language
stringlengths 2
9
| page_url
stringlengths 25
757
| image_url
stringlengths 54
738
| page_title
stringlengths 1
239
| section_title
stringlengths 1
674
⌀ | hierarchical_section_title
stringlengths 1
1.2k
⌀ | caption_reference_description
stringlengths 1
15.6k
⌀ | caption_attribution_description
stringlengths 1
47.4k
⌀ | caption_alt_text_description
stringlengths 1
2.08k
⌀ | mime_type
stringclasses 7
values | original_height
int32 100
25.5k
| original_width
int32 100
46.6k
| is_main_image
bool 1
class | attribution_passes_lang_id
bool 1
class | page_changed_recently
bool 1
class | context_page_description
stringlengths 1
2.87k
⌀ | context_section_description
stringlengths 1
4.1k
⌀ |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
fa
|
https://fa.wikipedia.org/wiki/%D8%AF%D8%B1%D8%B3%D8%AA%E2%80%8C%D8%B3%D8%B1%D8%A7%D9%86
|
درستسران
| null |
درستسران
| null |
Spotted ratfish (Hydrolagus colliei) observed off Pt Pinos during a sanctuary seafloor monitoring survey using the Delta submersible.
| null |
image/jpeg
| 548
| 800
| true
| true
| true
|
دُرُستسَران نام یک زیررده از رده غضروفماهیان است.
درستسران جفت شکاف آبششی با سرپوش آبششی دارند. ۴ جفت آبشش دارند ولی فقط ۱ جفت شکاف آبششی دارند. سرپوش آبششی دارند. سوراخ اسپیراکل در عقب چشم و فلس و کلواک ندارند، نرها بر روی سر و بالهها کلاسپر و همچنین اندامی چسبنده بر روی جلوی سر به نام تناکولوم Tenaculum دارند. دارند، معده مشخص ندارند و دندان کم دارند. از این ماهیان میتوان به ماهی دم موشی اشاره کرد که دمی نازک و کشیده دارد.
|
دُرُستسَران (نام علمی: Holocephali) نام یک زیررده از رده غضروفماهیان است.
درستسران جفت شکاف آبششی با سرپوش آبششی دارند. ۴ جفت آبشش دارند ولی فقط ۱ جفت شکاف آبششی دارند. سرپوش آبششی (اوپرکولوم) دارند. سوراخ اسپیراکل در عقب چشم و فلس و کلواک ندارند، نرها بر روی سر و بالهها کلاسپر و همچنین اندامی چسبنده بر روی جلوی سر به نام تناکولوم Tenaculum دارند. دارند، معده مشخص ندارند و دندان کم دارند. از این ماهیان میتوان به ماهی دم موشی اشاره کرد که دمی نازک و کشیده دارد.
|
|
azb
|
https://azb.wikipedia.org/wiki/%D8%A7%D9%88%DA%A9%D8%B3%DB%8C%D8%AF_%D9%87%D9%88%D9%84%D9%85%DB%8C%D9%88%D9%85_(III)
|
اوکسید هولمیوم (III)
| null |
اوکسید هولمیوم (III)
|
اوکسید هولمیوم (III)
|
Holmium(III) oxide, left: natural light, right: fluorescent lamp light
| null |
image/jpeg
| 1,090
| 1,180
| true
| true
| true
|
اوکسید هولمیوم (III) بیر شیمیایی ماده. ساریٛ رنگلی تۇز حالتینده تاپیلار.
|
اوکسید هولمیوم (III) (اینگیلیسجه: Holmium(III) oxide, (روسجا:Оксид гольмия(III))) بیر شیمیایی ماده. ساریٛ رنگلی تۇز حالتینده تاپیلار.
|
|
de
|
https://de.wikipedia.org/wiki/Otto_Werner_(Unternehmer)
|
Otto Werner (Unternehmer)
| null |
Otto Werner (Unternehmer)
|
Kleiderbügel mit Firmen-Emblem W und angeschraubtem Hosensteg sowie Aufschrift „Otto Werner zieht Sie richtig an“; 1930er Jahre
|
Deutsch: Kleiderbügel mit angeschraubtem Hosensteg von Otto Werner in Hannover: "Otto Werner zieht Sie richtig an!", mit dem Firmen-Emblem "W".
| null |
image/jpeg
| 1,270
| 2,838
| true
| true
| true
|
Otto Werner war ein deutscher Unternehmer.
|
Otto Werner (* 11. August 1884 in Hannover; † 12. April 1955 in Ilten) war ein deutscher Unternehmer.
|
|
cv
|
https://cv.wikipedia.org/wiki/%D0%92%C4%95%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/28/Ahorn_Holz.JPG
|
Вĕрене
|
Усă курни
|
Вĕрене / Усă курни
|
Вĕрене йывăçĕ.
| null | null |
image/jpeg
| 1,200
| 1,600
| true
| true
| true
|
Вĕрене — Европăра, Азире тата Çурçĕр Америкăра ӳсекен йывăç.
| null |
fr
|
https://fr.wikipedia.org/wiki/%C3%89glise_Saint-Denis_de_Serans
|
Église Saint-Denis de Serans
|
Historique
|
Église Saint-Denis de Serans / Historique
|
Niches à statues de la nef.
|
Français : Intérieur de l'église - voir titre.
| null |
image/jpeg
| 3,648
| 2,736
| true
| true
| true
|
L'église Saint-Denis est une église catholique paroissiale située à Serans, en France. L'on ignore pratiquement tout de son histoire. La partie la plus ancienne est le clocher en bâtière, qui est de style roman, et date de la première moitié du XIIᵉ siècle. Le chœur de cette époque fut remplacé quelques années plus tard par une travée voûtée d'ogives. L'église Saint-Denis compte ainsi parmi les quarante églises de l'Oise qui possèdent des voûtes d'ogives romanes. Mais c'est tout ce qui subsiste de cette époque : la seconde travée du chœur, qui se termine par un chevet plat, a été ajoutée au début du XIIIᵉ siècle, et le croisillon sud et la chapelle latérale sud ont été construits, ou reconstruits, sous la même campagne de travaux. La plupart des chapiteaux sont malheureusement abîmés, ou ont été resculptés au XIXᵉ siècle, et la seconde travée du chœur a perdu toute son authenticité lors d'une restauration radicale à cette époque. Mieux conservés sont le croisillon et la chapelle latérale nord, qui sont issus de la reconstruction après la guerre de Cent Ans au début du XVIᵉ siècle.
|
La date de fondation de la paroisse de Serans n'est pas connue. Son église est placée sous le vocable de saint Denis de Paris. Sous l'Ancien Régime, elle relève du doyenné de Magny-en-Vexin, de l'archidiaconé du Vexin français avec siège à Pontoise, et de l'archidiocèse de Rouen. Le collateur de la cure est l'abbé de Saint-Germer-de-Fly, qui possède à Serans un petit prieuré, attenant au croisillon sud de l'église. La Révolution française apporte le rattachement au diocèse de Beauvais, qui s'étend désormais sur l'ensemble du département de l'Oise. Le prieuré est vendu comme bien national et devient propriété privée.
Aucun document concernant l'histoire de l'édifice ne subsiste pour la période antérieure au XIXᵉ siècle. L'analyse archéologique doit suffire pour identifier les différentes campagnes de construction et retracer son évolution. Pendant la première moitié du XIIᵉ siècle, une église romane est construite. N'en subsiste plus que son clocher avec sa base voûtée en berceau. Elle ne permet pas de reconstruire le plan d'origine, car les arcades latérales vers les croisillons du transept ont été retaillées au début du XVIᵉ siècle. En tout cas, le type de voûtement ne permet que des chapelles latérales moins élevées que la croisée du transept. Avant le milieu du XIIᵉ siècle, à la fin de la période romane, la travée du chœur qui suit à la base du clocher à l'est est remaniée et voûtée d'ogives. Dans son étude des voûtes d'ogives romanes dans le département de l'Oise, Dominique Vermand cite ainsi l'église de Serans parmi les quarante édifices qui conservent une ou plusieurs voûtes d'ogives de cette époque. Mais hormis la voûte et deux chapiteaux, aucun élément caractéristique ne subsiste de cette époque. Lors du prolongement du chœur par une travée supplémentaire, pendant le premier tiers du XIIIᵉ siècle, les murs latéraux de la travée anciennes sont remplacées par des arcades grâce à des reprises en sous-œuvre, et des chapelles latérales ajoutées au nord et au sud. De même, des croisillons sont ajoutés de part et autre de la base du clocher, ou viennent remplacer d'éventuelles chapelles de la période romane. En ce qui concerne le croisillon et la chapelle du nord, il n'y a pas de certitude sur les travaux au XIIIᵉ siècle, car ces deux travées sont rebâties en totalité au début du XVIᵉ siècle, sans doute en raison de dommages subis pendant la guerre de Cent Ans. C'est dans ce contexte que se situe le remaniement des arcades latérales de la base du clocher. Plus importants sont les travaux au second quart du XVIᵉ siècle, quand l'ancienne nef est démolie et remplacée par une nouvelle nef gothique flamboyant accompagnée de deux bas-côtés. Contrairement à la règle à cette époque, qui favorise les nefs aveugles avec des murs nus au-dessus des arcades, la nef de Serans est munie de fenêtres hautes. Les dernières finitions, comme par exemple les clés de voûte, sont déjà influencées par la Renaissance. La façade occidentale aurait été achevée en 1540.
D'après Bernard Duhamel, les trois fenêtres de la seconde travée du chœur auraient été refaites, sans doute au XIXᵉ siècle, dans le style néogothique anglais. L'église est classée monument historique par arrêté du 7 mars 1908. L'année du classement même, l'architecte en chef des monuments historiques, Anthyme de La Rocque, soumet un premier rapport, qui constate l'état général satisfaisant de l'édifice. Il s'avère seulement nécessaire d'effectuer des travaux sur les toitures et de reprendre le parement de la nef et du clocher à certains endroits. Puis, entre 1927 et 1932, les voûtes et les arcs-boutants sont restaurés. Sous la Seconde Guerre mondiale, l'église subit des dommages lors des bombardements de 1940 et de 1944, qui concernent principalement les toitures et le bas-côté sud. Les réparations s'échelonnent jusqu'en 1958. Il n'y pas de travaux d'envergure pendant les trente années qui suivent. Serans n'est, depuis longtemps, plus une paroisse indépendante. Le village est affilié à la communauté Vexin-ouest de la paroisse Saint-François du Vexin, qui totalise cinquante église
|
|
ja
|
https://ja.wikipedia.org/wiki/%E5%B0%8F%E9%87%8E%E7%A5%9E%E7%A4%BE%E3%83%BB%E7%9F%A2%E5%BD%A6%E7%A5%9E%E7%A4%BE
|
小野神社・矢彦神社
|
社叢の位置と概要
|
小野神社・矢彦神社 / 境内 / 社叢の位置と概要
|
社叢遠景
|
日本語: 小野神社・矢彦神社 社叢遠景
| null |
image/jpeg
| 4,000
| 6,016
| true
| true
| true
|
小野神社・矢彦神社は、長野県にある神社。小野神社は長野県塩尻市、矢彦神社は長野県上伊那郡辰野町に位置する。
両社は同じ社叢に隣接して鎮座しており、かつては1つの神社であったと伝えるが、現在は別の神社である。小野神社は信濃国二宮で、両社とも旧社格は県社。
|
両社が鎮座する小野盆地は、通称を「頼母（たのも）の里」または「憑（たのめ）の里」と言われる。『枕草子』では「里は」の段で「憑の里」とあるほか、『夫木和歌抄』や菅江真澄の『委寧能中路』にも記載があり、都人にも知られた地であった。これに由来して、現在の小野神社・矢彦神社の例祭も「田ノ実祭」「憑祭」と称される。そのほか、小野盆地には信濃28牧の1つ・小野牧があったことでも知られる。
両社の境内は同一の社叢内にあり、北に小野神社、南に矢彦神社が鎮座する。その社叢は針葉樹と広葉樹が混ざった混交林で、その種類は150種にも及ぶ。社叢の面積は36,326平方メートルで巨木も多く、この地方の天然林を残していることから「矢彦小野神社社叢」として長野県指定天然記念物に指定されている。
なお、小野駅前には両社共通の大鳥居が建てられている（位置）。
|
|
azb
|
https://azb.wikipedia.org/wiki/%D9%88%DB%8C%D9%84%D8%B3%D9%88%D9%86_%D8%A7%D8%B3._%D8%A8%DB%8C%D8%B3%D9%84
|
ویلسون اس. بیسل
| null |
ویلسون اس. بیسل
| null |
English: Wilson S. Bissell, Postmaster General of the United States (1893–95). Steel engraving by the Bureau of Engraving and Printing.
| null |
image/jpeg
| 950
| 907
| true
| true
| true
|
ویلسون اس. بیسل آمریکالی سیاستچی و دموکرات حزبینین عوضوو ایدی. رم شهرینده دۆنیایا گؤز آچیب. بوفالو شهرینده دۆنیاسین دَییشیب.
|
ویلسون اس. بیسل (اینگیلیسجه:Wilson S Bissell) آمریکالی سیاستچی و دموکرات حزبینین عوضوو ایدی. رم شهرینده دۆنیایا گؤز آچیب. بوفالو شهرینده دۆنیاسین دَییشیب.
|
|
pl
|
https://pl.wikipedia.org/wiki/Chens-sur-L%C3%A9man
|
Chens-sur-Léman
| null |
Chens-sur-Léman
|
Przystań Tougues (2002)
|
Français : Le Port de Tougues, (Classement, 1997) This building is indexed in the Base Mérimée, a database of architectural heritage maintained by the French Ministry of Culture, under the reference PA00135661 . беларуская (тарашкевіца) | বাংলা | brezhoneg | català | Deutsch | Ελληνικά | English | Esperanto | español | euskara | suomi | français | magyar | italiano | 日本語 | македонски | Nederlands | português | português do Brasil | română | русский | sicilianu | svenska | українська | +/−
| null |
image/jpeg
| 1,200
| 1,600
| true
| true
| true
|
Chens-sur-Léman – miejscowość i gmina we Francji, w regionie Owernia-Rodan-Alpy, w departamencie Górna Sabaudia.
Według danych na rok 1990 gminę zamieszkiwały 1063 osoby, a gęstość zaludnienia wynosiła 98 osób/km².
|
Chens-sur-Léman – miejscowość i gmina we Francji, w regionie Owernia-Rodan-Alpy, w departamencie Górna Sabaudia.
Według danych na rok 1990 gminę zamieszkiwały 1063 osoby, a gęstość zaludnienia wynosiła 98 osób/km² (wśród 2880 gmin regionu Rodan-Alpy Chens-sur-Léman plasuje się na 745. miejscu pod względem liczby ludności, natomiast pod względem powierzchni na miejscu 1057.).
|
|
hy
|
https://hy.wikipedia.org/wiki/%D5%8D%D5%AC%D5%B8%D5%BE%D5%A1%D5%AF%D5%AB%D5%A1%D5%B5%D5%AB_%D6%84%D5%A1%D5%B2%D5%A1%D6%84%D5%B6%D5%A5%D6%80%D5%AB_%D6%81%D5%A1%D5%B6%D5%AF
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/74/%C4%8Ciern%C3%A1_nad_Tisou%2C_v%C3%BDchodn%C3%AD_%C4%8D%C3%A1st.jpg
|
Սլովակիայի քաղաքների ցանկ
| null |
Սլովակիայի քաղաքների ցանկ
| null |
Česky: Východní část Čierné nad Tisou. Slovensko.
