file_name stringlengths 12 12 | text stringlengths 2 205 |
|---|---|
utt_0103.wav | моє ім'я |
utt_0104.wav | нерішуче відповіла донька |
utt_0105.wav | боячись отримати догану через порушення одного з п'яти правил |
utt_0106.wav | як на мене наразі |
utt_0107.wav | але їй ніхто нічого не сказав |
utt_0108.wav | прикриваючи промінь рукою |
utt_0109.wav | щоб він ледве озвіллював темряву в кімнаті |
utt_0110.wav | так зловмисники не знатимуть |
utt_0111.wav | більше батьки їй ні про що не питали |
utt_0112.wav | але не тому що вони підозрювали |
utt_0113.wav | що вона ніколи не спрашує про таке |
utt_0114.wav | їм просто потрібно було зрозуміти |
utt_0115.wav | чи реально те що вона розказала |
utt_0116.wav | дівчинка дуже хотіла щоб це була лише її уява |
utt_0117.wav | мама і тато були насторожі |
utt_0118.wav | слегка піднявши голови |
utt_0119.wav | як радіотелескопи |
utt_0120.wav | в її підручнику з астрономії |
utt_0121.wav | яке ховається в небі |
utt_0122.wav | але боячись вловити сигнал |
utt_0123.wav | що вони не одні у сезвіді |
utt_0124.wav | і не обов'язково стане гарною новиною |
utt_0125.wav | інопланетяни можуть бути |
utt_0126.wav | спливали нескінчені секунди |
utt_0127.wav | єдиними звуками були |
utt_0128.wav | ржавого залізного флюгера |
utt_0129.wav | що спить на дні океану |
utt_0130.wav | металевий звук |
utt_0131.wav | тато прив'язав його між двома кипарисами |
utt_0132.wav | це була одна із звукових пасток |
utt_0133.wav | що він щовечора ставив навколо будинку |
utt_0134.wav | вітро стояло біля курника |
utt_0135.wav | вона збиралася щось сказати |
utt_0136.wav | бо мати закрила їй рот рукою |
utt_0137.wav | що можливо це була |
utt_0138.wav | а не обов'язково не знайомить |
utt_0139.wav | лише зараз їй це спало на думку |
utt_0140.wav | якби це була лисиця чи куниця |
utt_0141.wav | то після звуку подійня вітра |
utt_0142.wav | їхні сторожові собаки |
utt_0143.wav | а оскільки цього не сталося |
utt_0144.wav | було лише одне пояснення |
utt_0145.wav | хтось змусив їх замовкнути |
utt_0146.wav | гарячі сльози закипіли в її очах |
utt_0147.wav | вона змусила себе не плакати |
utt_0148.wav | смуток змішався з рептовою хвилею жаху |
utt_0149.wav | батькам достатньо було |
utt_0150.wav | але ще зробила те |
utt_0151.wav | від чого дівчинка на миті оніміла |
utt_0152.wav | коли тато її не помітить |
utt_0153.wav | як вона засунула руку під матрац |
utt_0154.wav | взяла якийсь маленький предмет |
utt_0155.wav | і швидко поклала його в кишеню |
utt_0156.wav | дівчинка не встигла зрозуміти що це було |
utt_0157.wav | їй сталося задивним |
utt_0158.wav | мама і тато не могли закритися одне від одного |
utt_0159.wav | перш ніж вона встигла щось запитати |
utt_0160.wav | мати дала їй другий ліхтарик |
utt_0161.wav | і стала перед нею на коліна |
utt_0162.wav | накинувши їй на плечі кофту |
utt_0163.wav | що ми маємо робити зараз? |
utt_0164.wav | рішучий погляд мами додав їй сміливості |
utt_0165.wav | відтоді як вони переїхали в покинутий будинок |
utt_0166.wav | вони пропрацьовували цю процедуру |
utt_0167.wav | так її назвав тато |
utt_0168.wav | до цього часу ніколи не було потреби |
utt_0169.wav | міцно тримай свою ляльку |
utt_0170.wav | вся візкомора одну з каністр |
utt_0171.wav | і тепер розливав її в міст |
utt_0172.wav | рідина саджилася крізь дошки підлоги |
utt_0173.wav | та мала різкий смак |
utt_0174.wav | мама потягла її з собою |
utt_0175.wav | босі ноги забирали скалки з дерев'яни |
utt_0176.wav | намагаючись стримати з того неболю |
utt_0177.wav | але це було все одномарно |
utt_0178.wav | їм більше не потрібно було приховувати свою присутність |
utt_0179.wav | там зовні незнайомці вже все розуміли |
utt_0180.wav | вона чула як вони рухалися навколо будинку |
utt_0181.wav | у минулому вже траплялося |
utt_0182.wav | що щось або хтось погрожували їм у тому місці |
utt_0183.wav | яке вони вважали безпечним |
utt_0184.wav | їм завжди вдавалося відвернути небезпеку |
utt_0185.wav | але вони з мамою пройшли повз оливковий стіл |
utt_0187.wav | повз емальовану чашу з молоком |
utt_0188.wav | з якої вона мала снідати наступного дня |
utt_0189.wav | які зробив для неї батько |
utt_0190.wav | повз баночку з печива |
utt_0191.wav | які вони разом читали щовечора після вечері |
utt_0192.wav | і з чим доводиться попрощатися знову |
utt_0193.wav | мама підійшла до камінного каміна |
utt_0194.wav | врешті-решт вона зажила кінець почернілого підзашістолісного ланцюга |
utt_0195.wav | мати почала цягнути його на себе щосили змушуючи |
utt_0196.wav | прокручуватися навколо шківа |
utt_0197.wav | захованого в тимохіді |
utt_0198.wav | одна з пилинок пісковику під вугіллям почала зрушуватися |
utt_0199.wav | але він був надто важкий |
utt_0200.wav | вона була потрібна допомога дати |
utt_0201.wav | саме він зробив цю штуковину |
utt_0202.wav | ця ситуація додавала ще більше страху |
utt_0203.wav | допоможи мені, не казала мати |
Subsets and Splits
No community queries yet
The top public SQL queries from the community will appear here once available.