio. Another group of associates moved about 20 miles up the Muskingum River from Marietta, near the mouth of Wolf Creek; they built Fort Frye for protection during the war at the sight of modern-day Beverly, Ohio. | |
sv | https://sv.wikipedia.org/wiki/Ypthima_granulosa | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d7/Ypthima_granulosa_biocelligera.JPG | Ypthima granulosa | Bildgalleri | Ypthima granulosa / Bildgalleri | null | English: SeitzFaunaAfricanaXIII biocelligera ab. Ypthima granulosa Butler, 1883 | null | image/jpeg | 453 | 329 | true | true | true | Ypthima granulosa är en fjärilsart som beskrevs av Butler 1883. Ypthima granulosa ingår i släktet Ypthima och familjen praktfjärilar. Inga underarter finns listade i Catalogue of Life. | null |
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Collio | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/9a/Sacrario_militare_di_oslavia_2.jpg | Collio | Sehenswürdigkeiten | Collio / Sehenswürdigkeiten | Sacrario Militare di Oslavia | English: Military memorial of Oslavia, here are buried over 57,000 soldiers of first world war. Gorizia, Italy. Italiano: Il sacrario militare di Oslavia, qui sono sepolti più di 57.000 soldati della prima guerra mondiale. Si trova vicino a Gorizia. | null | image/jpeg | 4,000 | 3,000 | true | true | true | Der Collio Goriziano oder einfach Collio, slowenisch Goriška brda oder nur Brda, furlanisch Cuei oder deutsch: das Görzer Hügelland, ist eine Weinbauregion innerhalb der italienischen Region Friaul-Julisch Venetien und der slowenischen Region Goriška. Cormons und Gorizia/Nova Gorica sind die wichtigsten Orte dieser Region, das Bergland stellt die slowenische Gemeinde Brda dar. | Von Gorizia kommend fährt man vorbei an einer Militärgedenkstätte der Isonzo-Schlachten des Ersten Weltkrieges, dem Sacrario Militare di Oslavia und kommt so nach San Floriano del Collio. Von der Kirche und dem Schloss, das der Familie des Grafen Formentini gehört, hat man einen Blick über einen Teil des Collio. Fährt man weiter nach Nordwesten, gelangt man in den Hauptort des Collio-Gebiets, nach Cormòns. |
pl | https://pl.wikipedia.org/wiki/Gentry_(Arkansas) | Gentry (Arkansas) | null | Gentry (Arkansas) | null | Main Street in Downtown Gentry, Arkansas, including the sign for well-known Pioneer Pizza restaurant | Ilustracja | image/jpeg | 3,072 | 2,048 | true | true | true | Gentry – miasto w Stanach Zjednoczonych, w stanie Arkansas, w hrabstwie Benton. | Gentry – miasto w Stanach Zjednoczonych, w stanie Arkansas, w hrabstwie Benton. | |
it | https://it.wikipedia.org/wiki/Giudici_associati_della_Corte_suprema_degli_Stati_Uniti_d%27America | Giudici associati della Corte suprema degli Stati Uniti d'America | Lista di giudici associati | Giudici associati della Corte suprema degli Stati Uniti d'America / Lista di giudici associati | null | English: John Hessin Clarke, Associate Justice of the United States Supreme Court | null | image/jpeg | 2,020 | 1,646 | true | true | true | I giudice associati della Corte suprema degli Stati Uniti d'America sono tutti i membri della Corte suprema degli Stati Uniti d'America escluso il presidente. Il numero dei giudici associati è fissato dal Congresso ed attualmente è di otto.
Così come il presidente, i giudici associati sono nominati dal Presidente degli Stati Uniti e sono confermati dal Senato. Rimangono in carica a vita. | * Ha anche nominato tre presidenti della corte.
*** Ha anche nominato un presidente della corte. | |
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Two_Temple_Place | Two Temple Place | The vestibule | Two Temple Place / The vestibule | Pavonazetto marble fireplace and a glimpse of Davison’s floor. | English: Marble Fireplace in 2 Temple Place on the Embankment | null | image/jpeg | 336 | 448 | true | true | true | Two Temple Place, known for many years as Astor House, is a building situated near Victoria Embankment in central London. It is known for its architecture, and contains notable works by the likes of William Silver Frith, Sir George Frampton RA, Nathaniel Hitch and Thomas Nicholls.
On 28 October 2011, Two Temple Place opened as a public gallery. The building has since remained periodically open for exhibitions showcasing publicly owned art from regional collections in the United Kingdom, and is also used as a venue for private hire. | Through the entrance doors one enters a stone-lined vestibule with carvings in the early Renaissance style and inside this vestibule there is a War Memorial Stone remembering those members of The Society of Incorporated Accountants and Auditors who died in the 1914–18 war, this unveiled by the Duke of York and a Commemoration stone recording the Hall’s opening by Their Royal Highnesses The Duke and Duchess of York on 19 February 1929.
