audio audioduration (s) 0.71 8.11 | transcription stringlengths 11 84 | transcription_stressed stringlengths 11 94 | duration float64 0.71 8.11 | text stringlengths 9 82 |
|---|---|---|---|---|
— Не питайте мене. | — Не пита́йте мене́. | 1.230667 | Не питайте мене. | |
А що ж, Астарочко, як до того ставиться хан? Не чула? | А що ж, Аста́рочко, як до того́ ста́виться хан? Не чу́ла? | 4.26 | А що ж, Астарочко, як до того ставиться хан? Не чула? | |
— Ви — пан Д'Артаньян, — згукнув Грімо, — та не може бути! | — Ви — пан Д'Артаньян, — згукну́в Грі́мо, — та не мо́же бу́ти! | 4.974667 | Ви — пан Д'Артаньян, — згукнув Грімо, — та не може бути! | |
— Невеличке місто на річці Ліс. | — Невели́чке мі́сто на рі́чці Ліс. | 2.254667 | Невеличке місто на річці Ліс. | |
— Батьку! — каже. | — Ба́тьку! — ка́же. | 1.614667 | Батьку! — каже. | |
— Чекайте, — відповів Атос. | — Чека́йте, — відпові́в Атос. | 2.361333 | Чекайте, — відповів Атос. | |
— Що за чудесний вид! — мимоволі скрикнув молодший панич. | — Що за чуде́сний вид! — мимово́лі скри́кнув моло́дший пани́ч. | 4.036 | Що за чудесний вид! — мимоволі скрикнув молодший панич. | |
— Не можу, — сказав шляхтич. | — Не мо́жу, — сказа́в шля́хтич. | 2.361333 | Не можу, — сказав шляхтич. | |
— Куди се ти мчишся, синку? | — Куди́ се ти мчи́шся, синку́? | 1.678667 | Куди се ти мчишся, синку? | |
Недалеко треба було й шукати. | Недале́ко тре́ба було́ й шука́ти. | 1.934667 | Недалеко треба було й шукати. | |
І він вибіг з кімнати. | І він ви́біг з кімна́ти. | 1.561333 | І він вибіг з кімнати. | |
Він зниметься з якоря завтра вранці. | Він зни́меться з я́коря за́втра вра́нці. | 2.510667 | Він зниметься з якоря завтра вранці. | |
Брався я до чимраз більших речей, бо мав до того охоту. | Бра́вся я до чимра́з бі́льших рече́й, бо мав до того́ охо́ту. | 4.217333 | Брався я до чимраз більших речей, бо мав до того охоту. | |
Тільки біда, що мало продаємо, то й на якого чорта їх і робити так много? | Ті́льки біда́, що ма́ло продаємо́, то й на яко́го чо́рта їх і роби́ти так мно́го? | 5.262667 | Тільки біда, що мало продаємо, то й на якого чорта їх і робити так много? | |
— Що за чудесний вид! — мимоволі скрикнув молодший панич. | — Що за чуде́сний вид! — мимово́лі скри́кнув моло́дший пани́ч. | 4.281333 | Що за чудесний вид! — мимоволі скрикнув молодший панич. | |
Матір божа! Він відрядив мене з собаками в далеку путь, щоб мати можливість. | Ма́тір бо́жа! Він відряди́в мене́ з соба́ками в дале́ку путь, щоб ма́ти можли́вість. | 5.721333 | Матір божа! Він відрядив мене з собаками в далеку путь, щоб мати можливість. | |
А ти що за чоловік? — обернувсь до Петра. | А ти що за чолові́к? — обернувсь до Петра́. | 3.097333 | А ти що за чоловік? — обернувсь до Петра. | |
Там сталася ганебна, зрадницька подія. | Там ста́лася гане́бна, зра́дницька поді́я. | 2.617333 | Там сталася ганебна, зрадницька подія. | |
— Араміс! Портос! — згукнув Атос і почав реготати. | — Араміс! Портос! — згукну́в Атос і поча́в регота́ти. | 3.630667 | Араміс! Портос! — згукнув Атос і почав реготати. | |
— І вперше приходите до цього будинку? | — І впе́рше прихо́дите до цього́ буди́нку? | 2.446667 | І вперше приходите до цього будинку? | |