| null |
image/jpeg
| 1,440
| 2,160
| true
| true
| true
|
Սլովակիայի քաղաքներ, բնակավայրեր Սլովակիայում, որ պաշտոնապես ունեն քաղաքի կարգավիճակ։ Սլովակիայի Հանրապետության Սահմանադրության 70-րդ հոդվածը թույլ է տալիս բնակավայրին քաղաքի կարգավիճակ շնորհել օրենքով սամանված կարգով։ Տվյալ կարգը սահմանված է 369/1990 Zb օրենքով։ § 22 բաժնում նշվում է, որ քաղաքներն այն բնակավայրերն են, որոնք տնտեսական, վարչական, մշակութային կամ առողջարանային կենտրոններ են ու սպասարկում են նաև հարևան բնակավայրերին, ունեն 5 000-ից ոչ պակաս բնակչություն և այլն։ Բնակավայրը քաղաքի կարգավիճակ կարող է ստանալ բնակիչների հանրաքվեով, Սլովակիայի Հանրապետության Ազգային խորհրդի որոշմամբ, մունիցիպալետի ներկայացմամբ։
Սլովակիայում կան 138 քաղաքներ, որտեղ բնակվում է 2 939 180 մարդ, ինչը կազմում է երկրի բնակչության 54,38%-ը։ Քաղաքներից 66-ն ունեն 10 հազարից ավելի բնակիչ, 51-ը՝ 10-30 հազար, 11-ը՝ 30-50 հազար, 8-ը՝ 50-100 հազար, և 2 քաղաք ունի 100 հազարից ավելի բնակիչ։ Սլովակիայի ամենամեծ քաղաքը երկրի մայրաքաղաք Բրատիսլավան է, որն ունի 413 192 բնակիչ։
|
Սլովակիայի քաղաքներ, բնակավայրեր Սլովակիայում, որ պաշտոնապես ունեն քաղաքի (սլովակ.՝ mesto) կարգավիճակ։ Սլովակիայի Հանրապետության Սահմանադրության 70-րդ հոդվածը թույլ է տալիս բնակավայրին քաղաքի կարգավիճակ շնորհել օրենքով սամանված կարգով։ Տվյալ կարգը սահմանված է 369/1990 Zb օրենքով։ § 22 բաժնում նշվում է, որ քաղաքներն այն բնակավայրերն են, որոնք տնտեսական, վարչական, մշակութային կամ առողջարանային կենտրոններ են ու սպասարկում են նաև հարևան բնակավայրերին, ունեն 5 000-ից ոչ պակաս բնակչություն և այլն։ Բնակավայրը քաղաքի կարգավիճակ կարող է ստանալ բնակիչների հանրաքվեով, Սլովակիայի Հանրապետության Ազգային խորհրդի որոշմամբ, մունիցիպալետի ներկայացմամբ։
Սլովակիայում կան 138 քաղաքներ, որտեղ բնակվում է 2 939 180 մարդ, ինչը կազմում է երկրի բնակչության 54,38%-ը։ Քաղաքներից 66-ն ունեն 10 հազարից ավելի բնակիչ, 51-ը՝ 10-30 հազար, 11-ը՝ 30-50 հազար, 8-ը՝ 50-100 հազար, և 2 քաղաք ունի 100 հազարից ավելի բնակիչ։ Սլովակիայի ամենամեծ քաղաքը երկրի մայրաքաղաք Բրատիսլավան է, որն ունի 413 192 բնակիչ։
|
de
|
https://de.wikipedia.org/wiki/Tom%C3%A1s_de_Torrej%C3%B3n_y_Velasco
|
Tomás de Torrejón y Velasco
| null |
Tomás de Torrejón y Velasco
|
Titelblatt der „La púrpura de la rosa“
|
Manuscrito original de La Púrpura de la Rosa (1701)
| null |
image/jpeg
| 265
| 445
| true
| true
| true
|
Tomás de Torrejón y Velasco war ein spanischer in Peru wirkender Kapellmeister und Komponist.
|
Tomás de Torrejón y Velasco (* 23. Dezember 1644 in Villarrobledo; † 23. April 1728 in Lima) war ein spanischer in Peru wirkender Kapellmeister und Komponist.
|
|
fr
|
https://fr.wikipedia.org/wiki/Myiase
|
Myiase
|
Myiases « cuticoles » et « furonculaires »
|
Myiase / Classement / Myiases « cuticoles » et « furonculaires »
|
Larve de Lucilia cuprina, causant des myiases cuticoles sur les ovins en Australie
|
English: Lucilia cuprina, Dorsal - Larvae : Diagnostic Notes : Abdomen integument metallic green. Fore femur metallic green. Thoracic squama bare. Wings hyaline; stem vien bare; basicosta yellow; subcostal sclerite pubescent. Suprasquamal ridge with posterior parasquamal tuft. Supraspiracular convexity pubescent. Postocular microtrichial pile (minute hairs) on vertex directed transversely, smooth, with a sharp boundary where pile changes direction. Humerus with 2-4 hairs. Quadrant between anterior margin and discal setae with 15-25 setulae. Male : Hairs on abdominal sternites much longer than on hind femur and tibia.
| null |
image/jpeg
| 540
| 720
| true
| true
| true
|
Les myiases ou myases sont l’ensemble des troubles provoqués par la présence dans un corps humain ou animal de larves de diptères parasites. Les familles de diptères concernées sont celles des Calliphoridae, Oestridae, Sarcophagidae, Cuterebridae et Muscidae.
|
Ce sont des infestations cutanée et sous-cutanée endoparasitaires, causées par une ou plusieurs larves de diptères dont les larves ectoparasites sont pondues directement par la mouche sur la peau, ou sur un vecteur secondaire (tel qu’un moustique) ou au sol et sur les tissus. Ces larves ne s’attaquent qu’aux zones cutanées mais peuvent s’enfoncer jusqu’à 1 cm voire un peu plus sous la peau. La présence de la larve se manifeste généralement par un furoncle ou un kyste sébacé, souvent surinfecté ne réagissant pas au traitement antibiotique. Quand elle grandit, la larve est parfois perçue par son hôte (sensation de mouvement sous la peau), mais pas toujours.
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Regiopolis
|
Regiopolis
|
Regiopolis Rostock
|
Regiopolis / Regiopolis Rostock
|
Rostock city harbour during Hanse Sail
|
English: Baltic Sail, Hanse Sail Rostock 2010 Harbor Deutsch: Baltic Sail, Hanse Sail Rostock 2010 Stadthafen
| null |
image/jpeg
| 2,165
| 3,785
| true
| true
| true
|
In Germany, a regiopolis is a city outside the core of a metropolitan area, that serves as an independent driving force for development within a larger region. The concept is used to develop midsized urban regions within regional, national and global contexts. For its surrounding region, the terms regiopolis region and regiopolitan area can be used and may be shortened to regio.
The term regiopolis is a hybrid combination of the words region and polis, and is used in the context of urban and regional planning. It was developed by professors Iris Reuther and Jürgen Aring in Germany in 2006, with Rostock as the first model regiopolis. To use and further develop their common potential, various cooperations between the regiopolis, its surrounding region, business partners and the closest metropolitan areas are fostered.
|
The first German city region to work with the regiopolis concept is Rostock. A taskforce with different actors such as the hanseatic city of Rostock, the administrative district of Rostock, the Regional Planning Association Mid Mecklenburg/Rostock and the local business organizations is working on the promotion of the concept. They aim to build up a national and a European network of regiopolis, comparable to the network of European Metropolitan Regions and Areas.
|
|
ar
|
https://ar.wikipedia.org/wiki/%D8%AA%D9%88%D9%85%D8%A7%D8%B3_%D9%87%D9%86%D8%B1%D9%8A_%D8%A8%D8%A7%D9%84
|
توماس هنري بال
| null |
توماس هنري بال
| null |
English: Thomas H. Ball (Texas Congressman)
| null |
image/jpeg
| 743
| 761
| true
| true
| true
|
توماس هنري بال هو محامي وسياسي أمريكي، ولد في 14 يناير 1859 في هانتسفيل في الولايات المتحدة، وتوفي في 7 مايو 1944 في هيوستن في الولايات المتحدة. حزبياً، نشط في الحزب الديمقراطي. وقد انتخب عضو مجلس النواب الأمريكي.
|
توماس هنري بال (بالإنجليزية: Thomas Henry Ball) هو محامي وسياسي أمريكي، ولد في 14 يناير 1859 في هانتسفيل في الولايات المتحدة، وتوفي في 7 مايو 1944 في هيوستن في الولايات المتحدة. حزبياً، نشط في الحزب الديمقراطي. وقد انتخب عضو مجلس النواب الأمريكي.
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Thurston_railway_station
|
Thurston railway station
| null |
Thurston railway station
| null |
English: Thurston railway station
| null |
image/jpeg
| 427
| 640
| true
| true
| true
|
Thurston railway station serves the village of Thurston in Suffolk, England. The station, and all trains serving it, are operated by Greater Anglia.
It is served primarily by local services between Ipswich and Cambridge.
|
Thurston railway station serves the village of Thurston in Suffolk, England. The station, and all trains serving it, are operated by Greater Anglia.
It is served primarily by local services between Ipswich and Cambridge.
|
|
fr
|
https://fr.wikipedia.org/wiki/Khayr_ad-Din_Barberousse
|
Khayr ad-Din Barberousse
| null |
Khayr ad-Din Barberousse
| null |
English: Hayreddin Barbarossa. Second Ottoman Ruler of ALGERIA
|
Image illustrative de l’article Khayr ad-Din Barberousse
|
image/jpeg
| 4,128
| 2,322
| true
| true
| true
|
Khizir Khayr ad-Dîn, dit « Barberousse », né vers 1466 dans l'île de Lesbos, mort le 4 juillet 1546, fut un corsaire ottoman sous le règne de Soliman le Magnifique, ayant occupé les postes de sultan, puis beylerbey de la régence d'Alger et de kapudan pacha. Il prendra également le titre de« sultan de Tunis » en 1534 après la prise de la ville.
Khayr ad-Dîn est le frère cadet d'un autre marin, Arudj Reïs.
|
Khizir Khayr ad-Dîn (turc : Barbaros Hızır Hayreddin Paşa, arabe : خير الدين Khayr ad-dīn), dit « Barberousse », né vers 1466 dans l'île de Lesbos, mort le 4 juillet 1546, fut un corsaire ottoman sous le règne de Soliman le Magnifique, ayant occupé les postes de sultan, puis beylerbey (gouverneur-général) de la régence d'Alger et de kapudan pacha (grand amiral). Il prendra également le titre de« sultan de Tunis » en 1534 après la prise de la ville.
Khayr ad-Dîn est le frère cadet d'un autre marin, Arudj Reïs.
|
|
da
|
https://da.wikipedia.org/wiki/Tizian
|
Tizian
| null |
Tizian
|
Tizians gravmæle i Venedig.
|
English:  The Basilica di Santa Maria Gloriosa dei Frari, monument to Titian. Titian had wished to be buried in the Basilica of the Frari. He was buried at the monument dedicated to him on August 27, 1576. The monument is made of Carrara marble, it is due to the work of the brothers Luigi and Pietro Zandomeneghi, Canova disciples. The mausoleum is situated at the foot of the cross for which Titian made his last work, the Pietà, currently on display at the Academy. At the center of the monument: the statue crowned with laurels Titian is accompanied by the allegories of universal nature, the spirit of knowledge, in addition to painting, sculpture, graphic arts and architecture. At the base, the statue of Charles V and Ferdinand I of Austria, the two emperors for which he had worked. On the bottom five reliefs recall the most important religious works of the artist: the Assumption in the center, Peter of Verona to the left, the martyrdom of St. Lawrence on the right; The entablature above the right Visitation and the Descent from the Cross to the left. At the top of the monument stands the Lion of St.Marc with the coat of arms of the Habsburgs. The monument was restored in 1996.Français :  La basilique Santa Maria Gloriosa dei Frari, le monument au Titien. Le Titien avait souhaité être enterré dans la Basilique des Frari. Il à été inhumé dans le monument qui lui est consacré le 27 Août, 1576. Le monument est en marbre de Carrare, il est due au travail des frères Luigi et Pietro Zandomeneghi, disciples de Canova. Le mausolée est situé au pied de la croix pour laquelle Titien a fait son dernier ouvrage, la Pietà, actuellement exposé à l'Académie. Au centre du monument : la statue du Titien couronné de lauriers est accompagné par les allégories de la nature universelle, le génie de la connaissance, en plus de ceux de la peinture, de la sculpture, des arts graphiques et de l’architecture. A la base, les statue de Charles V et de Ferdinand Ier d'Autriche, les deux empereurs pour lesquels il avait travaillé. Sur le fond cinq bas-reliefs rappellent les œuvres religieuses les plus importantes de l'artiste: l'Assomption au centre, Pierre de Vérone à gauche, le martyre de Saint-Laurent à droite; au dessus de l'entablement : "La Visitation" droite et la Descente de la Croix à gauche. Au sommet du monument se dresse le lion de Saint-Marc avec le blason des Habsbourg. Le monument a été restauré en 1996.Italiano :  La Basilica di Santa Maria Gloriosa dei Frari, monumento al Tiziano. Tiziano aveva voluto essere sepolto nella Basilica dei Frari. Fu sepolto presso il monumento a lui dedicato 27 agosto 1576. Il monumento è realizzato in marmo di Carrara, è dovuto al lavoro dei fratelli Luigi e Pietro Zandomeneghi, discepoli Canova. Il mausoleo si trova ai piedi della croce per la quale Tiziano ha fatto la sua ultima opera, la Pietà, attualmente in mostra presso l'Accademia. Al centro del monumento: la statua coronato di alloro Tiziano è accompagnato dalle allegorie della natura universale, spirito di conoscenza, oltre a pittura, scultura, arti grafiche e l'architettura. Alla base, la statua di Carlo V e Ferdinando I d'Austria, i due imperatori per cui aveva lavorato. Sul fondo cinque rilievi ricordano le più importanti opere religiose dell'artista: l'assunzione nel centro, Pietro da Verona a sinistra, il martirio di San Lorenzo a destra; La trabeazione sopra la Visitazione destra e la Deposizione dalla Croce a sinistra. Nella parte superiore del monumento si trova il Leone di San-Marc con lo stemma degli Asburgo. Il monumento è stato restaurato nel 1996. Santa Maria Gloriosa dei Frari   Native nameSanta Maria Gloriosa dei FrariLocationVeniceCoordinates45° 26′ 12″ N, 12° 19′ 34″ E  Established1250 Authority control : Q224961 VIAF: 142903649 ISNI: 0000 0001 2223 7496 LCCN: n85072360 NKC: xx0215788 WorldCat institution QS:P195,Q224961
| null |
image/jpeg
| 4,813
| 5,546
| true
| true
| true
|
Tiziano Vecellio eller Tiziano Vecelli var en berømt italiensk maler. Blandt hans værker er blandt andet Venus fra Urbino fra 1538 og Tornekroningen fra omkring 1570.
|
Tiziano Vecellio eller Tiziano Vecelli (Pieve di Cadore, født 1488 Venedig, død 27. august 1576) var en berømt italiensk maler. Blandt hans værker er blandt andet Venus fra Urbino fra 1538 og Tornekroningen fra omkring 1570.
|
|
cs
|
https://cs.wikipedia.org/wiki/Bo%C5%BE%C3%AD_kv%C4%9Bt
|
Boží květ
| null |
Boží květ
|
Květ D. conjugens
|
Dodecatheon conjugens var. conjugens English: Slimpod Shooting Star, Desert Shooting Star Viewpoint location: McCall Point Trail, Tom McCall Preserve Viewpoint elevation: 487 meter (1598 ft) Location source: Garmin GPSmap 60CSx Location Datum: WGS84
| null |
image/jpeg
| 4,272
| 2,848
| true
| true
| true
|
Boží květ či božskokvět je rod rostlin z čeledi prvosenkovité. V současné taxonomii byly všechny druhy tohoto rodu vřazeny do rodu Primula. Boží květy jsou vytrvalé byliny s přízemní růžicí listů a květy v okolíkovitém květenství. Korunní lístky jsou silně nazpět ohnuté podobně jako u bramboříku a květy jsou přizpůsobené specializovanému způsobu opylování včelami. Do rodu bylo řazeno 17 druhů rozšířených téměř výhradně v Severní Americe.
Boží květy se pěstují jako skalničky a zahradní trvalky.
|
Boží květ (Dodecatheon) či božskokvět je rod rostlin z čeledi prvosenkovité. V současné taxonomii byly všechny druhy tohoto rodu vřazeny do rodu Primula. Boží květy jsou vytrvalé byliny s přízemní růžicí listů a květy v okolíkovitém květenství. Korunní lístky jsou silně nazpět ohnuté podobně jako u bramboříku a květy jsou přizpůsobené specializovanému způsobu opylování včelami. Do rodu bylo řazeno 17 druhů rozšířených téměř výhradně v Severní Americe.
Boží květy se pěstují jako skalničky a zahradní trvalky.
|
|
nl
|
https://nl.wikipedia.org/wiki/Cheung_citang_van_Shan_Ha_Tsuen
|
Cheung citang van Shan Ha Tsuen
| null |
Cheung citang van Shan Ha Tsuen
| null |
中文（香港）: 山廈村張氏宗祠外觀
|
Cheung citang van Shan Ha Tsuen
|
image/jpeg
| 2,448
| 3,264
| true
| true
| true
|
Cheung citang van Shan Ha Tsuen is de citang van de familie Cheung in het Hongkongse dorp Shan Ha Tsuen. Alle inwoners van het dorp hebben de familienaam Cheung. De tanghao van de citang is Huafengtang. Het werd in 1815 door de lokale familie Cheung. Sinds 1999 is het gebouw een monumentaal pand.
Van de jaren dertig tot vijftig van de 20e eeuw werd het gebouw naast het gebruik om de voorouders te vereren, ook gebruikt om basisschoolkinderen les te geven. Onderwijs werd alleen aan de zoons van de familie Cheung gegeven. Later mochten de dochters van de familie 's avonds les volgen in de citang. In 1958 werd in de buurt van het dorp Lam Hau Tsuen een basisschool gebouwd, waardoor de kamer van de schooldirecteur van de citang een kantoor werd voor dorpszaken. In de citang is ook een keuken te vinden.
De verre voorouder van de familie Cheung in dit dorp en in Dongguan is Zhang Jiuling.
|
Cheung citang van Shan Ha Tsuen is de citang van de familie Cheung in het Hongkongse dorp Shan Ha Tsuen. Alle inwoners van het dorp hebben de familienaam Cheung. De tanghao van de citang is Huafengtang (華封堂). Het werd in 1815 door de lokale familie Cheung. Sinds 1999 is het gebouw een monumentaal pand.
Van de jaren dertig tot vijftig van de 20e eeuw werd het gebouw naast het gebruik om de voorouders te vereren, ook gebruikt om basisschoolkinderen les te geven. Onderwijs werd alleen aan de zoons van de familie Cheung gegeven. Later mochten de dochters van de familie 's avonds les volgen in de citang. In 1958 werd in de buurt van het dorp Lam Hau Tsuen een basisschool gebouwd, waardoor de kamer van de schooldirecteur van de citang een kantoor werd voor dorpszaken. In de citang is ook een keuken te vinden.