The floor is the work of Robert Davison and is a mixture of marble, jasper, porphyry and onyx all laid in geometrical patterns. This is known as "opus alexandrinum". It was Davison who was responsible for all the marble work in the house. There is a similar floor in Westminster Abbey. The staircase is made of oak and mahogany. | |
it | https://it.wikipedia.org/wiki/Peters_Marland | Peters Marland | null | Peters Marland | null | English: St Peter's parish church, Peters Marland, Devon, seen from the south | Peters Marland – Veduta | image/jpeg | 480 | 640 | true | true | true | Peters Marland è un villaggio e parrocchia civile dell'Inghilterra, appartenente alla contea del Devon. | Peters Marland è un villaggio e parrocchia civile dell'Inghilterra, appartenente alla contea del Devon. | |
vi | https://vi.wikipedia.org/wiki/Whitney_Osuigwe | Whitney Osuigwe | null | Whitney Osuigwe | Osuigwe tại Chengdu Junior Masters 2017 | English: Whitney Osuigwe post-match interview at 2017 ITF Junior Masters in Chengdu. | null | image/png | 1,342 | 1,770 | true | true | true | Whitney Osuigwe là một vận động viên quần vợt người Hoa Kỳ. Cô đã từng đoạt giải ITF Junior World Champion và hiện đang là tay vợt trẻ số 1 ITF. Osuigwe cũng đã vô địch Giải quần vợt Pháp Mở rộng 2017 để trở thành tay vợt người Mỹ đầu tiên vô địch nội dung đơn nữ trẻ sua 28 năm. | Whitney Osuigwe (/əˈsɪɡweɪ/ ə-SIG-way; sinh ngày 17 tháng 4 năm 2002) là một vận động viên quần vợt người Hoa Kỳ. Cô đã từng đoạt giải ITF Junior World Champion và hiện đang là tay vợt trẻ số 1 ITF. Osuigwe cũng đã vô địch Giải quần vợt Pháp Mở rộng 2017 để trở thành tay vợt người Mỹ đầu tiên vô địch nội dung đơn nữ trẻ sua 28 năm. | |
bs | https://bs.wikipedia.org/wiki/IC_744 | IC 744 | null | IC 744 | IC 744 (SDSS) | Color mappingThe sky image is obtained by Sloan Digital Sky Survey, DR14 with SciServer. Angle of view: 4' × 4' (0.3" per pixel), north is up. Details on the image processing pipeline: https://www.sdss.org/dr14/imaging/jpg-images-on-skyserver/ | null | image/jpeg | 800 | 800 | true | true | true | IC 744 je spiralna galaksija koja je udaljena oko 358 miliona sg od Zemlje i nalazi se u sazviježđu Lav. Najveći prečnik je 1,00 a najmanji 0,3 uglovnih minuta. Prvo otkriće je napravio Stephane Javelle 19. aprila 1893. godine. | IC 744 (također poznat kao PGC 37333) je spiralna galaksija koja je udaljena oko 358 miliona sg od Zemlje i nalazi se u sazviježđu Lav. Najveći prečnik je 1,00 (104 hiljade sg) a najmanji 0,3 uglovnih minuta (31 hiljada sg). Prvo otkriće je napravio Stephane Javelle 19. aprila 1893. godine. | |
sr | https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2 | Бреберов | null | Бреберов | Бреберов | Deutsch: Kirche in Groß Grenz im Landkreis Bad Doberan, Mecklenburg-Vorpommern, Deutschland English: Church in Groß Grenz, disctrict Bad Doberan, Mecklenburg-Vorpommern, Germany | null | image/jpeg | 1,536 | 2,048 | true | true | true | Бреберов општина је у њемачкој савезној држави Мекленбург-Западна Померанија. Једно је од 59 општинских средишта округа Бад Доберан. Према процјени из 2010. у општини је живјело 484 становника. Посједује регионалну шифру 13051014. | Бреберов (њем. Bröbberow) општина је у њемачкој савезној држави Мекленбург-Западна Померанија. Једно је од 59 општинских средишта округа Бад Доберан. Према процјени из 2010. у општини је живјело 484 становника. Посједује регионалну шифру (AGS) 13051014. | |
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Distance-bounding_protocol | Distance-bounding protocol | Attaque par relais | Distance-bounding protocol / Principes dans les protocoles délimiteurs de distance / Types d'attaques / Attaque par relais | Schéma des types d'attaques | English: Attaques | null | image/png | 488 | 633 | true | true | true | Les distance-bounding protocols qui pourraient être traduits par protocoles délimiteurs de distance, sont des protocoles de sécurité qui permettent à un vérificateur de s'assurer qu'un prouveur se trouve à une distance bornée et définie de lui-même. Leur but est d'améliorer les mécanismes d'authentification traditionnels, de fournir une garantie supplémentaire tel un indicateur de distance pour le routage sécurisé des réseaux ad-hoc. Ces protocoles permettent entre autres de se prémunir des attaques du type Man-In-The-Middle et de ses dérivés, en calculant la distance entre et. Cette distance est obtenue en multipliant la vitesse d'une onde électromagnétique par le temps que met à envoyer un message à.
Un des cas d'application serait la solution de sécurisation apportée aux systèmes d'ouverture et de démarrage sans clé des automobiles modernes. La méthode consiste à s'assurer que la clé utilisant le protocole RFID se situe physiquement à une distance proche du véhicule ou du système de démarrage.