— Якщо це дійсно так, то можна збожеволіти з щастя! | — Якщо́ це ді́йсно так, то мо́жна збожево́літи з ща́стя! | 3.982667 | Якщо це дійсно так, то можна збожеволіти з щастя! | |
Череваниху назвав гетьман, вітаючись, рідною ненею. | Череваниху назва́в ге́тьман, віта́ючись, рі́дною ненею. | 3.961333 | Череваниху назвав гетьман, вітаючись, рідною ненею. | |
— Дак ти хочеш, побро, один на один битись? | — Дак ти хо́чеш, по́бро, оди́н на оди́н би́тись? | 2.905333 | Дак ти хочеш, побро, один на один битись? | |
На те ви попи, на те ви мужі совіта, на те ви народні голови. | На те ви попи́, на те ви мужі́ сові́та, на те ви наро́дні го́лови. | 4.942667 | На те ви попи, на те ви мужі совіта, на те ви народні голови. | |
Староміська дивилася на це все і з диву не могла отямитися. | Староміська диви́лася на це все і з ди́ву не могла́ отя́митися. | 4.217333 | Староміська дивилася на це все і з диву не могла отямитися. | |
Так, їх було безліч. | Так, їх було́ бе́зліч. | 2.158667 | Так, їх було безліч. | |
А в ній кублилося тихе, відлюдне життя старого батька і молодої дівчини. | А в ній ку́блилося ти́хе, відлю́дне життя́ старо́го ба́тька і молодо́ї ді́вчи́ни. | 4.889333 | А в ній кублилося тихе, відлюдне життя старого батька і молодої дівчини. | |
Люблю її, живу споминами про неї, і досить мені. | Люблю́ її, живу́ спо́минами про не́ї, і до́сить мені́. | 4.142667 | Люблю її, живу споминами про неї, і досить мені. | |
— Добре, сказав кардинал, — надішліть мені цю серветку, будь ласка. | — До́бре, сказа́в кардина́л, — надішлі́ть мені́ цю серве́тку, будь ла́ска. | 4.548 | Добре, сказав кардинал, — надішліть мені цю серветку, будь ласка. | |
— О, боже мій, звичайно, подарував, — відмовив Портос. | — О, бо́же мій, звича́йно, подарува́в, — відмо́вив Портос. | 4.334667 | О, боже мій, звичайно, подарував, — відмовив Портос. | |
— Я спитав про вас і зараз же побрався по сходах. | — Я спита́в про вас і за́раз же побра́вся по схо́дах. | 3.662667 | Я спитав про вас і зараз же побрався по сходах. | |
— Польща могутня. | — По́льща могу́тня. | 1.657333 | Польща могутня. | |
— А ти, зраднице! — звернувся далі гнівний мурза до Астари. | — А ти, зра́днице! — зверну́вся да́лі гні́вний мурза́ до Астари́. | 4.569333 | А ти, зраднице! — звернувся далі гнівний мурза до Астари. | |
А може за місяць, за другий і на чіпці знов покуп буде. | А мо́же за мі́сяць, за дру́гий і на чіпці знов покуп бу́де. | 4.068 | А може за місяць, за другий і на чіпці знов покуп буде. | |
Джекоб Кент цього дня був у прегарному настрої. | Джекоб Кент цього́ дня був у прегарному на́строї. | 3.182667 | Джекоб Кент цього дня був у прегарному настрої. | |
— А так, що це моя справа. | — А так, що це моя́ спра́ва. | 2.137333 | А так, що це моя справа. | |
Що мені дасте, як знайду? | Що мені́ дасте́, як знайду́? | 2.137333 | Що мені дасте, як знайду? | |
На вулиці Генеґо він побачив, як з вулиці Дофіна вийшли дві особи. | На ву́лиці Генеґо він поба́чив, як з ву́лиці Дофіна ви́йшли дві осо́би. | 4.750667 | На вулиці Генеґо він побачив, як з вулиці Дофіна вийшли дві особи. | |