De verre voorouder van de familie Cheung in dit dorp en in Dongguan is Zhang Jiuling (張九齡).
|
|
pt
|
https://pt.wikipedia.org/wiki/Ex%C3%A9rcito_Russo_de_Liberta%C3%A7%C3%A3o
|
Exército Russo de Libertação
| null |
Exército Russo de Libertação
|
Voluntários do Exército de Libertação russo. Nota-se que, como eram subservientes ao exército alemão, eles utilizavam seus uniformes e equipamentos.
| null | null |
image/jpeg
| 541
| 800
| true
| true
| true
|
O Exército Russo de Libertação foi uma força militar formada por russos subordinados ao alto-comando dos exércitos da Alemanha Nazista durante a Segunda Guerra Mundial.
O comando desta força era do general Andrey Vlasov, que uniu um exército de russos anti-comunistas ou aqueles que haviam caído em desgraça e exilados da União Soviética. A maioria dos voluntários eram prisioneiros de guerra capturados pela Wehrmacht durante sua ofensiva contra a Rússia entre 1941 e 1943. Perto do fim da segunda guerra, em 1945, muitas de suas unidades haviam mudado de lado e passaram a combater com os Aliados até a rendição da Alemanha em maio. Ainda assim, Vlasov e outras lideranças deste movimento acabaram sendo presos pelos soviéticos e posteriormente executados por traição.
|
O Exército Russo de Libertação (em russo: Russkaya osvoboditel'naya armiya, Русская освободительная армия, abreviado em cirílico para РОА; também chamado de Exército de Vlasov) foi uma força militar formada por russos subordinados ao alto-comando dos exércitos da Alemanha Nazista durante a Segunda Guerra Mundial.
O comando desta força era do general Andrey Vlasov, que uniu um exército de russos anti-comunistas ou aqueles que haviam caído em desgraça e exilados da União Soviética (incluindo muitos veteranos do Exército Branco da Guerra Civil Russa). A maioria dos voluntários eram prisioneiros de guerra capturados pela Wehrmacht durante sua ofensiva contra a Rússia entre 1941 e 1943. Perto do fim da segunda guerra, em 1945, muitas de suas unidades haviam mudado de lado e passaram a combater com os Aliados até a rendição da Alemanha em maio. Ainda assim, Vlasov e outras lideranças deste movimento acabaram sendo presos pelos soviéticos e posteriormente executados por traição.
|
|
cy
|
https://cy.wikipedia.org/wiki/Turbotville,_Pennsylvania
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/37/Matthew_Brown_1776.jpg
|
Turbotville, Pennsylvania
|
Pobl nodedig
|
Turbotville, Pennsylvania / Pobl nodedig
| null |
English: Image of Matthew Brown (college president) (1776-1853)
| null |
image/jpeg
| 558
| 440
| true
| true
| true
|
Bwrdeisdref yn Northumberland County, yn nhalaith Pennsylvania, Unol Daleithiau America yw Turbotville, Pennsylvania. ac fe'i sefydlwyd ym 1850.
|
Ceir nifer o bobl nodedig a anwyd o fewn ardal Turbotville, gan gynnwys:
Rhestr Wicidata:
Diwedd y rhestr a gynhyrchwyd yn otomatig o Wicidata.
|
pl
|
https://pl.wikipedia.org/wiki/Os%C5%82awy_Bia%C5%82e
|
Osławy Białe
| null |
Osławy Białe
| null |
Українська: Герб села Білі Ослави
|
Herb
|
image/png
| 839
| 559
| true
| true
| true
|
Osławy Białe – wieś na Ukrainie, w rejonie nadwórniańskim obwodu iwanofrankiwskiego.
|
Osławy Białe (ukr. Білі Ослави, Bili Osławy) – wieś na Ukrainie, w rejonie nadwórniańskim obwodu iwanofrankiwskiego.
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Synthon
|
Synthon
|
Carbocationic synthons
|
Synthon / Carbocationic synthons
| null |
English: The Pictet-Spengler disconnection.
|
Fig 2: The Pictet-Spengler disconnection.
|
image/png
| 123
| 499
| true
| true
| true
|
In retrosynthetic analysis, a synthon is a hypothetical unit within a target molecule that represents a potential starting reagent in the retroactive synthesis of that target molecule. The term was coined in 1967 by E. J. Corey. He noted in 1988 that the "word synthon has now come to be used to mean synthetic building block rather than retrosynthetic fragmentation structures".
It was noted in 1998 that the phrase did not feature very prominently in Corey's 1981 book The Logic of Chemical Synthesis, as it was not included in the index. Because synthons are charged, when placed into a synthesis a neutral form is found commercially instead of forming and using the potentially very unstable charged synthons.
|
Many retrosynthetic disconnections important for organic synthesis planning use carbocationic synthons. Carbon-carbon bonds, for example, exist ubiquitously in organic molecules, and are usually disconnected during a retrosynthetic analysis to yield carbocationic and carbanionic synthons. Carbon-heteroatom bonds, such as those found in alkyl halides, alcohols, and amides, can also be traced backwards retrosynthetically to polar C-X bond disconnections yielding a carbocation on carbon. Oxonium and acylium ions are carbocationic synthons for carbonyl compounds such as ketones, aldehydes and carboxylic acid derivatives. An oxonium-type synthon was used in a disconnection en route to the hops ether, a key component of beer (see fig.1). In the forward direction, the researchers used an intramolecular aldol reaction catalyzed by titanium tetrachloride to form the tetrahydrofuran ring of hops ether.
Another common disconnection that features carbocationic synthons is the Pictet-Spengler reaction. The mechanism of the reaction involves C-C pi-bond attack onto an iminium ion, usually formed in situ from the condensation of an amine and an aldehyde. The Pictet-Spengler reaction has been used extensively for the synthesis of numerous indole and isoquinoline alkaloids.
Carbanion alkylation is a common strategy used to create carbon-carbon bonds. The alkylating agent is usually an alkyl halide or an equivalent compound with a good leaving group on carbon. Allyl halides are particularly attractive for Sn2-type reactions due to the increased reactivity added by the allyl system. Celestolide (4-acetyl-6-t-butyl-1,1-dimethylindane, a component of musk perfume) can be synthesized using a benzyl anion alkylation with 3-chloro-2-methyl-1-propene as an intermediate step. The synthesis is fairly straightforward, and has been adapted for teaching purposes in an undergraduate laboratory.
|
|
fr
|
https://fr.wikipedia.org/wiki/Cresta_Run
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/95/Image-Start_Cresta.jpg
|
Cresta Run
| null |
Cresta Run
|
Le Cresta Run
|
Author JN Prade
| null |
image/jpeg
| 400
| 300
| true
| true
| true
|
Cresta Run est une piste en glace naturelle de 1212,5 m située dans la ville suisse de Saint-Moritz et utilisée pour le skeleton. C'est également la piste qui est à l'origine du skeleton. Contrairement aux athlètes du skeleton, ceux qui pratiquent le Cresta freinent en utilisant des chaussures spéciales.
La piste fut construite en 1884 par le commandant Bulpetts - qui fonda plus tard le St Moritz Tobogganing Club - avec l'aide des habitants du hameau de Cresta, partie de la commune de Celerina/Schlarigna. Il fait aujourd'hui partie d'un partenariat avec Saint-Moritz depuis 1887, l'année de la création du SMTC.
Le tobogganing sur piste de glace y trouve ses origines pendant les hivers des années 1870, lors des activités de sport d'hiver de l'Hôtel Kulm. Le style de tobogganing tête en avant était connu sous le nom de Cresta racing. Toutefois, le style de tobogganing qui prédominait était encore celui où l'on est sur le dos, pieds en avant. L'invention du toboggan flexible en 1887 mena un M. Cornish à faire du toboggan tête en avant dans la compétition Grand National de la même année.
|
Cresta Run est une piste en glace naturelle de 1212,5 m (ou trois-quarts d'un mille de long) située dans la ville suisse de Saint-Moritz et utilisée pour le skeleton. C'est également la piste qui est à l'origine du skeleton. Contrairement aux athlètes du skeleton, ceux qui pratiquent le Cresta freinent en utilisant des chaussures spéciales.
La piste fut construite en 1884 par le commandant Bulpetts - qui fonda plus tard le St Moritz Tobogganing Club (SMTC) - avec l'aide des habitants du hameau de Cresta, partie de la commune de Celerina/Schlarigna. Il fait aujourd'hui partie d'un partenariat avec Saint-Moritz depuis 1887, l'année de la création du SMTC.
Le tobogganing sur piste de glace y trouve ses origines pendant les hivers des années 1870, lors des activités de sport d'hiver de l'Hôtel Kulm. Le style de tobogganing tête en avant était connu sous le nom de Cresta racing. Toutefois, le style de tobogganing qui prédominait était encore celui où l'on est sur le dos, pieds en avant. L'invention du toboggan flexible (le Flexible Flyer, plus communément appelé the American) en 1887 mena un M. Cornish à faire du toboggan tête en avant dans la compétition Grand National de la même année. Il termina en quatorzième place à cause de glissades erratiques, mais il établit une mode : en 1890 tous les participants au Grand National faisaient du toboggan tête en avant.
|
sv
|
https://sv.wikipedia.org/wiki/M%C3%B6rk_%C3%A5kerskivling
|
Mörk åkerskivling
| null |
Mörk åkerskivling
| null |
Agrocybe erebia (Fr.) Kuhner ex Singer
| null |
image/jpeg
| 2,736
| 3,648
| true
| true
| true
|
Mörk åkerskivling är en svampart som först beskrevs av Elias Fries, och fick sitt nu gällande namn av Kühner ex Singer 1939. Mörk åkerskivling ingår i släktet marktofsskivlingar och familjen Strophariaceae. Arten är reproducerande i Sverige. Inga underarter finns listade i Catalogue of Life.
|
Mörk åkerskivling (Agrocybe erebia) är en svampart som först beskrevs av Elias Fries, och fick sitt nu gällande namn av Kühner ex Singer 1939. Mörk åkerskivling ingår i släktet marktofsskivlingar och familjen Strophariaceae. Arten är reproducerande i Sverige. Inga underarter finns listade i Catalogue of Life.
|
|
pt
|
https://pt.wikipedia.org/wiki/Jaime_II_de_Maiorca
|
Jaime II de Maiorca
| null |
Jaime II de Maiorca
| null |
Català: Jaume II de Mallorca jura els privilegis del regne de Mallorca el 1276. Miniatura pintada per Romeu Despoal (representat a baix) vers 1334 al Llibre de privilegis dels reis de Mallorca (Arxiu Històric Municipal de Palma)
| null |
image/jpeg
| 739
| 461
| true
| true
| true
|
Jaime II foi rei de Maiorca e conde de Rossilhão e da Cerdanha de 1276 até sua morte, em 1311. Em 1279, pelo Tratado de Perpinhã, tornou-se vassalo da Coroa de Aragão.
|
Jaime II (Montpellier, 31 de maio de 1243 — Palma, 29 de maio de 1311) foi rei de Maiorca e conde de Rossilhão e da Cerdanha de 1276 até sua morte, em 1311. Em 1279, pelo Tratado de Perpinhã, tornou-se vassalo da Coroa de Aragão.
|
|
hr
|
https://hr.wikipedia.org/wiki/Aerodrom_%C5%BDeljava
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/24/Ent2_out.jpg
|
Aerodrom Željava
|
Sadašnje stanje
|
Aerodrom Željava / Sadašnje stanje
|
Ulaz 2 gledano iz O-505
|
English: Airfield Željava - entrance 2
| null |
image/jpeg
| 2,304
| 3,456
| true
| true
| true
|
Vojni aerodrom Željava, najveći podzemni aerodrom i nekadašnja baza Jugoslavenske narodne armije, na granici Bosne i Hercegovine i Hrvatske, u blizini Bihaća, poznatiji je kao Bihaćki aerodrom. U punoj funkciji je korišten od 1968. do 1992. godine kad je uništen aktiviranjem minsko-eksplozivnih sredstava prigodom povlačenja JNA.
|
Miniranjem objekata aerodroma i uzletno-sletnih staza aerodrom je u potpunosti stavljen izvan upotrebe. Stupanj oštećenja varira po objektima. Vanjski objekti su u potpunosti uništeni, a ostaci su vidljivo pod utjecajem atmosferilija i zarasli u žbunje. Iako se na mnogim mjestima vide mjesta detonacija, podzemni objekt Klek miniranjima nije srušen i u potpunosti je prohodan. Najveći dio devastacije je uslijedio u posljednjih nekoliko godina, jer je objekt na meti skupljačima sekundarnih sirovina. Kako se u neposrednoj blizini aerodroma tijekom velikosrpske agresije nalazila crta razdvajanja čitavo područje aerodroma je minirano. Vojarna u Ličkom Petrovom selu pod upravom je HV. Tijekom 2004. i 2005. u njoj je bilo planirano otvaranje centra za azilante ali se od te ideje odustalo, da bi tijekom 2005. i 2006. ista ušla u sastav vojnog poligona ’’Eugen Kvarternik’’ kod Slunja. HV je tijekom 2007. aerodrom i vojarnu proglasio neperspektivnima, te je u skladu s pograničnim sporazumima prema kojima vojne jedinice ne smiju obitavati u području 15 km od državne granice napustio vojarnu.
Grad Bihać je razmatrao mogućnosti da se piste aerodroma ponovno osposobe za prihvat civilnog zrakoplovstva, ali je odlučeno da će se za tu namjenu proširiti postojeći aerodrom Golubić, južno od Bihaća.
|
it
|
https://it.wikipedia.org/wiki/Jane_(personaggio)
|
Jane (personaggio)
|
Storia editoriale
|
Jane (personaggio) / Storia editoriale
|
Norman Pett in compagnia del bassotto di nome "Count Pumpernickel" che ha ispirato il personaggio di Fritz
|
English: Norman Pett, the artist and creator of WW2 comic strip 'Jane' poses with his Dachshund Count Pumpernickel who inspired the character of Fritz in the comics.Italiano: Norman Pett, il fumettista creatore del personaggio "Jane"', ritratto con il bassotto di nome "Count Pumpernickel" che ha inspirato il personaggio di Fritz nel fumetto
| null |
image/jpeg
| 640
| 640
| true
| true
| true
|
Jane è la protagonista dell'omonima striscia a fumetti creata dal fumettista Norman Pett, pubblicato a partire dal 1932 sul quotidiano Daily Mirror per quasi trent'anni.
|
L'idea per le avventure di Jane è venuta a Norman Pett a seguito di un divertente equivoco che aveva visto protagonista la moglie: la donna aveva ricevuto un telegramma con il quale la si avvisava dell'arrivo del Conte Fritz von Pumpernickel e con il quale le veniva chiesto di prendersene cura. Il fantomatico nobile si rivelava essere invece un cane bassotto. La prima striscia, inviata dal fumettista al Daily Mirror, raccontava in chiave umoristica la vicenda: la storia piacque e fu pubblicata sul numero del 5 dicembre 1932 del quotidiano britannico. Lo stile "all'americana" delle strisce quotidiane piacque ai lettori e si ritagliò uno spazio giornaliero sul giornale fino al 1938 con il titolo Jane's Journal, the Diary of a Bright Young Thing; l'idea di un diario era accentuata dal lettering in corsivo che riproduceva la scrittura a mano. Nel dicembre del 1938 il responsabile della pagina di varietà propose di passare a storie di più ampio respiro e quindi affiancò il lavoro di Norman Pett con quello dello sceneggiatore Don Freeman. Anche le vicende andarono sempre più ad accentuare le caratteristiche sexy di Jane tanto che Pett, che fino ad allora aveva ritratto la moglie come soggetto per la protagonista del fumetto, dovette ricorrere a modelle di professione. Il creatore di Jane curò personalmente le storie fino al 1º maggio 1948, sostituito dal disegnatore Michael Hubbard, già collaboratore di Pett. Il cambio di registro della serie, impregnata di romanticismo, non piacque molto al pubblico: le strisce di Jane smisero di essere pubblicate il 10 ottobre 1959.
In occasione dell'uscita dell'ultima striscia sul Daily Mail, i quotidiani concorrenti tributarono omaggi a Jane pubblicando articoli e falsi necrologi in suo onore.
Nel 1961 il Daily Mirror tentò un rilancio del personaggio, incaricando il fumettista Alfred Mazure (Maz) di raccontare le storia della figlia di Jane (anche lei di nome "Jane"), non accendendo tuttavia l'entusiasmo del pubblico.
