language
stringlengths 2
9
| page_url
stringlengths 25
757
| image_url
stringlengths 54
738
| page_title
stringlengths 1
239
| section_title
stringlengths 1
674
⌀ | hierarchical_section_title
stringlengths 1
1.2k
⌀ | caption_reference_description
stringlengths 1
15.6k
⌀ | caption_attribution_description
stringlengths 1
47.4k
⌀ | caption_alt_text_description
stringlengths 1
2.08k
⌀ | mime_type
stringclasses 7
values | original_height
int32 100
25.5k
| original_width
int32 100
46.6k
| is_main_image
bool 1
class | attribution_passes_lang_id
bool 1
class | page_changed_recently
bool 1
class | context_page_description
stringlengths 1
2.87k
⌀ | context_section_description
stringlengths 1
4.1k
⌀ |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
it
|
https://it.wikipedia.org/wiki/Altare_di_Zeus
|
Altare di Zeus
|
Il fregio di Telefo
|
Altare di Zeus / Descrizione / Il fregio di Telefo
| null |
Deutsch: Platte 48.
| null |
image/jpeg
| 2,457
| 983
| true
| true
| true
|
L'Altare di Zeus a Pergamo è uno degli edifici più famosi e uno dei capolavori dell'arte ellenistica. Fu fatto edificare da Eumene II in onore di Zeus Sotér e Atena Nikephòros per celebrare la vittoria sui Galati. Attualmente la parte anteriore dell'altare si trova conservata al Pergamonmuseum di Berlino.
|
L'esaltazione della dinastia degli Attalidi si ripropone nel fregio minore dove le avventure di Telefo stabiliscono la discendenza divina di Eumene II. La differenza stilistica rispetto al fregio esterno è profonda. Vi è nel fregio di Telefo una maggiore dipendenza da modelli pittorici piuttosto che scultorei, evidente nel rapporto tra figure e sfondo, le prime talvolta disposte su più piani, il secondo lasciato ampiamente libero ad accogliere elementi paesistici e architettonici. Le gesta di Telefo si susseguono in modo continuo, iniziando dalla parete nord e proseguendo da sinistra a destra, rompendo la tradizionale regola dell'unità di tempo e luogo. La differenza stilistica rispetto al fregio maggiore accompagna una differenza emotiva e di sentimento, che discende a livello di una epopea familiare e romanzesca.
|
|
ru
|
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B2%D0%B0-3_(%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B0%D0%BF%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82)
|
Москва-3 (фотоаппарат)
|
Технические характеристики
|
Москва-3 (фотоаппарат) / Технические характеристики
| null |
English: Фотоаппарат "Москва-3", Советский Союз, КМЗ
| null |
image/jpeg
| 2,358
| 2,358
| true
| true
| true
|
Москва́-3 — советская пластиночная клапп-камера шкального типа из семейства «Москва».
Производился в 1950 — 1951 году Красногорским механическим заводом в городе Красногорск Московской области.
Камера создана на базе фотоаппаратов «Zeiss Super-Ikonta» немецкой фирмы Zeiss Ikon.
Всего выпущено 11385 шт.
|
Тип применяемого фотоматериала — фотопластинки с размером кадра 6,5×9 см. Кассеты для фотопластинок металлические, односторонние, приставные (на место задней стенки камеры).
Корпус фотоаппарата изготовлен из латунного листа и покрыт натуральной кожей.
Корпус складной, после откидывания передней панели автоматически выдвигался мех с оправой объектива и центральным затвором.
Задняя стенка съёмная, в задней стенке смонтировано матовое стекло (фокусировочный экран). После открывания крышки задней стенки образовывался светозащитный дерматиновый «рукав», облегчавший кадрирование и фокусировку по матовому стеклу.
Объектив «Индустар-23», просветлённый, фокусное расстояние 110 мм, относительное отверстие 1:4,5, угол поля зрения объектива 52°.
Наводка на резкость вращением передней линзы объектива, фокусировка по шкале расстояний от «бесконечности» до 1,5 метров.
Диафрагма ирисовая, значения диафрагм 4,5, 5,6, 8, 11, 16, 22, 32.
Затвор центральный, «Момент-5». Выдержки от 1 с до 1/250 секунды, «В» и «Д».
Резьба под спусковой тросик.
Видоискатель складной рамочный, параллаксный.
Синхроконтакт отсутствует.
Автоспуск отсутствует.
На фотоаппарате установлено два штативных гнезда с резьбой 3/8 дюйма для закрепления камеры в вертикальном и горизонтальном положении.
Из дополнительного оснащения имелся адаптер для плёнки типа 120 (рольфильм) с размером кадра 6×9 см.
|
|
sk
|
https://sk.wikipedia.org/wiki/Ranobyzantsk%C3%A9_obdobie
|
Ranobyzantské obdobie
| null |
Ranobyzantské obdobie
|
Mapa Byzantskej ríše okolo roku 550. Zelená farba zobrazuje výboje počas vlády Justiniana I.
|
English: Map of Byzantine Empire ca 550. Green indicates the conquests during Justinianus I:s reign.
| null |
image/png
| 370
| 800
| true
| true
| true
|
Ranobyzantské obdobie je obdobie dejín Byzantskej ríše medzi rokmi 395 a 610.
Roku 395 vznikla po smrti Theodosia definitívne „Ríša Rimanov“ na východe, charakterizovaná politickým nadviazaním na Rímsku ríšu, grécko-helénskou kultúrou, silnou kresťanskou kultúrou a do 7. stor. latinčinou ako úradným jazykom.
Vo vonkajších vzťahoch musela ríša po porážkach Juliána Peržanmi a Valensa Vizigótmi pri Adrianopole bojovať proti Peržanom, Germánom, Hunom, Avarom. Hoci Theodosius usídlil Gótov v hraničných oblastiach ako spojencov, vedení Alarichom I. odtiahli aj pre nepriateľstvo Byzantíncov do Itálie.
Po smrti Theodosia II., ktorému ríša vďačí za Codex Theosianus a štátnu vysokú školu, sa vďaka Alanovi Asparovi, ktorý si v Carihrade získal veľký vplyv, stal novým cisárom Markian a po ňom opäť vďaka Asparovi Lev I. Lev s cieľom oslobodiť sa od Asparovho vplyvu povolal na cisársky dvor náčelníka Isaurov Tarasidokissa, ktorý Aspara dal zavraždiť. Roku 451 odmietol štvrtý ekumenický koncil v Chalkedone monofyzitizmus, predpísal duofyzitizmus a založil tak dodnes platné ortodoxné vyznanie. Patriarcha carihradský bol povýšený na rovnakú úroveň ako pápež.
|
Ranobyzantské obdobie je obdobie dejín Byzantskej ríše medzi rokmi (pribl.) 395 a 610.
Roku 395 vznikla po smrti Theodosia definitívne „Ríša Rimanov“ (ako Východorímska/Byzantská ríša až do svojho konca sama seba nazývala) na východe, charakterizovaná politickým nadviazaním na Rímsku ríšu, grécko-helénskou kultúrou, silnou kresťanskou kultúrou a do 7. stor. latinčinou ako úradným jazykom (hoci sa de facto používala gréčtina).
Vo vonkajších vzťahoch musela ríša po porážkach Juliána Peržanmi (363) a Valensa Vizigótmi pri Adrianopole (378) bojovať proti Peržanom, Germánom, Hunom (od 375), Avarom (od 60-tych rokov 6. storočie). Hoci Theodosius usídlil Gótov v hraničných oblastiach ako spojencov, vedení Alarichom I. odtiahli (okolo roku 410) aj pre nepriateľstvo Byzantíncov do Itálie.
Po smrti Theodosia II. (408 – 450), ktorému ríša vďačí za Codex Theosianus a štátnu vysokú školu, sa vďaka Alanovi Asparovi (žil 400 – 471), ktorý si v Carihrade získal veľký vplyv, stal novým cisárom Markian (450 – 457) a po ňom opäť vďaka Asparovi Lev I. (457 – 474). Lev s cieľom oslobodiť sa od Asparovho vplyvu povolal na cisársky dvor náčelníka Isaurov Tarasidokissa, ktorý Aspara dal zavraždiť (471). Roku 451 odmietol štvrtý ekumenický koncil v Chalkedone monofyzitizmus (náuku, že Ježiš Kristus mal len božskú prirodzenosť), predpísal duofyzitizmus (náuku, že Ježis mal aj božskú aj ľudskú prirodzenosť) a založil tak dodnes platné ortodoxné vyznanie. Patriarcha carihradský bol povýšený na rovnakú úroveň ako pápež. Najmä východ Byzantskej ríše však výsledok tohto koncilu odmietol akceptovať, čím sa monofyziti (Kopti, etiópska cirkev, arménska cirkev a Jakobiti) ako aj sýrski nestoriáni definitívne odčlenili od ríšskej cirkvi.
Po smrti Leva a jeho vnuka Leva II. zasadol na trón Terasidokiss pod menom Zenón (474 – 491). Dobytie Západorímskej ríše roku 476 Odoakerom znamená de facto definitívne stratu Itálie pre Byzantskú ríšu, hoci de iure ju Byzantská ríša práve získala, keďže Zenón vyhlásil Odoakara (479) za svojho zástupcu na západe („magister militum per Italiam“). Potom si to však Zénón rozmyslel a roku 488 poslal do Itálie ostrogótskeho kráľa Theodoricha I. Veľkého, aby s Odoakrom skoncoval. Theodorich Odoakara tri razy porazil, dal zavraždiť a v Itálii založil Ostrogótske kráľovstvo (493 – 555). Tento presun Ostrogótov do Itálie síce definitívne zbavil Byzantskú ríšu germánskeho obyvateľstva, zároveň však otvoril cestu zo severu prichádzajúcim Slovanom.
Cisár Anastasios I. (491 – 518) sa zbavil aj vplyvu nenávidených Isaurov v ríši, usadil ich v Thrákii a uskutočnil viaceré reformy.
Najväčší rozmach a kultúrny rozkvet dosiahla ríša za cisára (pozri) Justiniána I. (527 – 565), ktorý sa pokúsil obnoviť Rímsku ríšu v jej bývalých hraniciach. Podarilo sa mu to len čiastočne a dočasne. Po v roku 532 krvavo potlačených vzburách v Carihrade (povstanie Niká) upevnil svoju autokratickú vládu. Problémy boli s Peržanmi útočiacimi na Východe (dočasne mier v roku 561). V šestdesiatych rokoch na Balkánsky polostrov zas prenikali Avari, Slovania a neslovanskí Protobulhari. Od roku 546 medzi Drávou a Sávou sídlili Langobardi, spočiatku verní spojenci Byzancie. Už na konci vlády Justiniána sa začalo obdobie úpadku, ktoré trvalo minimálne až do roku 610.
Za cisára Justinius II. (565 – 578) a Tiberia II. (578 – 582) sa Langobardi rozišli s ríšou a 568 obsadili severnú Itáliu (zvyšok vrátane Benátok a Ravenny ostal byzantský). Avari roku 582 dobyli dôležitú pevnosť Sirmium. Byzantská ríša roku 581 porazila (nie definitívne) Peržanov v Mezopotámii. V roku 584 v Ravenne (pre južnú Itáliu) a v roku 591 v Kartágu (pre severnú Afriku) boli zriadené byzantské správne jednotky so sústredenou civilnou aj vojenskou mocou zvané exarcháty na čele s exarchami.
Za cisára Maurika I. (582 – 602) a despotického Fokasa (602 – 610), ktorí bojovali aj proti Peržanom, prenikli roku 586 Slovania a v rokoch 600 a 617 aj Avari až k Carihradu (Slovania aj na Peloponéz; pôvodní romanizovaní a grecizovaní obyvatelia Grécka ustúpili do pobrežných oblastí). Peržania napokon v rok
|
|
sr
|
https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B8%D1%81_%D0%A4%D0%B8%D0%B3%D0%BE
|
Луис Фиго
| null |
Луис Фиго
| null |
Portuguese footballer Luis Figo
| null |
image/jpeg
| 545
| 368
| true
| true
| true
|
Луис Филипе Мадеира Каеиро Фиго је бивши португалски фудбалер, који је играо на позицији везног играча а последње четири сезоне своје играчке каријере наступао је за Интер из Милана.
Луис Фиго је један од Фифиних 100 најбољих живих играча. Осим Интера током своје богате играчке каријере Фиго је наступао још и за Спортинг Лисабон те шпанске великане Барселону и Реал Мадрид.
Ожењен је са шведском манекенком Хелен Сведин и имају 3 кћерке.
|
Луис Филипе Мадеира Каеиро Фиго (порт. Luís Filipe Madeira Caeiro Figo; Лисабон, 4. новембар 1972) је бивши португалски фудбалер, који је играо на позицији везног играча а последње четири сезоне своје играчке каријере наступао је за Интер из Милана.
Луис Фиго је један од Фифиних 100 најбољих живих играча. Осим Интера током своје богате играчке каријере Фиго је наступао још и за Спортинг Лисабон те шпанске великане Барселону и Реал Мадрид.
Ожењен је са шведском манекенком Хелен Сведин и имају 3 кћерке.
|
|
de
|
https://de.wikipedia.org/wiki/Liste_der_Gef%C3%A4%C3%9Fpflanzen_in_Bosnien_und_Herzegowina
|
Liste der Gefäßpflanzen in Bosnien und Herzegowina
|
E
|
Liste der Gefäßpflanzen in Bosnien und Herzegowina / Cvjetnice / E
| null |
English: Yu Ito (2012) Aquatic plant surveys in northern Europe. Bulletin of Water Plant Society, Japan 98: 45-50.
| null |
image/jpeg
| 2,799
| 2,099
| true
| true
| true
|
Diese Liste der Gefäßpflanzen in Bosnien und Herzegowina enthält zusammen mit den eingeführten und endemischen Arten in Bosnien und Herzegowina einen unvollständigen Überblick über Gefäßmoose, Farne und angiosperme Pflanzenarten, die in der verfügbaren Literatur in bosnischer, kroatischer, serbischer und serbokroatischer Sprache zitiert werden.
Bemerkung:
Aufgrund wiederholter Änderungen der biologischen Klassifikation und/oder der taxonomischen Ränge und Namen der eingeschlossenen Taxa erscheinen einige von ihnen zweimal in der beigefügten Liste. Dies gilt insbesondere für diese Namen der binären Nomenklatur, die heute noch weithin benutzt werden.
Der Name der Gattung und der Familie werden am häufigsten geändert und manchmal auch die Namen der dazugehörigen Arten.
| null |
|
nl
|
https://nl.wikipedia.org/wiki/Sphagnopsida
|
Sphagnopsida
| null |
Sphagnopsida
| null |
Sphagnum palustre, Schwäbisch-Fränkische Waldberge, Germany
|
Gewoon veenmos (Sphagnum palustre)
|
image/jpeg
| 1,545
| 2,500
| true
| true
| true
|
Sphagnopsida is de botanische naam van een klasse van mossen, waartoe onder andere de veenmossen behoren.
De klasse omvat twee ordes, de Sphagnales, en de Ambuchananiales, een monotypische groep met slechts één soort, de voor Tasmanië endemische Ambuchanania leucobryoides.
De Sphagnopsida omvatten ongeveer 350 soorten.
Orde: Sphagnales
Familie: Sphagnaceae
Geslacht: Sphagnum
Soort: Gewoon veenmos
Soort: Hoogveen-veenmos
Orde: Ambuchananiales
Familie: Ambuchananiceae
Geslacht: Ambuchanania
Soort: Ambuchanania leucobryoides
|
Sphagnopsida is de botanische naam van een klasse van mossen, waartoe onder andere de veenmossen behoren.
De klasse omvat twee ordes, de Sphagnales (veenmossen), en de Ambuchananiales, een monotypische groep met slechts één soort, de voor Tasmanië endemische Ambuchanania leucobryoides.
De Sphagnopsida omvatten ongeveer 350 soorten.
Orde: Sphagnales
Familie: Sphagnaceae
Geslacht: Sphagnum
Soort: Gewoon veenmos (Sphagnum palustre)
Soort: Hoogveen-veenmos (Sphagnum magellanicum)
Orde: Ambuchananiales
Familie: Ambuchananiceae
Geslacht: Ambuchanania
Soort: Ambuchanania leucobryoides
Bronnen, noten en/of referenties
Glime, Janice M., 2007: Bryophyte Ecology. Volume 1. Physiological Ecology. Ebook sponsored by Michigan Technological University and the International Association of Bryologists. (en)
|
|
fr
|
https://fr.wikipedia.org/wiki/Chase_Elliott
|
Chase Elliott
| null |
Chase Elliott
| null |
English: NASCAR driver Chase Elliott waves to the crowd during drivers introduction at the Xfinity Series race at Road America.
|
Description de cette image, également commentée ci-après
|
image/jpeg
| 1,484
| 1,392
| true
| true
| true
|
Chase Elliott, de son vrai nom William Clyde Elliott II est un pilote américain de NASCAR né le 28 novembre 1995 à Dawsonville. Il est le fils du champion de NASCAR 1988, Bill Elliott
|
Chase Elliott, de son vrai nom William Clyde Elliott II est un pilote américain de NASCAR né le 28 novembre 1995 à Dawsonville (Géorgie). Il est le fils du champion de NASCAR 1988, Bill Elliott ( William Clyde Elliott )
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Joe_Kegans_State_Jail
|
Joe Kegans State Jail
| null |
Joe Kegans State Jail
|
Joe Kegans Intermediate Sanctions Facility
|
English: Joe Kegans Unit Español: Unidad de Joe Kegans
| null |
image/jpeg
| 1,704
| 2,272
| true
| true
| true
|
Joe Kegans Intermediate Sanctions Facility is an Intermediate Sanctions facility of the Texas Department of Criminal Justice located along the northeast edge of Downtown Houston, Texas. The approximately 1 acre facility for men is located .5 miles south of Interstate 10.
The detention facility building that Kegans uses first opened in February 1995 as a place to house nonviolent offenders in order to relieve prison overcrowding. The unit closed after four months of use because not enough inmates had been put there to justify the additional expenses. The building had been unoccupied for two years before it re-opened in 1997. The building was formally dedicated at 10 A.M. on Wednesday October 15, 1997. As of 1997 all prisoners at the unit are convicted of parole violations such as non-violent property crimes. The unit was named after Joe Kegans, a state district judge who died in 1997 at 69 years of age.
The Kegans Jail, along with the Pam Lychner State Jail, serves state jail offenders from Harris County. As of 2001 Kegans serves lower risk offenders.
|
Joe Kegans Intermediate Sanctions Facility is an Intermediate Sanctions facility of the Texas Department of Criminal Justice located along the northeast edge of Downtown Houston, Texas. The approximately 1 acre (0.40 ha) facility for men is located .5 miles (0.80 km) south of Interstate 10.
The detention facility building that Kegans uses first opened in February 1995 as a place to house nonviolent offenders in order to relieve prison overcrowding. The unit closed after four months of use because not enough inmates had been put there to justify the additional expenses. The building had been unoccupied for two years before it re-opened in 1997. The building was formally dedicated at 10 A.M. on Wednesday October 15, 1997. As of 1997 all prisoners at the unit are convicted of parole violations such as non-violent property crimes. The unit was named after Joe Kegans, a state district judge who died in 1997 at 69 years of age.
The Kegans Jail, along with the Pam Lychner State Jail, serves state jail offenders from Harris County. As of 2001 Kegans serves lower risk offenders.
|
|
es
|
https://es.wikipedia.org/wiki/Iglesia_de_San_Mart%C3%ADn_(Segovia)
|
Iglesia de San Martín (Segovia)
|
Descripción
|
Iglesia de San Martín (Segovia) / Descripción
|
Pórtico de la iglesia
|
Segovia. (Castilla-León. España) Iglesia de San Martín. Siglo XI.Pórtico. Fotografía realizada el 22 agosto de 2002 por el autor.User:Pelayo2
| null |
image/jpeg
| 1,024
| 1,536
| true
| true
| true
|
La iglesia de San Martín es un templo católico sito en los intramuros de la ciudad española de Segovia.
|
Levantada en el siglo XII, ya existía en 1117, pues en el testamento de Domingo Petit aparece como testigo su abad.
Está situada en la actual plaza de Juan Bravo, a mitad de camino entre la catedral de Santa María y el acueducto romano. Se trata de un templo de origen mozárabe con estilo románico.
El templo difiere en parte del original, ya que algunas partes han sido reconstruidas o eliminadas, como es el caso del ábside central, que fue sustituido. Posee tres naves, crucero con cimborrio de ladrillo y cabecera tripartita.
Del templo son destacables la torre del campanario, que es de estilo románico-mudéjar, y posee arcos de ladrillo sobre columnas de piedra. También es recalcable su galería porticada, que rodea toda la iglesia menos la cabecera. Este pórtico posee arcos de medio punto que descansan sobre columnas con capiteles románicos.
La portada de la fachada occidental es una de las puertas más grandes del románico español. Se trata de una portada de cinco arquivoltas, decoradas con motivos vegetales. Está cobijada por un pórtico, a modo de nártex, cuya abertura es un gran conjunto de arquivoltas soportadas por estatuas humanas que representan personajes del Antiguo Testamento.
|
|
hr
|
https://hr.wikipedia.org/wiki/XB-70_Valkyrie
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/54/North_American_XB-70_Cockpit_ED97-44244-1.jpg
|
XB-70 Valkyrie
|
Letna testiranja
|
XB-70 Valkyrie / Letna testiranja
|
Pilotska kabina s instrumentima
| null | null |
image/jpeg
| 768
| 970
| true
| true
| true
|
North American Aviation XB-70 Valkyrie je bio prototipna inačica predloženog nadzvučnog bombardera B-70. Dizajniran u kasnim 1950-ima bio je opremljen sa šest motora i zadatak mu je bio proboj unutar neprijateljskog zračnog prostora pri velikoj brzini kako bi izbjegao neprijateljske presretače koji su tada bili jedino sredstvo u borbi protiv bombardera.
|
Prvi prototip 20001 (poznat kao Air Vehicle/1 (AV/1) ili Ship 1) izvučen je iz hangara pogona u Palmdaleu (Kalifornija) 11. svibnja 1964. Samo dva mjeseca prije, daljnje smanjenje programa zaustavilo je gradnju trećeg prototipa AV/3, čije je sastavljanje već bilo počelo. Za prvi let odabrani su tvornički testni piloti Al White i Van Shepard. Američko ratno zrakoplovstvo odabralo je pukovnika Joea Cottona i bojnika Fitza Fultona.
