file_name stringlengths 12 12 | text stringlengths 2 205 |
|---|---|
utt_0002.wav | ласка уві сні |
utt_0003.wav | на туманній межі з реальністю |
utt_0004.wav | замиті до падіння в безодню забуття |
utt_0005.wav | легкий дотик кришаних і тонких пальців до чола |
utt_0006.wav | супроводжуваний сумним і таким солодким жабдом |
utt_0007.wav | почувши поклик, дівчина розплющила очі |
utt_0008.wav | і відразу злякалася |
utt_0009.wav | хтось приходив до неї, коли вона вже спала |
utt_0010.wav | це міг бути хтось із старих мешканців будинку |
utt_0011.wav | іноді вона розмовляла з ними |
utt_0012.wav | а почула, що вони як миші рухаються вздовж стінну |
utt_0013.wav | але привиди говорили всередині, а не зовні |
utt_0014.wav | навіть адо, бідний адо |
utt_0015.wav | але, на відміну від решти духів |
utt_0016.wav | тож зараз я її хвилювала |
utt_0017.wav | те, що більш конкретне |
utt_0018.wav | ніхто у світі живих не знав її імені |
utt_0019.wav | думка про те, що вона порушила одну з п'яти |
utt_0020.wav | на станов своїх батьків лякала її |
utt_0021.wav | вона не хотіла їх розчаровувати |
utt_0022.wav | коли тато пообіцяв навчити її полювати з луком |
utt_0023.wav | і навіть мама погодилася на це |
utt_0024.wav | але потім вона подумала |
utt_0025.wav | хіба ж це її вина? |
utt_0026.wav | ніколи не кажи своє ім'я незнайомцям |
utt_0027.wav | вона не казала своє нове ім'я незнайомцям |
utt_0028.wav | і навряд чи хтось з них дізнався його випадково |
utt_0029.wav | того, що вже принаймні кілька місяців |
utt_0030.wav | вони ізольовані, бо зараз глушані |
utt_0031.wav | до найближчого міста |
utt_0032.wav | два дні пішки добиратися потрібно |
utt_0033.wav | звучить музика |
utt_0034.wav | вони були в безпеці у трьох |
utt_0036.wav | ніколи не наближайся до незнайомців |
utt_0037.wav | і не дозволяй їм наближатися до тебе |
utt_0038.wav | ну а як це могло статись? |
utt_0039.wav | палки зловісно скріпіли |
utt_0040.wav | та доказав, що будинок хоче вмоститися на фундаменті |
utt_0041.wav | як літня жінка, що сидить у кріслі під час |
utt_0042.wav | що сидить у кріслі |
utt_0043.wav | і час від часу відчуває потребу влаштуватися зручніше |
utt_0044.wav | їй здавалося, що їй кличуть на ім'я |
utt_0045.wav | її стурбована душа всередині врешті заспокоїлася |
utt_0046.wav | вона заплющила очі |
utt_0047.wav | сон своїм мовчасним покликом |
utt_0048.wav | запросив її туди, де тепло і нічого не має значення |
utt_0049.wav | вона вже майже піддалася |
utt_0050.wav | її знову хтось покликав |
utt_0051.wav | цього разу дівчинка підвелася з подушки |
utt_0052.wav | і не вставаючи з ліжка оглянула темряву в кімнаті |
utt_0053.wav | піч у коридорі вже давно затухла |
utt_0054.wav | не зважаючи на кофтри |
utt_0055.wav | тепер вона вже остаточно прокинулася |
utt_0056.wav | хто б її не кликав |
utt_0057.wav | він був не з будинку, а зовні |
utt_0058.wav | у гущі темної зимової ночі |
utt_0059.wav | вона говорила з ним через протяги |
utt_0060.wav | що просочувалися під дверима між закритими віконницями |
utt_0061.wav | але тиша була надто глибокою |
utt_0062.wav | і вона не розчула жодного іншого звуку |
utt_0063.wav | а її серце кладало в ухах |
utt_0064.wav | захотіла вона запитати темряву |
utt_0065.wav | але боялася відповіді |
utt_0066.wav | а можливо її вже знала |
utt_0067.wav | якщо незнайомець покличе тебе на ім'я |
utt_0068.wav | вона піднялася з ліжка |
utt_0069.wav | але перш ніж поворухнутися |
utt_0070.wav | намазала одного куханчар'яну ляльку |
utt_0071.wav | не вмикаючи лампи біля ліжка |
utt_0072.wav | вона підійшла до кімнаті на увагу |
utt_0073.wav | її маленькі бузі кроки |
utt_0074.wav | підкунювали подивиряння і підлози |
utt_0075.wav | потрібно було повідомити маму і дату |
utt_0076.wav | вона вийшла в коридор |
utt_0077.wav | не зі сходів, що вели на поверх нижче |
utt_0078.wav | які повільно дохорили у камінні |
utt_0079.wav | в уяві постав угонний оливковий стіл |
utt_0080.wav | усе ще наповнений залишками вчорашнього свята |
utt_0081.wav | золоткий полібний пиріг |
utt_0082.wav | який приготувала мама у дров'яній печі |
utt_0083.wav | і в якому бракувало рівно трьох скибочок |
utt_0084.wav | десять свічок |
utt_0085.wav | які вона задула одного разу |
utt_0086.wav | сидячи в дата на колінах |
utt_0087.wav | поки дівчинка підходила до батьків |
utt_0088.wav | радісні думки щислими |
utt_0089.wav | правило номер два |
utt_0090.wav | незнайомці це небезпека |
utt_0091.wav | вона бачила це на власні очі |
utt_0092.wav | незнайомці забирали людей від їхніх близьких |
utt_0093.wav | і потім ніхто не знав де вони |
utt_0094.wav | а може вона була ще надто маленька |
utt_0095.wav | тому ніхто не хотів їй про це розповідати |
utt_0096.wav | єдина впевненість була в тому |
utt_0097.wav | що ці люди ніколи не повернуться |
utt_0098.wav | але з упевненістю людини |
utt_0099.wav | яка більше не хоче щоб її вважали дитиною |
utt_0100.wav | і дочка відразу привернула їхню увагу |
utt_0101.wav | поки тато брав ліхтарик |
utt_0102.wav | який завжди мав на поготові біля ліжка |
Subsets and Splits
No community queries yet
The top public SQL queries from the community will appear here once available.