In Italia le strisce furono pubblicate dal quotidiano Il Giorno negli anni 1950, sporadicamente sul supplemento della rivista linus e su due monografie dell'Editoriale Dardo e della Biblioteca Universale Rizzoli.
|
|
ro
|
https://ro.wikipedia.org/wiki/Saint-Affrique
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/72/Panorama_of_Saint-Affrique.jpg
|
Saint-Affrique
| null |
Saint-Affrique
| null |
Panorama of Saint-Affrique taken from the mountain called La Quille (East)
|
Saint-Affrique
|
image/jpeg
| 2,112
| 2,816
| true
| true
| true
|
Saint-Affrique este o comună în departamentul Aveyron din sudul Franței. În 2009 avea o populație de 8280 de locuitori.
|
Saint-Affrique este o comună în departamentul Aveyron din sudul Franței. În 2009 avea o populație de 8280 de locuitori.
|
ja
|
https://ja.wikipedia.org/wiki/%E3%83%9F%E3%83%89%E3%83%AB%E3%83%BB%E3%83%91%E3%83%83%E3%82%BB%E3%83%BC%E3%82%B8
|
ミドル・パッセージ
|
奴隷船の中の生活
|
ミドル・パッセージ / 奴隷船の旅 / 奴隷船の中の生活
| null |
Čeština: Plakát zobrazující podmínky při převozu otroků z Afriky do Ameriky, který burcoval veřejnost v Anglii a USA proti obchodu s otroky.English: Stowage of the British slave ship Brookes under the regulated slave trade act of 1788.
| null |
image/jpeg
| 4,672
| 3,952
| true
| true
| true
|
ミドル・パッセージとは、大西洋間奴隷貿易において、アフリカの黒人奴隷たちを奴隷船に乗せて南北両アメリカ大陸へと運んだ道筋を指す言葉である。何百万人ものアフリカの人々が「ミドル・パッセージ」を通って、南北両アメリカ大陸へと船上輸送された。
奴隷船における黒人奴隷たちへの扱いが苛酷を極めたため、その15％がミドル・パッセージで死亡した。さらに多くの者がアフリカを発つ前、奴隷商人に拉致されるときや奴隷船への乗船を強制されるときなどに殺害された。最高で200万人のアフリカ人がミドル・パッセージ中に死亡したと考える歴史研究者もいる。それでも940万人から1200万人までの間のいずれかの数のアフリカ人がミドル・パッセージを生き延び、奴隷として南北両アメリカ大陸に到着した。
|
通常、ミドル・パッセージの間の奴隷たちの取り扱いは酷いものだった。彼らは人間であるとは見なされず、「貨物」あるいは「製品」、つまり売り買いのできる物と見なされていた。
ミドル・パッセージにおいて奴隷たちに与えられた食べ物はごく僅かなものであった。どんなに条件の良い奴隷船であっても、マメ、トウモロコシ、ヤムイモ、コメ、パーム油程度が与えられたにすぎなかった。それでも毎日与えられるとは限らなかった。船乗りと奴隷のための食料が充分にない場合は、船乗りが先に食べ、奴隷は何も食べられない可能性があった。病気にかかっていそうな奴隷には一切食べ物を与えないという奴隷船もあった。ミドル・パッセージで大勢の奴隷が飢えと渇きのために死亡した。
奴隷たちはあまりにもぎゅうぎゅう詰めに押し込まれており、大小便の処理すらも行われなかったため、病気は瞬く間に蔓延した。もっとも一般的な病気は、赤痢、壊血病、天然痘、梅毒、麻疹であった。ミドル・パッセージで大勢の奴隷が病気のために死亡したが、移送距離が長ければ長いほど死亡する人数は増えた。また、多くの奴隷が食欲不振に陥った。
奴隷は水夫の命令に従わない場合はしばしば処罰を受けた。水夫たちが反抗的と見なした奴隷も同じだった。とにかくいろいろな理由で処罰を受けた。たとえば、病気になったり、あまりに劣悪な船内の環境により精神が参ってしまったりしてものが食べられない場合でも、殴られたり鞭で打たれたりした。最も重い処罰は、反乱を試みた奴隷に対してなされるものだった。ある奴隷船では、船長を殺して反乱を起こそうとしたとされた奴隷は、彼の心臓と肝臓を他の2人の奴隷に食べさせるという罰を受けた。
女性や子供の奴隷はしばしば水夫による強姦や性的虐待を受けた。
|
|
it
|
https://it.wikipedia.org/wiki/Birr_(Svizzera)
|
Birr (Svizzera)
| null |
Birr (Svizzera)
| null |
Deutsch: Birr, Aargau, Schweiz
|
Birr – Veduta
|
image/jpeg
| 1,351
| 3,888
| true
| true
| true
|
Birr è un comune svizzero di 4 444 abitanti del Canton Argovia, nel distretto di Brugg.
|
Birr (toponimo tedesco) è un comune svizzero di 4 444 abitanti del Canton Argovia, nel distretto di Brugg.
|
|
fr
|
https://fr.wikipedia.org/wiki/%C3%89lections_l%C3%A9gislatives_grecques_de_2019
|
Élections législatives grecques de 2019
|
Système électoral
|
Élections législatives grecques de 2019 / Système électoral
|
Isoloirs et bulletins de vote utilisés.
|
Ελληνικά: Ψηφοδέλτια και παραβάν σε εκλογικό τμήμα στις βουλευτικές εκλογές του 2019 στην Ελλάδα, 7 Ιουλίου 2019 English: Ballots and election booths for the 7 July 2019 legislative elections in Greece
| null |
image/jpeg
| 3,024
| 4,032
| true
| true
| true
|
Les élections législatives grecques de 2019 ont lieu de manière anticipée le 7 juillet 2019 afin de renouveler pour quatre ans les 300 députés du Parlement grec.
Initialement prévues pour le 20 octobre 2019 au plus tard, les élections sont convoquées plusieurs mois en avance par le Premier ministre Aléxis Tsípras à la suite de la défaite de son parti aux élections européennes du 26 mai.
Le scrutin voit la victoire du parti de droite Nouvelle Démocratie, qui obtient la majorité absolue des sièges et dont le dirigeant Kyriákos Mitsotákis devient Premier ministre.
|
La République hellénique est dotée d'un Parlement monocaméral, également appelé « Voulí », composé de 300 sièges pourvus tous les quatre ans selon un mode de scrutin principalement proportionnel auquel s'adjoint une prime majoritaire. 250 députés sont ainsi élus au scrutin proportionnel plurinominal avec listes ouvertes et seuil électoral de 3 % dans 59 circonscriptions électorales. L'une d'entre elles, représentant douze sièges, couvre l'ensemble du pays, tandis que les autres le découpent à raison de 1 à 18 sièges par circonscription, en fonction de leurs populations. Parmi celles ci, sept ne comportent ainsi qu'un seul siège. Le mode de scrutin dans ces dernières y est par conséquent de facto uninominal majoritaire à un tour. Enfin, la liste arrivée en tête au niveau national se voit attribuer une prime correspondant aux 50 sièges restants.
Les listes étant dites ouvertes, les électeurs ont la possibilité d'effectuer un vote préférentiel pour un maximum de quatre candidats issus de la liste pour laquelle ils votent, afin de les faire monter en place dans celle-ci. Une fois les bulletins dépouillés, les 243 sièges à la proportionnelle sont répartis selon la méthode de Hagenbach-Bischoff entre toutes les listes ayant franchi le seuil de 3 % des votes valides, et les candidats ayant recueilli le plus de voix en leur nom dans chacune des listes se voient attribuer un siège en priorité.
L'âge minimal pour se présenter à la députation est de 25 ans. Le vote est obligatoire pour tous les électeurs de moins de 70 ans, avec une peine de prison théorique allant de un mois à un an, mais aucune condamnation n'a jamais eu lieu. Pour la première fois, l'âge d'obtention du droit de vote est abaissé de dix-huit à dix-sept ans.
Le scrutin voit également le nombre de circonscriptions passer de 56 à 59 à la suite du morcellement de la circonscription d’Athènes B, qui comportait auparavant 44 sièges à elle seule.
La prime majoritaire, qui représente 16,7 % du total des sièges, permet en théorie à un parti d'obtenir la majorité absolue dès lors qu'il recueille au moins 40,4 % des voix. Ce chiffre diminue cependant lorsque des partis échouent à franchir le seuil électoral de 3 %. Ainsi, lors des élections de mai 2012, sept partis sur trente-deux ont franchi le seuil, ce qui a eu pour conséquence d'abaisser la part minimale des voix à 32,8 %.
La réforme de la loi électorale de juillet 2016 abaissant entre autres le droit de vote de 18 à 17 ans comporte également la suppression de la prime majoritaire. L'intégralité des 300 sièges seront par conséquent élus à la proportionnelle intégrale. La loi ayant échoué à recueillir la majorité qualifiée nécessaire, elle ne s'applique cependant pas immédiatement, mais pour les élections suivantes. Celles de 2019 sont par conséquent les dernières à avoir lieu sous le système incluant une prime majoritaire.
|
|
pt
|
https://pt.wikipedia.org/wiki/Nicola_Rollo
|
Nicola Rollo
|
Galeria
|
Nicola Rollo / Galeria
| null |
Português: "Cristo do Guarujá", ECCE AGNUS DEI, executado por Nicola Rollo em 1956, foto por Luiz Carlos Cappellano em 1987.
| null |
image/jpeg
| 1,164
| 799
| true
| true
| true
|
Nicola Rollo foi um escultor ítalo-brasileiro.
Segundo Raphael Galvez, estudou em Roma, na Academia de Belas Artes e segundo outras fontes, ele teria estudado escultura, já no Brasil, no Liceu de Artes e Ofícios de São Paulo, tendo sido aluno do escultor Adolfo Adinolfi
| null |
|
ca
|
https://ca.wikipedia.org/wiki/Elota
|
Elota
| null |
Elota
| null |
Español: El escudo del municipio de Elota tiene en su parte central una cruz, cuyo nombre lleva la cabecera municipal, el cual se divide en seis partes, como sigue: En la parte superior izquierda un costal con la palabra frijol, de gran abundancia en la región.En la parte superior derecha se advierte un tramo de carretera internacional en su entronque con el ramal de La Cruz. En la central izquierda un elote de donde deriva su nombre significando además que el maíz es el principal cultivo en el municipio. En la parte central derecha un pescado señalando la abundancia de la especie tanto en la bahía de Ceuta como en alta mar. En la inferior izquierda se representa la presa “Ing. Aurelio Benassini”, sobre el río Elota, que irriga más de cuarenta mil hectáreas. Y en la parte inferior derecha un pequeño cerro, la vía del ferrocarril, líneas telegráficas, la bahía de Ceuta y un promotorio de sal indicando la abundancia de este producto natural en los esteros de Elota, hecho narrado por los conquistadores al mando de Nuño de Guzmán, en 1531, los que incluso llamaron “río de la sal” al actual río Elota.
| null |
image/jpeg
| 2,816
| 2,484
| true
| true
| true
|
Elota és un municipi de l'estat de Sinaloa. Cruz de Elota és el cap de municipi i principal centre de població d'aquesta municipalitat. Aquest municipi és a la part sud de l'estat de Sinaloa. Limita al nord amb els municipis de Escuinapa, al sud amb San Ignacio, a l'oest amb Mazatlán i a l'est amb Durango.
|
Elota és un municipi de l'estat de Sinaloa. Cruz de Elota és el cap de municipi i principal centre de població d'aquesta municipalitat. Aquest municipi és a la part sud de l'estat de Sinaloa. Limita al nord amb els municipis de Escuinapa, al sud amb San Ignacio, a l'oest amb Mazatlán i a l'est amb Durango.
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Kaita,_Hiroshima
|
Kaita, Hiroshima
| null |
Kaita, Hiroshima
|
Location of Kaita in Hiroshima Prefecture
| null | null |
image/svg+xml
| 782
| 780
| true
| true
| true
|
Kaita is a town located in Aki District, Hiroshima Prefecture, Japan.
As of April 1, 2017, the town has an estimated population of 29,082 and a population density of 2,100 persons per km². The total area is 13.81 km².
|
Kaita (海田町 Kaita-chō) is a town located in Aki District, Hiroshima Prefecture, Japan.
As of April 1, 2017, the town has an estimated population of 29,082 and a population density of 2,100 persons per km². The total area is 13.81 km².
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Consolidated_Credit_Union_Place
|
Consolidated Credit Union Place
|
Events
|
Consolidated Credit Union Place / Events
|
Forecourt and main entrance
|
English: Credit Union Place (formerly the Summerside Wellness Centre), a community centre in Summerside, Prince Edward Island.
| null |
image/jpeg
| 1,330
| 2,000
| true
| true
| true
|
Consolidated Credit Union Place is a multi purpose facility that opened in two stages in April 2006 in the City of Summerside, Prince Edward Island, Canada. It contains an aquatics centre, meeting and convention rooms, a fitness centre, two NHL size ice surface arenas, bowling lanes and an indoor walking track. The swimming portion consists of a 25 metre competition pool, pleasure pool, a water slide, a water mushroom, a hot tub, steam room, and sauna. There is also a conference centre over 4,000 square feet in size, and Iron Haven Gym, with two squash courts and weight lifting equipment. The second portion, the Arenas, were designed to replace Cahill Stadium and Steele Arena.
Beginning in the fall of 2011, the venue was home to the Summerside Storm of the National Basketball League of Canada until the team relocated to the Eastlink Centre in Charlottetown.
|
On September 14 and 15, 2011, Elton John performed sold-out shows at Credit Union Place as part of his tour of the Canadian Maritime Provinces.
|
|
ru
|
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B5%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%B8%D1%8F_(%D0%9C%D1%8F%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C)
|
Церковь Божией Матери Скапулярия (Мядель)
|
История
|
Церковь Божией Матери Скапулярия (Мядель) / История
|
Церковь Божией Матери Скапулярия
|
Беларуская (тарашкевіца): Комплекс былога кляштара кармэлітаў: касьцёл Маці Божай жылы дом званіца. г. Мядзел This is a photo of Belarusian heritage monument. Reference number: 612Г000414 ( WLM)
| null |
image/jpeg
| 1,944
| 2,592
| true
| true
| true
|
Церковь Божией Матери Скапулярия — католический храм в городе Мядель, Минская область, Белоруссия. Относится к Будславскому деканату Минско-Могилёвского архидиоцеза. Памятник архитектуры в стиле позднего барокко с элементами рококо, построен в 1754 году. Церковь Божией Матери была основана при монастыре кармелитов и в настоящее время принадлежит босым кармелитам, что объясняет её посвящение Богоматери Скапулярия, кармелитский «Скапулярий Матери Божией» широко распространён в ордене. Храм включён в Государственный список историко-культурных ценностей Республики Беларусь. Расположен по адресу: ул. Гагарина, 19/2.
В некоторых источниках, включая список историко-культурных ценностей, храм именуется Станиславовским костёлом. Однако это название ошибочно. Костел святого Станислава был привезен в Новый Мядель из Постав в 1842 году и был уничтожен партизанами в 1943 году при освобождении узников гетто. Официальное название храма при бывшем кармелитском монастыре — Церковь Божией Матери Скапулярия.
|
В сборнике древних грамот на латинском языке «Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji wileńskiej = Codex diplomaticus ecclesiae cathedralis necnon Dioeceseos Vilnensis». — T. 1. 1387—1507. — (Krakow, 1932) есть дарственная грамота полоцкого наместника Андрея Саковича от 21 февраля 1457 года для основанного им костела в Мяделе и освященного виленским епископом Николаем. На костел выделялась десятина улова рыбы со двора Андрея Саковича и пана Скемины («из дельницы нашей»), 4 ушата мёда, 2 поля под названием Леки и Ивановские и земля Стахово (Стаково), озеры Княгинино и Глубокое, ручей Княгиница «с язем». Грамотой утверждалась десятина любого зерна с пашни под названием Черничка, а также с Веречец (в более позднее время фольварок назывался Веретейка) и Смычи (фольварок в 20 км на северо-запад от Мяделя в гмине Маньковичской). В грамоте упоминается имение под названием Род (возможно, совр. деревня Рядки). Под грамотой поставили свои подписи виленский епископ Николай, виленский каноник и официал Николай, священник из окружения епископа Лука, почтенные вельможи Радзивилл Остикович, Ивашко Сакович, Войдел, Юшко Костолтович. Выдана грамота была в Мяделе (Miadely) во второй четверг перед праздником Святого Петра.
В Ватиканском архиве сохранилась грамота от 28 сентября 1459 года, согласно которой священник из Мяделя Томас де Ломани от имени луцкого электа Вацлава Рачковича платил в римской курии таксу в сумме 33,3 флорена.
В 1754 году Антоний Кощиц, владелец местечка Старый Мядель, построил каменную барочную церковь и монастырь для монахов ордена босых кармелитов. Церковь была освящена во имя Пресвятой Богородицы в день Успения 15 августа 1754 года.
В книге «Материалы по истории и географии Дисненского и Вилейского уездов Виленской губернии» (Витебск, 1896 год) про костела в Старом Мяделе рассказывается следующее:
«В 1754 г. Антон Кощиц поселил в Старом Мяделе кармелитов-босых и построил для них каменные костел и монастырь. В этом костеле были реликвии св. Иустина, привезенные Кощицем из Рима; впоследствии эти реликвии перенесены в Мосар. В 1840 г. монастырь кармелитский был закрыт и обращен в православный женский монастырь, также закрытый в 1860 г. В 1866 г. открыт православный приход.
Стены церкви, росписанные некогда сценами страшного суда, ныне забелены. В склепе под церковью — гробницы: самого Антона Кощица, его брата-монаха и сына А. Кощица; одежда до сих пор сохранилась (на самом Кощице богатый „слуцкий пояс“); многие предметы расхищены во время переделки храма рабочими-евреями.
В доме священника находятся прекрасно сохранившиеся портреты Антона Кощица и его жены.
В 1 версте от Старого Мяделя, при дороге в местечко Кобыльник находится кирпичный, уже разрушающийся, столб, высотою до 3 саженей; по преданию, Кощиц „замуровал живьем“ в этом столбе няню своего единственного сына, умершего вследствие ее недосмотра».
В 1772 году была освящена Кальвария, возведенная на узор Иерусалимской и служившая местом паломничества.