Za prvi let, kojim je AV/1 trebalo prebaciti iz Palmdalea u zrakoplovnu bazu Edwards i tamošnji Flight Test Center, odabrani su Al White i pukovnik Joe Cotton. Plan je predviđao da piloti ostave spušteno podvozje i održavaju brzinu od oko 500 km/h. Iznad baze Edwards piloti su pokušali uvući podvozje ali se desna noga zaglavila na pola procesa. Piloti su zbog toga odmah spustili podvozje, kako bi osigurali mogućnost slijetanja. Nakon toga pokvario se treći motor, te je isključen, ali to nije bitno poremetilo stabilnost aviona. Potom je uslijedio najteži dio leta, slijetanje. Iako je staza u Edwardsu dugačka 4500 m, sletjeti s tako dugačkim avionom, kojemu je podvozje bio čak 33 metra iza kabine, nipošto nije bila laka zadaća. Zbog toga su piloti imali pomoć pratećih aviona koji su im javljali o visini podvozja iznad piste. Kad su preletjeli samo 600 metara piste, glavne noge podvozja su je dotaknule. Gotovo istog trenutka zapalile su se kočnice na desnoj nozi. Usprkos tome avion se zaustavio nakon samo 3240 metara.
Nadzvučna brzina leta ostvarena je 12. listopada 1964. Tijekom povratnog leta u pogon u Palmadaleu, pukovnik Joe Cotton je prvi put spustio vrhove krila za 250 i uspio postići maksimalnu brzinu od 1,4 Macha, koju je održavao idućih 40 minuta. Tako je AV/1 postavio novi svjetski rekord u dužini nadzvučnog leta. Neugodna spoznaja bila je da je za to vrijeme potrošeno daleko više goriva nego što su proračuni predviđali. Nakon nekih modifikacija, AV/1 je ponovno poletio 16. veljače 1965., kako bi se vratio u Edwards. Let je iskorišten da se prvi put vrhovi krila spuste na maksimalnih 650. Avion je potom ubrzao na 1,6 Macha i održavao tu brzinu idućih 40 minuta. Tijekom slijetanja nije se aktivirao kočeći padobran pa se AV/1 zaustavio tek nakon 3330 metara. Na sedmom letu, 4. ožujka 1965., dostignuta je maksimalna brzina od 1,85 Macha i održavana je čak 60 minuta. Na svakom idućem letu brzina se postupno povećavala. Tako je bilo sve do dvanaestog leta, 7. svibnja 1965., kad je AV/1 dostigao brzinu od 2,58 Macha. Odjednom su se ugasili treći, četvrti, peti i šesti motor. Kako bi se osigurao minimalni potisak za slijetanje, peti je motor ponovno pokrenut, uz opasnost od samozapaljenja i eksplozije.
Istraga je utvrdila da je tijekom leta u usisnike motora uletio dio krila, iako su projektanti tvrdili da je to teoretski nemoguće. Praksa je pokazala drukčije. Ova je nezgoda na neko vrijeme udaljila AV/1 iz letnog programa.
AV/2 (20207) prvi je put poletio 17. srpnja 1965. Već na prvom letu vrhovi krila su spušteni za 650 te je dostignuta brzina od 1,4 Macha. AV/2 je sretno sletio u Edwards. Dobio je novi hidraulični sustav i nove spremnike za gorivo, dva problema koji su stalno mučili AV/1.
Valkyrie je bio projektiran za let brzinama većim od tri Macha i sve brzine manje od te magične granice smatrale su se neuspjehom. Zbog toga je odlučeno da se 14. listopada 1965. obavi i taj najvažniji let (17. po redu). Usprkos dolasku AV/2, odabran je AV/1. Izvori navode da su avionom upravljali Al White i pukovnik Joe Cotton. U svakom slučaju, tijekom postizanja tri Macha AV/1 se počeo nekontrolirano propinjati. I nakon korekcije pilota nos se tek malo spustio. Usprkos tome prijeđena je granica od tri Macha. Tri minute sve je bilo u redu, a onda su piloti začuli prasak. Iako se nisu upalile lampice za upozorenje, piloti su ipak usporili. Nakon toga, s aviona koji je pratio let javljeno im je da im nedostaje oko pola metra napadnog ruba lijevog krila. Na njihovu sreću, oštećeno krilo je bilo predaleko da bi dijelovi uletjeli u motore. Nakon toga je odlučeno da se maksimalna brzina AV/1 ograniči na 2,5 Mac
|
ms
|
https://ms.wikipedia.org/wiki/Golda_Meir
|
Golda Meir
| null |
Golda Meir
| null |
English: Golda Meir, Israeli PM. עברית: גולדה מאיר ראש הממשלה הרביעית של ישראל. Português: Golda Meir, Primeira Ministra Israelense Türkçe: İsrail'in dördüncü başbakanı Golda Meir. depicted person: Golda Meir (age: 74.8)
| null |
image/jpeg
| 2,400
| 1,822
| true
| true
| true
|
Golda Meir merupakan guru Israel, kibbutznik, negarawati dan ahli politik dan merupakan Perdana Menteri Israel ke-4.
|
Golda Meir (lahir Golda Mabovitch, Голда Мабович; Golda Meyerson/Myerson between 1917-1956; May 3, 1898 – December 8, 1978) merupakan guru Israel, kibbutznik, negarawati dan ahli politik dan merupakan Perdana Menteri Israel ke-4.
|
|
mk
|
https://mk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%E2%80%9E%D0%A0%D0%BE%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B0_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D0%B0%E2%80%9C_-_%D0%97%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8
|
Црква „Рождество на Пресвета Богородица“ - Злести
|
Галерија
|
Црква „Рождество на Пресвета Богородица“ - Злести / Галерија
| null |
English: View of old and new St. Mary Church in the village Zlesti, Macedonia Македонски: Поглед на старата и новата црква „Св. Богородица“ во селото Злести
| null |
image/jpeg
| 3,264
| 4,928
| true
| true
| true
|
Рождество на Пресвета Богородица — главна манастирска црква на новоизградениот Злестински манастир, сместен во непосредна близина на селото Злести, во чиј двор се наоѓаат остатоци на старохристијанска и средновековна црква Св. Богородица Пречиста, која се верува дека била изградена на темели на старохристијанска црква во времето на светите Климент и Наум.
| null |
|
ca
|
https://ca.wikipedia.org/wiki/Riu_Daym%C3%A1n
|
Riu Daymán
| null |
Riu Daymán
| null |
Español: Foto de las piscinas municipales de las Termas del Daymán, Salto, Uruguay.
| null |
image/jpeg
| 585
| 895
| true
| true
| true
|
El Daymán és un riu uruguaià, que serveix de límit entre els departaments de Salto i Paysandú. Desemboca al Riu Uruguai.
Sobre les seves costes, en les proximitats de la ciutat de Salto, es troben les termes del mateix nom que constitueixen un centre turístic d'importància a la regió.
|
El Daymán és un riu uruguaià, que serveix de límit entre els departaments de Salto i Paysandú. Desemboca al Riu Uruguai.
Sobre les seves costes, en les proximitats de la ciutat de Salto, es troben les termes del mateix nom que constitueixen un centre turístic d'importància a la regió.
|
|
ru
|
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8
|
Джави
| null |
Джави
|
Алфавит джави. Таблицу следует читать справа налево, сверху вниз.
| null | null |
image/png
| 844
| 569
| true
| true
| true
|
Джави — модифицированный арабский алфавит, используемый для записи малайского языка. Является одной из двух официальных систем письма Брунея, также ограниченно используется в Малайзии, на Филиппинах, Индонезии и Сингапуре, в основном в религиозных целях. До 2003 г в Малайзии на джави выходила крупнейшая газета «Утусан Мелайю».
|
Джави — модифицированный арабский алфавит, используемый для записи малайского языка. Является одной из двух официальных систем письма Брунея, также ограниченно используется в Малайзии, на Филиппинах, Индонезии и Сингапуре, в основном в религиозных целях. До 2003 г в Малайзии на джави выходила крупнейшая газета «Утусан Мелайю».
|
|
fr
|
https://fr.wikipedia.org/wiki/Yelena_Dembo
|
Yelena Dembo
| null |
Yelena Dembo
| null |
English: WGM Yelena Dembo (Greece), Heraklion 2007
| null |
image/jpeg
| 568
| 470
| true
| true
| true
|
Yelena Dembo est une joueuse d'échecs grecque d'origine russe, née le 8 décembre 1983 à Penza. Elle a joué pour Israël jusqu'en 2000, puis pour la Grèce jusqu'en 2004. Maître international depuis 2003, elle a remporté la médaille de bronze au championnat d'Europe d'échecs individuel en 2005. Elle est inactive depuis 2013.
|
Yelena Dembo est une joueuse d'échecs grecque d'origine russe, née le 8 décembre 1983 à Penza. Elle a joué pour Israël jusqu'en 2000, puis pour la Grèce jusqu'en 2004. Maître international depuis 2003, elle a remporté la médaille de bronze au championnat d'Europe d'échecs individuel en 2005. Elle est inactive depuis 2013.
|
|
fa
|
https://fa.wikipedia.org/wiki/%D8%B3%DB%8C%DA%A9%D9%88%D8%B1%D8%B3%DA%A9%DB%8C_%D8%A7%D8%B3-%DB%B5%DB%B2
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e6/S-52-3.jpg
|
سیکورسکی اس-۵۲
| null |
سیکورسکی اس-۵۲
| null |
Sikorsky S-52-3 at Stockton, CA in 2002
| null |
image/jpeg
| 828
| 1,621
| true
| true
| true
|
سیکورسکی اس-۵۲ یک هواگرد ساختِ کارخانهٔ سیکورسکی در کشور ایالات متحده آمریکا است. نخستین استفادهکننده ازذاین هواگرد، نیروی دریایی ایالات متحده آمریکا بودهاست. این هواگرد برای نخستین بار در ۱۲ فوریه ۱۹۴۷ میلادی مورد استفاده قرار گرفت.
|
سیکورسکی اس-۵۲ (به انگلیسی: Sikorsky S-52) یک هواگرد ساختِ کارخانهٔ سیکورسکی در کشور ایالات متحده آمریکا است. نخستین استفادهکننده ازذاین هواگرد، نیروی دریایی ایالات متحده آمریکا بودهاست. این هواگرد برای نخستین بار در ۱۲ فوریه ۱۹۴۷ میلادی مورد استفاده قرار گرفت.
|
ru
|
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%8F%D0%BC%D0%B0_(%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)
|
Токуяма (княжество)
|
Список даймё
|
Токуяма (княжество) / Список даймё
| null |
日本語: 毛利広鎮の肖像。
| null |
image/png
| 216
| 248
| true
| true
| true
|
Княжество Токуяма — феодальное княжество в Японии периода Эдо. Токуяма-хан располагался в провинции Суо на острове Хонсю.
Дочернее княжество Тёсю-хана.
Административный центр хана: Замок Токуяма в провинции Суо.
Доход княжества:
1650—1871 годы: 45,000 -> 30,000 -> 40 000 коку риса
|
Род Мори (тодзама-даймё), 1650—1871
Мори Наритака (毛利就隆; 1602—1679), 1-й даймё Цуно-хана (1617—1650), 1-й даймё Токуяма-хана (1650—1679), сын Мори Тэрумото (1533—1625), 1-й даймё Тёсю-хана (1603—1625)
Мори Мотоката (毛利元賢; 1670—1690), 2-й даймё Токуяма-хана (1679—1690), сын предыдущего
Мори Мотоцугу (毛利元次; 1668—1719), 3-й даймё Токуяма-хана (1690—1715), четвертый сын Мори Наритаки
Мори Мототака (毛利元尭; 1702—1721), 4-й даймё Токуяма-хана (1719—1721), второй сын предыдущего
Мори Хиротоё (毛利広豊; 1709—1773), 5-й даймё Токуяма-хана (1721—1758), третий сын Мори Мотоцугу
Мори Хиротомо (毛利広寛; 1735—1764), 6-й даймё Токуяма-хана (1758—1764), второй сын предыдущего
Мори Нариёси (毛利就馴; 1750—1828), 7-й даймё Токуяма-хана (1754—1796), приёмный сын предыдущего
Мори Хиросигэ (毛利広鎮; 1777—1866), 8-й даймё Токуяма-хана (1796—1837), второй сын предыдущего
Мори Мотомицу (毛利元蕃; 1816—1884), 9-й даймё Токуяма-хана (1837—1871), сын предыдущего.
|
|
fr
|
https://fr.wikipedia.org/wiki/Lambeth_North_(m%C3%A9tro_de_Londres)
|
Lambeth North (métro de Londres)
| null |
Lambeth North (métro de Londres)
| null |
English: Lambeth North tube station
|
Image illustrative de l’article Lambeth North (métro de Londres)
|
image/jpeg
| 281
| 450
| true
| true
| true
|
Lambeth North est une station du métro de Londres, sur la Bakerloo line en Zone 1.
|
Lambeth North est une station du métro de Londres, sur la Bakerloo line en Zone 1.
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_castles_in_Prague
|
List of castles in Prague
|
Table of contents
|
List of castles in Prague / Table of contents
| null |
Čeština: Zbraslavský zámek v Praze
| null |
image/jpeg
| 2,004
| 2,400
| true
| true
| true
|
This is the List of castles and châteaux located in Prague, the capital city of the Czech Republic. There are many palaces and châteaux in the area, therefore this list is not complete. After the name of the castle or château comes the area where it is located, the architectural style in which it was built or remodeled, and a short description of the subject.
| null |
|
fi
|
https://fi.wikipedia.org/wiki/Luettelo_Puolan_p%C3%A4%C3%A4ministereist%C3%A4
|
Luettelo Puolan pääministereistä
|
Kolmas tasavalta (vuodesta 1990)
|
Luettelo Puolan pääministereistä / Kolmas tasavalta (vuodesta 1990)
| null |
J.K Bielecki , Prime Minister of Poland 1991
| null |
image/jpeg
| 187
| 144
| true
| true
| true
|
Tämä on luettelo Puolan pääministereistä
| null |
|
fr
|
https://fr.wikipedia.org/wiki/Dissorophidae
|
Dissorophidae
|
Galerie
|
Dissorophidae / Galerie
| null |
Cacops aspidephorus
| null |
image/jpeg
| 951
| 1,800
| true
| true
| true
|
Dissorophidae ou dissophoridés est une famille d'amphibiens fossiles de l'ordre des Temnospondyli. C'était des animaux de taille moyenne qui ont prospéré à la fin du Pennsylvanien et au début du Permien dans ce qui est maintenant l'Amérique du Nord et l'Europe. Même s'il s'agissait d'amphibiens, ils semblent avoir été bien adaptés à la vie sur terre, avec des membres bien développés, des vertèbres solides, et une rangée de plaques dermiques qui tout à la fois protégeait l'animal et renforçait la colonne vertébrale.
Un genre bien connu est Cacops, un genre d'animal trapu ayant vécu à la fin du début du Permien dans le Groupe de Clear Fork au Texas. Il avait une tête relativement énorme et une rangée de plaques de blindage sur le dos. Dans un genre similaire mais légèrement plus grand et plus spécialisé, Platyhystrix, dont les restes fossiles ont été trouvés dans le Groupe Cutler en Utah, Colorado et au Nouveau-Mexique, l'armure se présentant sous la forme d'une crête ou d'une voile.
Tous les Dissorophidés n'étaient pas de grands animaux au corps trapu avec de grosses têtes.
| null |
|
kk
|
https://kk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8F%D0%BD_%D1%82%D1%96%D0%BB%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96
|
Славян тілдері
| null |
Славян тілдері
|
Батыс славян тілдері Шығыс славян тілдері Оңтүстік славян тілдері
| null | null |
image/png
| 1,245
| 1,245
| true
| true
| true
|
Славян тілдері — Үндіеуропалық тілдер шоғырының бір тармағын құрайтын өзара туыстас тілдер тобы. Осы тілдердің ортақ ата-тілі — 1-ші мыңжылдықтың орта қолданыста болған протославян тілі. Орыс және поляк тілдері ең көп тараған славян тілдері болып табылады, оларда ана тілі ретінде сөйлейтіндердің саны тиісінше шамамен 166 және 40 миллион адамды құрайды. Бұл топқа басқа да ірі тілдер жатады: сөйлеушілер саны 35 миллион украин тілі, 10 миллион адам сөйлейтін чех тілі, 5 миллион адам сөйлейтін словак тілі, ал оңтүстік славян тілдеріне жататын төрт тіл: словен, серб-хорват, болгар және македон тілдерінде сөйлеушілердің жалпы саны — 30 миллион адам. Славян тілдерінде сөйлейтіндердің жалпы саны — шамамен 551 млн адам.
SIL ұйымы құрастыратын Ethnologue тізімінде 20 түрлі славян тілдері келтірілген:
Шығыс славян тілдері
Беларус [bel]
Орыс [rus]
Русын [rue]
Украин [ukr]
Оңтүстік славян тілдері
Шығыс тобы
Болгар [bul]
Македон [mkd]
Шіркеу славян [chu]
Батыс тобы
Серб-хорват
Боснақ [bos]
Серб [srp]
Хорват [hrv]
Черногор [cnr]
Словен [slv]
Молизе славян [svm]
Батыс славян тілдері
Чех-словак тобы
Словак [slk]
Чех [ces]
Лехит тобы
Кашуб [csb]
Поляк [pol]
Сілез [szl]
Сорб немесе серболужиц тобы
|
Славян тілдері — Үндіеуропалық тілдер шоғырының бір тармағын құрайтын өзара туыстас тілдер тобы. Осы тілдердің ортақ ата-тілі — 1-ші мыңжылдықтың орта қолданыста болған протославян тілі. Орыс және поляк тілдері ең көп тараған славян тілдері болып табылады, оларда ана тілі ретінде сөйлейтіндердің саны тиісінше шамамен 166 және 40 миллион адамды құрайды. Бұл топқа басқа да ірі тілдер жатады: сөйлеушілер саны 35 миллион украин тілі, 10 миллион адам сөйлейтін чех тілі, 5 миллион адам сөйлейтін словак тілі, ал оңтүстік славян тілдеріне жататын төрт тіл: словен, серб-хорват, болгар және македон тілдерінде сөйлеушілердің жалпы саны — 30 миллион адам. Славян тілдерінде сөйлейтіндердің жалпы саны — шамамен 551 млн адам (2007).
SIL ұйымы құрастыратын Ethnologue тізімінде 20 түрлі славян тілдері келтірілген:
Шығыс славян тілдері
Беларус [bel]
Орыс [rus]
Русын [rue]
Украин [ukr]
Оңтүстік славян тілдері
Шығыс тобы
Болгар [bul]
Македон [mkd]
Шіркеу славян [chu]
Батыс тобы
Серб-хорват
Боснақ [bos]
Серб [srp]
Хорват [hrv]
Черногор [cnr]
Словен [slv]
Молизе славян [svm]
Батыс славян тілдері
Чех-словак тобы
Словак [slk]
Чех [ces]
Лехит тобы
Кашуб [csb]
Поляк [pol]
Сілез [szl]
Сорб немесе серболужиц тобы
Жоғарғы сорб [hsb]
Төменгі сорб [dsb]
Басқа тілдер де бар:
славян «микротілдер», мысалы: прекмур, помак, Банат болгар және т. б.
өлі тілдер, мысалы: көне (шіркеу) славян, полаб, кнаанит және т. б.
пиджиндер, мысалы: руссенорск
жасанды тілдер, мысалы: славянаралық, словио
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Zhingyalov_hats
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/c/cc/Jengyalov_hats1.jpg
|
Zhingyalov hats
|
Preparation
|
Zhingyalov hats / Preparation
| null |
Հայերեն: Ժենգյալով հաց English: Jengyalov hats
| null |
image/jpeg
| 855
| 1,140
| true
| true
| true
|
Zhingyalov hats is a type of flatbread stuffed with finely diced herbs and green vegetables. It is a traditional dish of Armenians from Artsakh and Syunik. Zhingyalov hats is similar to other dishes of peoples of the Caucasus: herb qutab and afar.
In 2015, at the end of April, Artsakh held a festival "Zhingyalov hats".
|
Unleavened dough is rolled out until it becomes paper-thin, then it is filled with a stuffing that consists of 10 to 20 types of diced and oiled wild and cultivated herbs. One of the most important steps in preparing a good zhingyalov hats is the greens' composition. Tasteless leaf vegetables and herbs with less pronounced taste make up the base of the stuffing: examples include lettuce, spinach, atriplex, beet greens, chickweed, shepherd's-purse, viola leaves and suchlike plants. Herbs with distinctive tastes (chervil, urtica, allium), sour (rumex) or spicy (laserpitium) ones are needed in smaller quantities; bitter-tasting greens as taraxacum should be sparse. Additionally the stuffing might contain bryndza and fried onions.
After stuffing, zhingyalov hats are fried for around 10 minutes on a special griddle called "saj" or "sajin" (Armenian: սաջին), or in a tandoor for a couple of minutes.