Ces protocoles sont issus des travaux réalisés par Stefan Brands et David Chaum en 1993 puis par Hancke et Kuhn en 2005. | Dans l’attaque par relais, les pirates relayent les informations de l’émetteur au récepteur à leur insu. Elle peut être active ou passive. | |
cs | https://cs.wikipedia.org/wiki/T%C5%99%C3%ADda_Algerine | Třída Algerine | Stavba | Třída Algerine / Stavba | Rosario (J219) | English: HMS Rosario Underway, coastal waters. | null | image/jpeg | 605 | 800 | true | true | true | Třída Algerine byla lodní třída britských minolovek z období druhé světové války. Celkem bylo postaveno 110 jednotek této třídy. Za druhé světové války jich 98 provozovalo britské námořnictvo a 12 kanadské námořnictvo. Šest plavidel bylo za války ztraceno. Později byla část plavidel převedena námořnictvům Belgie, Cejlonu, Itálie, Íránu, Jihoafrické republiky, Myanmaru, Nigérie, Řecka, Thajska a soukromým uživatelům. | Roku 1940 bylo rozhodnuto, že britské námořnictvo potřebuje získat nové minolovky, které by měly větší rozměry a lepší nautické vlastnosti, než nedávno zařazená třída Bangor. Plavidla měla likvidovat ukotvené, magnetické a akustické miny. Sekundárně měla být plavidla schopna nasazení při eskortě konvojů. Celkem bylo postaveno 110 minolovek této třídy, z toho 50 ve Velké Británii a 60 v Kanadě. Stavba dalších 13 minolovek byla zrušena po založení kýlu. Na stavbě se podílely britské loděnice Coulburn Lobnitz & Co. v Renfrew, Harland & Wolff v Belfastu a Blyth Dry Docks & Shipbuilding v Blythu. Dále také kanadské loděnice Port Arthur Shipbuilding Co. Ltd., Toronto Shipbuilding Ltd., Toronto Dry Dock a Redfern Construction, všechny v Torontu. | |
iw | https://he.wikipedia.org/wiki/%D7%90%D7%95%D7%A8_%D7%9B%D7%A9%D7%93%D7%99%D7%9D | אור כשדים | null | אור כשדים | ערים במזרח הקדום - אוּר כשדים ככל הנראה עיר באזור שבין שני הנהרות בסמוך יחסית לעיר חרן | English: Español: Principales ciudades de Siria en el II milenio adC Principales villes de la Syrie du IIè millénaire av. J.-C. Shows Ugarit, Damas, Qadesh, Alalakh, Ebla, Qatna, Alep, Karkemish, Emar, Tadmor, Tuttul, Harran, Terqa, Urkish, Mari, Dur-Katlimmu, Nagar, and Shekhna. Map overlaps with Media:Meso2mil.JPG. العربية: المدن الرئيسية في سوريا من الألفية الثانية قبل الميلاد. أوغاريت ، دمشق ، قادش ، علخ ، إيبلا ، قطنا ، حلب ، كركميش ، إعمار ، تدمر ، توتول ، حران ، تركا ، أوركش ، ماري ، دور كاتليممو ، النجار ، والشيخة. | null | image/jpeg | 599 | 659 | true | true | true | העיר אוּר כַּשְׂדִּים היא עיר מקראית במזרח הקדום; היא מוזכרת בסיפורי התנ"ך ארבע פעמים. ספר היובלים מציין שאוּר כשדים הוקמה בשנת 1688 לבריאת העולם על ידי בנו של אוּר בן כשד, ככל הנראה מצאצאי ארפכשד, ומוסיף כי באותה שנה החל על כדור הארץ עידן המלחמות: ""וגם" אוּר, בנו של כשד, בנה את העיר ארה של כשדים, ויקרא את שמה בשמו ובשם אביו, כלומר, אוּר כשדים." בספר בראשית, אוּר כשדים נרמזת כמקום לידתו של אברהם בעיר הגדולה בשנער והמרכז המסחרי של האזור כמו גם המרכז הפוליטי. יש החולקים כי אברהם נולד באוּר כשדים, ובהם הרמב"ן, שטוען כי אברהם נולד בחרן. אוּר כשדים מוזכרת בנחמיה, ט', ז', בציטוט מספר בראשית.
על פי ספר בראשית, תרח, אביו של אברהם, השתקע בחרן לאחר שיצא מאוּר כַּשְׂדִּים. אברהם ואחיינו לוט נדדו מחרן לארץ כנען ואילו נחור אחיו נשאר בחרן. אברהם ראה בחרן את מולדתו, ולשם חזר עבד אברהם אליעזר, כדי לחפש אישה ליצחק ושם נשא יעקב את נשותיו לאה ורחל, בנות לבן, נכד נחור. לחרן ברח יעקב מפני עשו אחיו ושם נולדו ליעקב אחד-עשר מתוך שנים-עשר בניו שהיו לראשי שבטי ישראל.