В 1830 году приход при кармелитском монастыре насчитывал 865 прихожан.
После Польского восстания 1830 года все монастыри кармелитов на территории современной Беларуси были закрыты. В 1832 году Мядельский монастырь был также упразднен. В Национальном историческом архиве Беларуси сохранились метрические книги Старо-Мядельского костела кармелитов босых за 1772, 1780—1834 гг.
В 1834 году монастырский комплекс с костелом был передан Мядельскому девичьему монастырю.
После восстания 1863 года комплекс зданий бывшего монастыря были переданы православной Свято-Троицкой церкви (Старый Мядель).
В 1921 году Мядель вошёл в состав межвоенной Польши.
6 октября 1927 года стараниями виленского архиепископа Ромуальда Яблжиковского монастырь и храм были возвращены ордену босых кармелитов.
11 ноября 1927 года в монастыре поселились «законники».
В 1928 году кармелиты начали строить новый Крестный путь (Кальварию) по схеме Кальварии Зебжидовской. 27 мая 1928 года Кальварию освятил её епископ Владислав Бандурский. Однако реставрационные работы продолжались до начала Второй мировой войны. Усилиями последнего настоятеля монастыря в Мяделе
|
|
ca
|
https://ca.wikipedia.org/wiki/Nept%C3%BA_(mitologia)
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/f/fa/DSC00363_-_Mosaico_delle_stagioni_%28epoca_romana%29_-_Foto_G._Dall%27Orto.jpg
|
Neptú (mitologia)
|
Origen
|
Neptú (mitologia) / Origen
|
Mosaic de Neptú, Museu arqueològic de Palerm.)
|
Italiano: Nettuno. Dettaglio dal "Mosaico delle Stagioni", di epoca romana, da Palermo. Museo archeologico regionale di Palermo, 28 settembre 2006. Foto di Giovanni Dall'Orto.
| null |
image/jpeg
| 1,536
| 2,048
| true
| true
| true
|
Neptú era un déu de la religió romana invocat per protegir les persones de la calor estival el qual enviava les pluges. Amb el contacte amb la cultura grega, fou associat amb Posidó i va perdre la seva identitat original, passant a ser el déu dels mars i dels terratrèmols.
Les representacions artístiques de Neptú el mostren amb els atributs aportats per la religió grega: el trident, els dofins i els tritons. Igual com Posidó, Neptú fou venerat pels romans com el déu dels cavalls amb el nom Neptunus Equester i invocat a les curses de carros.
|
Originalment, Neptú era el déu romà dels núvols i de la pluja, i així es va mantenir fins a l'any 399 aC, quan es va decidir la importació del culte de Posidó des de les colònies gregues de Sicília i llavors és quan la seva divinitat es traslladà des de les aigües aèries a totes les aigües, però amb predomini de les marines al voltant de les quals va créixer l'imperi Romà.
En els inicis de la civilització romana Portú era el déu invocat pels navegants però Neptú el va suplantar oficialment al segle i quan Sext Pompeu Pius es va nomenar a si mateix "fill de Neptú". Durant un temps va ser aparellat amb Salàcia, la deessa de l'aigua salada. També es considerava acompanyant de Neptú, una deessa anomenada Venília que era l'encarregada d'originar el vent que mou les aigües del mar.
|
ar
|
https://ar.wikipedia.org/wiki/%D8%A8%D9%8A%D8%AA%D8%B1_%D8%A7%D8%A8%D8%B1%D8%A7%D9%87%D9%85%D8%B3%D9%88%D9%86
|
بيتر ابراهمسون
| null |
بيتر ابراهمسون
| null |
English: Peter Abrahamson
| null |
image/jpeg
| 532
| 800
| true
| true
| true
|
بيتر ابراهمسون هو لاعب كرة قدم سويدي في مركز حراسة المرمى. شارك مع منتخب السويد تحت 19 سنة لكرة القدم ومنتخب السويد تحت 21 سنة لكرة القدم. أما مع النوادي، فقد لعب مع نادي أورغريته ونادي هكن.
|
بيتر ابراهمسون (بالسويدية: Peter Abrahamsson) (18 يوليو 1988 بالسويد - ) هو لاعب كرة قدم سويدي في مركز حراسة المرمى. شارك مع منتخب السويد تحت 19 سنة لكرة القدم ومنتخب السويد تحت 21 سنة لكرة القدم. أما مع النوادي، فقد لعب مع نادي أورغريته ونادي هكن.
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Minneapolis_City_Hall
|
Minneapolis City Hall
|
Interior
|
Minneapolis City Hall / Interior
|
The "Father of Waters" sculpture
|
English: The Neptunian figure of the Father of Waters sits atop articles representing the river, the most prominent of which is the Louisiana alligator.
| null |
image/jpeg
| 2,848
| 4,288
| true
| true
| true
|
Minneapolis City Hall and Hennepin County Courthouse, designed by Long and Kees in 1888, is the main building used by the city government of Minneapolis, Minnesota as well as by Hennepin County, Minnesota. The structure has served as mainly local government offices since it was built, and today the building is 60 percent occupied by the city and 40 percent occupied by the County. The building is jointly owned by the city and county and managed by the Municipal Building Commission. The Commission consists of the chair of the County Board, the mayor of the City of Minneapolis, a member of the County Board and a member of the Minneapolis City Council. The County Board chair serves as the president of the Commission and the mayor serves as the vice president. The building bears a striking resemblance to the city hall buildings in Cincinnati and Toronto. The City Hall and Courthouse was added to the National Register of Historic Places in 1974.
|
Inside, on the 4th Street side, there is a large five-story rotunda including a large sculpture, "Father of Waters," by American sculptor Larkin Goldsmith Mead who lived in Florence, Italy at the time. According to legend, rubbing his big toe brings good luck. It was placed inside the building in 1906.
Originally, the building had a red terracotta roof, but it began leaking so a copper roof was installed. At 180,000 pounds (81.6 t), it was said to be the largest in the country. The copper has since acquired its characteristic green patina.
Over the years, some of the larger spaces in the building were subdivided to make more office space. In the 1940s and 1950s, the city built a mezzanine floor over its side of the 3rd floor, and the county built an annex building on its side of the courtyard. In 1981, a committee plan recommended converting some of the spaces back to their original design and that other spaces be converted to a more open design with offices fronting onto the courtyard instead of the current corridors. The plan also called for the annex building in the courtyard to be demolished, the courtyard domed, and the Father of Waters sculpture moved in there. Many of these aspects of the plan were rejected, although restoration of certain historic spaces has been completed.
|
|
zh
|
https://zh.wikipedia.org/wiki/%E9%9A%8A%E9%95%B7_(%E8%B6%B3%E7%90%83)
|
隊長 (足球)
| null |
隊長 (足球)
|
FIFA 队长臂章
|
English: The FIFA official Captain armband.
| null |
image/jpeg
| 851
| 1,000
| true
| true
| true
|
在足球运动中，队长是一位被委任作为球场上球队领袖的球员。队长通常由阵中经验丰富的球员担任。在比赛中，队长会佩带队长臂章作赛以资识别。
根据足球比赛规则规定，队长的职责为在赛前及互射点球前参与掷硬币。队长并无权力挑战裁判的判决，但裁判不时会对球队队长讲述球队的纪律问题。
在职业球会中，队长的任期通常为一个赛季，但如果队长某一场比赛不在阵中，则副队长会代替队长作赛。
|
在足球运动中，队长（英文：Captain，又称Skipper）是一位被委任作为球场上球队领袖的球员。队长通常由阵中经验丰富的球员担任。在比赛中，队长会佩带队长臂章作赛以资识别。
根据足球比赛规则规定，队长的职责为在赛前及互射点球前参与掷硬币（以此确定比赛哪一方开球）。队长并无权力挑战裁判的判决，但裁判不时会对球队队长讲述球队的纪律问题。
在职业球会中，队长的任期通常为一个赛季，但如果队长某一场比赛不在阵中，则副队长会代替队长作赛。
|
|
nl
|
https://nl.wikipedia.org/wiki/Ale%C5%A1_Valenta
|
Aleš Valenta
| null |
Aleš Valenta
| null |
Čeština: Aleš Valenta v roce 2017
|
Valenta in 2017
|
image/jpeg
| 1,443
| 1,055
| true
| true
| true
|
Aleš Valenta is een Tsjechisch freestyleskiër.
|
Aleš Valenta (Šumperk, 6 februari 1973) is een Tsjechisch freestyleskiër.
|
|
war
|
https://war.wikipedia.org/wiki/Colinus
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/0b/Virginiawachtel_2007-06-16_101.jpg
|
Colinus
| null |
Colinus
| null |
Virginiawachtel
| null |
image/jpeg
| 2,560
| 1,920
| true
| true
| true
|
An Colinus in uska genus han Aves. An Colinus in nahilalakip ha familia nga Odontophoridae.
An kladograma hini sumala ha Catalogue of Life:
|
An Colinus in uska genus han Aves. An Colinus in nahilalakip ha familia nga Odontophoridae.
An kladograma hini sumala ha Catalogue of Life:
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Vasudeva_(Chahamana_dynasty)
|
Vasudeva (Chahamana dynasty)
| null |
Vasudeva (Chahamana dynasty)
|
The Sambhar Salt Lake
|
English: Excavated Site This is a photo of ASI monument number  N-RJ-85.
| null |
image/jpeg
| 2,736
| 3,648
| true
| true
| true
|
Vasudeva was an Indian king belonging to the Chahamana dynasty of Shakambhari. He ruled the Sapadalaksha country in present-day Rajasthan.
Ignoring Chahamana, the mythical founder of the dynasty, Vasudeva is the earliest known ruler of the dynasty. According to the Prabandha-Kosha of the 14th century Jain scholar Rajashekhara Suri, Vasudeva ascended the throne in 551 CE. The historical accuracy of this statement is not certain.
A mythical account in Prithviraja Vijaya states that Vasudeva received the Sambhar Salt Lake as a gift from a vidyadhara. According to this legend, Vasudeva once found a vidyadhara sleeping in the royal bed. A magic pill which gave the vidyadhara the power to fly had fallen from his mouth. Vasudeva handed over this magic pill to the vidyadhara. The grateful vidyadhara introduced himself as the son of Shakambhara. He told Vasudeva that the goddess Parvati, pleased with Shakambhara's devotion, had been residing in the local forest under the name "Shakambhari". The vidyadhara decided to return the favour to Vasudeva. He asked the king to put his sword in the ground at sunset, and ride a horse back to his capital without looking back.
|
Vasudeva (c. 6th century CE) was an Indian king belonging to the Chahamana dynasty of Shakambhari (modern Sambhar). He ruled the Sapadalaksha country in present-day Rajasthan.
Ignoring Chahamana, the mythical founder of the dynasty, Vasudeva is the earliest known ruler of the dynasty. According to the Prabandha-Kosha of the 14th century Jain scholar Rajashekhara Suri, Vasudeva ascended the throne in 551 CE (608 Vikram Samvat). The historical accuracy of this statement is not certain.
A mythical account in Prithviraja Vijaya states that Vasudeva received the Sambhar Salt Lake as a gift from a vidyadhara (a supernatural being). According to this legend, Vasudeva once found a vidyadhara sleeping in the royal bed. A magic pill which gave the vidyadhara the power to fly had fallen from his mouth. Vasudeva handed over this magic pill to the vidyadhara. The grateful vidyadhara introduced himself as the son of Shakambhara. He told Vasudeva that the goddess Parvati, pleased with Shakambhara's devotion, had been residing in the local forest under the name "Shakambhari". The vidyadhara decided to return the favour to Vasudeva. He asked the king to put his sword in the ground at sunset, and ride a horse back to his capital without looking back. The king did as told, and waves of water followed him. The resulting body of water became the salt lake of Sambhar. The vidyadhara appeared before the king, and told him that the lake would remain in the possession of his descendants. The Bijolia inscription of his descendant Someshvara states that the lake was born of Vasudeva.
The next known Chahamana king is Samantaraja, whose relationship to Vasudeva is not clear from the available historical records.
|
|
vec
|
https://vec.wikipedia.org/wiki/Antilly
|
Antilly
| null |
Antilly
| null |
English: Antilly churchFrançais : Eglise Antilly
|
Antilly – Panorama
|
image/jpeg
| 4,000
| 3,000
| true
| true
| true
|
Antilly el xé on comun de 172 abitanti del departemento de Moselle che el fa parte del rejon Grand Est in Fransa.
|
Antilly el xé on comun de 172 abitanti del departemento de Moselle che el fa parte del rejon Grand Est in Fransa.
|
|
de
|
https://de.wikipedia.org/wiki/Agia_Napa
|
Agia Napa
|
Kloster
|
Agia Napa / Sehenswürdigkeiten / Kloster
| null |
English: Agia Napa Monastery
| null |
image/jpeg
| 2,616
| 3,488
| true
| true
| true
|
Agia Napa, auch Ayia Napa, griechisch Αγία Νάπα, ist ein Ort mit 2.800 Einwohnern an der Südost-Küste der Mittelmeerinsel Zypern.
|
Aus dem Mittelalter, genauer aus der Zeit der venezianischen Kreuzfahrer, hat sich ein Kloster in gotischem Stil erhalten, das sich im Ortskern befindet. Heute dient es als orthodoxes Begegnungszentrum, kann aber besichtigt werden.
|
|
af
|
https://af.wikipedia.org/wiki/ENB-stadion
|
ENB-stadion
| null |
ENB-stadion
| null |
English: Germany and Ghana match at the FIFA World Cup June 23rd, 2010.
| null |
image/jpeg
| 2,592
| 3,872
| true
| true
| true
|
Die ENB-stadion is 'n stadion in Soweto, Johannesburg, Suid-Afrika. Die stadion is reg langs die hoofkantoor van die Suid-Afrikaanse Sokkerassosiasie waar die kantore van FIFA en die Plaaslike Reëlingskomitee vir die 2010 Sokkerwêreldbeker gesetel was. Met 'n kapasiteit van 94 700 is dit die grootste stadion in Afrika.
Die stadion het sedert sy konstruksie in 1987 as die FNB-stadion bekend gestaan, maar is tydelik na Sokkerstad herdoop om aan FIFA se neutrale borgskap-vereistes te voldoen.
In 1990 het Nelson Mandela sy eerste vrye toespraak in die stadion gelewer, nadat hy uit die vonnis vrygelaat is. Op 10 Desember 2013 is dit as plek vir 'n roudiens vir hom gebruik. Dit was ook die tuiste van Chris Hani se begrafnis.
Dit was ook die plek vir die eindstryd van die FIFA Sokker-Wêreldbekertoernooi in 2010, wat tussen Nederland en Spanje beslis is. Tydens die wêreldbeker se sluitingseremonie op die dag van die eindstryd het Nelson Mandela sy laaste openbare verskyning hier gemaak.
|
Die ENB-stadion (ook genoem FNB-stadion, Sokkerstad of Soccer City) is 'n stadion in Soweto, Johannesburg, Suid-Afrika. Die stadion is reg langs die hoofkantoor van die Suid-Afrikaanse Sokkerassosiasie (SAFA-huis) waar die kantore van FIFA en die Plaaslike Reëlingskomitee vir die 2010 Sokkerwêreldbeker gesetel was. Met 'n kapasiteit van 94 700 is dit die grootste stadion in Afrika.
Die stadion het sedert sy konstruksie in 1987 as die FNB-stadion bekend gestaan, maar is tydelik na Sokkerstad herdoop om aan FIFA se neutrale borgskap-vereistes te voldoen.
In 1990 het Nelson Mandela sy eerste vrye toespraak in die stadion gelewer, nadat hy uit die vonnis vrygelaat is. Op 10 Desember 2013 is dit as plek vir 'n roudiens vir hom gebruik. Dit was ook die tuiste van Chris Hani se begrafnis.
Dit was ook die plek vir die eindstryd van die FIFA Sokker-Wêreldbekertoernooi in 2010, wat tussen Nederland en Spanje beslis is. Tydens die wêreldbeker se sluitingseremonie op die dag van die eindstryd het Nelson Mandela sy laaste openbare verskyning hier gemaak.
|
|
lmo
|
https://lmo.wikipedia.org/wiki/Lissandretta
|
Lissandretta
| null |
Lissandretta
|
Ona via de Lissandretta
|
English: from Ataturk Boulevard, Ismet Inonu Avenue and Lighthouse Türkçe: Atatürk Bulvarı'ndan, İsmet İnönü Caddesi ve Fener'in görünüşü
| null |
image/jpeg
| 1,944
| 2,592
| true
| true
| true
|
Lissandretta a l'è ona città de la Turchia meridional, per la precision de la Provincia de Hatay. La se troeuva longh el Mar Mediterrani, del qual l'è on pòrt important, in del golf che 'l pòrta 'l sò nòmm. L'è vesina al confin con la Siria.
L'è stada fondada del Lissander el Grand e l'è stada part de la Siria francesa tra el 1919 e 'l 1939. On temp la cuntava ona presenza numerosa anca de Arab e de Armen, che però adess l'è molto diminuida, anca grazie ai operazion de guerra etniga operaa di Turch ai inizzi del XX secol.
|
Lissandretta (İskenderun in Turch; al-ʼIskandarūn in Arab; Alexandrétta in Grech; Alessandretta in Italian; Alejandreta in Spagnoeu; Alexandrette in Frances; Alexandretta in Todesch stòrich) a l'è ona città de la Turchia meridional, per la precision de la Provincia de Hatay. La se troeuva longh el Mar Mediterrani, del qual l'è on pòrt important, in del golf che 'l pòrta 'l sò nòmm. L'è vesina al confin con la Siria.