The finished dish is consumed with beer, doogh, or wine. Zhingyalov hats is especially popular during the Great Lent.
|
mn
|
https://mn.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9%D0%BD_%D1%81%D1%8D%D0%BB%D2%AF%D2%AF%D1%80_%D1%85%D3%A9%D0%BB%D1%82
|
Африкийн сэлүүр хөлт
|
Зургийн цомог
|
Африкийн сэлүүр хөлт / Зургийн цомог
| null |
African Finfoot (Podica senegalensis)
| null |
image/jpeg
| 1,431
| 1,181
| true
| true
| true
|
Африкийн сэлүүр хөлт нь баруун, төв, өмнөд Африкийн гол мөрөн, нууруудаар тархсан усны шувуу юм.
| null |
|
pl
|
https://pl.wikipedia.org/wiki/Noyelles-sur-Escaut
|
Noyelles-sur-Escaut
| null |
Noyelles-sur-Escaut
| null |
Français : L'ancien moulin de Noyelles-sur-Escaut
|
ilustracja
|
image/jpeg
| 2,448
| 3,264
| true
| true
| true
|
Noyelles-sur-Escaut – miejscowość i gmina we Francji, w regionie Hauts-de-France, w departamencie Nord.
Według danych na rok 1990 gminę zamieszkiwało 660 osób, a gęstość zaludnienia wynosiła 138 osób/km².
|
Noyelles-sur-Escaut – miejscowość i gmina we Francji, w regionie Hauts-de-France, w departamencie Nord.
Według danych na rok 1990 gminę zamieszkiwało 660 osób, a gęstość zaludnienia wynosiła 138 osób/km² (wśród 1549 gmin regionu Nord-Pas-de-Calais Noyelles-sur-Escaut plasuje się na 687. miejscu pod względem liczby ludności, natomiast pod względem powierzchni na miejscu 698.).
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Echinopsis_(sea_urchin)
|
Echinopsis (sea urchin)
| null |
Echinopsis (sea urchin)
| null |
English: Echinopsis from Sudan, perforated specimen to be threaded. On display at Gallery of Paleontology and Comparative Anatomy, Paris.
| null |
image/jpeg
| 884
| 1,175
| true
| true
| true
|
Echinopsis is an extinct genus of sea urchins in the class Echinoidea.
These slow-moving low-level epifaunal grazers lived from the Cretaceous to the Paleogene periods. Fossils of this genus have been found in the sediments of Madagascar, Pakistan, Senegal, Sudan, United States and Switzerland.
|
Echinopsis is an extinct genus of sea urchins in the class Echinoidea.
These slow-moving low-level epifaunal grazers lived from the Cretaceous to the Paleogene periods (125.45 - 5.332 Ma). Fossils of this genus have been found in the sediments of Madagascar, Pakistan, Senegal, Sudan, United States and Switzerland.
|
|
pt
|
https://pt.wikipedia.org/wiki/Esta%C3%A7%C3%A3o_Ferrovi%C3%A1ria_de_Sarnadas
|
Estação Ferroviária de Sarnadas
| null |
Estação Ferroviária de Sarnadas
| null |
Tipo: <a href="http://www.refer.pt/MenuPrincipal/Passageiros/EstacoesnaRede/Estacao.aspx?stationid=9452803" rel="nofollow">ES</a> [Estação Satélite] Local: Sarnadas [Linha da <a href="http://pt.wikipedia.org/wiki/Linha_da_Beira_Baixa" rel="nofollow">Beira Baixa</a>, PK 79] Data e hora: 15 de Fevereiro de 2011 [16h16]
|
Estação de Sarnadas, em 2011.
|
image/jpeg
| 1,424
| 2,136
| true
| true
| true
|
A Estação Ferroviária de Sarnadas, igualmente conhecida como Sarnadas - Cebolais de Cima, é uma interface ferroviária da Linha da Beira Baixa, que serve a localidade de Sarnadas de Ródão, no Distrito de Castelo Branco, em Portugal.
|
A Estação Ferroviária de Sarnadas, igualmente conhecida como Sarnadas - Cebolais de Cima, é uma interface ferroviária da Linha da Beira Baixa, que serve a localidade de Sarnadas de Ródão, no Distrito de Castelo Branco, em Portugal.
|
|
de
|
https://de.wikipedia.org/wiki/Wasielewski
|
Wasielewski
| null |
Wasielewski
|
Wappen derer von Wasielewski
| null | null |
image/svg+xml
| 927
| 730
| true
| true
| true
|
Wasielewski ist der Name eines ursprünglich polnischen Adelsgeschlechts.
|
Wasielewski ist der Name eines ursprünglich polnischen Adelsgeschlechts.
|
|
sv
|
https://sv.wikipedia.org/wiki/Cuiserey
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/67/Map_commune_FR_insee_code_21215.png
|
Cuiserey
| null |
Cuiserey
|
Detaljkarta över kommunen.
|
Map commune FR insee code 21215.png
| null |
image/png
| 605
| 756
| true
| true
| true
|
Cuiserey är en kommun i departementet Côte-d'Or i regionen Bourgogne-Franche-Comté i östra Frankrike. Kommunen ligger i kantonen Mirebeau-sur-Bèze som tillhör arrondissementet Dijon. År 2009 hade Cuiserey 152 invånare.
|
Cuiserey är en kommun i departementet Côte-d'Or i regionen Bourgogne-Franche-Comté i östra Frankrike. Kommunen ligger i kantonen Mirebeau-sur-Bèze som tillhör arrondissementet Dijon. År 2009 hade Cuiserey 152 invånare.
|
fa
|
https://fa.wikipedia.org/wiki/%D8%B4%D8%A7%D9%87%D8%B2%D8%A7%D8%AF%D9%87_%D8%A2%D8%B3%D8%AA%D9%88%D8%B1%DB%8C%D8%A7%D8%B3
|
شاهزاده آستوریاس
|
فهرست شاهزادگان
|
شاهزاده آستوریاس / فهرست شاهزادگان
| null |
English: Ferdinand of Spain (1571-1578) was the son of Philip II of Spain and a half-brother of Archduchess Isabella. He still wears a skirt, so he must be about four years old. Coello trained in Brussels and spent much of his career in Philip's service. His portrait of Ferdinand in a green coat with a pet bird was in the king's estate; this is that painting or a version made for a relative such as Isabella.
| null |
image/jpeg
| 1,800
| 1,437
| true
| true
| true
|
شاهزاده آستوریاس طبق قانون اساسی اسپانیا وارث تاج و تخت است.
| null |
|
azb
|
https://azb.wikipedia.org/wiki/%D9%87%D8%A7%D9%85%DB%8C%D9%86%DA%A9%D9%84%D9%86
|
هامینکلن
|
گؤرونتولر
|
هامینکلن / گؤرونتولر
| null |
English: Thunderbike Spectacula - 2nd place @ AMD World Championship 2006 Deutsch: Thunderbike Spectacula - 2. Platz @ AMD World Championship 2006
| null |
image/jpeg
| 1,280
| 1,920
| true
| true
| true
|
هامینکلن آلمانین نوردراین-وستفالن ایالتینده یئر آلان بیر شهردیر و ۲۱ متر دنیز سوییهسیندن اۇجالیقی وار. ۲۰۱۵-جی ایلين نۆفوس ساییمی اساسیندا ۲۷۵۱۳ نفر دیر. بۇ شهرین ۱۶۴٫۴۴ کیلومتر موربّع ساحهسی وار.
| null |
|
de
|
https://de.wikipedia.org/wiki/Bernau_bei_Berlin
|
Bernau bei Berlin
|
Vom Ursprung der Stadt bis zum 17. Jahrhundert
|
Bernau bei Berlin / Geschichte / Vom Ursprung der Stadt bis zum 17. Jahrhundert
|
Bernau um 1650
|
Deutsch: Mark Brandenburg, Bernau, Merian-Topographia, Kolorierter Kupferstich
| null |
image/jpeg
| 500
| 1,334
| true
| true
| true
|
Bernau bei Berlin ist eine Große kreisangehörige Stadt und Mittelzentrum im Landkreis Barnim mit gut 40.000 Einwohnern und liegt dort wenige Kilometer nordöstlich der Berliner Stadtgrenze.
|
Wie archäologische Quellen belegen, ist Bernau seit der Mittelsteinzeit vor 7000 v. Chr. ein Siedlungsplatz. Am Anfang des 13. Jahrhunderts wurde die Stadt gegründet. Die genauen Umstände sind ungeklärt, da alle Urkunden bei großen Bränden 1406 und 1484 vernichtet wurden. Am Georgstag (23. April) des Jahres 1432 gelang den Bernauer Bürgern die Abwehr eines Angriffs der Hussiten, die auf ihrem Feldzug durch die Lausitz (18. März–5. Mai 1432) zahlreiche Städte zerstörten und plünderten. Seit 1832 wird dieses Ereignisses jährlich mit dem dreitägigen Bernauer Hussitenfest gedacht (außer in der DDR-Zeit).
Das Bier und die Tuchproduktion machten die Stadt im Mittelalter weit über die Grenzen der Mark Brandenburg hinaus bekannt. Über Jahrhunderte hinweg galt das Bier als das beste der Mark, und die gute Haltbarkeit machte es zum Exportschlager. Noch im 17. Jahrhundert wurden jährlich 30.000 Tonnen Bier in andere Städte und Gemeinden – auch außerhalb der Mark Brandenburg – geliefert. Im Heimatmuseum vermitteln prächtige Trinkgefäße, Schleppkannen und Schankzeug einen Eindruck von der Bierbrauerei in Bernau.
Während der Hexenverfolgungen wurden von 1536 bis 1658 in Hexenprozessen 25 Frauen und drei Männer wegen angeblicher Zauberei verfolgt, gefoltert und hingerichtet, darunter Dorothea Meermann und Catarina Selchow. Von der Künstlerin Annelie Grund wurde das Denkmal für die Opfer der Hexenverfolgung in Bernau geschaffen mit der Inschrift: „der Hexerei beschuldigt, gefoltert, getötet“. Es wurde am 31. Oktober 2005 eingeweiht. Die Stadtverordnetenversammlung von Bernau bei Berlin beschloss am 6. April 2017 die sozialethische Rehabilitierung der Opfer der Hexenprozesse.
Die starken Stadtmauern erschwerten jeden Angriff auf die Stadt. 1598 wütete die Pest so stark, dass alleine in dem Jahr 1137 Menschen daran verstarben. Der Dreißigjährige Krieg und die Pest machten aus Bernau eine verarmte und verödete Stadt. Dies änderte sich erst, als Kurfürst Friedrich III. französische Glaubensflüchtlinge (Hugenotten) ins Land holte. 1699 wurden 25 Familien in Bernau aufgenommen. Darunter waren ausgezeichnete Handwerker, Bauern, Wissenschaftler und Kaufleute. Von der Blütezeit der Stadt sind bis in das 21. Jahrhundert Bauwerke erhalten.
|
|
hy
|
https://hy.wikipedia.org/wiki/%D4%B2%D5%A1%D5%B5%D5%B7%D5%AB%D5%B8%D6%82
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/51/Bandeira_de_Baixio.jpg
|
Բայշիու
| null |
Բայշիու
| null |
Português: Bandeira de Baixio - CE Português: Bandeira Baixio CE
| null |
image/jpeg
| 448
| 717
| true
| true
| true
|
Բայշիու, համայնք Բրազիլիայում՝ Սեարա նահանգի կազմում։ Գտնվում է Սեարա նահանգի Հարավ-կենտրոնական մարզում։ Մտնում է Լավրաս դա Մանգաբեյրա գավառի կազմի մեջ։ Բնակչությունը կազմում է 5955 մարդ՝ 2006 թվականի տվյալներով։ Գրավում է 146,442 կմ² տարածք։ Բնակչության խտությունը՝ 40,7 մարդ/կմ²։
Քաղաքի տոնը նշվում է սեպտեմբերի 15-ին։
|
Բայշիու (պորտ.՝ Baixio), համայնք Բրազիլիայում՝ Սեարա նահանգի կազմում։ Գտնվում է Սեարա նահանգի Հարավ-կենտրոնական մարզում։ Մտնում է Լավրաս դա Մանգաբեյրա գավառի կազմի մեջ։ Բնակչությունը կազմում է 5955 մարդ՝ 2006 թվականի տվյալներով։ Գրավում է 146,442 կմ² տարածք։ Բնակչության խտությունը՝ 40,7 մարդ/կմ²։
Քաղաքի տոնը նշվում է սեպտեմբերի 15-ին։
|
iw
|
https://he.wikipedia.org/wiki/%D7%A9%D7%99%D7%9E%D7%95%D7%A8_%D7%9E%D7%91%D7%A0%D7%99%D7%9D
|
שימור מבנים
|
שימור בישראל
|
שימור מבנים / שימור בישראל
|
בניין סניף בנק אפ"ק בדרך יפו בחיפה
|
City Building, Haifa בני הסיטי בחיפה בעיר התחתית ברחוב נתנזון 1 לשעבר דרך יפו. נבנה ב-1925 כדי לשמש כסניף בחיפה של בנק אפ"ק. היום משמש כמבנה עסקים, שוכנת בו הקונסוליה של פורטוגל
| null |
image/jpeg
| 1,944
| 2,592
| true
| true
| true
|
שימור מבנים היא פעולה אדריכלית-הנדסית שנועדה לחדש מבנים בעלי חשיבות היסטורית, תרבותית ואדריכלית. פעולת השימור כוללת מכלול פעולות שמטרתן להבטיח המשך קיום תקין ושלם של המבנים והאתרים המיועדים. הפרקטיקה של השימור כוללת: הגנה, תחזוקה, ייצוב, שימור הקיים, שיחזור, שיקום, בנייה חדשה, העברה, פרוק והרכבה מחדש, שיכפול, ושימור חזית או פרטים. קיימות מספר גישות של שימור הנובעות מהשקפות עולם שונות וצורות התייחסות שונות לתפקיד המבנה במרקם העירוני או באתר בו הוא נמצא, לחלקו במורשת ההיסטורית ולמאפייניו העיצוביים והאסתטיים.
|
לארץ ישראל מורשת היסטורית רבת שנים וקורות ההתיישבות בה נמשכות על פני חמשת אלפים שנה. תרבות הבנייה של העת העתיקה בארץ ישראל מעוגנת ב"חוק העתיקות", הדן ומבטיח את קיומם של מבנים ואתרים שנבנו עד שנת 1700.
מאז, במרוצת המאות האחרונות, התרחשו תהליכים חשובים בתולדות הארץ והיישוב, אשר יצרו מסגרות חברתיות שהשפיעו על טיפוסי היישובים שקמו בארץ ישראל. המבנים והאתרים, שהם תולדה של התהליכים האלה, נותרו ללא הגנה חוקית.
ההתעוררות הציבורית לשימורם של מבנים בני עשרות ומאות שנים התגברה בעקבות הרס אתרים היסטוריים במשך עשרות שנים, במיוחד אובדן בניין הגימנסיה הרצליה בתל אביב, אשר הובילה להקמת המועצה לשימור מבנים ואתרי התיישבות, בחסות ועדת החינוך של הכנסת והחברה להגנת הטבע.
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/National_Stadium,_Warsaw
|
National Stadium, Warsaw
|
Construction and architecture
|
National Stadium, Warsaw / Stadium specifics / Construction and architecture
|
Night illumination of the stadium façade after opening match between Poland and Portugal on 29 February 2012
|
Polski: Stadion w czasie imprezy inauguracyjnej - OTO JESTEM!English: The inauguration event at the National Stadium in Warsaw
| null |
image/jpeg
| 1,034
| 1,551
| true
| true
| true
|
The PGE Narodowy or National Stadium is a retractable roof football stadium located in Warsaw, Poland. It is used mostly for football matches and it is the home stadium of Poland national football team.
The stadium has a seating capacity of 58,580 which makes it the largest association football arena in Poland. Its construction started in 2008 and finished in November 2011. It is located on the site of the former 10th-Anniversary Stadium, on Aleja Zieleniecka in Praga Południe district, near the city center. The stadium has a retractable PVC roof which unfolds from a nest on a spire suspended above the centre of the pitch. The retractable roof is inspired by the cable-supported unfolding system of Commerzbank-Arena in Frankfurt, Germany, and is similar to the newly renovated roof of BC Place in Vancouver, British Columbia, Canada. The stadium is also very similar to the Arena Națională in Bucharest in terms of age, capacity and the roof.
The National Stadium hosted the opening match, the 2 group matches, a quarterfinal, and the semifinal of the UEFA Euro 2012, co-hosted by Poland and Ukraine.
|
The general contractor of the National Stadium was a German-Austrian-Polish consortium led by Alpine Bau and made up of Alpine Bau Deutschland, Alpine Construction Poland, PBG SA and Hydrobudowa Poland SA. The completion date was set for 24 months from the signing of the contract and the construction process involved approximately 1,200 employees.
The stadium has a capacity of 58,580 seats for spectators during football matches and up to 72,900 during concerts and other events (including 106 sites for disabled people). The total volume of the stadium (without the roof) is more than 1,000,000 m² and the total area is 204,000 m². The retractable roof structure is 240 × 270 m and the central spire stands at a height of 124 metres above the River Vistula and 100 m above the pitch. The total length of the lower promenade is 924 meters. The stadium has the largest conference center in Warsaw with a capacity of 1600 people including 25,000 m² of commercial office space. Underground parking for 1765 cars is located beneath the pitch. The stadium contains restaurants, a fitness club, a pub, and 69 luxury skyboxes.
The National Stadium is a multi-sports facility that allows for the organization of sporting events, concerts and cultural events. In addition, it will also serve as an office, market place, hotel, gastronomic point and have other uses. As a result, it is expected that about 2000 to 3000 people will visit the stadium every single day.
|
|
vi
|
https://vi.wikipedia.org/wiki/Meskiana
|
Meskiana
| null |
Meskiana
| null |
Français : Meskiana مسكيانة Wilaya de Oum El Bouaghi ولاية ام البواقي
| null |
image/jpeg
| 1,688
| 3,000
| true
| true
| true
|
Meskiana là một đô thị thuộc tỉnh Oum el Bouaghi, Algérie. Dân số thời điểm năm 2002 là 25.849 người.
|
Meskiana là một đô thị thuộc tỉnh Oum el Bouaghi, Algérie. Dân số thời điểm năm 2002 là 25.849 người.
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Luminous_gemstones
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/25/Scheelite_sous_U.V._%28Chine%29_.jpg
|
Luminous gemstones
|
Gem mining legends
|
Luminous gemstones / Mythological luminosity / Gem mining legends
|
Scheelite under ultraviolet light
|
Français : fluorescence de cristaux de scheelite et de mica var. muscovite sous rayonnement ultra-violet.
| null |
image/jpeg
| 2,848
| 4,288
| true
| true
| true
|
Folktales about luminous gemstones are an almost worldwide motif in mythology and history among Asian, European, African, and American cultures. Some stories about light-emitting gems may have been based on luminescent and phosphorescent minerals such as diamonds.
|
Second, there are stories about miners finding luminous gems at night and extracting them by day (Ball 1938: 500-501). One notable exception is Pliny's c. 77 CE Natural History that describes finding carbuncles in the daytime, some kinds "doe glitter and shine of their owne nature: by reason whereof, they are discovered soone wheresoever they lie, by the reverberation of the Sun-beams" (Harvey 1957: 34).
In the 1st century BCE, the Greek historians Diodorus Siculus (c. 90-30) and Strabo (c. 63-24) both record the peridot (gem-quality olivine) mine of Egyptian king Ptolemy II Philadelphus (r. 285–246 BCE) on the barren, forbidden island of Ophiodes (Ὀφιώδηςνήσος, "Snakey") or Topazios (Τοπάζιος, "Topaz"), modern Zabargad Island, off the ancient Red Sea port Berenice Troglodytica.
Diodorus says Philadelphus exterminated the "divers sorts of dreadful Serpents" that formerly infested on the island on account of the "Topaz, a resplendent Stone, of a delightful Aspect, like to Glass, of a Golden colour, and of admirable brightness; and therefore all were forbidden to set footing upon that Place; and if any landed there, he was presently put to death by the Keepers of the Island." The Egyptian mining technique relied upon luminosity. "This Stone grows in the Rocks, darken'd by the brightness of the Sun; it's not seen in the Day, but shines bright and glorious in the darkest Night, and discovers itself at a great distance. The Keepers of the Island disperse themselves into several Places to search for this stone, and wherever it appears, they mark the Place, with a great Vessel of largeness sufficient to cover the sparkling Stone; and then in the Day time, go to the Place, and cut out the Stone, and deliver it to those that are Artists in polishing of 'em." (tr. Oldfather et al. 1814 3: 36). According to Strabo, "The topaz is a transparent stone sparkling with a golden lustre, which, however, is not easy to be distinguished in the day-time, on account of the brightness of the surrounding light, but at night the stones are visible to those who collect them. The collectors place a vessel over the spot [where the topazes are seen] as a mark, and dig them up in the day." (tr. Hamilton and Falconer 1889 3:103). Ball notes that the legendary "topaz" of Topazios island is olivine, which is not luminescent while true topaz is, and suggests, "This tale may well have been told to travelers by astute Egyptian gem merchants anxious to enhance the value of their wares by exaggerating the dangers inherent to procuring the olivines." (1938: 500). In the present day, the island mine is now submerged underwater and inaccessible.
The theme of locating luminous gems at night is found in other sources. The c. 125 CE didactic Christian text Physiologus states that the diamond ("carbuncle") is not to be found in the day but only at night, which may imply that it emits light (Laufer 1915:62). The Anglo-Indian diplomat Thomas Douglas Forsyth says that in 632, the ancient Iranian Saka Buddhist Kingdom of Khotan sent a "splendid jade stone" as tribute to Emperor Taizong of Tang. Khotan's rivers were famous for their jade, "which was discovered by its shining in the water at night", and divers would procure it in shallow waters after the snowmelt floods had subsided (1875: 113). The Bohemian rabbi Petachiah of Regensburg (d. c. 1225) adapted Strabo's story for the gold he saw in the land of Ishmael, east of Nineveh, where "the gold grows like herbs. In the night its brightness is seen when a mark is made with dust or lime. They then come in the morning and gather the herbs upon which the gold is found." (tr. Benisch and Ainsworth 1856: 51, 53).