ידוע כי אוּר כשדים הייתה ממוקמת בארץ ארם נהריים, אך זיהויה הוודאי שנוי במחלוקת. לפי דעות שונות מזהים את אור כשדים עם אורפה, אור, ארך, אוררטו או אורקש. | העיר אוּר כַּשְׂדִּים היא עיר מקראית במזרח הקדום; היא מוזכרת בסיפורי התנ"ך ארבע פעמים. ספר היובלים מציין שאוּר כשדים הוקמה בשנת 1688 לבריאת העולם על ידי בנו של אוּר בן כשד, ככל הנראה מצאצאי ארפכשד, ומוסיף כי באותה שנה החל על כדור הארץ עידן המלחמות: ""וגם" אוּר, בנו של כשד, בנה את העיר ארה של כשדים, ויקרא את שמה בשמו ובשם אביו, כלומר, אוּר כשדים." בספר בראשית, אוּר כשדים נרמזת כמקום לידתו של אברהם בעיר הגדולה בשנער והמרכז המסחרי של האזור כמו גם המרכז הפוליטי. יש החולקים כי אברהם נולד באוּר כשדים, ובהם הרמב"ן, שטוען כי אברהם נולד בחרן. אוּר כשדים מוזכרת בנחמיה, ט', ז', בציטוט מספר בראשית.
על פי ספר בראשית, תרח, אביו של אברהם, השתקע בחרן לאחר שיצא מאוּר כַּשְׂדִּים. אברהם ואחיינו לוט נדדו מחרן לארץ כנען ואילו נחור אחיו נשאר בחרן. אברהם ראה בחרן את מולדתו, ולשם חזר עבד אברהם אליעזר, כדי לחפש אישה ליצחק ושם נשא יעקב את נשותיו לאה ורחל, בנות לבן, נכד נחור. לחרן ברח יעקב מפני עשו אחיו ושם נולדו ליעקב אחד-עשר מתוך שנים-עשר בניו שהיו לראשי שבטי ישראל.
ידוע כי אוּר כשדים הייתה ממוקמת בארץ ארם נהריים, אך זיהויה הוודאי שנוי במחלוקת. לפי דעות שונות מזהים את אור כשדים עם אורפה (דרום טורקיה), אור (תל אל-מקיר שבמרכז עיראק), ארך (דרום עיראק), אוררטו (מזרח טורקיה) או אורקש (צפון מזרח סוריה). | |
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Leo_Panitch | Leo Panitch | null | Leo Panitch | Panitch in 2012 | English: Head shot of Leo Panitch, professor of political economy at York University in Toronto, Canada | null | image/jpeg | 3,073 | 3,020 | true | true | true | Leo Victor Panitch FRSC is a Distinguished Research Professor of Political Science and Canada Research Chair in Comparative Political Economy at York University. Since 1985, he has served as co-editor of the Socialist Register, which describes itself as "an annual survey of movements and ideas from the standpoint of the independent new left". Panitch himself sees the Register as playing a major role in developing Marxism's conceptual framework for advancing a democratic, co-operative and egalitarian socialist alternative to capitalist competition, exploitation and insecurity.
Since his appointment as a Canada Research Chair in 2002, Panitch has focused his academic research and writing on the spread of global capitalism. He argues that this process of globalization is being led by the American state through agencies such as the US Department of the Treasury and the Federal Reserve. Panitch sees globalization as a form of imperialism, but argues that the American Empire is an "informal" one in which the US sets rules for trade and investment in partnership with other sovereign, but less powerful capitalist states. | Leo Victor Panitch FRSC (born 1945) is a Distinguished Research Professor of Political Science and Canada Research Chair in Comparative Political Economy at York University. Since 1985, he has served as co-editor of the Socialist Register, which describes itself as "an annual survey of movements and ideas from the standpoint of the independent new left". Panitch himself sees the Register as playing a major role in developing Marxism's conceptual framework for advancing a democratic, co-operative and egalitarian socialist alternative to capitalist competition, exploitation and insecurity.
Since his appointment as a Canada Research Chair in 2002, Panitch has focused his academic research and writing on the spread of global capitalism. He argues that this process of globalization is being led by the American state through agencies such as the US Department of the Treasury and the Federal Reserve. Panitch sees globalization as a form of imperialism, but argues that the American Empire is an "informal" one in which the US sets rules for trade and investment in partnership with other sovereign, but less powerful capitalist states. His book The Making of Global Capitalism: The Political Economy of American Empire (2012), written with his close friend and university colleague Sam Gindin, traces the development of American-led globalization over more than a century. In 2013, the book was awarded the Deutscher Memorial Prize in the United Kingdom for best and most creative work in or about the Marxist tradition and in 2014 it won the Rik Davidson/SPE Book Prize for the best book in political economy by a Canadian.