Але скоро й собак не стало, і ми почали їсти упряж, мокасини й хутра. | Але́ ско́ро й соба́к не ста́ло, і ми почали́ ї́сти упря́ж, мокаси́ни й ху́тра. | 5.806667 | Але скоро й собак не стало, і ми почали їсти упряж, мокасини й хутра. | |
Атос не вимагав більшого. | Атос не вимага́в бі́льшого. | 2.02 | Атос не вимагав більшого. | |
— Зроблю все, що звелиш, — прошептав я. | — Зроблю́ все, що звели́ш, — прошепта́в я. | 3.150667 | Зроблю все, що звелиш, — прошептав я. | |
І вона, знесилена, впала на груди молодого офіцера. | І вона́, знеси́лена, впа́ла на гру́ди молодо́го офіце́ра. | 3.812 | І вона, знесилена, впала на груди молодого офіцера. | |
Леся щебетала, як ластівочка. | Ле́ся щебетала, як ластівочка. | 2.233333 | Леся щебетала, як ластівочка. | |
Виступайте проти мене, дурні ви такі. | Виступа́йте про́ти мене́, ду́рні ви такі́. | 3.033333 | Виступайте проти мене, дурні ви такі. | |
— Панно Маню, одягайтеся, в що маєте найкраще. | — Панно́́ Маню́, одяга́йтеся, в що ма́єте найкра́ще. | 3.758667 | Панно Маню, одягайтеся, в що маєте найкраще. | |
Віконниць не було, але вікно щільно закривала завіса. | Віко́нниць не було́, але́ вікно́ щі́льно закрива́ла заві́са. | 3.908 | Віконниць не було, але вікно щільно закривала завіса. | |
Безсумнівно, Фелтон був переможений. | Безсумні́вно, Фелтон був перемо́жений. | 2.82 | Безсумнівно, Фелтон був переможений. | |
— Це засідка, — сказав Д'Артаньян. | — Це за́сідка, — сказа́в Д'Артаньян. | 2.670667 | Це засідка, — сказав Д'Артаньян. | |
— Чи ви хочете знати? | — Чи ви хо́чете зна́ти? | 1.358667 | Чи ви хочете знати? | |
Та навіть не ворухнулась. | Та на́віть не ворухну́лась. | 1.476 | Та навіть не ворухнулась. | |
На сходах Д'Артаньян стрів стурбованого Плянше. | На схо́дах Д'Артаньян стрів стурбо́ваного Пля́нше. | 3.833333 | На сходах Д'Артаньян стрів стурбованого Плянше. | |
— Думав і я гордо да несито, поки смерть не заглянула мені в вічі. | — Ду́мав і я го́рдо да неси́то, по́ки смерть не загля́нула мені́ в ві́чі. | 5.614667 | Думав і я гордо да несито, поки смерть не заглянула мені в вічі. | |
Двері були заперті, але вчителя ми застали в альтані. | Две́рі були́ запе́рті, але́ вчи́теля ми заста́ли в альта́ні. | 3.961333 | Двері були заперті, але вчителя ми застали в альтані. | |
У Борзні заїхав Шрам одпочити до сотника Білозерця. | У Борзні́ заї́хав Шрам одпочи́ти до со́тника Білозе́рця. | 4.249333 | У Борзні заїхав Шрам одпочити до сотника Білозерця. | |
По цих словах він зирнув на свого приятеля так пильно, що той замішався. | По цих слова́х він зирну́в на свого́ при́ятеля так пи́льно, що той заміша́вся. | 5.134667 | По цих словах він зирнув на свого приятеля так пильно, що той замішався. | |
Ні, те, що я вам говорю, навіть смішно. | Ні, те, що я вам говорю́, на́віть смі́шно. | 3.161333 | Ні, те, що я вам говорю, навіть смішно. | |
Дорога то спускалась униз, то знов підіймалась угору. | Доро́га то спуска́лась уни́з, то знов підійма́лась уго́ру. | 3.982667 | Дорога то спускалась униз, то знов підіймалась угору. | |