A modern parallel to ancient miners seeking luminous gems at nighttime is mineworkers using portable shortwave ultraviolet lamps to locate ores that respond with color-specific fluorescence. For instance, under short-wave UV light, scheelite, a tungsten ore, fluoresces a bright sky-blue, and willemite, a minor ore of zinc, fluoresces green (Ball 1938: 501).
|
pt
|
https://pt.wikipedia.org/wiki/Marine_One
|
Marine One
|
Galeria
|
Marine One / Galeria
| null |
English: As President Barack Obama reads over his speech, his national security team confer aboard Marine One en route from the White House to Andrews Air Force Base. From left, NSC Advisor Gen. James Jones, Admiral Michael Mullen, chairman of the Joint Chiefs of Staff, Defense Secretary Robert Gates, and Secretary of State Hillary Rodham Clinton. The President traveled to the U.S. Military Academy at West Point in West Point, N.Y., where he delivered a speech on his new Afghanistan policy Dec. 1, 2009.
| null |
image/jpeg
| 2,731
| 4,096
| true
| true
| true
|
O Marine One é o prefixo de chamada do helicóptero oficial que carrega o Presidente dos Estados Unidos. Tais helicópteros são administrados pelo esquadrão HMX-1 do Corpo de Fuzileiros Navais. As aeronaves utilizadas são os modelos VH-3D Sea King ou o menor VH-60N "WhiteHawk". O helicóptero que carrega o Vice-presidente é chamado Marine Two.
| null |
|
nl
|
https://nl.wikipedia.org/wiki/Processiepark_(Handel)
|
Processiepark (Handel)
|
Foto's
|
Processiepark (Handel) / Foto's
| null |
Nederlands: Handel (Gemert-Bakel) This is an image of rijksmonument number 518085 Processiepark, heilig putje met engelsculptuur
| null |
image/jpeg
| 3,648
| 2,736
| true
| true
| true
|
Het processiepark van Handel is een vroeg 20e-eeuws processiepark achter de Onze-Lieve-Vrouw-Tenhemelopnemingskerk in de Nederlandse plaats Handel, in de provincie Noord-Brabant.
| null |
|
fr
|
https://fr.wikipedia.org/wiki/Lotus_Cars
|
Lotus Cars
|
Voitures de compétition
|
Lotus Cars / Liste des voitures Lotus / Voitures de compétition
|
Lotus Eleven
|
Under the trees at Donington Park
| null |
image/jpeg
| 167
| 270
| true
| true
| true
|
Lotus Cars est un constructeur automobile chinois d'origine anglaise spécialisé dans les voitures de sport et de compétition. Lotus sous-traite également de l'ingénierie automobile pour des constructeurs généralistes désirant améliorer leurs voitures ou créer des modèles sportifs. Lotus était le surnom donné par Colin Chapman, le fondateur de Lotus, à son épouse.
|
Lotus Eleven : Voiture de circuit et d'endurance
Lotus 2-Eleven
Lotus 3-Eleven : Voiture de course qui a été présentée au Festival of speed de Goodwood 2015.
Lotus 12 : Premières apparitions en Formule 1 (voiture conçue pour la Formule 2)
Lotus 15 : Voiture de circuit et d'endurance
Lotus 16 : Voiture de F1 et F2
Lotus 17 : Voiture de circuit et d'endurance
Lotus 18 : Formule 1 et Formule Junior, premières victoires de Lotus en GP
Lotus 19 : Voiture destinée aux courses d'endurance
Lotus 20 : Formule Junior
Lotus 21 : Formule 1 à moteur arrière, nouvelle réglementation : 1 500 cm³
Lotus 22 : Formule Junior
Lotus 23 : voiture de circuit et d'endurance
Lotus 24 : Formule 1 utilisant des moteurs V8 1 500 cm³
Lotus 25 : Formule 1 à châssis monocoque, moteur V8 Coventry Climax, championne du monde 1963
Lotus 26R : Voiture de circuit dérivée de l'Elan
Lotus 27 : Formule Junior, dernière de cette catégorie
Lotus 29 : Indycar
Lotus 30 : Voiture de circuit Groupe 7
Lotus 31 : Formule 3, nouvelle catégorie 1 000 cm³
Lotus 32 : Formule 2, nouvelle catégorie 1 000 cm³
Lotus 33 : Formule 1, évolution de la Lotus 25, championne du monde 1965
Lotus 34 : Indycar
Lotus 35 : Formule 2 et 3
Lotus 37 : Ou 3-Seven : Lotus 7 améliorée
Lotus 38 : Indycar, victoire aux 500 Miles d'Indianapolis
Lotus 39 : Formule Tasmane
Lotus 40 : Voiture de circuit Groupe 7
Lotus 41 (en) : Formule 2 et 3
Lotus 42 : Indycar
Lotus 43 : Formule 1 à moteur H16 de 3 000 cm³, nouvelle réglementation
Lotus 44 : Formule 2
Lotus 47 : Voiture de circuit sur base Europe moteur 1600 Twin Cam
Lotus 48 : Formule 2
Lotus 49 : Formule 1 à moteur porteur, championne du monde 1968 avec Graham Hill
Lotus 51 : Formule Ford
Lotus 51 : Formule 3
Lotus 56 : Indycar
Lotus 56B : Formule 1 à turbine à gaz
Lotus 57 : Formule 2
Lotus 58 : Formule 1 avec moteur Cosworth DFV, évolution du modèle 57
Lotus 59 : Formule 3
Lotus 59B : Formule 2
Lotus 61 : Formule Ford
Lotus 62 : Voiture de circuit prototype groupe 6
Lotus 63 : Formule 1 à quatre roues motrices
Lotus 64 : Indycar
Lotus 69 : Formule 2, Formule 3, Formule Ford, Formule B, Formule Atlantic
Lotus 70 : Formule 5000
Lotus 72 : Formule 1 incorporant l'aérodynamique dès sa conception, championne du monde 1970 avec Jochen Rindt, en 1972 avec Emerson Fittipaldi et en 1973 (titre constructeur)
Lotus 73 : Formule 3
Lotus 74 : Formule 2
Lotus 76 : Formule 1
Lotus 77 : Formule 1
Lotus 78 : Première F1 à effet de sol
Lotus 79 : Formule 1 championne du monde 1978 avec Mario Andretti
Lotus 80 : Formule 1
Lotus 81 : Formule 1
Lotus 86 : Formule 1 à double châssis basée sur le modèle 81
Lotus 87 : Formule 1
Lotus 88 : Formule 1 à double châssis
Lotus 91 : Formule 1
Lotus 92 : Formule 1, dernière à utiliser le V8 DFV
Lotus 93T : Première Lotus à moteur Turbo Renault
Lotus 94T : Formule 1
Lotus 95T : Formule 1
Lotus 97T : Formule 1
Lotus 98T : Formule 1
Lotus 99T : Formule 1
Lotus 100T : Formule 1
Lotus 101 : Formule 1
Lotus 102 : Formule 1
Lotus 102B : Formule 1
Lotus 102D : Formule 1
Lotus 107 : Formule 1
Lotus 107B : Formule 1
Lotus 107C : Formule 1
Lotus 109 : Formule 1
Lotus T127 : Formule 1
Lotus T128 : Formule 1
Lotus E20 : Formule 1
Lotus E21 : Formule 1
Lotus E22 : Formule 1
Lotus E23 : Formule 1
|
|
ar
|
https://ar.wikipedia.org/wiki/%D8%AC%D9%88%D8%B1%D8%AC_%D9%85%D9%8A%D8%AF
|
جورج ميد
| null |
جورج ميد
|
جورج ميد
| null | null |
image/jpeg
| 1,858
| 1,200
| true
| true
| true
|
جورج غوردون ميد هو ضابط في الجيش الأمريكي ومهندس مدني اشتهر بهزيمته للجنرال الكونفدرالي روبرت إدوارد لي في معركة جيتيسبيرغ في الحرب الأهلية الأمريكية. كان قد أظهر نفسه في السابق في حرب السيمينول الثانية والحرب المكسيكية الأمريكية. وكان جنرالا في جيش الاتحاد خلال الحرب الأهلية، وترقى من قيادة لواء إلى قيادة جيش بوتوماك. كان مهندسا في وقت سابق من مسيرته، وشارك في بناء العديد من المنارات الساحلية.
بدأ ميد عملياته القتالية في الحرب الأهلية كقائد لواء في حملة شبه الجزيرة ومعارك الأيام السبعة. وقد أصيب بجروح بالغة أثناء قيادة لواءه في معركة جلينديل. وبصفته قائد الفرقة، حقق نجاحا ملحوظا في معركة ساوث ماونتن، وتولى قيادة فيلق مؤقت في معركة أنتيتام. كان قسم ميد هو الأكثر نجاحا في جميع مراجل معركة فريدريكسبورغ في ديسمبر. كان جزءا من قوة مكلفة بإبعاد القوات الكونفدرالية بقيادة ستونوول جاكسون من موقعهم على بروسبيكت هيل. تقدمت قواته أكثر من أي فريق آخر، لكنه اضطر للعودة إلى الوراء بسبب افتقاره للتعزيزات. تمت ترقية ميد إلى قيادة الفيلق الخامس، والذي قاده خلال معركة شنسلورسفيل.
خلال حملة جيتيسبورغ، تم تعيينه لقيادة جيش بوتوماك قبل ثلاثة أيام فقط من معركة جيتيسبورغ.
|
جورج غوردون ميد (بالإسبانية: George Gordon Meade) (بالإنجليزية: George Meade) (31 ديسمبر 1815 - 6 نوفمبر 1872) هو ضابط في الجيش الأمريكي ومهندس مدني اشتهر بهزيمته للجنرال الكونفدرالي روبرت إدوارد لي في معركة جيتيسبيرغ في الحرب الأهلية الأمريكية. كان قد أظهر نفسه في السابق في حرب السيمينول الثانية والحرب المكسيكية الأمريكية. وكان جنرالا في جيش الاتحاد خلال الحرب الأهلية، وترقى من قيادة لواء إلى قيادة جيش بوتوماك. كان مهندسا في وقت سابق من مسيرته، وشارك في بناء العديد من المنارات الساحلية.
بدأ ميد عملياته القتالية في الحرب الأهلية كقائد لواء في حملة شبه الجزيرة ومعارك الأيام السبعة. وقد أصيب بجروح بالغة أثناء قيادة لواءه في معركة جلينديل. وبصفته قائد الفرقة، حقق نجاحا ملحوظا في معركة ساوث ماونتن، وتولى قيادة فيلق مؤقت في معركة أنتيتام. كان قسم ميد هو الأكثر نجاحا في جميع مراجل معركة فريدريكسبورغ في ديسمبر. كان جزءا من قوة مكلفة بإبعاد القوات الكونفدرالية بقيادة ستونوول جاكسون من موقعهم على بروسبيكت هيل. تقدمت قواته أكثر من أي فريق آخر، لكنه اضطر للعودة إلى الوراء بسبب افتقاره للتعزيزات. تمت ترقية ميد إلى قيادة الفيلق الخامس، والذي قاده خلال معركة شنسلورسفيل.
خلال حملة جيتيسبورغ، تم تعيينه لقيادة جيش بوتوماك قبل ثلاثة أيام فقط من معركة جيتيسبورغ. وكان ميد قد وصل إلى الميدان بعد أول يوم قتال في الأول من يوليو، حيث نظم جيشه على أرض مناسبة ليقاتل معركة دفاعية ضد جيش شمال فرجينيا بقيادة روبرت إي لي، حيث صد عددا من الهجمات القوية على مدار اليومين المقبلين. أجبر لي على التراجع إلى فرجينيا، ما أنهى أمله في الفوز بالحرب عن طريق غزو الشمال. ولكن شاب هذا النجاح مطاردته الفاشلة لجيش الجنوبيين خلال التراجع، ما سمح لجيش لي بالهرب بدلا من تدميره تماما. كما فشل جيش الاتحاد في متابعة نجاحه خلال حملة بريستو ومعركة ماين رن ذلك الخريف، والتي انتهت دون نتيجة حاسمة. عانى ميد من المنافسات السياسية الشديدة داخل الجيش، وخاصة مع دانيال سيكلز، الذي حاول إنقاص دوره في النصر في جيتيسبيرغ.
في عام 1864-65، واصل ميد قيادة جيش بوتوماك من خلال حملة أوفرلاند، وحملة ريتشموند بطرسبرغ، وحملة أبوماتوكس، لكنه غطت على إنجازاته أعمال القائد العام، المقدم يوليسيس غرانت، والذي رافقه خلال هذه الحملات. وضع غرانت معظم الخطط الاستراتيجية خلال ھذه الحملات، وترك لمید نفوذا أقل من ذي قبل. وقد تضررت صورته بسبب طبعه الحاد وازدراءه للصحافة. قاد ميد عدة إدارات مهمة بعد الحرب خلال عصر إعادة الإعمار.
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Claro_El_Salvador
|
Claro El Salvador
| null |
Claro El Salvador
| null |
English: Logotipo Claro
| null |
image/png
| 889
| 889
| true
| true
| true
|
Claro is a mobile and fixed phone, broadband and television service provider in El Salvador.
Formerly controlled by parent company CTE Telecom in El Salvador, the company started its wireless service as "Personal" around 1999, and later added "ALÓ" with the motto "Facil y Rapido". In 2009, America Movil unified the brand in Latin America under the name Claro.
|
Claro (formerly CTE Telecom) is a mobile and fixed phone, broadband and television service provider in El Salvador.
Formerly controlled by parent company CTE Telecom in El Salvador (owned by América Móvil of Mexico), the company started its wireless service as "Personal" around 1999, and later added "ALÓ" with the motto "Facil y Rapido" (Spanish for "Easy and Fast "). In 2009, America Movil unified the brand in Latin America under the name Claro.
|
|
vi
|
https://vi.wikipedia.org/wiki/V%C6%B0%C6%A1ng_qu%E1%BB%91c_Li%C3%AAn_hi%E1%BB%87p_Anh_v%C3%A0_B%E1%BA%AFc_Ireland
|
Vương quốc Liên hiệp Anh và Bắc Ireland
|
Giáo dục
|
Vương quốc Liên hiệp Anh và Bắc Ireland / Xã hội / Giáo dục
|
Học viện King's là bộ phận của Đại học Cambridge hình thành vào năm 1209
|
The west end of King's College Chapel seen from The Backs. Clare College Old Court is on the left. A group of people punting along the River Cam can be seen in the foreground.
| null |
image/jpeg
| 768
| 1,025
| true
| true
| true
|
Vương quốc Liên hiệp Anh và Bắc Ireland, thường gọi tắt là Anh Quốc, Vương quốc Anh, Liên hiệp Anh hoặc chỉ gọi tắt là Anh hay Anh Quốc là một quốc gia có chủ quyền tại châu Âu. Quốc gia này nằm tại ngoài khơi Châu Âu lục địa, bao gồm đảo Anh và phần đông bắc của đảo Ireland, cùng nhiều đảo nhỏ. Bắc Ireland là bộ phận duy nhất của Vương quốc Liên hiệp Anh có biên giới trên bộ ở đảo Ireland với quốc gia độc lập là Cộng hòa Ireland. Ngoài biên giới trên bộ này, bao quanh Vương quốc Liên hiệp Anh và Bắc Ireland là Đại Tây Dương, trong đó biển Bắc tại phía đông và eo biển Manche tại phía nam. Biển Ireland nằm giữa đảo Anh và đảo Ireland. Vương quốc Liên hiệp Anh và Bắc Ireland có diện tích 243.610 km², là quốc gia có chủ quyền rộng thứ 78 trên thế giới và rộng thứ 11 tại châu Âu.
Vương quốc Liên hiệp Anh và Bắc Ireland là quốc gia đông dân thứ 22 trên thế giới, với khoảng 64,1 triệu cư dân vào năm 2013. Đây là một quốc gia quân chủ lập hiến theo thể chế dân chủ đại nghị. Thủ đô Luân Đôn là một thành phố toàn cầu và là trung tâm tài chính, và cũng là khu vực đô thị lớn thứ tư tại châu Âu. Các vùng đô thị lớn khác tập trung quanh Manchester, Birmingham, Leeds và Glasgow.
|
Giáo dục tại Anh là trách nhiệm của Bộ trưởng Giáo dục Vương quốc Liên hiệp, song quản lý thường ngày và tài trợ cho các trường công là trách nhiệm của chính quyền địa phương. Giáo dục công miễn phí được tiến hành dần dần từ năm 1870 đến năm 1944. Giáo dục nay là bắt buộc trong độ tuổi từ 5 đến 16 (15 nếu sinh vào cuối tháng 7 hoặc tháng 8). Năm 2011, TIMSS xếp hạng các học sinh 13–14 tuổi tại Anh và Wales đứng thứ 10 thế giới về toán và thứ 9 về khoa học. Năm 2010, trên 45% chỉ tiêu tại Đại học Oxford và 40% tại Đại học Cambridge thuộc về các sinh viên đến từ các trường tư thục, dù nhóm này chỉ chiếm 7% số học sinh phổ thông. Anh có hai đại học cổ nhất trong thế giới Anh ngữ, đó là Đại học Oxford và Đại học Cambridge, với lịch sử trên tám thế kỷ. Vương quốc Liên hiệp Anh và Bắc Ireland có 9 trường đại học nằm trong nhóm 100 đại học hàng đầu theo xếp hạng của Times Higher Education năm 2013, số lượng chỉ đứng thứ hai sau Hoa Kỳ.
Giáo dục tại Scotland là trách nhiệm của Bộ trưởng Nội các về Giáo dục và Học tập suốt đời, quản lý thường ngày và tài trợ cho các trường công là trách nhiệm của chính quyền địa phương. Hai cơ cấu công cộng không ngang cấp bộ đóng vai trò trọng yếu trong giáo dục Scotland: Cơ quan Tư cách Scotland, Cơ quan Học tập và Giảng dạy Scotland. Scotland lần đầu tiên pháp luật hóa giáo dục bắt buộc vào năm 1496. Tỷ lệ trẻ tại Scotland theo học trường tư là trên 4%, tăng chậm trong những năm gần đây. Sinh viên Scotland theo học tại các trường đại học Scotland sẽ không phải trả học phí hay trách nhiệm hiến tặng tốt nghiệp, do các khoản phí bị bãi bỏ vào năm 2001 và trách nhiệm hiến tặng tốt nghiệp bị bãi bỏ vào năm 2008.
Chính phủ Wales chịu trách nhiệm về giáo dục tại Wales. Một số lượng đáng kể học sinh Wales được giảng dạy hoàn toàn hoặc ở mức độ lớn bằng tiếng Wales; các bài học bằng tiếng Wales là bắt buộc đối với toàn bộ học sinh cho đến tuổi 16.
Giáo dục tại Bắc Ireland là trách nhiệm của Bộ trưởng Giáo dục Bắc Ireland và Bộ trưởng Công việc và Học tập, song trách nhiệm nằm tại cấp địa phương trong việc quản lý. Hội đồng Khóa trình, Khảo thí và Đánh giá (CCEA) là cơ cấu chịu trách nhiệm cố vấn cho chính phủ về những kiến thức nên được giảng dạy trong các trường học Bắc Ireland, kiểm định tiêu chuẩn và công nhận trình độ.
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Condor_(APC)
|
Condor (APC)
| null |
Condor (APC)
|
A Condor of the Malaysian Army.
|
English: Malaysian Condor on exhibition during Malaysian Armed Forces 80th anniversary.
| null |
image/jpeg
| 768
| 1,024
| true
| true
| true
|
The Condor is a 4×4 wheeled armoured personnel carrier originally designed by Thyssen-Henschel of Germany and manufactured by Henschel Wehrtechnik GmbH. The first prototype was completed in 1978. The Condor was designed as a successor to its UR-416 APC. The upgraded Condor 2 was first sold in 2004. Today, the Condor is considered a legacy product of Rheinmetall MAN Military Vehicles, part of Rheinmetall's Vehicle Systems Division. The nearest vehicle to the Condor in RMMV's current product range is the Survivor R.
|
The Condor is a 4×4 wheeled armoured personnel carrier originally designed by Thyssen-Henschel of Germany and manufactured by Henschel Wehrtechnik GmbH. The first prototype was completed in 1978. The Condor was designed as a successor to its UR-416 APC. The upgraded Condor 2 was first sold in 2004. Today, the Condor is considered a legacy product of Rheinmetall MAN Military Vehicles, part of Rheinmetall's Vehicle Systems Division. The nearest vehicle to the Condor in RMMV's current product range is the Survivor R.
|
|
fr
|
https://fr.wikipedia.org/wiki/Pliego
|
Pliego
| null |
Pliego
| null |
Español: Torre del castillo de Pliego (Murcia).
| null |
image/jpeg
| 1,280
| 960
| true
| true
| true
|
Pliego est une commune d'Espagne de la communauté autonome de Murcie. Elle s'étend sur 29 km² et comptait environ 4 027 habitants en 2011.
|
Pliego est une commune d'Espagne de la communauté autonome de Murcie. Elle s'étend sur 29 km² et comptait environ 4 027 habitants en 2011.
|
|
bg
|
https://bg.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B8
|
Золтан Фабри
| null |
Золтан Фабри
| null |
Magyar: Fábri Zoltán háromszoros Kossuth-díjas magyar film- és színházi rendező, színész, díszlettervező, forgatókönyvíró, főiskolai tanár; festőművész, grafikus.
| null |
image/jpeg
| 2,204
| 1,650
| true
| true
| true
|
Золтан Фабри, е унгарски филмов и театрален режисьор, актьор, сценограф, сценарист, университетски преподавател, художник, график. Трикратен носител на наградата „Кошут“.
|
Золтан Фабри (по рождение Золтан Фурткович), (15 октомври 1917 – 23 август 1994 г.) е унгарски филмов и театрален режисьор, актьор, сценограф, сценарист, университетски преподавател, художник, график. Трикратен носител на наградата „Кошут“.
|
|
ce
|
https://ce.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B7-%D0%90%D0%B6%D0%B5
|
Лез-Аже
| null |
Лез-Аже
| null |
Français : Les Ageux (Oise) Église
|
Сурт
|
image/jpeg
| 3,648
| 2,736
| true
| true
| true
|
Лез-Аже — Францин гӀала-коммуна, лаьтта О-де-Франс регионехь. Коммунан департамент — Уаза. Кхузахь климат барамехь ю, аьхка йовха хуьлу, ткъа Ӏа барамехь-шийла хуьлу. ГӀалин бахархой французаш бу. Официалан Французийн мотт бу.
|
Лез-Аже (фр. Les Ageux) — Францин гӀала-коммуна, лаьтта О-де-Франс регионехь. Коммунан департамент — Уаза. Кхузахь климат барамехь ю, аьхка йовха хуьлу, ткъа Ӏа барамехь-шийла хуьлу. ГӀалин бахархой французаш бу. Официалан Французийн мотт бу.