Panitch is the author of more than 100 scholarly articles and nine books including Working-Class Politics in Crisis: Essays on Labour and the State (1986), The End of Parliamentary Socialism: From New Left to New Labour (2001) and Renewing Socialism: Transforming Democracy, Strategy and Imagination (2008) in which he argues that capitalism is inherently unjust and undemocratic. | |
uk | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%97%D0%B7%D0%B0_%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%BE%D1%82%D1%82%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3-%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 | Луїза Шарлотта Мекленбург-Шверінська | Генеалогія | Луїза Шарлотта Мекленбург-Шверінська / Генеалогія | null | Deutsch: Erbprinz Ludwig zu Mecklenburg-Schwerin (1725-1778) | null | image/jpeg | 572 | 454 | true | true | true | Луїза Шарлотта Мекленбург-Шверінська, — принцеса мекленбург-шверінська, донька великого герцога Мекленбург-Шверіна Фрідріха Франца I та саксен-альтенбурзької принцеси Луїзи, дружина принца Саксен-Гота-Альтенбургу Августа. | null | |
cs | https://cs.wikipedia.org/wiki/Jewel_House_(britsk%C3%A1_pokladnice) | Jewel House (britská pokladnice) | 1660–1814 | Jewel House (britská pokladnice) / Historie / 1660–1814 | Kopie prvního průvodce Crown Jewels, kolem roku 1690 | 'A List of His Majesty's Regalia, besides Plate and other Rich Things, at the Jewel House in the Tower of London' | null | image/jpeg | 690 | 488 | true | true | true | Jewel House je místo v Toweru v Waterloo Block, kde jsou uloženy britské korunovační klenoty. Prostor byl otevřen královnou Alžbětou II. v roce 1994 a renovován v roce 2012. Klenoty byly uloženy v různých částech věže od 14. století po sérii úspěšných i neúspěšných krádeží ve Westminsterského opatství. | První strážce (pokladník) (jakkoli stylizovaný) po restaurování monarchie v roce 1660, Sir Gilbert Talbot, byl poslední, kdo vykonával každodenní kontrolu v Jewel House. Po roce 1660 došlo k rozdělení úřadu pokladníka královské domácnosti a Strážce v Jewel House. Tuto funkci vykonával i nadále Sir Gilbert Talbot s titulem Keeper of the Regalia nebo Keeper of the Jewel Office at the Tower. Od roku 1665 se regalia představovala veřejnosti a časem se tato činnost pro strážce Jewel House stávala stále důležitější. V roce 1669 byly klenoty přesunuty do nové komory v Martin Tower. Správce Edwards Talbot předváděl návštěvníkům klenoty za malý poplatek. Zpočátku to bylo velmi neformální uspořádání, Edwards prostě vyzvedl klenoty ze zamčené skříně a ukázal je. To skončilo v roce 1671, kdy plukovník Thomas Blood přemohl strážce, svázal ho a s pomocí tří kompliců uprchl i s korunovanými klenoty. Klenoty byly restaurovány, i když některé byly poškozeny; Sovereign's Orb, (zlatá koule zdobená drahokamy a křížkem) i St. Edward's Crown (koruna anglických a britských králů používaná od 13. století). Po loupeži došlo ke změnám: klenoty střežila ozbrojená stráž, sbírka byla umístěna za mříže v místnosti bez oken a byl publikován první průvodce ke korunovačním klenotům. Během návštěvy klenotnice byli lidé ve věži zavření a bylo jim umožněno klenoty obdivovat jen z dálky. Za malý poplatek se mohli dostat přes mříže a mohli se dotknout některých drahokamů. V roce 1782, v rámci širší racionalizace Královské domácnosti, byl zrušen úřad strážce klenotů a povinnosti lorda komorníka (Lorda Chamberlaina) převzal pokladník. Od roku 1782 do roku 1814 byl v Toweru jen jediný rezidentní správce, který střežil regálie a jiné klenoty. V roce 1814 byl jmenován Strážce Jewel House (Keeper of the Jewel House), s pomocníkem sloužícím jako Exhibitor (vystavovatel), od roku 1921 nazýván kurátor. | |
be-tarask | https://be-tarask.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%81%D1%8C%D1%86%D1%96%D0%B4%D0%B7%D1%8F%D1%81%D1%8F%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%BA%D1%96 | Шасьцідзясятнікі | Шасьцідзясятнікі ў філятэліі | Шасьцідзясятнікі / Шасьцідзясятнікі ў філятэліі | Канвэрт першага дня Ўкраіны, прысьвячаны «Шасьцідзясятнікам», з партрэтамі Алы Горскае (2019) | Українська: Шістдесятники КПД с/п Київ 2019 | null | image/jpeg | 676 | 956 | true | true | true | Шасьцідзяся́тнікі — назва новага пакаленьня савецкае нацыянальнае інтэліґенцыі, што ўвайшла ў культуру ды палітыку ў СССР у другой палове 1950-х — у пэрыяд часовага паслабленьня камуністычна-бальшавіцкага таталітарызму ды хрушчоўскае «адлігі» і найпаўней сябе творча выявіла ў пачатку і ў сярэдзіне 1960-х рокаў.
У палітыцы 1960—1970-х рокаў XX стагодзьдзя «шасьцідзясятнікі» ўяўлялі сабою ўнутраную маральную апазыцыю да савецкага таталітарнага дзяржаўнага рэжыму. З пачаткам палітыкі «перабудовы» ды «галоснасьці» «шасьцідзясятнікамі» сталі называць таксама прадстаўнікоў новага пакаленьня камуністычнае эліты, чый сьветапогляд сфармаваўся напрыканцы 1950-х — на пачатку 1960-х рокаў і што прыйшла да ўлады. Гэта палітыкі — Міхаіл Гарбачоў, Аляксандар Якаўлеў; філёзафы Аляксандар Зіноўеў, Мераб Мамардашвілі, Юры Лявада, палітоляґі Аляксандар Бовін, Фёдар Бурлацкі, рэдактары масмэдыя — Віталь Каротыч, Ягор Якаўлеў, Сяргей Залыгін ды шмат іншых.