L'è stada fondada del Lissander el Grand e l'è stada part de la Siria francesa tra el 1919 e 'l 1939. On temp la cuntava ona presenza numerosa anca de Arab e de Armen, che però adess l'è molto diminuida, anca grazie ai operazion de guerra etniga operaa di Turch ai inizzi del XX secol.
|
|
es
|
https://es.wikipedia.org/wiki/Regi%C3%B3n_de_Hambol
|
Región de Hambol
| null |
Región de Hambol
|
Ubicación de la región (en verde)
|
English: The location of Hambol region (green) in Côte d'Ivoire. The other shaded areas represent the other parts of Vallée du Bandama District.
| null |
image/jpeg
| 4,257
| 4,137
| true
| true
| true
|
Hambol es una de las treinta y una regiones de Costa de Marfil. En mayo de 2014 tenía una población censada de 429 977 habitantes. Está formada por los siguientes departamentos, que se muestran igualmente con población de mayo de 2014:
Dabakala 189,254
Katiola 106,905
Niakaramandougou 133,818
|
Hambol es una de las treinta y una regiones de Costa de Marfil. En mayo de 2014 tenía una población censada de 429 977 habitantes. Está formada por los siguientes departamentos, que se muestran igualmente con población de mayo de 2014:
Dabakala 189,254
Katiola 106,905
Niakaramandougou 133,818
|
|
fr
|
https://fr.wikipedia.org/wiki/Bullina
|
Bullina
|
Liste des espèces
|
Bullina / Liste des espèces
| null |
Français : Bullina vitrea à la Réunion.
| null |
image/jpeg
| 816
| 1,200
| true
| true
| true
|
Bullina est un genre de mollusques gastéropodes opistobranches de la famille des Aplustridae.
|
Selon World Register of Marine Species (2 novembre 2018) :
Bullina bruguierei A. Adams, 1850
Bullina callizona Sakurai & Habe in Habe, 1961
Bullina deshayesii Pilsbry, 1894
Bullina exquisita McGinty, 1955
Bullina lauta Pease, 1860
Bullina lineata (Gray, 1825)
Bullina melior (Iredale, 1929)
Bullina nobilis Habe, 1950
Bullina oblonga Sowerby III, 1897
Bullina rubeopunctata Kosuge, 1979
Bullina rubropunctata Valdés, 2008
Bullina torrei (Aguayo & Rehder, 1936)
Bullina tuncatula Lin, 1989
Bullina virgo Habe, 1950
Bullina virgoides Helwerda, 2015 †
Bullina vitrea Pease, 1860
|
|
hy
|
https://hy.wikipedia.org/wiki/%D4%BF%D5%A1%D5%BA%D5%B8%D6%82%D5%AC%D5%A5_%D5%A7_%D4%BA%D5%B5%D5%B8%D6%82%D5%B6%D5%A1%D5%AF
|
Կապուլե է Ժյունակ
|
Պատկերասրահ
|
Կապուլե է Ժյունակ / Պատկերասրահ
| null |
Français : Sculpture d'Antoine Bourdelle. Ces trois figures ont été exposées en 1899 sous le titre de La Guerre, les figures hurlantes. Elles ont été créées dans le cadre du projet du Monument aux Morts de Montauban de 1870 (1894 - 1902). Finalement, non utilisées dans le monument de Montauban, cette sculpture connut une existence indépendante.
| null |
image/jpeg
| 3,264
| 2,448
| true
| true
| true
|
Կապուլե է Ժյունակ, համայնք Ֆրանսիայում, որը գտնվում է Միջին Պիրենեյան մարզի Արյեժ գավառում։ Մտնում է Տարասկոն սյուր Արեժ կանտոնի կազմի մեջ։ Հանդիսանում է Ֆուա շրջանը։
Համայնքի INSEE կոդ՝ 09077։
| null |
|
el
|
https://el.wikipedia.org/wiki/%CE%A1%CF%8C%CF%87%CE%B9%CE%B5%CF%81_%CF%86%CE%B1%CE%BD_%CE%BD%CF%84%CE%B5%CF%81_%CE%92%CE%AC%CE%B9%CE%BD%CF%84%CE%B5%CE%BD
|
Ρόχιερ φαν ντερ Βάιντεν
|
Πρώιμος βίος και μαθητεία
|
Ρόχιερ φαν ντερ Βάιντεν / Πρώιμος βίος και μαθητεία
|
Το τρίπτυχο Μπρακ, περ. 1452, Μουσείο του Λούβρου)
|
English: The_Braque_Triptych_interior
| null |
image/jpeg
| 540
| 1,859
| true
| true
| true
|
Ο Ρόχιερ φαν ντερ Βάιντεν ήταν πρώιμος Φλαμανδός ζωγράφος. Όσα έργα του έχουν διασωθεί αποτελούνται κυρίως από θρησκευτικά τρίπτυχα, πίνακες βωμών καθώς και μονά ή δίπτυχα πορτρέτα που ζωγράφισε ύστερα από ανάθεση. Αν και ο βίος του ήταν σε γενικές γραμμές ομαλός, ήταν ιδιαίτερα επιτυχημένος ως καλλιτέχνης και διεθνώς διάσημος. Τα έργα του εξάχθηκαν - ή υφαρπάχθηκαν - στην Ισπανία και στην Ιταλία. Ανάμεσα σε άλλες, έλαβε παραγγελίες από τον Φίλιππο Γ΄ τον Καλό, Ολλανδούς ευγενείς και ξένους πρίγκηπες.
Μέχρι το τελευταίο ήμισυ του 15ου αιώνα είχε εκτοπίσει σε δημοτικότητα τον Γιαν βαν Άικ. Η φήμη του, εν τούτοις, κράτησε μόνο μέχρι τον 17ο αιώνα και, κυρίως λόγω αλλαγής στις προτιμήσεις των φιλότεχνων, είχε σχεδόν ξεχαστεί μέχρι τα μέσα του 18ου αιώνα. Η φήμη του σταδιακά αποκαταστάθηκε κατά τα επόμενα 200 χρόνια και σήμερα είναι γνωστός, μαζί με τον φαν Άικ και τον Ρομπέρ Καμπέν ως ο τρίτος μεγάλος, με χρονολογική σειρά, ανάμεσα στους μεγάλους πρώιμους Φλαμανδούς καλλιτέχνες και ως ο καλλιτέχνης του 15ου αιώνα με τη μεγαλύτερη επίδραση στους επερχόμενους.
|
Λόγω της απώλειας των αρχείων το 1695 και εκ νέου το 1940, λίγα επιβεβαιωμένα γεγονότα της ζωής του καλλιτέχνη έχουν διασωθεί. Ο Rogelet de le Pasture (Ροζελέ της βοσκής) γεννήθηκε στην Τουρναί του σημερινού Βελγίου το 1399 ή το 1400. Ο πατέρας του ονομαζόταν Ανρί ντε λα Παστύρ (Henri de le Pasture) και η μητέρα του Ανιές ντε Βατρελό (Agnes de Watrélos). Νυμφεύτηκε γύρω στα 1426 την Ελιζαμπέτ Χόφφερτ (Elisabeth Goffaert) και αναγορεύτηκε σε επίσημο ζωγράφο των Βρυξελλών το 1436. Τότε άλλαξε το όνομά του από τη γαλλική στη φλαμανδική μορφή, ονομαζόμενος φαν ντερ Βάιντεν. Η οικογένεια Παστύρ είχε εγκατασταθεί στην Τουρναί, όπου ο πατέρας του καλλιτέχνη εργαζόταν ως κατασκευαστής μαχαιριών (maître-coutelier).
Το 1426 ο Ρόχιερ νυμφεύτηκε την Ελιζαμπέτ, κόρη του κατασκευαστή παπουτσιών των Βρυξελλών Γιαν Χόφφερτ (Jan Goffaert) και της συζύγου του Κάτελυν φαν Στόκεμ (Cathelyne van Stockem). Ο Ρόχιερ και η Ελίζαμπετ απέκτησαν τέσσερα παιδιά: Ο Κορνήλιος (γενν. 1427) έγινε Καρτουσιανός μοναχός, η Μαργκαρέτα γεννήθηκε το 1432. Πριν της 21 Οκτωβρίου 1435 η οικογένεια εγκαταστάθηκε στις Βρυξέλλες, όπου και γεννήθηκαν τα μικρότερα παιδιά τους: Ο Πίιτερ το 1437 και ο Γιαν το 1438. Ο Πίιτερ έγινε ζωγράφος και ο Γιαν χρυσοχόος.
Από τις 2 Μαρτίου 1436 ο Ρόχιερ απέκτησε τον τίτλο του ζωγράφου της πόλης των Βρυξελλών (stadsschilder), τίτλο με ιδιαίτερο κύρος, καθώς οι Βρυξέλλες αποτελούσαν, εκείνη την εποχή, τη σημαντικότερη πόλη εγκατάστασης της λαμπρής αυλής των Δουκών της Βουργουνδίας. Με την εγκατάστασή του στην πόλη ο Ρόχιερ άρχισε να χρησιμοποιεί τη φλαμανδική εκδοχή του ονόματός του: Ρόχιερ φαν ντερ Βάιντεν (Rogier van der Weyden), ακριβή φλαμανδική μετάφραση του Ροζιέ ντε λα Παστύρ.
Ελάχιστα είναι γνωστά για την εκπαίδευσή του ως ζωγράφου. Οι αρχειακές πηγές της Τουρναί καταστράφηκαν ολοσχερώς κατά τον Β΄ Παγκόσμιο Πόλεμο, είχαν όμως μερικά μεταγραφεί κατά τον 19ο και τις αρχές του 20ού αιώνα. Οι πηγές για τον πρώιμο βίο του καλλιτέχνη προκαλούν σύγχυση και έχουν οδηγήσει τους λογίους σε διαφορετικές ερμηνείες. Είναι γνωστό ότι το δημοτικό συμβούλιο της Τουρναί προσέφερε οκτώ στάμνες με κρασί προς τιμήν κάποιου "Maistre Rogier de le Pasture" στις 17 Νοεμβρίου 1426. Όμως, στις 5 Μαρτίου του επόμενου έτους τα αρχεία της Συντεχνίας των ζωγράφων του Αγίου Λουκά αναφέρουν ότι κάποιος "Rogelet de le Pasture" προσχώρησε στο εργαστήριο του Ρομπέρ Καμπέν, μαζί με τον Ζακ Νταρέ (Jacques Daret). Τα αρχεία δείχνουν ότι ο ντε λα Παστύρ είχε ήδη καθιερωθεί ως ζωγράφος. Μόλις πέντε χρόνια αργότερα, την 1η Αυγούστου 1432, ο ντε λα Παστύρ έλαβε τον τίτλο του "Διδασκάλου" (Maistre) της ζωγραφικής.
Αυτή η τελευταία καταγραφή περί της μαθητείας του μπορεί να εξηγηθεί από το γεγονός ότι κατά τη δεκαετία του 1420 η Τουρναί βρισκόταν σε κρίση, καθώς οι Συντεχνίες δεν λειτουργούσαν κανονικά. Η τελευταία καταγραφή μπορεί να είναι απλά μια νομική τυπικότητα. Από την άλλη, ο Ζακ Νταρέ ήταν γύρω στα 20 και ζούσε κι εργαζόταν στο εργαστήριο του Καμπέν επί τουλάχιστον μια δεκαετία.
Είναι πιθανόν ο Ρόχιερ να απέκτησε τον "ακαδημαϊκό" τίτλο του "Διδασκάλου" πριν γίνει ζωγράφος και ότι το κρασί τού δόθηκε για να τιμήσει την αποφοίτησή του. Οι εξελιγμένες και "πολυμαθείς" εικονογραφικές και συνθετικές ιδιότητες των πινάκων που τού αποδίδονται χρησιμεύουν ορισμένες φορές ως επιχείρημα υπέρ αυτής της υπόθεσης.
Η κοινωνική και διανοητική κατάσταση του Ρόχιερ στον κατοπινό του βίο ξεπέρασαν αυτές ενός απλού τεχνίτη της εποχής. Γενικά, ο στενός στυλιστικός σύνδεσμος μεταξύ των τεκμηριωμένων έργων του Ζακ Νταρέ και των πινάκων που αποδίδονται στον Ρομπέρ Καμπέν και τον φαν ντερ Βάιντεν είναι το κύριο επιχείρημα υπέρ της άποψης ότι ο Ρόχιερ διετέλεσε μαθητής του Καμπέν.
|
|
nan
|
https://zh-min-nan.wikipedia.org/wiki/Saint-Sulpice-de-Roumagnac
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/5f/Map_commune_FR_insee_code_24504.png
|
Saint-Sulpice-de-Roumagnac
| null |
Saint-Sulpice-de-Roumagnac
| null |
Map commune FR insee code 24504.png
|
Saint-Sulpice-de-Roumagnac só͘-chāi tē-tô͘ ê uī-tì
|
image/png
| 605
| 756
| true
| true
| true
|
Saint-Sulpice-de-Roumagnac sī ūi-tī Hoat-kok Aquitaine tōa-khu Dordogne séng ê chi̍t-ê commune.
|
Saint-Sulpice-de-Roumagnac sī ūi-tī Hoat-kok Aquitaine tōa-khu Dordogne séng ê chi̍t-ê commune.
|
ml
|
https://ml.wikipedia.org/wiki/%E0%B4%89%E0%B4%A4%E0%B5%8D%E0%B4%A4%E0%B4%B0_%E0%B4%95%E0%B5%8A%E0%B4%B1%E0%B4%BF%E0%B4%AF%E0%B4%AF%E0%B4%BF%E0%B4%B2%E0%B5%86_%E0%B4%B5%E0%B4%BF%E0%B4%A6%E0%B5%8D%E0%B4%AF%E0%B4%BE%E0%B4%AD%E0%B5%8D%E0%B4%AF%E0%B4%BE%E0%B4%B8%E0%B4%82
|
ഉത്തര കൊറിയയിലെ വിദ്യാഭ്യാസം
|
പ്രാഥമികവിദ്യാഭ്യാസവും സെക്കന്ററി വിദ്യാഭ്യാസവും
|
ഉത്തര കൊറിയയിലെ വിദ്യാഭ്യാസം / പ്രാഥമികവിദ്യാഭ്യാസവും സെക്കന്ററി വിദ്യാഭ്യാസവും
|
A primary school.
|
English: Primary School, DPR Korea
| null |
image/jpeg
| 1,944
| 2,592
| true
| true
| true
|
ഉത്തര കൊറിയയിലെ വിദ്യാഭ്യാസം പൊതുമേഖലയിലാണ് നടക്കുന്നത്. സർക്കാർ ആണ് മുഴുവൻ പണവും മുടക്കുന്നത്. സാർവത്രികമായ വിദ്യാഭ്യാസമാണ്. 15 വയസിനും അതിനു മുകളിലുള്ളതുമായ പൗരന്മാരുടെ ദേശീയസാക്ഷരത ഉത്തര കൊറിയയിൽ 100 ആണ്. കുട്ടികൾ ഒരു വർഷത്തെ കിൻഡർഗാർട്ടൻ, 4 വർഷത്തെ പ്രാഥമികവിദ്യാഭ്യാസാം, 6 വർഷത്തെ സെക്കന്ററി വിദ്യാഭ്യാസം, അതുകഴിഞ്ഞ് സർവ്വകലാശാല വിദ്യാഭ്യാസം എന്നിവയിലൂടെ കടന്നുപോകേണ്ടതുണ്ട്.
1988ലെ യുനെസ്കോയുടെ കണക്കുപ്രകാരം ഉത്തര കൊറിയയിൽ 35000 പ്രീ പ്രൈമറി സ്കൂളുകളും 59000 പ്രാഥമിക പാഠശാലകളും 111,000 സെക്കന്ററി സ്കൂളുകളും 23000 കോലജുകളും സർവ്വകലാശാലകളുമുണ്ട്. 4000 മറ്റു ബിരുദ ക്ലാസിൽ പഠിപ്പിക്കുന്ന അദ്ധ്യാപകരുമുണ്ട്.
| null |
|
pl
|
https://pl.wikipedia.org/wiki/Parafia_Tr%C3%B3jcy_%C5%9Awi%C4%99tej_w_Borowiu
|
Parafia Trójcy Świętej w Borowiu
| null |
Parafia Trójcy Świętej w Borowiu
| null |
Polski: kościół par. p.w. Świętej Trójcy- dzwonnica-brama Borowie, Borowie
|
Ilustracja
|
image/jpeg
| 1,944
| 2,592
| true
| true
| true
|
Parafia Świętej Trójcy w Borowiu – parafia rzymskokatolicka w Borowiu.
Parafia erygowana w 1547 roku. Obecny kościół parafialny murowany, wybudowany w latach 1985-1991, staraniem ks. Jana Borkowskiego w stylu współczesnym.
Terytorium parafii obejmuje miejscowości: Borowie, Brzuskowola, Chromin, Filipówka, Gościewicz, Jaźwiny, Kamionka, Łopacianka, Nowa Brzuza, Słup Pierwszy, Stara Brzuza.
|
Parafia Świętej Trójcy w Borowiu – parafia rzymskokatolicka w Borowiu.