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/1958_in_Canada
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/1c/Robert_W._Service.jpg
|
1958 in Canada
|
Deaths
|
1958 in Canada / Deaths
|
Robert W. Service, c.1905
|
English: Poet and author Robert W. Service, sometimes referred to as "the Bard of the Yukon".
| null |
image/jpeg
| 640
| 445
| true
| true
| true
|
Events from the year 1958 in Canada.
| null |
it
|
https://it.wikipedia.org/wiki/Sovrani_di_Guastalla
|
Sovrani di Guastalla
|
Duchi di Guastalla (1621-1802)
|
Sovrani di Guastalla / Duchi di Guastalla (1621-1802)
| null |
English: Cesare II Gonzaga duke of Guastalla
| null |
image/jpeg
| 776
| 619
| true
| true
| true
|
Elenco dei sovrani che si sono succeduti sulla contea e poi sul Ducato di Guastalla.
| null |
|
es
|
https://es.wikipedia.org/wiki/Globicephala
|
Globicephala
|
Caza
|
Globicephala / Interacción con los humanos / Caza
|
Carne de calderón (negra), grasa (en medio), pescado seco (izquierda) y patatas, un plato servido en las islas Feroe.
|
Tvøst og spik -- pilot whale meat (black) and blubber (middle) and dried fish (left) and potatoes, a traditional meal on the Faroe Islands.
| null |
image/jpeg
| 2,378
| 2,378
| true
| true
| true
|
Los calderones o ballenas piloto son un género de cetáceos odontocetos de la familia Delphinidae, integrado por dos especies, el calderón común y el calderón tropical. Las dos especies son difíciles de distinguir al ser avistadas en el océano, siendo la comparación de sus cráneos la única forma de diferenciarlas con certeza. La distribución de los calderones es casi global; el calderón común se encuentra en aguas templadas y subárticas, mientras el calderón tropical, como su nombre lo indica, habita principalmente en el trópico y subtrópico. Los calderones son los delfines oceánicos de mayor tamaño después de la orca.
Las dos especies se alimentan principalmente de calamares, aunque también comen peces. Son animales sociales y los estudios sugieren que tanto los machos como las hembras permanecen toda su vida en grupos familiares matrilineales, una característica poco observada entre los mamíferos y solo documentada en algunas comunidades de orcas. Los calderones tropicales son, además, una de las pocas especies de mamíferos en las cuales las hembras que han superado la edad reproductiva contribuyen en el cuidado de los jóvenes de su grupo.
|
Los calderones comunes tradicionalmente se han capturado por medio de un método llamada caza dirigida de delfines, el cual requiere del personal y botes suficientes para extender un semicírculo sobre un grupo determinado de cetáceos que pasan cerca de la costa, para luego conducirlos lentamente a una bahía, en donde son obligados a vararse en la playa para luego ser desollados. En las islas Feroe, la caza de calderones se inició por lo menos desde el siglo XVI, prolongándose hasta la actualidad con miles de ejemplares sacrificados en las décadas de 1970 y 1980. En otras zonas del Atlántico Norte como en aguas de Noruega, Groenlandia occidental, Irlanda, Cabo Cod e Islandia, también se los ha cazado, pero de forma menos intensiva. Una estación ballenera en Cabo Cod sacrificó entre 2000 y 3000 calderones por año entre finales del siglo XIX e inicios del siglo XX. Los balleneros de Terranova también capturaron calderones comunes, con el pico de capturas en 1956, las cuales disminuyeron paulatinamente poco después hasta desaparecer. En el hemisferio Sur, la explotación comercial del calderón común ha sido esporádica y escasa. Actualmente, los calderones comunes son objeto de caza solamente en islas Feroe y Groenlandia.
Al calderón tropical también se lo ha cazado por espacio de varios siglos, principalmente por balleneros japoneses. Entre 1948 y 1980, cientos de animales fueron sacrificados en la isla de Hokkaido y la región de Sanriku en el norte y Taiji, Izu y Okinawa en el sur. Estos puertos balleneros tuvieron su apogeo a final de la década de 1940 e inicios de 1950. Entre mediados y finales de la década de 1980 murieron 2326 calderones tropicales. Para la década de 1990 la cantidad de muertes se redujo a solo 400 por año.
Los calderones también son víctima de captura incidental. Por ejemplo, durante un año, alrededor de 30 calderones tropicales murieron accidentalmente durante la pesca de camarones al sur de California. También se documentó la muerte de veinte ejemplares al año para mediados de la década de 1990 causadas por redes de deriva. En 1988, fueron capturados accidentalmente 141 ejemplares en la Costa Este de los Estados Unidos, durante la pesca de verdel; situación que forzó su prohibición.
|
|
ast
|
https://ast.wikipedia.org/wiki/Mary_Anning
|
Mary Anning
|
Ictiosauros
|
Mary Anning / Afayos principales / Ictiosauros
|
Dibuxo d'un artículu de 1814 de Everard Home pa la Royal Society amosando'l craniu d'un ictiosauro atopáu polos Anning.
|
English: Drawing of the skull of Temnodontosaurus (originally Ichthyosaurus) platyodon found by Joseph and Mary Anning
| null |
image/jpeg
| 341
| 885
| true
| true
| true
|
Mary Anning foi la primer paleontóloga reconocida como tal amás de paleontóloga coleicionista y comerciante de fósiles inglesa, conocida en tol mundu polos numberosos afayos d'importancia que realizó nos llechos marinos del periodu Xurásicu en Lyme Regis, onde vivía. El so trabayu contribuyó a que se dieren cambeos fundamentales a principios del sieglu XIX na manera d'entender la vida prehistórica y l'hestoria de la Tierra.
Los sos afayos más destacaos son la primer cadarma d'ictiosauro en ser identificáu correchamente, los primeros dos cadarmes de plesiosauros en ser atopaos, la primer cadarma de pterosauriu atopáu fora d'Alemaña y dalgunos fósiles de peces importantes. Les sos observaciones tuvieron un papel importante nel descubrimientu de que los fósiles de belemnites contienen sacos de tinta fosilizada y de que los coprolitos, conocíos como piedres bezoar nesa dómina, son fieces fosilizaes. Cuando'l xeólogu Henry De la Beche pintó Duria Antiquior, la primer escena sobre'l tiempu fondu que tuvo un espardimientu eleváu, basar na so mayoría nos fósiles que Anning había atopáu y vendió copies nel so beneficiu.
|
El primer descubrimientu importante de Mary Anning tuvo llugar pocu dempués de la muerte del so padre cuando tenía namái doce años. En 1810 (delles fontes citen 1811 o 1809) el so hermanu Joseph atopó lo qu'él creía como un craniu d'un cocodrilu, pero'l restu del animal nun se sabía onde se topaba. Anque Joseph cada vez disponía de menos tiempu por cuenta del so aprendizaxe como tapiceru, Mary siguió buscando y un añu más tarde una nube provocó una fana de tierres nel cantil y punxo a la vista parte del restu de la cadarma. La llarga criatura de 5,2 metros namái pudo estrayese cola ayuda de los canteros locales. Otros restos de ictiosauros fueren afayaos n'años anteriores en Lyme y otros llugares, pero l'espécime atopáu polos Anning foi'l primeru en llamar l'atención de los círculos científicos de Londres. Foi adquiríu por £27 en 1812 pol lord d'una casona local quien la dio a William Bullock por que lo amosara públicamente en Londres. Ellí causó sensación y fixo que se preguntar los círculos científicos ya inclusive relixosos alrodiu de lo que la nueva ciencia de la xeoloxía taba revelando sobre la vida antigua y l'hestoria de la tierra. Esta notoriedá aumentó cuando Everard Home escribió una serie de seis artículo, empezando en 1814, describiéndolo pa la Royal Society. Home taba esteláu pola criatura y siguió dándo-y vueltes alrodiu de la so clasificación, primero pensaba que yera un tipu de pexe, depués creyó que tendría dalgún tipu d'afinidá col ornitorrincu (apocayá afayáu pola ciencia); finalmente en 1819 razonó que sería una forma entemedia ente sacavera y llagarteses, lo que-y llevó proponer que se llamara Protéu-Sauro. Los artículos de Home nunca mentaron quien afayó'l fósil y nel primeru d'ellos equivocadamente atribuyía la esmerada llimpieza y preparación del fósil que Anning llevara a cabu a la plantía del muséu Bullock. Charles Konig, entós daquella ayudante del curador del British Museum, yá suxuriera'l nome de ictiosauro (pez llagartesa) pal espécime y esi ye'l nome que prevaleció. Konig mercó la cadarma fósil pal Muséu en 1819.
Anning atopó dellos ictiosauros más mientres el periodu de 1815–1819, incluyendo cadarmes casi completes variando en tamañu dende una trucha pequeña a una ballena. En 1821 William Conybeare y el vieyu amigu de Anning Henry De la Beche, dambos miembros de la Geological Society of London, collaboraron nun artículu qu'analizaba en detalle los especímenes atopaos por Anning y otros. Concluyeron que los ictiosauros yeren un reptil marín non conocíu enantes y basándose nes diferencies estructurales de los dientes concluyeron qu'habría hasta tres especies distintos.
|
|
pl
|
https://pl.wikipedia.org/wiki/Caratinga
|
Caratinga
| null |
Caratinga
| null |
English: Partial view of Caratinga, Minas Gerais, Brazil. Português: Vista parcial de Caratinga, Minas Gerais, Brasil.
|
Ilustracja
|
image/jpeg
| 900
| 1,200
| true
| true
| true
|
Caratinga – miasto i gmina w Brazylii, w stanie Minas Gerais. Znajduje się w mikroregionie Caratinga.
|
Caratinga – miasto i gmina w Brazylii, w stanie Minas Gerais. Znajduje się w mikroregionie Caratinga.
|
|
it
|
https://it.wikipedia.org/wiki/Stigmate
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/6b/Cascia_1.jpg
|
Stigmate
|
Santa Rita da Cascia
|
Stigmate / Casi specifici / Santa Rita da Cascia
|
Crocifisso dinanzi a cui santa Rita avrebbe ricevuto le stigmate
|
Italiano: Crocifisso della Stimmata di Santa Rita Italiano: Crocifisso della Stimmata di Santa Rita
| null |
image/jpeg
| 2,448
| 3,264
| true
| true
| true
|
Le stigmate sono tipicamente le piaghe nelle mani, nei piedi e nel costato di Gesù Cristo, provocate dai traumi subiti durante la sua passione; per successiva estensione, indicano lesioni corporali che in particolari soggetti offrirebbero una riproduzione, temporanea o permanente, completa o parziale, delle piaghe di Cristo. In ulteriore traslato, con la parola "stigmate" si indicano i segni fisici, o psichici, o sociali, lasciati in individui o collettività da eventi avversi di varia natura.
Il termine ha origine dalla Lettera ai Galati di S. Paolo:
La Chiesa cattolica riconosce il fenomeno, ma non obbliga i fedeli a credervi con sentenza dogmatica o dottrinale.
|
Un tipo particolare di stigmate si sarebbe verificato nel caso della Santa e mistica agostiniana.
Nel 1432, mentre era assorta in preghiera davanti a un crocifisso dipinto, avendo chiesto al Signore di partecipare alle sofferenze della Passione, una delle spine della corona di Cristo le si sarebbe conficcata nella fronte, arrecandole atroci dolori.
I segni della ferita sono tuttora visibili, come è stato riscontrato nelle ricognizioni del corpo avvenute nel corso dei secoli, l'ultima nel 1972.
|
sv
|
https://sv.wikipedia.org/wiki/Ditaeniella_grisescens
|
Ditaeniella grisescens
| null |
Ditaeniella grisescens
| null |
Ditaeniella grisescens, location: The Netherlands - Rhenen - Blauwe Kamer - Gelderland
| null |
image/jpeg
| 598
| 800
| true
| true
| true
|
Ditaeniella grisescens är en tvåvingeart som först beskrevs av Johann Wilhelm Meigen 1830. Ditaeniella grisescens ingår i släktet Ditaeniella, och familjen kärrflugor. Enligt den finländska rödlistan är arten otillräckligt studerad i Finland. Arten är reproducerande i Sverige. Artens livsmiljö är stränder.
|
Ditaeniella grisescens är en tvåvingeart som först beskrevs av Johann Wilhelm Meigen 1830. Ditaeniella grisescens ingår i släktet Ditaeniella, och familjen kärrflugor. Enligt den finländska rödlistan är arten otillräckligt studerad i Finland. Arten är reproducerande i Sverige. Artens livsmiljö är stränder.
|
|
de
|
https://de.wikipedia.org/wiki/Meister_Hugo
|
Meister Hugo
| null |
Meister Hugo
|
Meister Hugo: Moses und die Juden. Buchmalerei, ca. 1135–1140
| null | null |
image/jpeg
| 1,973
| 1,256
| true
| true
| true
|
Als Meister Hugo ist in der Kunstgeschichte ein englischer Künstler des 12. Jahrhunderts bekannt. Er war als Buchmaler vor allem in Bury St. Edmunds in England tätig. Dort malte er in der Benediktinerabtei St. Edmund in der Regierungszeit des Abtes Anselm zwischen 1121 und 1148 im Auftrag des Sakristans Herveus ein Bibelmanuskript aus. Hugo werden auch weiter plastische Kunstwerke zugeordnet. Aus den Annalen des Klosters sind sein Name und einige seiner Werke bekannt.
|
Als Meister Hugo (engl. Master Hugo) ist in der Kunstgeschichte ein englischer Künstler des 12. Jahrhunderts bekannt. Er war als Buchmaler vor allem in Bury St. Edmunds in England tätig. Dort malte er in der Benediktinerabtei St. Edmund in der Regierungszeit des Abtes Anselm zwischen 1121 und 1148 im Auftrag des Sakristans Herveus ein Bibelmanuskript aus. Hugo werden auch weiter plastische Kunstwerke zugeordnet. Aus den Annalen des Klosters sind sein Name und einige seiner Werke bekannt.
|
|
ja
|
https://ja.wikipedia.org/wiki/%E3%83%93%E3%82%AF%E3%83%88%E3%83%AA%E3%82%A2_(%E3%83%86%E3%82%AD%E3%82%B5%E3%82%B9%E5%B7%9E)
|
ビクトリア (テキサス州)
|
ギャラリー
|
ビクトリア (テキサス州) / ギャラリー
| null |
English: Monument dedicated to the Confederate States Army by Pompeo Coppini (1912) in Victoria. I took photo on July 31, 2008.Billy Hathorn (talk) 23:12, 17 August 2008 (UTC)
| null |
image/jpeg
| 1,944
| 2,592
| true
| true
| true
|
ビクトリアは、アメリカ合衆国テキサス州南東部のビクトリア郡に位置する都市であり、同郡の郡庁所在地である。2010年の国勢調査では人口62,592 人だった。3つの郡を合わせたビクトリア大都市圏の人口は、2000年国勢調査時点で111,163 人だった。
メキシコ湾から30マイル 内陸に位置している。「黄金の三日月」と呼ばれる7郡の地域の中心であり、商圏人口は25万人以上となる。州内のコーパスクリスティ、ヒューストン、サンアントニオ、オースティン各市まで、車で2時間以内の位置にあるので、「交差点」とも呼ばれている。
市名は独立メキシコの初代大統領になったグアダルーペ・ビクトリア将軍に因んで名付けられた。市内にはヒューストン・ビクトリア大学とビクトリア・カレッジがある。ローマ・カトリック教会ビクトリア教区の大聖堂のある都市でもある。
| null |
|
arz
|
https://arz.wikipedia.org/wiki/%D8%A7%D9%86%D8%AA%D9%88%D9%8A%D9%86_%D8%AC%D9%8A%D9%86%D9%8A%DA%A4%D9%8A%DA%A4_%D9%87%D9%8A%D8%B1%D8%A7%D9%83%D9%84%D9%8A%D9%88%D8%B3_%D8%A7%D8%AC%D9%8A%D9%86%D9%88%D8%B1_%D8%AF_%D8%AC%D8%B1%D8%A7%D9%85%D9%88%D9%86%D8%AA
|
انتوين جينيڤيڤ هيراكليوس اجينور د جرامونت
| null |
انتوين جينيڤيڤ هيراكليوس اجينور د جرامونت
| null |
English: Antoine 9th Duke of Gramont, (1789-1855), Prince of Bidache, Grand Officer of the Légion d'Honneur, Knight of Saint Louis, Grand Cross of the Royal Order of Saint Maurice and Saint Lazare, Lieutenant General of the King's Army. Son of Antoine VIII. Married Ida d'Orsay in 1818 Français : Antoine IX (1789-1855) IXème Duc de Gramont, Prince de Bidache, Grand Officier de le Légion d'Honneur, Chevalier de Saint Louis, Grande Croix de l'Ordre Royal de Saint Maurice et Saint Lazare, Lieutenant, Général des armées du Roi. Fils d'Antoine VIII. Epouse Ida d'Orsay en 1818
| null |
image/jpeg
| 870
| 697
| true
| true
| true
|
انتوين جينيڤيڤ هيراكليوس اجينور د جرامونت كان عسكرى برتبه فريق من فرنسا.
|
انتوين جينيڤيڤ هيراكليوس اجينور د جرامونت كان عسكرى برتبه فريق من فرنسا.
|
|
sq
|
https://sq.wikipedia.org/wiki/Kopernica
|
Kopernica
| null |
Kopernica
| null |
Slovenčina: Korytnica
|
noform
|
image/jpeg
| 960
| 1,280
| true
| true
| true
|
Kopernicë është një vendbanim në komunën e Dardanës, Kosovë. Pas vitit 1999 fshati është i njohur edhe me emrin Kopër.
|
Kopernicë është një vendbanim në komunën e Dardanës, Kosovë. Pas vitit 1999 fshati është i njohur edhe me emrin Kopër.
|
|
it
|
https://it.wikipedia.org/wiki/Piemonte_Woman_Cup_di_pallavolo_femminile_2010
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/de/PalaRuffini1.jpg
|
Piemonte Woman Cup di pallavolo femminile 2010
|
Impianti
|
Piemonte Woman Cup di pallavolo femminile 2010 / Impianti
| null |
Italiano: Il PalaRuffini di Torino
| null |
image/jpeg
| 547
| 730
| true
| true
| true
|
La II Piemonte Woman Cup di pallavolo femminile si è svolta dal 27 al 29 luglio 2010 a Torino, in Italia. Al torneo hanno partecipato 4 squadre nazionali e la vittoria finale è andata per la prima volta al Giappone.
| null |
tt
|
https://tt.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5-%D0%A0%D0%B8%D1%81%D0%B5
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/77/Map_commune_FR_insee_code_10317.png
|
Ле-Рисе
| null |
Ле-Рисе
| null |
Français : Carte des communes françaises: Les Riceys English: Map commune FR insee code 10317.png
| null |
image/png
| 605
| 756
| true
| true
| true
|
Ле-Рисе — Франциянең Об департаментына караган коммуна, Рисе кантонына карый.
|
Ле-Рисе (фр. Les Riceys) — Франциянең Об департаментына караган коммуна, Рисе кантонына карый.
|
fr
|
https://fr.wikipedia.org/wiki/District_de_Nagyat%C3%A1d
|
District de Nagyatád
| null |
District de Nagyatád
| null |
English: Location of Nagyatád District, Somogy, HungaryMagyar: A Nagyatádi járás elhelyezkedése
|
District de Nagyatád
|
image/png
| 1,025
| 1,601
| true
| true
| true
|
Le district de Nagyatád est un des 8 districts du comitat de Somogy en Hongrie. Il compte 26 100 habitants et rassemble 18 localités 17 communes et une seule ville, Nagyatád, son chef-lieu.
Cette entité existait déjà auparavant, jusqu'à la réforme territoriale de 1983 qui a supprimé les districts.
|
Le district de Nagyatád (en hongrois : Nagyatádi járás) est un des 8 districts du comitat de Somogy en Hongrie. Il compte 26 100 habitants et rassemble 18 localités 17 communes et une seule ville, Nagyatád, son chef-lieu.
Cette entité existait déjà auparavant, jusqu'à la réforme territoriale de 1983 qui a supprimé les districts.
|
|
de
|
https://de.wikipedia.org/wiki/Hostedde
|
Hostedde
| null |
Hostedde
|
Östlicher Ortseingang von Hostedde mit Hostedder Straße
|
Orsteingang Hostedde mit Hostedder Straße
| null |
image/jpeg
| 2,864
| 2,152
| true
| true
| true
|
Hostedde ist ein Dortmunder Stadtteil im Stadtbezirk Scharnhorst. Der Stadtteil grenzt im Osten an Grevel, im Süden an Alt-Scharnhorst und im Westen an Derne. Hostedde ist ein reines Wohngebiet. Es gibt keine Industrien und nur einige wenige kleinere Dienstleistungsunternehmen und Gastwirtschaften. Die quer durch Hostedde führende Hostedder Straße ist eine wichtige Verbindungsstraße zwischen Lanstrop und der Dortmunder Innenstadt.