Гістарычны дыскурс шасьцідзясятнікаў варта разглядаць у кантэксьце тагачасных рэаліяў гістарычнае навукі ў УССР, усе намаганьні якое накіроўваліся на канструяваньне ўкраінскае савецкае ідэнтычнасьці як складніка «адзінага савецкага народу». | 22 лістапада 2019 року «Укрпошта» ўвяла у зварот паштовую марку «Шасьцідзясятнікі. Іван Сьвятлічны (1929—1992)» (№ 1786); дызайн Васіля Васіленкі, намінал 8 грн. Марка гасілася штэмпелем першага дня ў Кіеве на мастацкім немаркіраваным канвэрце, які быў ужываны як канвэрт першага дня (КПД). На канвэрце адлюстраваны партрэт мастачкі Алы Горскае (1929—1970). | |
ru | https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5-%D0%B4%D0%B5-%D0%94%D1%8C%D0%BE%D1%81_(%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%B8%D0%BE%D0%BD) | Мадре-де-Дьос (регион) | Галерея | Мадре-де-Дьос (регион) / Галерея | null | Español: Flora Parque Nacional Manu | null | image/jpeg | 768 | 1,024 | true | true | true | Ма́дре-де-Дьос — регион на юго-востоке Перу на границе с Бразилией и Боливией. Площадь — 85 300 км², население — 141 070 человек. Более половины населения проживает в административном центре — Пуэрто-Мальдонадо, расположенном примерно в 400 километрах к северо-востоку от Куско. | null | |
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Lodi,_Lombardy | Lodi, Lombardy | Gallery | Lodi, Lombardy / Gallery | null | English: Prothyrum (Basilica Cathedral of Lodi, Italy) Italiano: Protiro (Basilica Cattedrale di Lodi) | null | image/jpeg | 3,872 | 2,592 | true | true | true | Lodi is a city and comune in Lombardy, northern Italy, primarily on the western bank of the River Adda. It is the capital of the province of Lodi. | null | |
it | https://it.wikipedia.org/wiki/Strawberry_Fields_Forever | Strawberry Fields Forever | Registrazione | Strawberry Fields Forever / Descrizione / Registrazione | Alcuni graffiti lasciati dai fan sulla colonna del cancello. | Salvation army orphanage that lent its name to "Strawberry Fields Forever" by The Beatles.Helligdom nr. 2 m. rettelse (2002 :-) | null | image/jpeg | 600 | 800 | true | true | true | Strawberry Fields Forever è una canzone dei Beatles, pubblicata come singolo nel febbraio 1967 insieme a Penny Lane. È uno degli esempi più significativi di rock psichedelico della band britannica. Raggiunse il numero due in Gran Bretagna e l'ottavo posto negli USA, ed è stata descritta da numerosi critici come uno dei brani migliori del gruppo. | Il brano fa parte del gruppo delle 16 canzoni registrate durante la sessione di lavoro per il concept album Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band. Le macchine di studio utilizzate nell'incisione furono una coppia di Studer a 4 tracce J39.
Il titolo provvisorio della canzone era It's Not Too Bad, e Geoff Emerick, il tecnico del suono, la ricorda come «Proprio una grande, grande canzone, sin dalla prima volta che John ce la fece sentire, accompagnandosi solo con la chitarra acustica.»
La registrazione di Strawberry Fields Forever iniziò il 24 novembre 1966, nello Studio 2 di Abbey Road e richiese 45 ore, distribuite in circa 5 settimane.
La band registrò tre diverse versioni del brano. Dopo che Lennon suonò la canzone agli altri Beatles con la sua chitarra acustica, il gruppo registrò il primo take. Lennon suonava una chitarra Epiphone Casino; McCartney suonava il mellotron, un nuovo strumento fatto conoscere ai Beatles da Mike Pinder dei Moody Blues; Starr suonava la batteria; e Harrison la chitarra elettrica. Il primo provino iniziava con il verso, «Living is easy...», senza la strofa, «Let me take you down», che compare nella versione finale. L'ultimo verso, «Always, no sometimes...», ha un'armonia in tre parti, con McCartney e Harrison che intonano "un sognante controcanto". Questa versione fu presto abbandonata e dovette attendere il 1996 per essere pubblicata sull'Anthology 2.
Quattro giorni dopo, il 28 novembre 1966 la band si ritrovò per provare un differente arrangiamento. La seconda versione della canzone vede l'introduzione di McCartney al mellotron seguita dal ritornello. Registrarono cinque provini della traccia di base (due dei quali erano false partenze) e l'ultimo di questi fu scelto come migliore e conservato per successive sovraincisioni. La voce solista di Lennon fu registrata con la velocità del nastro aumentata, di modo che suonata alla velocità normale la sua tonalità risultasse alterata, dando alla voce un suono ovattato. Questa versione fu usata per i primi minuti della registrazione pubblicata.