Мішок уже був порожній, але грузоємність ваги збільшилася до безмежности. | Мішо́к уже́ був поро́жній, але́ грузоє́мність ваги́ збі́льшилася до безмежности. | 5.358667 | Мішок уже був порожній, але грузоємність ваги збільшилася до безмежности. | |
— Я? — запаленівшися, відказав Едмунд. | — Я? — запалені́вшися, відказа́в Едму́нд. | 2.948 | Я? — запаленівшися, відказав Едмунд. | |
Рано снідали разом. | Ра́но сні́дали ра́зом. | 1.7 | Рано снідали разом. | |
Це прецінь чоловік підозрений, намаркований. | Це преці́нь чолові́к підо́зрений, намаркований. | 4.089333 | Це прецінь чоловік підозрений, намаркований. | |
Генрись тількищо пішов. | Генри́сь тількищо пішо́в. | 2.18 | Генрись тількищо пішов. | |
Потім зв'язав їх до купи майже під прямим кутом. | По́тім зв'яза́в їх до ку́пи ма́йже під прями́м куто́м. | 3.950667 | Потім зв'язав їх до купи майже під прямим кутом. | |
Тепер же починаймо. | Тепе́р же почина́ймо. | 1.764 | Тепер же починаймо. | |
До Чорної Гори не близький світ. | До Чо́рної Го́ри не близьки́й світ. | 2.596 | До Чорної Гори не близький світ. | |
Ті каліки й рішучий лист Богуна зробили вплив на Хмельницького. | Ті калі́ки й рішу́чий лист Богуна́ зроби́ли вплив на Хмельни́цького. | 4.804 | Ті каліки й рішучий лист Богуна зробили вплив на Хмельницького. | |
Грімо з кошом вів перед. | Грі́мо з кошо́м вів пе́ред. | 2.190667 | Грімо з кошом вів перед. | |
— А тобі що до того? — відповіла вона різко, — Їдемо, куди я хочу. | — А тобі́ що до того́? — відповіла́ вона́ рі́зко, — Ї́демо, куди́ я хо́чу. | 5.166667 | А тобі що до того? — відповіла вона різко, — Їдемо, куди я хочу. | |
— Візьміть! — сказала міледі, оддаючи Фелтонові торбинку, повну люїдорів. | — Візьмі́ть! — сказа́ла міле́ді, оддаючи́ Фелтонові торби́нку, по́вну люї́дорів. | 4.793333 | Візьміть! — сказала міледі, оддаючи Фелтонові торбинку, повну люїдорів. | |
За це євнухові смерть. | За це є́внухові смерть. | 2.393333 | За це євнухові смерть. | |
— Так, пане капітане,. | — Так, па́не капіта́не,. | 1.529333 | Так, пане капітане,. | |
Тут вона мусить бути. | Тут вона́ му́сить бу́ти. | 1.486667 | Тут вона мусить бути. | |
Коло п'ятої вечора прийшов лорд Вінтер. | Ко́ло п'я́тої ве́чора прийшо́в лорд Вінтер. | 3.129333 | Коло п'ятої вечора прийшов лорд Вінтер. | |
Вахтовий озвав баркас. | Вахтови́й озва́в барка́с. | 1.924 | Вахтовий озвав баркас. | |
— Сам він до мене приїхав і заїхав зо мною аж за милю од свого табору. | — Сам він до мене́ приї́хав і заї́хав зо мно́ю аж за ми́лю од свого́ та́бору. | 5.241333 | Сам він до мене приїхав і заїхав зо мною аж за милю од свого табору. | |
— Ви розумієте, — промовив Портос. | — Ви розумі́єте, — промо́вив Портос. | 2.745333 | Ви розумієте, — промовив Портос. | |
— З вашою еміненцією? — бурмотів Бонасьє, поводячи навколо блудними очима. | — З ва́шою еміне́нцією? — бурмотів Бонасьє, пово́дячи навко́ло блу́дними очи́ма. | 5.913333 | З вашою еміненцією? — бурмотів Бонасьє, поводячи навколо блудними очима. | |
Очаровав усіх запорожець. | Очарова́в усі́х запоро́жець. | 2.084 | Очаровав усіх запорожець. | |
— Проложено! А з чогось же то її взято. | — Проло́жено! А з чого́сь же то її взя́то. | 3.204 | Проложено! А з чогось же то її взято. | |