Am 22. November 1922 wurde Hostedde in die Gemeinde Altenderne-Oberbecker eingemeindet, die bereits am 27. Oktober 1923 in Derne umbenannt wurde. Am 1. April 1928 wurde der Ort zusammen mit Derne in die Stadt Dortmund eingegliedert.
Zum statistischen Bezirk Hostedde gehört neben dem Ortsteil Hostedde zudem auch der östlich angrenzende Ortsteil Grevel.
|
Hostedde ist ein Dortmunder Stadtteil im Stadtbezirk Scharnhorst. Der Stadtteil grenzt im Osten an Grevel, im Süden an Alt-Scharnhorst und im Westen an Derne. Hostedde ist ein reines Wohngebiet. Es gibt keine Industrien und nur einige wenige kleinere Dienstleistungsunternehmen und Gastwirtschaften. Die quer durch Hostedde führende Hostedder Straße ist eine wichtige Verbindungsstraße zwischen Lanstrop und der Dortmunder Innenstadt.
Am 22. November 1922 wurde Hostedde in die Gemeinde Altenderne-Oberbecker eingemeindet, die bereits am 27. Oktober 1923 in Derne umbenannt wurde. Am 1. April 1928 wurde der Ort zusammen mit Derne in die Stadt Dortmund eingegliedert.
Zum statistischen Bezirk Hostedde gehört neben dem Ortsteil Hostedde zudem auch der östlich angrenzende Ortsteil Grevel.
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/China_National_Heavy_Duty_Truck_Group
|
China National Heavy Duty Truck Group
|
History
|
China National Heavy Duty Truck Group / History
|
Huanghe JN150, the earliest model built by Jinan Automobile Works
|
English: 1965-02 1965 济南汽车制造厂 黄河牌重卡
| null |
image/jpeg
| 565
| 1,639
| true
| true
| true
|
China National Heavy Duty Truck Group Co., Ltd., CNHTC or Sinotruk Group is a Chinese state-owned truck manufacturer headquartered in Jinan, Shandong province. It is currently the third largest truck manufacturer in Mainland China. It is famous for developing and manufacturing China's first heavy duty truck - "Huanghe" JN150.
|
CNHTC was founded in 1935 by Kuomintang Government of the Republic of China era on the basis of Jinan Automobile Works. It started developing heavy-duty trucks in 1956, with its first truck modeled after Skoda 706RT. In 1984, Jinan Automobile Works began to produce Steyr 91 with technology imported from Steyr-Daimler-Puch. Since the reform and restructure in 2001, the company has got rid of the operating losses for previous years.
Most of the group assets was now listed on the Stock Exchange of Hong Kong in 2007, as a Hong Kong-incorporated company, Sinotruk (Hong Kong). Another subsidiary (subsidiary of Sinotruk (Hong Kong)), Sinotruk Jinan Truck (SZSE:000951), was listed on the Shenzhen Stock Exchange.
Sinotruk sells trucks in various South American countries. They came to Brazil in response to a group of businessmen with experience in the transportation industry. Sinotruk has sold 2,000 vehicles thus far. Sinotruk began building their first plant outside China in 2013 with an initial investment of more than 300 million dollars. Its location will be in Lages, Brazil.
Sinotruk also produces trucks in Pakistan through a joint venture with Dysin Automobiles.
They are also active in the Philippines as well since 2011 through dealership, selling light and heavy trucks.
In October 2019, Shandong Heavy Industry became the controlling shareholder of "China National Heavy Duty Truck Group", acquiring a 45% stake.
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Palpada_agrorum
|
Palpada agrorum
| null |
Palpada agrorum
| null |
English: Syrphid - Palpada agrorum, Okaloacoochee Slough State Forest, Felda, Florida.
| null |
image/jpeg
| 1,449
| 1,010
| true
| true
| true
|
Palpada agrorum is a species of syrphid fly in the family Syrphidae.
|
Palpada agrorum is a species of syrphid fly in the family Syrphidae.
|
|
lt
|
https://lt.wikipedia.org/wiki/Saldainis
|
Saldainis
| null |
Saldainis
|
Saldainiai
|
Colorful candy in Koblenz
| null |
image/jpeg
| 1,536
| 2,048
| true
| true
| true
|
Saldainis – konditerinis gaminys iš cukraus, krakmolo, sirupo ir įvairių priedų. Būna šokoladiniai, vafliniai, plaktiniai, vaisiniai, griliažiniai saldainiai, nors dabar yra didelė įvairiopų saldainių įvairovė.
Lietuvoje gaminami nuo XIX a. pab. Tarpukariu Lietuvoje veikė 38 saldainių fabrikai. Tarybiniais metais LTSR buvo 3 pagrindiniai saldainių gamintojai: „Rūta“, „Vilniaus pergalė“ ir Kauno konditerijos fabrikas.
|
Saldainis – konditerinis gaminys iš cukraus, krakmolo, sirupo ir įvairių priedų (riešutų, riebalų, aromatinių medžiagų, pieno ir kakavos produktų, vaisių ir kt.). Būna šokoladiniai, vafliniai, plaktiniai, vaisiniai, griliažiniai saldainiai, nors dabar yra didelė įvairiopų saldainių įvairovė.
Lietuvoje gaminami nuo XIX a. pab. Tarpukariu Lietuvoje veikė 38 saldainių fabrikai (Šiaulių „Rūta“ ir „Birutė“, Kauno „Tilka“, Klaipėdos „Lascha“ ir kt.). Tarybiniais metais LTSR buvo 3 pagrindiniai saldainių gamintojai: „Rūta“, „Vilniaus pergalė“ ir Kauno konditerijos fabrikas.
|
|
fr
|
https://fr.wikipedia.org/wiki/Cath%C3%A9drale_Notre-Dame_de_Coutances
|
Cathédrale Notre-Dame de Coutances
|
Le chevet
|
Cathédrale Notre-Dame de Coutances / Description / La cathédrale de l'intérieur / Le chevet
|
La chapelle axiale dite la Circata
|
Coutances (Normandie, France). La chapelle absidiale de la cathédrale Notre-Dame.
| null |
image/jpeg
| 2,816
| 2,112
| true
| true
| true
|
La cathédrale Notre-Dame de Coutances est un édifice catholique romain du XIIIᵉ siècle de style gothique, siège du diocèse de Coutances et Avranches, situé dans le département français de la Manche, en région Normandie. Elle est affectueusement surnommée par les Coutançais: "La cathédrale de fierté", comme le disait le poète local Louis Beuve dans "Ma cathédrale de fierté" ou "La lettre à la morte".
Elle fait l’objet d’un classement au titre des monuments historiques par la liste de 1862.
Construite à une altitude de 90 mètres, elle domine la ville de Coutances. Elle est visible depuis la mer et même, selon la légende, de La Hougue Bie à Jersey, située pourtant à plus de 40 kilomètres.
La cathédrale a pour spécificité le rhabillage de certaines parties de l'édifice roman qui l'a précédée par des éléments gothiques : sous le parement gothique de la nef et des tours de façade se dresse encore la structure romane de la cathédrale du XIᵉ siècle, qui est visible lorsque l'on parcourt les parties hautes, par exemple lors des visites-conférences.
Elle possède deux flèches en façade, et une tour-lanterne. Exemple typique du gothique normand, elle se caractérise par des lignes très pures.
|
Un déambulatoire cerne le chœur. Il s'ouvre sur une série de chapelles. Il est composé de deux galeries de hauteur inégale séparées de douze colonnes.
Déambulatoire sud
La chapelle Saint-Joseph ou chapelle de Chiffrevast a été fondée en 1381 par Jean de Chiffrevast, gouverneur de Valognes. Elle possède au sud un mur peint. Son décor a été redécouvert au milieu du XIXᵉ siècle sous un badigeon de chaux. Il représente la Trinité avec Dieu le Père supportant le Christ en croix surplombé de la colombe du Saint-Esprit à la pointe de l'ogive. La lancette se subdivise avec à leur pointe une Annonciation et saint Michel terrassant le dragon. Au-dessous, saint Jean-Baptiste et sainte Catherine présentent Jean de Chiffrevast à Vierge tandis que sainte Marguerite et sainte Madeleine présentent sa femme à Jésus.
La chapelle suivante est dédiée à sainte Marthe. L'autel très ancien est une table de pierre portée par trois pilastres, existait déjà en 1251.
L'autel Saint-Michel est une imitation des vieux autels de la cathédrale. L'autel Saint-Michel est surmonté d'un vitrail du XIIIᵉ siècle de saint Lô, un des plus vieux vitraux de la cathédrale représentant des scènes de la vie du saint, placé à l'origine au fond de la Circata d'origine.
La Circata
Cette chapelle axiale a été considérablement agrandie au XIVᵉ siècle par Sylvestre de La Cervelle. Elle a été polychromée au XIXᵉ siècle. Ses vitraux retracent la vie de Notre-Dame. Une statue en marbre repose sur l'autel d'argent. Cette Vierge dite Notre-Dame de Coutances a été vendue à la Révolution pour 6 francs 12 sols pour l'église Saint-Nicolas. Sauvée par les Séminaristes en 1944, elle a retrouvé sa place dans la cathédrale. Elle est le lieu où repose le corps de l'évêque Germain, Sylvestre de la Cervelle et deux autres évêques de Coutances-et-Avranches.
Déambulatoire nord
L'autel de l'autre côté de la Circata est surmonté du vitrail racontant la vie de saint Marcoul. Il le représente sur un bateau en partance pour Jersey sans voile ni mât. La scène suivante le montre en compagnie de saint Hélier sur l'île.
Les autels sont en général marqués de 5 croix, rappel des 5 plaies du Christ. Les autels de sainte-Catherine et saint-Étienne date d'Hugues de Morville. Ce sont de vastes coffres en pierre rectangulaires, qui étaient fermés par des portes bardées de fer.
L'autel saint-Mathurin est une table qui repose sur deux modillons à tête humaine encastré dans le mur et trois piliers à moulure sur le devant. Il abrite le tombeau présumé d'Algare († 1151). Le couvercle du sarcophage représente l'évêque revêtu de ses ornements. C'est le seul tombeau de la cathédrale.
|
|
sw
|
https://sw.wikipedia.org/wiki/Mchezo_wa_pool
|
Mchezo wa pool
| null |
Mchezo wa pool
|
Mchezo wa Pool.
|
English: A player is preparing for a shot in 8-ball Polski: Gracz przygotowuje się do wyprowadzenia kija w grze w "ósemkę"
| null |
image/jpeg
| 681
| 1,024
| true
| true
| true
|
Mchezo wa pool ni mchezo ambao unachezwa na watu wawili au hata zaidi kwa kutumia mipira minane ya rangi pamoja na mpira mmoja mweupe, pia na fimbo ndefu.
Mchezo huchezwa sana katika nchi za Ulaya na Australia, uwanja wake una vitundu au mifuko sita au nane kwa ajili ya kuingizia mpira.
Mchezo wa pool ni kati ya michezo inayopendwa sana na vijana. Pool huwa na bodi yenye vijishimo ambapo vijana hupiga vijipira kwa miti huku lengo lao likiwa kuweka mipira yote kwa vishimo. Kila mchezaji hujaribu kila awezalo kuhakikisha kwamba yeye ndiye atakayerusha mipira mingi zaidi ndani ya vile vijishimo.
|
Mchezo wa pool (kwa Kiingereza "Pool" au "Billiards") ni mchezo ambao unachezwa na watu wawili au hata zaidi kwa kutumia mipira minane ya rangi pamoja na mpira mmoja mweupe, pia na fimbo ndefu.
Mchezo huchezwa sana katika nchi za Ulaya na Australia, uwanja wake una vitundu au mifuko sita au nane kwa ajili ya kuingizia mpira.
Mchezo wa pool ni kati ya michezo inayopendwa sana na vijana. Pool huwa na bodi yenye vijishimo ambapo vijana hupiga vijipira kwa miti huku lengo lao likiwa kuweka mipira yote kwa vishimo. Kila mchezaji hujaribu kila awezalo kuhakikisha kwamba yeye ndiye atakayerusha mipira mingi zaidi ndani ya vile vijishimo.
|
|
es
|
https://es.wikipedia.org/wiki/Motor_trasero_y_tracci%C3%B3n_delantera
|
Motor trasero y tracción delantera
| null |
Motor trasero y tracción delantera
|
Vehículo con motor trasero y tracción delantera
|
Español: Diagrama de un vehículo con motor trasero y tracción delantera (TD)
| null |
image/png
| 1,863
| 3,067
| true
| true
| true
|
En el campo de la ingeniería del automóvil, una disposición con motor trasero y tracción delantera es aquella en la que el motor está situado entre o detrás de las ruedas traseras y la tracción corresponde a las ruedas delanteras, que son accionadas mediante un eje de transmisión. Cuando la dirección se sitúa en el eje trasero, es el equivalente a un vehículo convencional con motor delantero y tracción trasera al que se le hubiera dado la vuelta.
Se trata de una solución realmente inusual utilizada en algunos ejercicios de estilo, pero que en la práctica nunca ha generado automóviles de serie reseñables.
|
En el campo de la ingeniería del automóvil, una disposición con motor trasero y tracción delantera es aquella en la que el motor está situado entre o detrás de las ruedas traseras y la tracción corresponde a las ruedas delanteras, que son accionadas mediante un eje de transmisión. Cuando la dirección se sitúa en el eje trasero, es el equivalente a un vehículo convencional con motor delantero y tracción trasera al que se le hubiera dado la vuelta.
Se trata de una solución realmente inusual utilizada en algunos ejercicios de estilo, pero que en la práctica nunca ha generado automóviles de serie reseñables.
|
|
uk
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD
|
Вестеролен
|
Економіка
|
Вестеролен / Економіка
|
Сільськогосподарське училище в Клейва, муниципалітет Сортланн
|
This picture was taken by me on 27 July 2006.
| null |
image/jpeg
| 2,304
| 3,456
| true
| true
| true
|
Вестеролен — дистрикт у фюльке Нурланн в Норвегії, на північ від Лофотенських островів.
|
Населення Вестеролену на 1 січня 2004 складає 30,648 людини (Statistisk Sentralbyrå). Найбільше місто — Сортланн, але регіональна лікарня знаходиться в сусідньому Стокмаркнесі в муніципалітеті Хадсель. Відомий теплохід Хуртігрутен відвідує декілька портів в Вестеролене. Існує два регіональных аейропорти: аейропорт Стокмаркнес, Скаген для декількох літаків, і аеропорт Анденес на Андея. Королівські Норвезькі Повітряні Сили розміщували всі свої морські патрульні літаки Lockheed P-3 Orion на аеродромі Андея, де також знаходиться Ракетна База Андея. В Сортланні знаходиться північна база Норвезької Берегової Охорони (Kystvaktskvadron Nord). Також у Вестеролені люди займаються сільським господарством.
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Landen,_Ohio
|
Landen, Ohio
| null |
Landen, Ohio
|
Location of Landen, Ohio
| null |
Location of Landen, Ohio
|
image/png
| 300
| 274
| true
| true
| true
|
Landen is a census-designated place in Deerfield Township, Warren County, Ohio, United States. The population was 12,766 at the 2000 census. It is located around Columbia Road and Montgomery Road in the southeastern part of the township. It surrounds Twenty Mile Stand and near Fosters.
Landen was named after Theodophilus James Landen, an early Ohio settler who owned the farmland surrounding Twenty Mile Stand. The man-made Landen Lake occupies the center of the residential area in the town. Though its formal place designation is "Landen Farm Drainage Lake", the reduction in farming activity in the immediate area of the lake has made it suitable for recreation. The lake was further improved with the completion in 2008 of a major dredging operation that removed 184,000 cubic yards of sediment from the lake.
|
Landen is a census-designated place (CDP) in Deerfield Township, Warren County, Ohio, United States. The population was 12,766 at the 2000 census. It is located around Columbia Road and Montgomery Road in the southeastern part of the township. It surrounds Twenty Mile Stand and near Fosters.
Landen was named after Theodophilus James Landen, an early Ohio settler who owned the farmland surrounding Twenty Mile Stand. The man-made Landen Lake occupies the center of the residential area in the town. Though its formal place designation is "Landen Farm Drainage Lake", the reduction in farming activity in the immediate area of the lake has made it suitable for recreation. The lake was further improved with the completion in 2008 of a major dredging operation that removed 184,000 cubic yards of sediment from the lake.
|
|
fa
|
https://fa.wikipedia.org/wiki/%DA%AF%D8%B1%D8%A7%D8%B4
|
گراش
|
برکهٔ کل
|
گراش / آثار تاریخی / برکهٔ کل
|
برکهٔ کَل، بزرگترین آبانبار ایران
|
فارسی: ,برکه کل،گراش، بزرگترین آب انبار ایرانEnglish: water placing in Gerash,South of Iran
| null |
image/jpeg
| 1,733
| 2,600
| true
| true
| true
|
گِراش شهری است در جنوب استان فارس که در فاصلهٔ ۳۵۵ کیلومتری جنوب شرقی شیراز و ۲۷۰ کیلومتری شمال غربی بندرعباس قرار دارد. این شهر مرکز شهرستان گراش است. جمعیت گراش بنابر آخرین سرشماری سراسری، ۳۴٬۴۶۹ تن گزارش شدهاست. که از این لحاظ پانزدهمین شهر استان فارس و دویست و چهل و سومین شهر ایران بهشمار میرود.
گراش در ارتفاع ۹۱۴ متری از سطح دریا، در منطقهٔ ناودیسی زاگرس واقع شدهاست. این شهر در دشت گراش از شمال و جنوب به وسیلهٔ کوههای سرخ و کوههای سیاه محصور شدهاست. بلندترین قلهٔ مشرف به شهر، بُنِ مُرُک نام دارد که یکی از قلههای کوه سیاه در جنوب غربی شهر است. آب و هوای گراش گرم و خشک است و در سال ۲۰۱۸ میلادی، میانگین دمای طول روز آن بین ۱۷ تا ۲۶ درجهٔ سلسیوس متغیر بودهاست.
بنای اولیهٔ شهر گراش حول قلعهٔ همایوندژ شکل گرفتهاست که در بالای کوه کلات قرار دارد. این قلعه به صورت متناوب مرکز حکومتی نیمهخودمختار بوده که با نام حکام لارستان و بنادر شناخته میشدهاند. کوه کلات امروزه در مرکز شهر قرار گرفته و به نماد شهر تبدیل شدهاست.
مردم گراش اچمی بوده و زبان رایج ایشان نیز اَچُمی است. شهر گراش با دارا بودن ۱۵ اثر تاریخی از دورههای مختلف که در فهرست آثار ملی ایران به ثبت رسیدهاند، یکی از شهرهای تاریخی جنوب استان فارس محسوب میشود.
|
این بنای تاریخی و با شکوه یکی از عجیبترین و به احتمال زیاد، بزرگترین آبانبار تاریخی ساخته شده در ایران است. قدمت این آبانبار به دورهٔ قاجار و حدود ۲۰۰ سال پیش میرسد. این بنا که برای مصارف کشاورزی و آب آشامیدنی مردم ساخته شده، هنوز به عنوان منبع آب برای مصارف کشاورزی کاربرد دارد. قطر داخلی این برکه ۲۹ متر و عمق آن ۲۱ متر است. مخزن آن همانند اکثر آبانبارهای موجود در گراش، دایرهای شکل بوده و مصالح استفاده شده در آن از ساروج است. این آبانبار به عنوان یکی از نمادهای اصلی تاریخ گراش شناخته میشود.
|
|
ru
|
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0,_%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B7%D0%BE
|
Такада, Кендзо
| null |
Такада, Кендзо
| null |
Kenzo Takada
| null |
image/jpeg
| 2,424
| 1,656
| true
| true
| true
|
Ке́ндзо Такада — японский модельер и дизайнер, основатель бренда Kenzo.
|
Ке́ндзо Такада (яп. 高田 賢三 Такада Кэндзо:, род. 27 февраля 1939 года, Химэдзи) — японский модельер и дизайнер, основатель бренда Kenzo.
|
|
ja
|
https://ja.wikipedia.org/wiki/%E3%83%8E%E3%83%BC%E3%82%B6%E3%83%B3%E3%83%BB%E3%83%91%E3%82%B7%E3%83%95%E3%82%A3%E3%83%83%E3%82%AF%E9%89%84%E9%81%93
|
ノーザン・パシフィック鉄道
| null |
ノーザン・パシフィック鉄道
|
1900年当時の路線図
|
Map showing the en:Northern Pacific Railway route circa 1900.
| null |
image/jpeg
| 3,358
| 8,850
| true
| true
| true
|
ノーザン・パシフィック鉄道は、かつてアメリカ合衆国北部に存在した一級鉄道である。営業範囲は、アイダホ州、ミネソタ州、モンタナ州、ノースダコタ州、オレゴン州、ワシントン州、ウィスコンシン州に及ぶ。カナダのマニトバ州ウィニペグやブリティッシュコロンビア州南東部にも路線を延ばしていた。本社はミネソタ州ブレイナード、のちセントポール。他社との合併により、1970年にはバーリントン・ノーザン鉄道、1996年にはBNSF鉄道となり、現在に至っている。
|
ノーザン・パシフィック鉄道（ノーザン・パシフィックてつどう、Northern Pacific Railway、略称NP）は、かつてアメリカ合衆国北部に存在した一級鉄道である。営業範囲は、アイダホ州、ミネソタ州、モンタナ州、ノースダコタ州、オレゴン州、ワシントン州、ウィスコンシン州に及ぶ。カナダのマニトバ州ウィニペグやブリティッシュコロンビア州南東部にも路線を延ばしていた。本社はミネソタ州ブレイナード、のちセントポール。他社との合併により、1970年にはバーリントン・ノーザン鉄道、1996年にはBNSF鉄道となり、現在に至っている。
|
|
pt
|
https://pt.wikipedia.org/wiki/Gornje_Crniljevo
|
Gornje Crniljevo
| null |
Gornje Crniljevo
| null |
English: Gornje Crniljevo village - Municipality of Osečina - Western Serbia - Panorama 11
| null |
image/jpeg
| 5,184
| 3,456
| true
| true
| true
|
Gornje Crniljevo é uma vila da Sérvia localizada no município de Osečina, pertencente ao distrito de Kolubara. A sua população era de 407 habitantes segundo o censo de 2011.
|
Gornje Crniljevo (em cirílico: Горње Црниљево) é uma vila da Sérvia localizada no município de Osečina, pertencente ao distrito de Kolubara. A sua população era de 407 habitantes segundo o censo de 2011.