Dopo aver registrato la seconda versione, Lennon volle provare qualcosa di diverso, come Martin ricorda: «Lui voleva una canzone sognante, ma disse che era venuta troppo rumorosa. Mi chiese se potevo scrivergli un nuovo arrangiamento per fiati e violoncello. Così scrissi la partitura e la registrammo anche, ma non gli piacque». I giorni 8 e 9 dicembre, fu registrata un'altra traccia di base, usando il mellotron, chitarra elettrica, pianoforte, cimbali, e lo swarmandel (o swordmandel), una versione Indiana dello zither. Dopo aver riascoltato i nastri sia della versione di Martin, che dell'originale, Lennon disse che gli piacevano entrambe, anche se Martin precisò che la versione orchestrale era in un tempo più veloce ed era anche in una diversa tonalità rispetto alla prima versione. Allora Lennon disse: «Sono sicuro che puoi unirle, George!», dando a Martin ed Emerick l'arduo compito di mettere insieme le due versioni. Con solo un paio di forbici, due registratori, e un macchinario per il controllo della velocità del nastro, Emerick riuscì a compensare le diverse velocità e tonalità delle due versioni, incrementando la velocità della prima versione e diminuendo quella della seconda. Quindi giuntò le due versioni insieme, facendo partire la versione orchestrale nel bel mezzo del secondo ritornello.
Anche Mark Lewisohn, nel suo libro Beatles - Otto anni ad Abbey Road, rileva che la canzone era formata da due brani diversi uniti in fase di mixaggio. La prima parte acustica meglio riuscita in una versione, la seconda orchestrale in un'altra, e su tonalità diverse. George Martin risolse il problema aumentando manualmente di circa il 5% la velocità della seconda parte. Lennon giudicava però "imperfetto" il mixaggio, tanto che avrebbe voluto in seguito reincidere il brano.
Lennon borbotta qualcosa durante la fine della canzone. Le parole sono di difficile decifrazione, non facendo parte del testo. I fautori della teoria “Paul is Dead” hanno ipotizzato che Lennon mormori «I buried Paul» (Ho sepolto Paul). Un più accu | |
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Liste_der_Stolpersteine_in_Berlin-Halensee | Liste der Stolpersteine in Berlin-Halensee | null | Liste der Stolpersteine in Berlin-Halensee | null | English: "Stolperstein" (stumbling block) Hektorstraße 20 Max Marcus Deutsch: "Stolperstein" Hektorstraße 20 Max Marcus | null | image/jpeg | 985 | 975 | true | true | true | Die Liste der Stolpersteine in Berlin-Halensee enthält die Stolpersteine im Berliner Ortsteil Halensee im Bezirk Charlottenburg-Wilmersdorf, die an das Schicksal der Menschen erinnern, die im Nationalsozialismus ermordet, deportiert, vertrieben oder in den Suizid getrieben wurden. Die Spalten der Tabelle sind selbsterklärend. Die Tabelle erfasst insgesamt 291 Stolpersteine und ist teilweise sortierbar; die Grundsortierung erfolgt alphabetisch nach dem Familiennamen. | Die Liste der Stolpersteine in Berlin-Halensee enthält die Stolpersteine im Berliner Ortsteil Halensee im Bezirk Charlottenburg-Wilmersdorf, die an das Schicksal der Menschen erinnern, die im Nationalsozialismus ermordet, deportiert, vertrieben oder in den Suizid getrieben wurden. Die Spalten der Tabelle sind selbsterklärend. Die Tabelle erfasst insgesamt 291 Stolpersteine und ist teilweise sortierbar; die Grundsortierung erfolgt alphabetisch nach dem Familiennamen. | |
mk | https://mk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%98_(%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0) | Шангај (патека) | Галерија | Шангај (патека) / Галерија | null | Shanghai International Circuit | null | image/jpeg | 480 | 640 | true | true | true | Патека Шангај – мото-спорт тркалиште кое се наоѓа во реонот Ѓадинг, Шангај, Народна Република Кина. Тркалиштето е најпознато по одржувањето на годишната трка на Големата награда на Кина во Формула 1, која првпат се одржала во 2004 година.
Патеката Шангај коштала околу 2,6 милијарди јуани, и нејзината изградба била финансиранa од компанијата Шангај Ѓуши груп. Архитектите и дизајнерите го отпочнале планирањето и посетата на локацијата меѓу април и мај 2003 година, и за 18 месеци истата биле подготвена за трки со деноноќна работа на тим од 3.000 инженери. | null | |
be | https://be.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%81%D1%86%D1%91%D0%BB_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D0%9F%D0%B0%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B3%D0%B0_(%D0%A0%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D1%8B) | Касцёл Святога Антонія Падуанскага (Раванічы) | Літаратура | Касцёл Святога Антонія Падуанскага (Раванічы) / Літаратура | Ляпніна ў касцёле. | English: This is an elements of catholic church in village Ravanichi, Belarus. | null | image/jpeg | 3,781 | 10,000 | true | true | true | Касцёл Святога Антонія Падуанскага — каталіцкі храм у аграгарадку Раванічы Чэрвеньскага раёна Мінскай вобласці. Размешчаны ў паўночнай частцы аграгарадка, на могілках. | Збор помнікаў гісторыі і культуры Беларусі. Мінская вобласць / АН БССР. Ін-т мастацтвазнаўства, зтнаграфіі і фальклору; Рэдкал.: С. В. Марцэлеў (гал. рэд.) і інш.— Мн.: БелСЭ, 1987,— 308 с.: іл.
Каталіцкія храмы Беларусі: Энцыкл. даведнік / А. М. Кулагін; фатограф А. Л. Дыбоўскі. — 2-е выд.. — Мн.: БелЭн, 2008. — 488 с. — ISBN 978-985-11-0395-5. | |
nl | https://nl.wikipedia.org/wiki/Hoogwater_in_Centraal-Europa_2002 | Hoogwater in Centraal-Europa 2002 | Moldau | Hoogwater in Centraal-Europa 2002 / Moldau | Het Praagse stadsdeel Karlin.