Parafia erygowana w 1547 roku. Obecny kościół parafialny murowany, wybudowany w latach 1985-1991, staraniem ks. Jana Borkowskiego w stylu współczesnym.
Terytorium parafii obejmuje miejscowości: Borowie, Brzuskowola, Chromin, Filipówka, Gościewicz, Jaźwiny, Kamionka, Łopacianka, Nowa Brzuza, Słup Pierwszy, Stara Brzuza.
|
|
de
|
https://de.wikipedia.org/wiki/Liste_der_Kulturdenkmale_in_Berlin-Zehlendorf
|
Liste der Kulturdenkmale in Berlin-Zehlendorf
|
Baudenkmale
|
Liste der Kulturdenkmale in Berlin-Zehlendorf / Baudenkmale
| null |
Deutsch: Wohnhaus This is a picture of the Berliner Kulturdenkmal (cultural monument) with the ID 09075926
| null |
image/jpeg
| 1,907
| 1,824
| true
| true
| true
|
In der Liste der Kulturdenkmale von Zehlendorf sind die Kulturdenkmale des Berliner Ortsteils Zehlendorf im Bezirk Steglitz-Zehlendorf aufgeführt.
| null |
|
fr
|
https://fr.wikipedia.org/wiki/Marins_de_la_Garde_imp%C3%A9riale
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d8/Contre-amiral_%28et_g%C3%A9n%C3%A9ral_de_brigade%29_Pierre_BASTE.png
|
Marins de la Garde impériale
|
Chefs de corps
|
Marins de la Garde impériale / Chefs de corps
|
Pierre Baste
|
Contre-amiral_(et_général_de_brigade)_Pierre_BASTE
| null |
image/png
| 185
| 150
| true
| true
| true
|
Les marins de la Garde impériale constituent une unité de marine intégrée à la Garde impériale. Ce corps est directement issu du bataillon des marins de la Garde consulaire.
|
1805 : François Henri Eugène Daugier
1809 : Pierre Baste
1810 : Antoine Vattier
1811 : Honoré Joseph Antoine Ganteaume
1813 : Louis François Richard Barthélémy de Saizieu
1815 : François Louis Taillade
|
zh
|
https://zh.wikipedia.org/wiki/%E8%8B%8F%E5%B7%9E%E5%B8%82
|
苏州市
|
国际友好城市及友好交流城市
|
苏州市 / 友好城市 / 国际友好城市及友好交流城市
| null |
English: Lake Tai Rocks at Terry Schrunk Plaza, Portland, Oregon 中文: 美国俄勒冈州波特兰市特里·施罗克广场的太湖石
| null |
image/jpeg
| 3,264
| 2,448
| true
| true
| true
|
苏州，古称吴，现简称苏，是中华人民共和国江苏省东南部的一个地级市，位于长江三角洲和太湖平原的中心地带，著名的鱼米之乡、状元之乡、院士之乡、经济重镇、历史文化名城，自古享有“人间天堂”的美誉。
苏州有文字记载的历史已有4000余年，而官方认定的建城史逾2500年，是中国现存最古老的城市之一，江南吴文化的发祥地，历史上长期为江南地区一级行政区的首府和经济文化中心。早在东汉中期，就成为仅次于中国首都洛阳的全国第二大城市和世界十大城市之一，明清时期，更成为全国的经济文化中心。当时，苏州是全国最大的工商业城市，世界十大城市之一。但19世纪时受到西方列强的冲击，上海开埠与之后太平天国的庚申之劫后，工商业衰败，人口锐减外移，苏州经历了长达一百多年的衰落时期。直到20世纪80年代左右，随着苏南模式的发展和众多开发区的建立，苏州经济开始快速发展，1978-2013年年均经济增长超过14%。据联合国的报告，苏州人口在2000年至2014年年均增长6.5%，在全球超过五百万人口的城市高居增长首位，也因此被认为是全球最具潜力的新兴城市。
苏州是国内经国务院批准的享有地方立法权的较大的市之一，长江三角洲经济圈北翼最重要的经济中心，是江苏省经济最发达、现代化程度最高的城市之一，经济总量长期居全省之冠，是全省的经济中心、工商业中心、对外贸易中心和物流中心，也是全省重要的金融、文化、科教城市及交通枢纽。根据2015年官方发布的各项统计数据，苏州的人类发展指数已达到0.894，相当于世界第18位的以色列。
苏州文化底蕴深厚，是中华人民共和国首批24个国家历史文化名城之一，10个全国重点风景旅游城市之一，首批中国优秀旅游城市。苏州古典园林作为中国古典园林的代表，已列入《世界文化遗产名录》。苏州还承办过第28届世界遗产大会。在2018年举办的世界遗产城市组织第三届亚太区大会上，苏州市被授予全球首个“世界遗产典范城市”称号。苏州是中国重要的旅游城镇之一，被《米其林旅游指南》评为“三星级旅游推荐”。
|
截至2018年底，苏州市共有22个国际友好城市（省、县），此外还有数目不详的国际友好交流城市。
意大利威尼斯
加拿大维多利亚
日本池田市
日本金泽市
美国波特兰
罗马尼亚图尔恰县
韩国全州市
日本龟冈市
拉脱维亚里加
埃及伊斯梅利亚
法国格勒诺布尔
荷兰奈梅亨
日本东村山市
丹麦埃斯比约
德国康斯坦茨
新西兰陶波
日本名张市
巴西阿雷格里港
摩洛哥马拉喀什
美国杰克逊维尔
芬兰里希迈基
韩国太白市
波兰新松奇
乌克兰基辅
乌克兰扎波罗热
澳大利亚洛根
马达加斯加塔那那利佛
捷克俄斯特拉发
阿根廷圣地亚哥-德尔埃斯特罗省
智利比尼亚德尔马
日本大山町
日本广川町
澳大利亚波特兰
日本永平寺町
瑞典克鲁努贝里省
日本田原市
日本鸟取市
日本名护市
刚果共和国黑角
美国奥斯汀
马尔代夫马累
比利时西弗兰德省
纳米比亚温得和克
友好城市之间通过多种方式进行交流。例如1996年时苏州市曾赠予俄勒冈州波特兰数块太湖石，目前放置于波特兰市政厅对面的特里·施罗克广场。后来该市老城还建成了一座苏州古典园林风格的兰苏园。在该市的先锋法院广场也有指示到苏州距离的里程牌。
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Azerbaijan_at_the_2017_World_Championships_in_Athletics
|
Azerbaijan at the 2017 World Championships in Athletics
| null |
Azerbaijan at the 2017 World Championships in Athletics
|
Flag of Azerbaijan
| null | null |
image/svg+xml
| 600
| 1,200
| true
| true
| true
|
Azerbaijan competed at the 2017 World Championships in Athletics in London, United Kingdom, 4–13 August 2017.
|
Azerbaijan competed at the 2017 World Championships in Athletics in London, United Kingdom, 4–13 August 2017.
|
|
ca
|
https://ca.wikipedia.org/wiki/Siphamia_tubifer
|
Siphamia tubifer
| null |
Siphamia tubifer
| null |
English: Siphamia tubifer
| null |
image/jpeg
| 800
| 800
| true
| true
| true
|
Siphamia tubifer és una espècie de peix pertanyent a la família dels apogònids.
|
Siphamia tubifer és una espècie de peix pertanyent a la família dels apogònids.
|
|
fi
|
https://fi.wikipedia.org/wiki/Helena_Makowska
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b8/Helena_Makowska.jpg
|
Helena Makowska
| null |
Helena Makowska
|
Helena Makowska vuonna 1916.
|
photo from the magazine L'arte muta, N.1, 1916
| null |
image/jpeg
| 803
| 619
| true
| true
| true
|
Helena Makowska oli puolalaissyntyinen Italiassa ja Saksassa työskennellyt oopperalaulaja ja elokuvanäyttelijä.
Puolalaisen insinöörin perheeseen syntynyt Makowska opiskeli laulamista Milanossa. Hänen elokuvauransa alkoi Ambrosio Filmllä Torinossa vuonna 1915. Makowskan tärkeimpiä elokuvia olivat Eleuterio Rodolfin Amleto, Augusto Geninan Addio giovinezza! ja Gian Paolo Rosminon La dame in gris. Italian elokuvateollisuuden lamaannuttua Makowska työskenteli näyttelijänä ja oopperalaulajana Berliinissä ja Varsovassa. Toisen maailmansodan aikana hän vietti neljä vuotta keskitysleirissä. Viimeiset vuotensa Makowska asui Italiassa esiintyen jälleen muutamissa elokuvissa.
|
Helena Makowska (myös Elena, syntyjään Woyniewicz; 2. maaliskuuta 1893 Kryvyi Rih – 22. elokuuta 1964 Rooma) oli puolalaissyntyinen Italiassa ja Saksassa työskennellyt oopperalaulaja ja elokuvanäyttelijä.
Puolalaisen insinöörin perheeseen syntynyt Makowska opiskeli laulamista Milanossa. Hänen elokuvauransa alkoi Ambrosio Filmllä Torinossa vuonna 1915. Makowskan tärkeimpiä elokuvia olivat Eleuterio Rodolfin Amleto (1917), Augusto Geninan Addio giovinezza! (1918) ja Gian Paolo Rosminon La dame in gris (1919). Italian elokuvateollisuuden lamaannuttua Makowska työskenteli näyttelijänä ja oopperalaulajana Berliinissä ja Varsovassa. Toisen maailmansodan aikana hän vietti neljä vuotta keskitysleirissä. Viimeiset vuotensa Makowska asui Italiassa esiintyen jälleen muutamissa elokuvissa.
|
es
|
https://es.wikipedia.org/wiki/Argentina_en_la_Segunda_Guerra_Mundial
|
Argentina en la Segunda Guerra Mundial
|
Pearl Harbor
|
Argentina en la Segunda Guerra Mundial / Primeros años / Pearl Harbor
|
El Victoria, dañado por el U-201.[12]
|
BM Victoria
| null |
image/jpeg
| 278
| 698
| true
| true
| true
|
La historia de Argentina durante la Segunda Guerra Mundial fue un período complejo que comenzó en 1939 con el estallido de la guerra en Europa y acabó en 1945 con la rendición del Imperio del Japón. La influencia alemana e italiana en Argentina era fuerte, en buena medida debido a la presencia de un gran número de inmigrantes alemanes e italianos y la rivalidad tradicional de Argentina con Reino Unido, fundamentando la creencia de que el gobierno argentino respaldaba la causa del Eje. Debido a los lazos cercanos entre Alemania y Argentina, esta última se mantuvo neutral durante la mayor parte de la contienda, a pesar de las disputas internas y la presión de los Estados Unidos para forzar a Argentina a unirse a los Aliados. Argentina finalmente cedió ante la presión aliada, rompiendo relaciones con las Potencias del Eje el 26 de enero de 1944 y declarando la guerra a Alemania y Japón el 27 de marzo de 1945.
|
La situación cambió dramáticamente después del ataque japonés en Pearl Harbor y la subsiguiente entrada de Estados Unidos en la guerra. Washington quería que todos los países latinoamericanos se unieran a los Aliados. La oposición argentina motivó un embargo y bloqueo. Castillo, sin embargo, declaró el estado de emergencia después del ataque.
El mandato de Castillo debía finalizar en 1944. Inicialmente, se había acordado que Agustín Pedro Justo se postulase por segunda vez, pero tras su inesperado fallecimiento en 1943, Castillo debió buscar otro candidato, decantándose finalmente por Robustiano Patrón Costas. El ejército, por su parte, no estaba dispuesto a apoyar el fraude electoral necesario de asegurar la victoria de Costas, ni a continuar las políticas conservadoras ni arriesgar la entrada en la contienda por parte de Costas. en 1940 se volvió a insistir en este caso con una carta enviada a los Estados Unidos, con la propuesta de no interferir en la guerra, pero si declararse a favor de los aliados y actuar como país no beligerante.
La respuesta del Departamento de Estado fue enérgica: "Los Estados Unidos tiene expresamente prohibido por sus leyes intervenir para cualquier bando, y esta ley no se modificará por el Congreso". El diario La Nación publicó la información que era de absoluta reserva y generó un fuerte revuelo en el país. Los neutralistas y nacionalistas consideraban que Argentina debía preservar su comercio y su relación con todas las potencias del mundo y no intervenir en este conflicto mundial.
|
|
de
|
https://de.wikipedia.org/wiki/Schlangenwall
|
Schlangenwall
| null |
Schlangenwall
|
Schlangenwall bei Iwankowytschi
|
Українська: Змієві вали біля села Іванковичі у Васильківському районі Київської області
| null |
image/jpeg
| 2,768
| 4,000
| true
| true
| true
|
Schlangenwall ist eine Landmarke im Norden der Ukraine, in der Nähe von Kiew. Sie umfasst ein älteres System der Fortifikationswälle und eine modernere Befestigung aus dem Zweiten Weltkrieg.
Die älteren Wälle sind mit der Radiokohlenstoffmethode vom 2. Jahrhundert v. Chr. bis zum 7. Jahrhundert n. Chr. datiert. Welches Volk sie gebaut hat, ist nicht eindeutig bekannt. Hypothesen sprechen von Sarmaten, Ostgoten und frühen Ostslawen. Die Wälle sollten offensichtlich vor den Nomaden aus südlichen Steppen schützem. Die bekannten Reste der Wälle haben eine Länge von insgesamt 1000 Kilometern.
In der Epoche der Kiewer Rus wurden die Schlangenwälle unter Großfürst Wladimir dem Großen und seinen Nachfolgern ausgebaut. Neuere Abschnitte enthalten im Inneren hölzerne Rümpfe, die die Erdwälle um sie herum stabilisieren. Die Höhe der mittlerweile stark erodierten Schlangenwälle betrug etwa 8 bis 10 m. Wissenschaftler äußerten die Vermutung, dass auf den Schlangenwällen zu Wladimirs Zeiten hölzerne Befestigungen vorhanden waren. Entlang der Schlangenwälle ziehen sich auf der südlichen Seite Spuren von einem Graben.
|
Schlangenwall (ukrainisch Змієві вали; russisch Змиевы валы) ist eine Landmarke im Norden der Ukraine, in der Nähe von Kiew. Sie umfasst ein älteres System der Fortifikationswälle und eine modernere Befestigung aus dem Zweiten Weltkrieg.
Die älteren Wälle sind mit der Radiokohlenstoffmethode vom 2. Jahrhundert v. Chr. bis zum 7. Jahrhundert n. Chr. datiert. Welches Volk sie gebaut hat, ist nicht eindeutig bekannt. Hypothesen sprechen von Sarmaten, Ostgoten und frühen Ostslawen (Anten). Die Wälle sollten offensichtlich vor den Nomaden aus südlichen Steppen schützem. Die bekannten Reste der Wälle haben eine Länge von insgesamt 1000 Kilometern.
In der Epoche der Kiewer Rus wurden die Schlangenwälle unter Großfürst Wladimir dem Großen und seinen Nachfolgern ausgebaut. Neuere Abschnitte enthalten im Inneren hölzerne Rümpfe, die die Erdwälle um sie herum stabilisieren. Die Höhe der mittlerweile stark erodierten Schlangenwälle betrug etwa 8 bis 10 m. Wissenschaftler äußerten die Vermutung, dass auf den Schlangenwällen zu Wladimirs Zeiten hölzerne Befestigungen vorhanden waren. Entlang der Schlangenwälle ziehen sich auf der südlichen Seite Spuren von einem Graben.
|
|
da
|
https://da.wikipedia.org/wiki/Brugge
|
Brugge
|
Galleri
|
Brugge / Galleri
| null |
Français : Bruges (Belgique), petit pont situé entre l'église Notre-Dame et le parc du Gruuthuuse. English: Bruges (Belgium), little bridge located between the Our Lady church and the Gruuthuuse park.
| null |
image/jpeg
| 2,592
| 3,888
| true
| true
| true
|
Brugge er hovedbyen i Vestflandern i Belgien tæt ved grænsen til Holland. Brugge har 118.053 indbyggere. Kommunen har et stykke af Belgiens kyststrækning ud til Nordsøen.
Byens historie strækker sig til romersk tid. Navnet Brugge begynder at optræde i dokumenter og på mønter i 800-tallet. I højmiddelalderen blev byen et centrum for klædehandel med England som hovedleverandør af uld. I 1200-tallet var Brugge en del af Hansaen og er sammen med Novgorod, Bergen og London de fire vigtigste handelsbyer i Europa. Den middelalderlige velstand resulterede i et omfattende byggeri i sten, der i vid udstrækning er bevaret.