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Lobocheilos_falcifer
|
Lobocheilos falcifer
| null |
Lobocheilos falcifer
| null |
English: Lobocheilos falcifer
| null |
image/jpeg
| 927
| 1,336
| true
| true
| true
|
Lobocheilos falcifer is a species of cyprinid in the genus Lobocheilos. It inhabits Malaysia and Indonesia and has a maximum length of 33.5 centimetres.
|
Lobocheilos falcifer is a species of cyprinid in the genus Lobocheilos. It inhabits Malaysia and Indonesia and has a maximum length of 33.5 centimetres (13.2 in).
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Edinburgh_Suburban_and_Southside_Junction_Railway
|
Edinburgh Suburban and Southside Junction Railway
|
The twentieth century
|
Edinburgh Suburban and Southside Junction Railway / History / The twentieth century
|
A freight train at Slateford on the former Caledonian Railway main line, running on to the 1960 loop towards the Suburban Line
|
English: Freight train, Slateford Station
| null |
image/jpeg
| 1,920
| 2,560
| true
| true
| true
|
The Edinburgh Suburban and Southside Junction Railway was a railway company that built an east-west railway on the southern margin of Edinburgh, Scotland, primarily to facilitate the operation of heavy goods and mineral traffic across the city. The line opened in 1884. Although its route was rural at the time, suburban development quickly caught up and passenger carryings on the line were buoyant; the passenger service operated on a circular basis through Edinburgh Waverley railway station.
Bus and tram competition hit the passenger service badly as the twentieth century progressed, and in 1962 the line closed to local passenger trains. It continues in use for freight traffic and diverted and excursion passenger trains.
There have frequently been proposals to reintroduce the local passenger service on the line, but as of 2015 there is no active commitment to do so.
|
On 1 July 1903 the Leith Central branch opened, serving large areas of northern suburbs. The Edinburgh Suburban Line trains were diverted to use Leith Central as their eastern terminus, connections being provided at Portobello for journeys from the eastern area of the Suburban Line to Waverley.
During World War I Craiglockhart and Blackford Hill stations were closed from January 1917.
At the end of the independent existence of the North British Railway, twelve passenger trains ran each way on the Suburban Line each weekday. The railways of Great Britain were grouped in 1923, following the Railways Act 1921 and the North British Railway was a constituent of the new London and North Eastern Railway (LNER).
In 1942 multiple aspect colour light signals were installed on the line, resulting in a saving in manpower.
The railways were nationalised in 1948, and the LNER lines locally became part of the Scottish Region of British Railways. A marked change in the routing of coal from the Lothian coalfields took place now: instead of running over the Edinburgh Suburban line it ran via Granton and Crewe Junction, a considerable detour.
In 1949 a report entitled the Civic Survey and Plan for Edinburgh was presented. As well as development of road and air links, the report proposed that a new line by-passing Waverley station should be built by extending from the St Leonards terminus of the original Edinburgh and Dalkeith line, doubling its approach railway, and tunnelling forward under the Meadows to emerge at a new two-level station at Morrison Street near Haymarket. Waverley was to be reduced to a "passing" station, handling only traffic local to the city. While many of the report's recommendations took effect, the railway proposals were too ambitious and nothing further was done.
In 1960 a spur was opened connecting the former Caledonian route at Slateford, with the Edinburgh Suburban line at Craiglockhart; this enabled trains from the Carstairs direction to run direct towards Niddrie and vice versa; previously such movements had still to run via Edinburgh Waverley. The spur cost £700,000.
Diesel multiple unit operation on the suburban line was introduced on 9 June 1958. However the costs of operating a passenger service considerably exceeded the income, and on 10 September 1962 the local passenger service was withdrawn.
The suburban line continued to be maintained to passenger standards as it was used for through services on diversion. Princes Street, the former Caledonian Railway Edinburgh terminus, was closed on Sundays from 20 May 1962 and the trains on that line reached Waverley by way of the Slateford spur and the suburban line.
In the early 1960s a major modernisation of the handling of wagonload freight took place, when Millerhill Marshalling Yard was constructed. Located on the east side of the city on the Waverley route; the Up Yard opened in June 1962, and the Down Yard in May 1963.
Gorgie East station was re-opened for one day on 21 May 1969 when a contingent of the Household Cavalry arrived by special trains, using the station.
|
|
pt
|
https://pt.wikipedia.org/wiki/Hyundai_Starex
|
Hyundai Starex
|
2ª geração
|
Hyundai Starex / 2ª geração
|
Segunda geração (lateral)
|
Français : Hyundai Starex
| null |
image/jpeg
| 1,697
| 3,286
| true
| true
| true
|
O Starex é um Cargo van produzido pela Hyundai Motor Company, desde 1997. Substituiu o H100.
| null |
|
uk
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B0
|
Шелла
| null |
Шелла
|
Римська вулиця в Шеллі
|
English: Sstreet entering the ancient roman city of Cellah, Rabat, Morocco. Walon: voye rominne a l' intrêye des rwenes di Chellah, viye veye rominne dilé Rabat, å Marok (portrait saetchî pa L. Mahin). العربية: زنقة رومانية في شالة الرباط المغرب
| null |
image/jpeg
| 480
| 640
| true
| true
| true
|
Шелла or Sala Colonia — некрополь і комплекс стародавніх та середньовічних руїн, що знаходиться в Рабаті, Марокко. Шелла є найдавнішим людським поселенням в дельті річки Бу-Регрег
Береги Бу-Регрега, ймовірно, були заселені фінікійцями та карфагенянами, які заснували кілька колоній в Марокко.
Шелла також являє собою руїни давньоримського міста, відомого, як Sala Colonia, яку згадується під назвою "Sala" у Птолемея. До нашого часу збереглися зруйновані давньоримські архітектурні елементи, включаючи Decumanus Maximus, а також форум та триумфальна арка.
Поселення було покинуте в 1154 р. н.е. на користь сусідьного Салє. Династія Альмохадів використовувала місто-привид як некрополь. В середині 14-го століття, під час правління Меринідського султана Абу Ель-Гассан Алі Ібн-Осман, було побудувано кілька монументів та головну браму. Будівлі, зведені під час Меринідів, також включали мечеть, завію, та королівську усипальницю, включачи поховання Абу Ель-Гассан Алі Ібн-Осман.
Велика кількість будівель Шелли була пошкоджена в 1755 під час Лісабонського землетрусу. В наш час Шелла перетворена на туристичну пам'ятку
|
Шелла (араб. شالة) or Sala Colonia — некрополь і комплекс стародавніх та середньовічних руїн, що знаходиться в Рабаті, Марокко. Шелла є найдавнішим людським поселенням в дельті річки Бу-Регрег
Береги Бу-Регрега, ймовірно, були заселені фінікійцями та карфагенянами, які заснували кілька колоній в Марокко.
Шелла також являє собою руїни давньоримського міста, відомого, як Sala Colonia, яку згадується під назвою "Sala" у Птолемея. До нашого часу збереглися зруйновані давньоримські архітектурні елементи, включаючи Decumanus Maximus, а також форум та триумфальна арка.
Поселення було покинуте в 1154 р. н.е. на користь сусідьного Салє. Династія Альмохадів використовувала місто-привид як некрополь. В середині 14-го століття, під час правління Меринідського султана Абу Ель-Гассан Алі Ібн-Осман, було побудувано кілька монументів та головну браму (датується 1339). Будівлі, зведені під час Меринідів, також включали мечеть, завію, та королівську усипальницю, включачи поховання Абу Ель-Гассан Алі Ібн-Осман.
Велика кількість будівель Шелли була пошкоджена в 1755 під час Лісабонського землетрусу. В наш час Шелла перетворена на туристичну пам'ятку
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Economic_history_of_Mexico
|
Economic history of Mexico
|
Porfiriato, 1876–1911
|
Economic history of Mexico / Porfiriato, 1876–1911
|
Oil drilling on Mexico's Gulf Coast was a capital-intensive industry
|
English: Title: [Potrero del Llano No. 4 being drilled] Date: 1910 Part Of: http://digitalcollections.smu.edu/cdm/search/collection/mex/searchterm/Ag1981.0004 Place: Tuxpan, Veracruz, Mexico Physical Description: 1 photographic print: 18 x 13 cm. File: ag1981_0004_3_28r_opt.jpg Rights: Please cite DeGolyer Library, Southern Methodist University when using this file. A high-resolution version of this file may be obtained for a fee. For details see the https://sites.smu.edu/cul/degolyer/research/permissions/ web page. For other information, contact degolyer@smu.edu. For more information and to view the image in high resolution, see: http://digitalcollections.smu.edu/cdm/ref/collection/mex/id/1514 View Mexico: Photographs, Manuscripts, and Imprints: http://digitalcollections.smu.edu/all/cul/mex/
| null |
image/jpeg
| 1,000
| 726
| true
| true
| true
|
Mexico's economic history has been characterized since the colonial era by resource extraction, agriculture, and a relatively underdeveloped industrial sector. Economic elites in the colonial period were predominantly Spanish born, active as transatlantic merchants and silver mine owners and diversifying their investments with the landed estates. The largest sector of the population was indigenous subsistence farmers, who lived mainly in the center and south.
New Spain was envisioned by the Spanish crown as a supplier of wealth to Iberia, which huge silver mines accomplished. A colonial economy to supply foodstuffs and products from ranching as well as a domestic textile industry meant that the economy supplied much of its own needs. Crown economic policy rattled American-born elites’ loyalty to Spain when in 1804 it instituted a policy to make mortgage holders pay immediately the principal on their loans, threatening the economic position of cash-strapped land owners. Independence in Mexico in 1821 was economically difficult for the country, with the loss of its supply of mercury from Spain in silver mines.
|
When Díaz first came to power, the country was still recovering from a decade of civil war and foreign intervention, and the country was deeply in debt. Díaz saw investment from the United States and Europe as a way to build a modern and prosperous country. During the Porfiriato, Mexico underwent rapid but highly unequal growth. The phrase "order and progress" of the Díaz regime was shorthand for political order laying the groundwork for progress to transform and modernize Mexico on the model of Western Europe or the United States. The apparent political stability of the regime created a climate of trust for foreign and domestic entrepreneurs to invest in Mexico's modernization. Rural banditry, which had increased following the demobilization of republican force, was suppressed by Díaz, using the rural police force, rurales, often transporting them and their horses on trains. Other factors promoting a better economic situation were the elimination of local customs duties that had hindered domestic trade were abolished.
Changes in fundamental legal principles of ownership during the Porfiriato had a positive effect on foreign investors. During Spanish rule, the crown controlled subsoil rights of its territory so that silver mining, the motor of the colonial economy, was controlled by the crown with licenses to mining entrepreneurs was a privilege not a right. The Mexican government changed the law to giving absolute subsoil rights to property owners. For foreign investors, protection of their property rights meant that mining and oil enterprises became much more attractive investments.
The earliest and most far reaching foreign investment was in the creation of a railway network. Railroads dramatically decreased transportation costs so that heavy or bulky products could be exported to Mexico's Gulf Coast ports as well as rail links on the U.S. border. The railway system expanded from a line from Mexico City to the Gulf Coast port of Veracruz to create an entire network of railways that encompassed most regions of Mexico. Railroads were initially owned almost exclusively by foreign investors, expanded from 1,000 kilometers to 19,000 kilometers of track between 1876 and 1910. Railways have been termed a "critical agent of capitalist penetration," Railways linked areas of the country that previously suffered from poor transportation capability, that is, they could produce goods, but could not get them to market. When British investors turned their attention to Mexico, they primarily made investments in railways and mines, sending both money and engineers and skilled mechanics.
The development of the petroleum industry in Mexico on the Gulf Coast dates from the late nineteenth century. Two prominent foreign investors were Weetman Pearson, who was later knighted by the British crown, and Edward L. Doheny, as well as Rockefeller's Standard Oil. Oil has been an important contributor to the Mexican economy as well as an ongoing political issue, since early development was entirely in the hands of foreigners. Economic nationalism played the key role in the Mexican oil expropriation of 1938.
Mining silver continued as an enterprise, but copper emerged as a valuable mining resource as electricity became an important technological innovation. The creation of telephone and telegraph networks meant large-scale demand for copper wiring. Individual foreign entrepreneurs and companies purchased mining sites. Among the owners were Amalgamated Copper Company, American Telephone and Telegraph, American Smelting and Refining Company, and Phelps Dodge. The Greene Consolidated Copper Company became infamous in Mexico when its Cananea mine workers went on strike in 1906 and the rurales in Mexico and Arizona Rangers suppressed it.
Northern Mexico had the greatest concentration of mineral resources as well as closest proximity to a major market for foodstuffs, the United States. As the railroad system improved, and as the population grew in the western U.S., large-scale commercial agriculture became viable. From the colonial period onward, the N
|
|
vi
|
https://vi.wikipedia.org/wiki/S%C3%A2n_bay_qu%E1%BB%91c_t%E1%BA%BF_Sardar_Vallabhbhai_Patel
|
Sân bay quốc tế Sardar Vallabhbhai Patel
| null |
Sân bay quốc tế Sardar Vallabhbhai Patel
| null |
English: Sardar Vallabhbhai Patel International Airport, Ahmedabad. Sardar Vallabhbhai Patel International Airport.
| null |
image/jpeg
| 1,536
| 2,048
| true
| true
| true
|
Sân bay quốc tế Sardar Vallabhbhai Patel là sân bay bận rộn thứ 8 của Ấn Độ với trung bình của 250 lượt chuyến bay một ngày. Sân bay quốc tế Sardar Vallabhbhai Patel phục vụ các khu vực đô thị của hai thành phố ở bang Gujarat - Ahmedabad và Gandhinagar. Sân bay này nằm cách 8 km so với ga đường sắt Ahmedabad. Nó được đặt tên chính khách và cựu Phó Thủ tướng Sardar Patel Vallabhbhai. Sân bay trải rộng trên một diện tích 1.124 mẫu Anh với đường băng dài 11.811 foot.
Sân bay quốc tế Sardar Vallabhbhai Patel là một thành phố tập trung cho một số hãng hàng không Ấn Độ trong đó bao gồm IndiGo Airlines, Jet Airways, Kingfisher và SpiceJet.
|
Sân bay quốc tế Sardar Vallabhbhai Patel (tiếng Gujarat: સરદાર વલ્લભભાઈ પટેલ આંતરરાષ્ટ્રીય વિમાનમથક) (IATA: AMD, ICAO: VAAH) là sân bay bận rộn thứ 8 của Ấn Độ với trung bình của 250 lượt chuyến bay một ngày. Sân bay quốc tế Sardar Vallabhbhai Patel phục vụ các khu vực đô thị của hai thành phố ở bang Gujarat - Ahmedabad và Gandhinagar. Sân bay này nằm cách 8 km so với ga đường sắt Ahmedabad. Nó được đặt tên chính khách và cựu Phó Thủ tướng Sardar Patel Vallabhbhai. Sân bay trải rộng trên một diện tích 1.124 mẫu Anh (4,55 km2) với đường băng dài 11.811 foot (3.600 m).
Sân bay quốc tế Sardar Vallabhbhai Patel là một thành phố tập trung cho một số hãng hàng không Ấn Độ trong đó bao gồm IndiGo Airlines, Jet Airways, Kingfisher và SpiceJet.
|
|
de
|
https://de.wikipedia.org/wiki/Geschichte_Japans
|
Geschichte Japans
|
Kamakura-Zeit
|
Geschichte Japans / Das japanische Mittelalter / Kamakura-Zeit
|
Minamoto no Yoritomo, erster Shōgun des Kamakura-Shōgunats
|
English: Alleged Portrait of Yoritomo, Hanging scroll; color on silk. Owned by Jingo-ji temple in Kyoto. Formerly identified as the original portrait by Fujiwara Takanobu who according to the Jongoji ryakki, had painted the portraits of Yoritomo, Shigemori, Fujiwara Mitsuyoshi, Taira no Narifusa, and of Cloister Emperor Goshirakawa that were placed in the Sentōin building of the Jingo-ji temple at the time it was erected.[1] But recent scholarship ascribes a later date to this piece than the artist's lifetime, and perhaps it is a copy of the 1179 original by Takanobu (?). The long-held view that this represented Yoritomo was challenged in 1995 by Michio Yonekura, and in the argument appeared the reevaluation of the date. ("Three portraits at Jingo-ji" ja:神護寺三像, see #gallery below) Русский: Портрет Минамото но Ёритомо, копия картины, авторство которой приписывается Фудзиваре но Таканобу (1179 год). Роспись по шёлку. 日本語: 神護寺所蔵の三像のひとつ（神護寺三像参照）。かねてより伝・源頼朝像とされてきたが、1995年に米倉迪夫が否定説を出し、その過程で製作年が藤原隆信以後と認定されている[2]。『神護寺略記』によれば、この寺の建立の際、隆信の描いた頼朝、平重盛、藤原光能、平業房(なりふさ, ?-1179)、後白河法皇らの像が、仙洞院に安置された[1]。
| null |
image/jpeg
| 4,128
| 3,243
| true
| true
| true
|
Die Geschichte Japans ist geprägt durch ein Wechselspiel aus Isolation und äußeren Einflüssen. Einerseits führten sowohl die geographische Abgeschiedenheit als auch die selbstgewählte Abschottung gegenüber der Außenwelt zu einer räumlich begrenzten und in sich geschlossenen Entwicklung auf den japanischen Inseln; so ist die Geschichte Japans nach Auffassung mancher Historiker ein Modell für die Entwicklung von der Urzivilisation zur Moderne. Andererseits prägte vor allem China durch die Ausbreitung des Buddhismus und die Lehren des Konfuzianismus die Kultur und Sprache Japans mit. Auch im Westen nahm man Einfluss auf Japans Geschichte: Gewaltsam wurde 1854 nach über zweihundertjähriger Isolation die Öffnung und Modernisierung des Landes erzwungen. Das Japanische Kaiserreich wurde in der Folge nicht nur die erste asiatische Industrienation, sondern strebte alsbald eine Ausdehnung seiner Einflusssphäre im Pazifikraum an. Die Expansion endete mit der Niederlage im Zweiten Weltkrieg und mit der Besetzung durch Truppen der Vereinigten Staaten. Heute gilt Japan als technikbegeisterter und vor allem global agierender Industriestaat.
|
Die erste Phase des Mittelalters ist die Kamakura-Zeit von 1185 bis 1333. Ihr zentrales Motiv ist der Konflikt zwischen den Familien Taira und Minamoto. Diese Kriegerfamilien hatten für den Hof in Heian-kyō Polizeiaufgaben erledigt und Feldzüge durchgeführt. Mit dem Zerfall der Ordnung spitzte sich die Situation zu einem Kampf um die Herrschaft zwischen den beiden Familien zu. Nachdem die Taira die Minamoto vernichtend geschlagen hatten, ließ Taira no Kiyomori aber die Führer der Minamoto am Leben. Ein folgenschwerer Fehler, denn unter der Führung der Brüder Yoritomo und Yoshitsune schlugen die Streitkräfte der Minamoto die Taira vernichtend. Dieser als Gempei-Krieg bekannt gewordene Konflikt ist ein beliebtes Motiv in Japans Literatur, Dichtung und Film.