— Так він був, кажеш, улесливий. | — Так він був, ка́жеш, уле́сливий. | 2.126667 | Так він був, кажеш, улесливий. | |
Приїдуть сюди до М. | Приї́дуть сюди́ до М. | 2.169333 | Приїдуть сюди до М. | |
Але йому не довго жити. | Але́ йому не до́вго жи́ти. | 1.646667 | Але йому не довго жити. | |
— І Сомко згодивсь? | — І Сомко́ згоди́всь? | 1.348 | І Сомко згодивсь? | |
— Веди нас, Грімо. | — Веди́ нас, Грі́мо. | 1.412 | Веди нас, Грімо. | |
Проте вони дійшли таки до нього й счепилися у смертельній січі. | Проте́ вони́ дійшли́ таки́ до нього й счепи́лися у смерте́льній сі́чі. | 4.473333 | Проте вони дійшли таки до нього й счепилися у смертельній січі. | |
Одного разу він зробив дурницю, необережно нагадавши про себе кардиналові. | Одного́ ра́зу він зроби́в дурни́цю, необере́жно нагада́вши про себе́ кардина́лові. | 5.678667 | Одного разу він зробив дурницю, необережно нагадавши про себе кардиналові. | |
— Звичайно! Будь ласка! | — Звича́йно! Будь ла́ска! | 1.614667 | Звичайно! Будь ласка! | |
— Добре стоїш? — запитав я товариша. | — До́бре стої́ш? — запита́в я това́риша. | 2.766667 | Добре стоїш? — запитав я товариша. | |
Залишалося ще три льє. | Залиша́лося ще три льє. | 2.18 | Залишалося ще три льє. | |
Присягаюсь, хазяїну, я один випив, принаймні, півтораста пляшок. | Присяга́юсь, хазя́їну, я оди́н ви́пив, прина́ймні, півтора́ста пляшо́к. | 4.516 | Присягаюсь, хазяїну, я один випив, принаймні, півтораста пляшок. | |
Фелтон взяв торбинку і кинув на землю. | Фелтон взяв торби́нку і ки́нув на зе́млю. | 2.542667 | Фелтон взяв торбинку і кинув на землю. | |
— Що саме погано? Що ти, дурний, хочеш сказати? — спитав Д'Артаньян. | — Що са́ме пога́но? Що ти, дурни́й, хо́чеш сказа́ти? — спита́в Д'Артаньян. | 4.825333 | Що саме погано? Що ти, дурний, хочеш сказати? — спитав Д'Артаньян. | |
Льокаї їхали позад них. | Льокаї ї́хали поза́д них. | 1.732 | Льокаї їхали позад них. | |
— Та йдіть ви з своїм пальцем! Завжди він заважає вам. | — Та йдіть ви з свої́м́́́ па́льцем! За́вжди́ він заважа́є вам. | 3.673333 | Та йдіть ви з своїм пальцем! Завжди він заважає вам. | |
Фелтон наблизився до неї. | Фелтон набли́зився до не́ї. | 1.668 | Фелтон наблизився до неї. | |
Бонасьє пополотнів, як смерть, і криво всміхнувся. | Бонасьє́ пополотнів, як смерть, і кри́во всміхну́вся. | 3.3 | Бонасьє пополотнів, як смерть, і криво всміхнувся. | |
Поки взуєтеся, то й сніданок поспіє. | По́ки взу́єтеся, то й сніда́нок поспі́є. | 2.82 | Поки взуєтеся, то й сніданок поспіє. | |
Нарешті й ця робота йому остогидла, і він сидів, схиливши голову на стіл. | Наре́шті й ця робо́та йому остоги́дла, і він сиді́в, схили́вши го́лову на стіл. | 5.422667 | Нарешті й ця робота йому остогидла, і він сидів, схиливши голову на стіл. | |
Я страшенно обурився, але все ж таки не міг стриматись від сміху. | Я страше́нно обу́рився, але́ все ж таки́ не міг стри́матись від смі́ху. | 4.58 | Я страшенно обурився, але все ж таки не міг стриматись від сміху. | |
— А тепер знаєш? | — А тепе́р зна́єш? | 1.294667 | А тепер знаєш? |
End of preview. Expand in Data Studio
README.md exists but content is empty.
- Downloads last month
- 102