Juni 2003 | null | null | image/jpeg | 352 | 564 | true | true | true | In augustus van het jaar 2002 zorgde hevige regenval voor hoogwater en overstromingen in Centraal-Europa. Tientallen mensen kwamen om, duizenden verloren hun bezittingen en er werd voor miljarden euro's schade aangericht door de overstromingen in grote delen van Europa, waaronder Duitsland, Oostenrijk, Polen, Roemenië, Slowakije en Tsjechië. In Duitsland wordt het hoogwater van 2002 Jahrhunderthochwasser genoemd, wat inhoudt dat zulk hoog water maar eens in de honderd jaar voorkomt. In de deelstaat Saksen wordt zelfs over een Jahrtausendflut gesproken, oftewel hoogwater dat eenmaal in de duizend jaar voorkomt. | Op 5 augustus begon het in het zuiden van Tsjechië, regio Zuid-Bohemen, te regenen. De rivier Moldau en zijn vele zijrivieren, waaronder de Berounka en de Otava, traden op verschillende plaatsen buiten hun oevers. In negen dagen tijd viel in dit gebied net zo veel neerslag als normaal in de drie zomermaanden samen valt. Ook de maanden juni en juli waren al natter dan normaal, wat ervoor zorgde dat de bodem verzadigd was. Het gevaar werd echter onderschat. De meeste stuwmeren in de Moldau zijn gewoonlijk tot de rand gevuld en kunnen overmatige neerslaghoeveelheden dus niet aan. Men had bij de dammen preventief 1000 m³ water per seconde door kunnen laten. Dit werd echter niet gedaan. Aan het begin van de tweede week werden de overlaten (een systeem om het water gecontroleerd het stuwmeer te laten verlaten) toch geopend en verenigden de watermassa's uit de Moldau (3000 m³/s) en de Berounka en de Sázava (samen 2000 m³/s) zich en stroomde deze enorme hoeveelheid water naar Praag. Door Praag stroomt normaliter 150 m³/s. Het waterpeil in de Moldau steeg met meer dan zeven meter en het overstromen van het oude centrum kon nog maar net voorkomen worden door het leggen van zandzakken op de straten aan de oever. De metro en het stadsdeel Karlín liepen wel voor een groot deel onder water. Het Nationaal Theater en de dierentuin werden niet gespaard. Een olifant in de dierentuin verdronk. Een zeehond ontsnapte en werd later opgevist in Dresden. Het transport terug naar Praag overleefde het dier echter niet.
Zoals gezegd had het metronetwerk van Praag flinke overlast. Grote delen van het net, waaronder minstens 17 stations, werden beschadigd. Op twee plaatsen brak het water door muren heen. Na het hoogwater waren delen van het metronet voor meerdere maanden niet beschikbaar. Vooral de stations in de binnenstad waren niet meer bruikbaar. Gevolg was dat het overvolle verkeer boven de grond veel hinder ondervond. Langzamerhand werd het metronet weer in gebruik genomen. De reparatie van de beschadigde roltrappen was een moeilijke opgave. Pas twee en een halve maand na het hoogwater konden de eerste stations weer geopend worden.
Bij Mělník, ongeveer 40 kilometer ten noorden van Praag, mondt de Moldau uit in de Elbe. | |
ko | https://ko.wikipedia.org/wiki/%EC%9D%B4%EB%A7%88%EC%A6%88_%EC%97%AD_(%ED%9A%A8%EA%B3%A0%ED%98%84) | 이마즈 역 (효고현) | 한신 전기철도 | 이마즈 역 (효고현) / 역 구조 / 한신 전기철도 | null | English: Platfrom from Imazu Station (Hanshin). 日本語: 阪神今津駅プラットホーム。投稿者が撮影および編集 | 승강장 | image/jpeg | 1,200 | 1,600 | true | true | true | 이마즈 역은 일본 효고현 니시노미야시에 있는 한신 전기철도와 한큐 전철의 역이다. 역 번호는 한큐가 HK-21, 한신이 HS 16이다. 한신 본선과 한큐 이마즈 선이 접속하고 이 중 이마즈 선은 당역을 시발역으로 한다.
니시노미야 시 이마즈니시 선을 횡단하는 한신 선 건널목의 폐지를 주목적으로 2001년에 완전 입체화되었다. | 상대식 승강장 2면 2선의 고가역이다. 분기기, 절대 신호가 없어 정류장으로 분류된다. 개찰구와 대합실은 2층에 있고, 1개소만 존재한다. 승강장은 3층에 있다. 승강장은 고가화에 대비하여 연장되고 유효 길이는 19m급 차량 6량 편성분(약 120m)에서 8량 편성분(약 160m)이 되었다. 긴키 닛폰 철도 21m급 차량 6량 편성 정차도 가능하다.
구간 특급과 급행의 정차역으로, 토요일과 주말, 공휴일에는 쾌속 급행도 정차한다. |
Subsets and Splits
Rainbow References in WIT
The query retrieves entries containing the word 'rainbow' in various fields, providing a basic search and limited context about where the term appears.