Yoritomo zwang seinen Bruder nach Differenzen zum Selbstmord und errichtete dann in Kamakura das erste Shōgunat. Er errichtete parallel zur alten kaiserlichen Herrschaftsstruktur eine straffe, militärisch organisierte Verwaltung. Folgerichtig hieß seine Regierung auch Bakufu, das bedeutet in etwa Zeltregierung und deutet den militärischen Charakter der Führung an. Nach Yoritomo (der, so will es die Legende, nach einem Sturz vom Pferd verstarb, den der Geist seines Bruders Yoshitsune verursacht haben soll) regierten noch zwei seiner Söhne, doch dann verlagerte sich die Macht auf die Familie Hōjō.
|
|
pt
|
https://pt.wikipedia.org/wiki/Universidade_de_Iorque
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/c/c2/Heslington_hall.jpg
|
Universidade de Iorque
| null |
Universidade de Iorque
|
Heslington Hall
|
en:Heslington Hall in en:York. Photo taken 23 September 2004 by John Slade and released into the public domain.
| null |
image/jpeg
| 1,984
| 1,488
| true
| true
| true
|
Uma das principais universidades do Reino Unido, a Universidade de Iorque localiza-se em Iorque, Inglaterra, e foi fundada em 1963. Mais de trinta departamentos e centros cobrem uma vasta gama de assuntos nas artes, nas ciências sociais, na ciência e na tecnologia. Alguns estudantes vivem na residência estudantil universitária. O campus ajardinado foi construído em meados dos anos 1960, nos arredores da cidade medieval, ao lado da vila de Heslington. O campus é a sede do Parque de Ciência de Iorque e do Centro Nacional de Aprendizagem da Ciência. A universidade usa também um número de edifícios históricos no centro de cidade. Presente consistentemente entre as dez melhores universidades em ensino, Iorque tem também uma taxa baixa de evasão estudantil e uma forte reputação em pesquisa acadêmica. Uma curiosidade sobre a universidade é que muitos alunos bem-sucedidos estudaram lá, incluindo o ex-presidente de Portugal, Aníbal António Cavaco Silva
|
Uma das principais universidades do Reino Unido, a Universidade de Iorque (University of York) localiza-se em Iorque, Inglaterra, e foi fundada em 1963. Mais de trinta departamentos e centros cobrem uma vasta gama de assuntos nas artes, nas ciências sociais, na ciência e na tecnologia. Alguns estudantes vivem na residência estudantil universitária. O campus ajardinado foi construído em meados dos anos 1960, nos arredores da cidade medieval, ao lado da vila de Heslington. O campus é a sede do Parque de Ciência de Iorque e do Centro Nacional de Aprendizagem da Ciência. A universidade usa também um número de edifícios históricos no centro de cidade. Presente consistentemente entre as dez melhores universidades em ensino, Iorque tem também uma taxa baixa de evasão estudantil e uma forte reputação em pesquisa acadêmica. Uma curiosidade sobre a universidade é que muitos alunos bem-sucedidos estudaram lá, incluindo o ex-presidente de Portugal, Aníbal António Cavaco Silva
|
ja
|
https://ja.wikipedia.org/wiki/%E9%B9%BF%E5%B1%8B%E5%B8%82
|
鹿屋市
|
東原・祓川地区
|
鹿屋市 / 地区 / 東原・祓川地区
|
瀬戸山神社（三国名勝図会）
|
English: Setoyama Shrine in the 19th Century (Kamiharaigawa-cho, Kanoya City, Kagoshima, Japan) 日本語: 19世紀の瀬戸山神社。当時は近戸宮といわれていた。（『三国名勝図会』、現鹿児島県鹿屋市上祓川町）
| null |
image/jpeg
| 1,943
| 2,696
| true
| true
| true
|
鹿屋市は、鹿児島県にある市。九州南東部、大隅半島の中央部に位置する。
人口10万人を擁する、大隅半島の行政・経済・産業の中核となる都市である。年間の平均気温17℃という温暖な気候と豊かな自然を活かした農業・畜産が盛んであり、黒豚やブロイラー、落花生、サツマイモなどが特産品である。また、国立大学の鹿屋体育大学や海上自衛隊鹿屋航空基地があることでも全国的にその名が知られている。
鹿児島県内では鹿児島市・霧島市に次いで3番目の人口規模を有する都市である。現在の鹿屋市は2代目であり、旧鹿屋市と肝属郡の2町、曽於郡1町との合併により2006年に発足した。初代・鹿屋市の市制施行は1941年5月27日である。
現在は「ばらのまち」「健康・交流都市」をキャッチフレーズとしている。
|
鹿屋中学校区。市街地中心地区の北隣に位置する。1941年以前は鹿屋町の一部。
笠野原台地や高隈山地の山裾にあり農業が盛ん。東原町には気象庁地磁気観測所の鹿屋出張所があり、地磁気や地電流の観測を行っている。南北を国道504号が貫く。2005年時点の人口は3,372人。
町名：東原町、上祓川町、祓川町
|
|
be-tarask
|
https://be-tarask.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%BD%D0%B4
|
Люнд
| null |
Люнд
| null |
Stortorget i Lund
|
Пляц Стурторгет
|
image/jpeg
| 2,321
| 3,872
| true
| true
| true
|
Люнд — горад на поўдні Швэцыі, у лэне Сконэ, у аднайменным ляндскапе, цэнтар Люндзкай камуны, у прадмесьці Мальмё. Насельніцтва 87 244 чалавекі. Старажытны рэлігійны й унівэрсытэцкі цэнтар.
|
Люнд (па-швэдзку: Lund) — горад на поўдні Швэцыі, у лэне Сконэ, у аднайменным ляндскапе, цэнтар Люндзкай камуны, у прадмесьці Мальмё. Насельніцтва 87 244 чалавекі (па стане на 31 сьнежня 2015). Старажытны рэлігійны й унівэрсытэцкі цэнтар.
|
|
bs
|
https://bs.wikipedia.org/wiki/Okruzi_Rumunije
|
Okruzi Rumunije
|
Spisak okruga
|
Okruzi Rumunije / Spisak okruga
| null |
English: Coat of arms of Ilfov County, Romania.Română: Stema județului Ilfov, România.
| null |
image/png
| 226
| 200
| true
| true
| true
|
Okruzi Rumunije predstavljaju prvi nivo administrativne podjele Rumunije.
Teritorija Rumunije podijeljena je na 41 okrug i grad Bukurešt, koji je u rangu okruga i ima poseban status.
Najranija podjela Rumunije na okruge javlja se krajem 14. vijeka kada su Kneževina Vlaška, koja je obuhvatala današnju rumunsku južnu regiju Vlašku i Kneževina Moldavija bile podijeljene na județe tj. okruge. Najveći dio vremena otkad je uspostavljena moderna Rumunija 1859. sistem administrativne podjele uveliko je bio sličan francuskim departmanima. Sistem je mijenjan, pri čemu je broj okruga varirao od perioda prije Drugog svjetskog rata, kada je postojao 71 okrug, do 1968, kad ih je bilo 39.
Trenutna teritorijalna podjela aktualna je od 1968, uz vrlo male izmjene, od kojih se posljednja dogodila 1997.
Prema podacima popisa iz 2011, prosječna populacija rumunskog okruga iznosi 445.000 stanovnika, pri čemu je okrug Iași najmnogoljudniji sa 772.000 stanovnika, dok je okrug Covasna s približno 210.000 stanovnika najmanje naseljen.
Prosječna površina okruga iznosi 5.809 km². Najveći okrug je Timiș sa 8.697 km², dok je najmanji Ilfov s površinom od samo 1.583 km².
| null |
|
it
|
https://it.wikipedia.org/wiki/Monastero_di_San_Giorgio_Maggiore
|
Monastero di San Giorgio Maggiore
| null |
Monastero di San Giorgio Maggiore
| null |
Vue depuis Chiesa di San Giorgio Maggiore
| null |
image/jpeg
| 2,505
| 6,805
| true
| true
| true
|
Il monastero di San Giorgio Maggiore si trova sull'isola di San Giorgio Maggiore, di fronte a piazza San Marco a Venezia. Parte del complesso è la celebre basilica di Andrea Palladio. Attualmente è sede della Fondazione Giorgio Cini.
|
Il monastero di San Giorgio Maggiore si trova sull'isola di San Giorgio Maggiore, di fronte a piazza San Marco a Venezia. Parte del complesso è la celebre basilica di Andrea Palladio. Attualmente è sede della Fondazione Giorgio Cini.
|
|
uk
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82_%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%85%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D1%8E_2006%E2%80%942007
|
Чемпіонат Німеччини з хокею 2006—2007
|
Регулярний сезон
|
Чемпіонат Німеччини з хокею 2006—2007 / Регулярний сезон
|
Матч Штраубінг Тайгерс — Кельнер Гайє, Грудень 2006
|
Kölner Haie vs. Straubing Tigers, DEL 2006/07
| null |
image/jpeg
| 2,272
| 1,704
| true
| true
| true
|
Чемпіонат Німеччини з хокею 2007 — 90-ий чемпіонат Німеччини з хокею, чемпіоном став Адлер Мангейм. Чемпіонат тривав з 7 вересня 2006 року по 4 березня 2007 року. Матчі серії плей-оф проходили з 16 березня по 17 квітня 2007 року.
|
Скорочення: М = підсумкове місце, І = ігри, В = перемоги, ВО = перемога в овертаймі, ПО = поразки в овертаймі, П = поразки, Ш = закинуті та пропущені шайби, О = набрані очки
Згідно з регламентом за перемогу - три очка, за перемогу в овертаймі - два очка, за поразку в овертаймі - одне очко.
|
|
sq
|
https://sq.wikipedia.org/wiki/Cizur
|
Cizur
| null |
Cizur
| null |
Español: Ayuntamiento de la Cendea de Cizur en Gazólaz.
|
noform
|
image/jpeg
| 640
| 1,024
| true
| true
| true
|
Cizur është një komunë në Spanjë, e vendosur në qarkun Cuenca de Pamplona, të provincës Navarre, në Navarre. Cizur ka 3796 banorë, dhe përfshinë një sipërfaqe prej 46.473 km².
|
Cizur është një komunë në Spanjë, e vendosur në qarkun Cuenca de Pamplona, të provincës Navarre, në Navarre. Cizur ka 3796 banorë (2014), dhe përfshinë një sipërfaqe prej 46.473 km².
|
|
de
|
https://de.wikipedia.org/wiki/St._Leonhard_(Graz)
|
St. Leonhard (Graz)
|
Bilder
|
St. Leonhard (Graz) / Bilder
| null |
Deutsch: Odilien Blindeninstitut Graz-Sankt Leonhard; ehemaliger Gutshof Guntarn, neben der Grazer Festung älteste Grazer Siedlung   This media shows the protected monument with the number 44993 in Austria. (Commons, de, Wikidata)
| null |
image/jpeg
| 671
| 1,181
| true
| true
| true
|
St. Leonhard ist der 2. Grazer Stadtbezirk. Er liegt östlich der Grazer Innenstadt entlang des Leonhardbachs. Nach Süden erstreckt er sich bis zum St.-Peter-Stadtfriedhof.
| null |
|
ja
|
https://ja.wikipedia.org/wiki/%E3%82%A2%E3%83%B3%E3%82%B3%E3%83%BC%E3%83%AB%E3%82%BF%E3%82%A4%E3%82%AC%E3%83%BCFC
|
アンコールタイガーFC
| null |
アンコールタイガーFC
|
アンコールタイガーFC ロゴ
|
日本語: アンコールタイガーFC クラブロゴ
| null |
image/jpeg
| 377
| 791
| true
| true
| true
|
アンコールタイガーFCはカンボジア・シェムリアップを本拠地とするサッカークラブである。
|
アンコールタイガーFC（英: Angkor Tiger FC）はカンボジア・シェムリアップを本拠地とするサッカークラブである。
|
|
en
|
https://simple.wikipedia.org/wiki/Ring_of_Honor
|
Ring of Honor
| null |
Ring of Honor
|
A Ring of Honor match between El Generico and Kevin Steen at Showdown in the Sun on March 30, 2012
|
El Generico vs. Kevin Steen in a Last Man Standing match at Showdown in the Sun on March 30, 2012. Cropped from original.
| null |
image/jpeg
| 563
| 749
| true
| true
| true
|
Ring of Honor is a professional wrestling company founded in 2002 by Rob Feinstein and Gabe Sapolsky. The president of the company is Cary Silkin. Their headquarters are in Bristol, Pennsylvania. Matches for the company airs on The Fight Network in Canada and on Samurai TV in Japan. The company also aired matches in the United Kingdom and Ireland.
|
Ring of Honor (ROH) is a professional wrestling company founded in 2002 by Rob Feinstein and Gabe Sapolsky. The president of the company is Cary Silkin. Their headquarters are in Bristol, Pennsylvania. Matches for the company airs on The Fight Network in Canada and on Samurai TV in Japan. The company also aired matches in the United Kingdom and Ireland.
|
|
es
|
https://es.wikipedia.org/wiki/Infierno:_Canto_Vig%C3%A9simo_quinto
|
Infierno: Canto Vigésimo quinto
|
El centauro Caco - vv. 17-33
|
Infierno: Canto Vigésimo quinto / Análisis del canto / El centauro Caco - vv. 17-33
|
El centauro Caco, imaginado por William Blake.
|
English: Based on Dante, Divina Comedia, Inferno, Canto XXV, 12-33. Vanni Fucci was the illegitimate son of Fuccio de' Lazzari. That the mythological monster Cacus was a centaur is Dantes invention.
| null |
image/jpeg
| 1,284
| 1,815
| true
| true
| true
|
El canto vigésimo quinto del Infierno de Dante Alighieri se sitúa en la séptima fosa del octavo círculo, donde son castigados los ladrones. Estamos en la mañana del 9 de abril de 1300, o según otros comentadores del 26 de marzo de 1300.
|
El centauro Caco es un monstruo asesinado por Hércules, que solo Dante transforma en centauro basándose en una descripción más bien vaga de Virgilio en la Eneida. En su aparición, que es imprevista y breve, aparece corriendo enojado buscando a Fucci ("¿Dónde, dónde está el impío?", v. 18) quizás para castigarlo. De hecho, no hay elementos para decidir si Caco es un condenado o un guardián de la fosa.
Está descrito como lleno de serpientes pegadas desde las ancas hasta la boca, más que todas las que se puedan encontrar en toda la Maremma. Además tiene un dragón alado sobre la espalda, una invención de Dante para justificar el hecho que el monstruo Caco escupiese fuego según algunos autores antiguos.
Virgilio entonces lo presenta, como el Caco que baño la colina Aventino de un lago de sangre y que robó con fraude en un rebaño vecino: los bueyes de Gerión a Hércules, que los tomó tirándolos por la cola así no se pudiesen seguir los pasos. Por esto no se encuentra con los otros centauros (custodios del séptimo círculo de los violentos).
Para poner fin a sus malas acciones, Hércules lo mató con cien golpes de su maza, pero al décimo golpe ya estaba muerto, un particular truculento mutado de Ovidio, que enfatiza que el fraude puede justificar la brutalidad para ser castigada.
|
|
de
|
https://de.wikipedia.org/wiki/Pfarrkirche_Ladendorf
|
Pfarrkirche Ladendorf
| null |
Pfarrkirche Ladendorf
|
Pfarrkirche hl. Andreas und davor das Hauptportal des Schlosses Ladendorf
|
Deutsch: Westansicht der röm.-kath. Pfarrkirche hl. Andreas in der niederösterreichischen Marktgemeinde Ladendorf und davor die Toranlage des Schlosses.Der spätbarocke Sakralbau mit Fassadenturm wurde 1766 nach Plänen von Peter Mollner errichtet. Davor das Hauptportal des Schlosses aus dem 2. Viertel des 18. Jahrhunderts.   This media shows the protected monument with the number 21764 in Austria. (Commons, de, Wikidata)
| null |
image/jpeg
| 2,598
| 3,898
| true
| true
| true
|
Die Pfarrkirche Ladendorf steht in der Marktgemeinde Ladendorf in Niederösterreich. Die römisch-katholische Pfarrkirche hl. Andreas gehört zum Dekanat Wolkersdorf im Vikariat Unter dem Manhartsberg der Erzdiözese Wien. Bis 1. September 2016 gehörte sie zum Dekanat Wolkersdorf. Die Kirche steht unter Denkmalschutz.
|
Die Pfarrkirche Ladendorf steht in der Marktgemeinde Ladendorf in Niederösterreich. Die römisch-katholische Pfarrkirche hl. Andreas gehört zum Dekanat Wolkersdorf im Vikariat Unter dem Manhartsberg der Erzdiözese Wien. Bis 1. September 2016 gehörte sie zum Dekanat Wolkersdorf. Die Kirche steht unter Denkmalschutz.
|
|
en
|
https://simple.wikipedia.org/wiki/Anton_Vratu%C5%A1a
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/f/fc/Anton_Vratu%C5%A1a.jpg
|
Anton Vratuša
| null |
Anton Vratuša
| null |
English: Anton Vratuša (1915-), Slovene politician and diplomat
| null |
image/jpeg
| 277
| 235
| true
| true
| true
|
Anton Vratuša, born Vratussa Antal was a former politician and diplomat. He was Prime Minister of Slovenia and Yugoslavia's ambassador to the United Nations. Vratuša died on 30 July 2017 at the age of 102.
|
Anton Vratuša, born Vratussa Antal (21 February 1915 – 30 July 2017) was a former politician and diplomat. He was Prime Minister of Slovenia and Yugoslavia's ambassador to the United Nations. Vratuša died on 30 July 2017 at the age of 102.
|
de
|
https://de.wikipedia.org/wiki/Bachneunauge
|
Bachneunauge
| null |
Bachneunauge
| null |
Riserva Naturale delle Sorgenti del Pescara eine Bachneunauges (Lampetra planeri)
| null |
image/jpeg
| 654
| 1,000
| true
| true
| true
|
Das Bachneunauge ist eine Art der Gattung Lampetra der Neunaugen.
|
Das Bachneunauge (Lampetra planeri) ist eine Art der Gattung Lampetra der Neunaugen.
|
|
it
|
https://it.wikipedia.org/wiki/Lough_Sheelin
|
Lough Sheelin
| null |
Lough Sheelin
| null |
English: Location map of the Lough Sheelin in Ireland Français : Localisation du Lough Sheelin sur la carte d'Irlande
| null |
image/png
| 1,159
| 908
| true
| true
| true
|
Il Lough Sheelin è un lough d'acqua fresca, composto, a livello minerale, di limestone. Si trova a cavallo di tre contee della Repubblica d'Irlanda: quelle di Meath e di Westmeath nel Leinster e quella di Cavan nell'Ulster.
Il lago è naturalmente popolato dalla trota bruna, che è notevolmente diminuita, a livello di fauna autoctona, negli ultimi anni. Tuttavia molti esemplari sono stati introdotti dall'esterno, facendo la felicità dei pescatori. National Fish Stock Assessment Programme, Central Fisheries Board. URL consultato il 2 settembre 2009.Si stima che nel lago ci siano circa 100000 esemplari di trota.
|
Il Lough Sheelin (in gaelico irlandese Loch Síodh Linn, che significa "lake del pozzo delle fate") è un lough d'acqua fresca, composto, a livello minerale, di limestone. Si trova a cavallo di tre contee della Repubblica d'Irlanda: quelle di Meath e di Westmeath nel Leinster e quella di Cavan nell'Ulster.
Il lago è naturalmente popolato dalla trota bruna, che è notevolmente diminuita, a livello di fauna autoctona, negli ultimi anni. Tuttavia molti esemplari sono stati introdotti dall'esterno, facendo la felicità dei pescatori. National Fish Stock Assessment Programme, Central Fisheries Board. URL consultato il 2 settembre 2009.Si stima che nel lago ci siano circa 100000 esemplari di trota.
|
|
cs
|
https://cs.wikipedia.org/wiki/Kostel_svat%C3%A9ho_Vav%C5%99ince_(Opatovice_nad_Labem)
|
Kostel svatého Vavřince (Opatovice nad Labem)
|
Galerie
|
Kostel svatého Vavřince (Opatovice nad Labem) / Galerie
| null |
Čeština: Kostel sv. Vavřince (Opatovice nad Labem), Opatovice nad Labem Camera location50° 08′ 53.82″ N, 15° 47′ 31.68″ E View this and other nearby images on: OpenStreetMap - Google Earth This file was created as a part of the photographic program of Wikimedia Czech Republic. Project: Foto českých obcí. The program supports Wikimedia Commons photographers in the Czech Republic. This is a photo of a cultural monument of the Czech Republic,number: 31933/6-2118.Památkový katalogMIS hledat obrázky hledat seznamyWikidata
| null |
image/jpeg
| 3,504
| 2,336
| true
| true
| true
|
Římskokatolický kostel svatého Vavřince v Opatovicích nad Labem je jednolodní stavba z 13. století s pravoúhlým presbytářem a věží zakončenou gotickým kamenným jehlanem s cimbuřím. Je chráněn jako kulturní památka České republiky.
| null |
|
ru
|
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%B5%D0%B7%D0%B4
|
Тамбовский уезд
|
История
|
Тамбовский уезд / История
|
Карта Тамбовского уезда 1883 г.
|
Русский: Карта Тамбовского уезда 1883 г.
| null |
image/jpeg
| 6,265
| 5,365
| true
| true
| true
|
Тамбовский уезд — административная единица в составе Азовской губернии, Воронежской губернии, Тамбовского наместничества и Тамбовской губернии, существовавшая с 1708 до 1928 года. Центр — город Тамбов.
|
Юридически Тамбовский уезд был оформлен во время административной реформы царя Петра I в 1708 году, когда он был включён в состав Азовской губернии. В 1719 году, при разделении губерний на провинции, Тамбовский уезд был отнесён к Тамбовской провинции. В 1725 году Азовская губерния стала именоваться Воронежской. В 1778 году было образовано Тамбовское наместничество, к которому был причислен Тамбовский уезд. В 1796 году Тамбовское наместничество стало именоваться Тамбовской губернией.
|
|
fr
|
https://fr.wikipedia.org/wiki/Monast%C3%A8re_Ratisbonne
|
Monastère Ratisbonne
| null |
Monastère Ratisbonne
| null |
This is a photo of a heritage building in Israel. Its ID is 2-3000-523
|
Image illustrative de l’article Monastère Ratisbonne
|
image/jpeg
| 3,264
| 4,928
| true
| true
| true
|
Le monastère Ratisbonne de Rehavia, à Jérusalem, en Israël, est un monastère fondé par Alphonse Ratisbonne pour la congrégation de Notre-Dame de Sion et construit par l'architecte Daumat en 1874.
|
Le monastère Ratisbonne de Rehavia, à Jérusalem, en Israël, est un monastère fondé par Alphonse Ratisbonne pour la congrégation de Notre-Dame de Sion et construit par l'architecte Daumat en 1874.
|
|
de
|
https://de.wikipedia.org/wiki/Liste_der_Naturdenkmale_in_Magdeburg
|
Liste der Naturdenkmale in Magdeburg
|
Einzelobjekte
|
Liste der Naturdenkmale in Magdeburg / Einzelobjekte
| null |
Sternsee in Magdeburg-Neu Olvenstedt, Deutschland Bild aufgenommen 15.4.2006
|
Steinbruch Sternbad
|
image/jpeg
| 1,920
| 2,560
| true
| true
| true
|
Die Liste der Naturdenkmale in Magdeburg nennt die im Gebiet der Stadt Magdeburg in Sachsen-Anhalt ausgewiesenen Naturdenkmale.
| null |
Subsets and Splits
Rainbow References in WIT
The query retrieves entries containing the word 'rainbow' in various fields, providing a basic search and limited context about where the term appears.