Senere sandede Brugges adgang til havet til, og byen stagnerede.
| null |
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Pago_Ayl%C3%A9s
|
Pago Aylés
| null |
Pago Aylés
|
Pago Aylés lies geographically within the Cariñena DOP in the province of Zaragoza in the region of Aragon
| null | null |
image/svg+xml
| 856
| 1,051
| true
| true
| true
|
Pago Aylés is a branch of Finca Aylés, a Spanish winery in Aragón, Spain. The Pago Aylés branch uses the Vino de Pago wine appellation, a classification for Spanish wine applied to individual vineyards or wine estates, unlike the Denominación de Origen Protegida or Denominación de Origen Calificada which is applied to an entire wine region. The Pago Aylés winery was formed as a Vino de Pago in 2003, and geographically it lies within the extent of the Cariñena DOP. Along with the Vino de Pago appellation, the winery sells wines under the Cariñena DOP appellation as Bodega Aylés Demba wines.
|
Pago Aylés is a branch of Finca Aylés, a Spanish winery in Aragón, Spain. The Pago Aylés branch uses the Vino de Pago wine appellation, a classification for Spanish wine applied to individual vineyards or wine estates, unlike the Denominación de Origen Protegida (DOP) or Denominación de Origen Calificada (DOCa) which is applied to an entire wine region. The Pago Aylés winery was formed as a Vino de Pago in 2003, and geographically it lies within the extent of the Cariñena DOP. Along with the Vino de Pago appellation, the winery sells wines under the Cariñena DOP appellation as Bodega Aylés Demba wines.
|
|
de
|
https://de.wikipedia.org/wiki/Alfred_Nobel
|
Alfred Nobel
|
Entdeckung der Handhabungssicherheit von Nitroglycerin
|
Alfred Nobel / Leben / Entdeckung der Handhabungssicherheit von Nitroglycerin
|
Dynamit-Werbung von 1906 im Diamantabbau- und Kriegsgebiet Deutsch-Südwestafrika
|
English: newspaper advertisement to NOBEL's DYNAMIT; "Deutsch-Südwestafrikanische Zeitung"; Swakopmund, 1906-November-10 Deutsch: Anzeige für NOBEL's DYNAMIT aus "Deutsch-Südwestafrikanische Zeitung"; Swakopmund, den 10. November 1906; 8. Jahrg. No.64
| null |
image/png
| 776
| 1,000
| true
| true
| true
|
Alfred Bernhard Nobel war ein schwedischer Chemiker und Erfinder. Ihm wurden insgesamt 355 Patente erteilt.
Nobel ist der Erfinder des Dynamits sowie Stifter und Namensgeber des Nobelpreises. Das chemische Element Nobelium wurde nach ihm benannt. Auch die Pflanzengattung Nobeliodendron O.C.Schmidt aus der Familie der Lorbeergewächse ist nach ihm benannt.
|
Um die Gefährlichkeit des Nitroglycerins bei gleich bleibender Sprengkraft zu verringern, experimentierte Nobel erfolglos mit verschiedenen Zusatzstoffen. Der Legende nach half schließlich der Zufall: 1866 kam es bei einem der zahlreichen Transporte von Nitroglycerin zu einem Zwischenfall, bei dem eines der Transportgefäße undicht wurde und reines Nitroglycerin auf die mit Kieselgur ausgepolsterte Ladefläche des Transportwagens tropfte. Die entstandene breiige Masse erregte die Aufmerksamkeit der Arbeiter, so dass sie diesen Vorfall später an Nobel meldeten. Diesem gelang hierdurch endlich die ersehnte Herstellung eines handhabungssichereren Detonationssprengstoffes. Nobel selbst bestritt immer, es habe sich um eine Zufallsentdeckung gehandelt. Er ließ sich das im Mischungsverhältnis von 3:1 optimierte Verfahren 1867 patentieren und nannte sein Produkt Dynamit.
Da der Bedarf an einem sichereren und trotzdem wirkungsvollen Sprengstoff zu dieser Zeit auch infolge der Blütezeit des Diamantenfiebers groß war, konnte Nobel durch seine Erfindung schnell ein Vermögen aufbauen. Seine Firmen lieferten Nitroglycerin-Produkte nach Europa, Amerika und Australien. Nobel selbst reiste ständig, um seine Produkte zu verkaufen. Er besaß über 90 Dynamit-Fabriken in aller Welt.
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Celtis_laevigata
|
Celtis laevigata
|
Gallery
|
Celtis laevigata / Gallery
| null |
English: Celtis laevigata, hackberry, fruit
| null |
image/jpeg
| 900
| 675
| true
| true
| true
|
Celtis laevigata is a medium-sized tree native to North America. Common names include sugarberry, Southern hackberry, or in the southern U.S. sugar hackberry or just hackberry.
Sugarberry is easily confused with common hackberry where the range overlaps. Sugarberry has narrower leaves which are smoother above. The species can also be distinguished by habitat: where the ranges overlap, common hackberry occurs primarily in upland areas, whereas sugarberry occurs mainly in bottomland areas.
Sugarberry's range extends from the Eastern United States west to Texas and south to northeastern Mexico. It is also found on the island of Bermuda.
| null |
|
arz
|
https://arz.wikipedia.org/wiki/%D9%84%D9%89_%D8%B1%D9%88%D8%A8%D9%86%D8%B3%D9%88%D9%86
|
لى روبنسون
| null |
لى روبنسون
| null |
English: Lee Robinson, a player on the Denver Broncos American football team.
| null |
image/jpeg
| 2,205
| 1,204
| true
| true
| true
|
الصفحه دى يتيمه, حاول تضيفلها لينك فى صفحات تانيه متعلقه بيها.
لى روبنسون لاعب كورة القدم الامريكيه من امريكا.
|
الصفحه دى يتيمه, حاول تضيفلها لينك فى صفحات تانيه متعلقه بيها.
لى روبنسون لاعب كورة القدم الامريكيه من امريكا.
|
|
hy
|
https://hy.wikipedia.org/wiki/%D5%88%D5%BD%D5%AF%D5%A5_%D5%A3%D5%B6%D5%A4%D5%A1%D5%AF
|
Ոսկե գնդակ
|
Հաղթողներ
|
Ոսկե գնդակ / Հաղթողներ
| null |
English: Portrait
| null |
image/jpeg
| 5,760
| 3,840
| true
| true
| true
|
Ոսկե գնդակ, ամենամյա ֆուտբոլային մրցանակ, որ շնորհվում էր ֆրանսիական «France Football» ամսագրի կողմից նախորդ տարվա ընթացքում լավագույն ելույթ ունեցող ֆուտբոլիստին՝ 1956-ից մինչև 2009-ը։ Մրցանակը ստեղծվել է Գաբրիել Անոյի նախաձեռնությամբ, որը խնդրեց իր գործընկերներին քվեարկել 1956-ին Եվրոպայի լավագույն խաղացողի համար. մրցանակը կոչում էին նաև Եվրոպայի տարվա լավագույն ֆուտբոլիստ: Առաջին հաղթողը Սթենլի Մեթյուզն էր՝ «Բլեքպուլ» ակումբից։
Ի սկզբանե, լրագրողները կարող էին միայն քվեարկել եվրոպական ակումբներում հանդես եկող եվրոպացի խաղացողների համար և այնպիսի ֆուտբոլիստներ, ինչպիսիք են Դիեգո Մարադոնան և Պելեն չէին կարող ստանալ այն։ 1995-ին, կանոնները փոփոխվեցին, ինչը թույլ տվեց ոչ եվրոպացի ֆուտբոլիստներին հաղթել մրցանակը, եթե նրանք խաղում էին եվրոպական ակումբում։ Առաջին ոչ եվրոպացին, որը հաղթեց մրցանակը կանոնների փոփոխությունից հետո լիբերիացի Ջորջ Վեան էր։ Հետագայում լրագրողների թվաքանակը նույնպես աճեց՝ հասնելով 96-ի։
Միայն երեք ֆուտբոլսիտներին է հաջողվել հաղթել մրցանակը երեքական անգամ. Յոհան Կրոյֆ, Միշել Պլատինի և Մարկո վան Բաստեն: Ընդ որում Պլատինին միակն է, որը արժանացել է Ոսկե գնդակին երեք անգամ անընդմեջ՝ 1983-1985 թվականներին։
| null |
|
da
|
https://da.wikipedia.org/wiki/Valdemar_Andersen_(plakatkunstner)
|
Valdemar Andersen (plakatkunstner)
|
Galleri
|
Valdemar Andersen (plakatkunstner) / Galleri
| null |
English: Poster of a poster exhibition in Copenhagen Zoo in 1907
| null |
image/jpeg
| 780
| 563
| true
| true
| true
|
Anders Valdemar Peter Andersen var en dansk maler, illustrator og karikaturtegner.
I 1914 tegnede Andersen sammen med Wilfred Glud årets julemærke og han stod bag motiverne til frimærkeudgivelsen i anledning af Genforeningen i 1920.
| null |
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Chad_Pinder
|
Chad Pinder
| null |
Chad Pinder
|
Pinder in 2017.
|
A's at Orioles 8/23/17
| null |
image/jpeg
| 1,149
| 936
| true
| true
| true
|
Chadwick Hudson Pinder is an American professional baseball utility player for the Oakland Athletics of Major League Baseball.
|
Chadwick Hudson Pinder (born March 29, 1992) is an American professional baseball utility player for the Oakland Athletics of Major League Baseball (MLB).
|
|
sr
|
https://sr.wikipedia.org/wiki/Plazma_televizor
|
Plazma televizor
|
HD i SD razlučivost
|
Plazma televizor / Prednosti i mane / HD i SD razlučivost
|
Plasma ekran je prvi put upotrijebljen kod PLATO računarskog terminala
|
PLATO V Terminal with plasma display 1981 (Programmed Logic for Automated Teaching Operations), PLATO I was ~1960 the first generalized computer assisted instruction system
| null |
image/jpeg
| 1,024
| 768
| true
| true
| true
|
Plazma ekran je vrsta pljosnatog ekrana koja je tipična za plazmu TV. Naziv „plazma” dolazi od građe svakog piksela koja je u suštini fluorescentna cijev. U stvarnosti plazma TV ima par miliona takvih malih fluorescentnih cijevi. Fluorescentna cijev je svjetlosni izvor u kojem se vidljiva svjetlost dobija na fluorescentnom sloju pobuđenim ultraljubičastim zračenjem koje nastaje električnim izbojem u smjesi živine pare i plemenitih plinova. Svaki piksel zapravo sadrži tri ćelije koje imaju tri različite primarne boje i kombinacijom napona signala može se postići različita boja koju vidimo na ekranu.
Plazmu ekran ne bi trebalo miješati sa ekranom od tekućih kristala ili LCD, koji koristi sasvim drugačiju tehnologiju. LCD TV koristi zapravo jedno ili dva velika fluorescentna svjetla kao pozadinsko svijetlo, koje osvijetljava crvenu, zelenu ili plavu boju na prednjem dijelu LCD ekrana.
|
HD Ready je akronim za savremene televizore barem za diretni prikaz video sadržaja visoke (HD) rezolucije 720p (1280 x 720 piksela progresivno), bez postupka skaliranja i 1080i s primjenom skaliranja. Dakako, prikazuju i sadržaje svih nižih rezolucija, u kvalitetu koju te rezolucije omogućavaju.
HD je akronim za visoku rezoluciju (720p, 1080i, 1080p, 1440p). Osigurava daleko bolji kvalitet TV ili računarske slike, odnosno preciznije razlaganje sitnih detalja od strandardne (SD) rezolucije zaslona (480i/p u Evropi ili 576i/p u Americi). Ima daleko veće memorijske potrebe u skladištenju i prenosu podataka od standardne rezolucije, kao i znatno veće zahtjeve na brzinu računarske obrade video sadržaja. Koristi se po pravilu zajedno s drugim srodnim akronimima (HDTV, HD DVD, HDMI i dr.).
Televizijski prenos se za sada ne emituje u 1080p kvaliteta, ali tu rezoluciju (1920 x 1080 progresivno) koriste Blu-ray i HD DVD optički diskovi za distribuciju video sadržaja (filmova i računarskih igara) visokog kvaliteta.
Kvalitet 1080i slike neprimjetno je slabija od iste na Full HD televizorima, koji je prikazuju bez skaliranja.
Neki HD Ready televizori mogu prikazati i 1080p sadržaj uz primjenu skaliranja, što ima primjenu samo za prikaz filmova sa Blu-ray diskova.
Hrvatska radio-televizija HD sadržaje od 2008. godine kodira MPEG-4 / H.264 codec-om, koga praktično ne podržava gotovo ni jedan tip savremenih televizora na tržištu, pa se prijem signala treba osigurati dodatnim zemaljskim (DVB-T) prijemnicima (tunerima) koji podržavaju MPEG-4, uz primjenu "obične" analogne antene, prikladne i za "hvatanje" digitalnog signala visoke rezolucije. Trenutno nije poznato kada će kabelski operateri isporučivati HD programe na kabelskoj (DVB-C) televizijskoj mreži.
Svega nekoliko nekodiranih televizijskih programa vidljivih iz Hrvatske je dostupno na satelitskoj televiziji u HD kvaliteti (Astra HD Promo, Anixe HD, BBC HD, HD Visio Promo, Melody Zen, Luxe TV HD, HD 5 Promo i Venice HD).
Skaliranje je postupak kojim je omogućeno prikazivanje video sadržaja više rezolucije na uređajima niže rezolucije (npr. prikaz 1080i emisija na HD ready televizorima).
HD DVD standard izlazi iz uporabe nakon 2008. godine kada se ustaljuje Blu-ray kao prihvaćeni standard za video sadržaje visokog kvaliteta.
|
|
sr
|
https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0
|
Сахара
|
Географија
|
Сахара / Географија
|
Камиле у Египту
|
A photograph of three camels, taken at the Pyramids of Giza
| null |
image/jpeg
| 1,159
| 1,613
| true
| true
| true
|
Сахара највећа је врућа пустиња и трећа највећа пустиња на свету после Антарктика и Арктика. Обухвата површину од 9.200.000 km² и може се поредити са површином целе Кине или Америке.
Сахара обухвата већину северне Африке, изузев плодне регије на обали Средоземног мора, Атласких планина Магреба и долине Нила у Египту и Судану. Она се протеже од Црвеног мора на истоку и Медитерана на северу до Атлантског океана на западу, где се пејзаж постепено мења из пустиње на приобалне равнице. На југу је ограничена Сахелом, појасом полупустињске тропске саване око долине реке Нигер и регије Судан у подсахарској Африци.
Сахара се може поделити на неколико регија, укључујући: западну Сахару, централне ахагарске планине, планине Тибести, аирске планине, пустињу Тенере и Либијску пустињу.
Клима Сахаре није одувек била аридна. У прошлости се на основу пронађених фосила закључује да је овде владала изузетно влажна клима и вегетација је била бујна. Крајем последњег леденог доба, пре око 8.000 година, у пустињи су кише биле честе, данас је она једно од најсушнијих предела на свету. Просечне падавине у Сахари су мање од 20 mm годишње.
|
Сахара покрива велике делове Алжира, Чада, Египта, Либије, Малога, Мауританије, Нигера, Западне Сахаре, Судана и Туниса. Она покрива 9.000.000 km² (3.500.000 sq mi), односно 31% целе Африке. Ако би биле обухваћене све површине са годишњим падавинама мањим од 250 мм, Сахара би обухватала 11.000.000 km² (4.200.000 sq mi). То је једна од три изразите физиографске покрајине Афричке масивне физиографске поделе.
Сахара је углавном каменита пустиња (хамада, камена висораван), песковите пустиње (пешчана мора – велике површине покривене печаним динама) формирају само мањи део, али многе од пешчаних дина су више од 180 m (590 ft). Ветар или ретке кише обликују пустињске карактеристике: пешчане дине, поља дина, пешчана мора, камене висоравни, равнице шљунка (reg), суве долине (wadi), сува језера (oued) и слане површине (shatt или chott). Неуобичајене облике земљишта укључују структуру Ричата у Мауританији.
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Austria_in_the_Eurovision_Song_Contest
|
Austria in the Eurovision Song Contest
|
Photogallery
|
Austria in the Eurovision Song Contest / Photogallery
| null |
English: Cesár Sampson performing in Eurovision 2018
| null |
image/jpeg
| 2,667
| 4,000
| true
| true
| true
|
Austria has participated in the Eurovision Song Contest 52 times since its debut in 1957. The country has won twice, in 1966 and 2014, and currently holds the record for the longest gap between wins, with 48 years between victories. The contest is broadcast in Austria by ORF. Vienna was the host city on both of the occasions that the contest was held in Austria, in 1967 and 2015.
Having finished sixth at the 1964 contest and fourth in 1965, Udo Jurgens won at his third attempt in 1966 with the song "Merci Chérie". This was Austria's only top three result of the 20th century. Austria won again in 2014, with Conchita Wurst and "Rise Like a Phoenix". Austria has finished last in the contest final seven times and finished last in the semifinal in 2012. Cesár Sampson achieved Austria's eighth top five result and second-best result of the 21st century at the 2018 contest, finishing third with the song "Nobody But You".
| null |
|
de
|
https://de.wikipedia.org/wiki/Kabinett_May_II
|
Kabinett May II
|
Kabinettsmitglieder
|
Kabinett May II / Kabinettsmitglieder
| null |
English: Official portrait of Rory Stewart
|
Rory Stewart
|
image/jpeg
| 2,072
| 1,554
| true
| true
| true
|
Das zweite Kabinett May stellte vom 11. Juni 2017 bis 24. Juli 2019 die Regierung des Vereinigten Königreichs. Theresa May war bereits seit dem 13. Juli 2016 Premierministerin; sie leitete im April 2017 eine Neuwahl des Unterhauses ein in der Hoffnung, dort die Mehrheit der Tory-Abgeordneten zu vergrößern und dadurch eine bessere Verhandlungsposition für die anstehenden Verhandlungen über den Austritt des Vereinigten Königreichs aus der Europäischen Union zu haben.
Bei der Wahl am 8. Juni 2017 erhielt ihre Partei keine Mehrheit der Abgeordnetensitze im Unterhaus. May bildete am 11. Juni 2017 eine Minderheitsregierung. Ein Vertrag mit der DUP zur Unterstützung der Minderheitsregierung wurde am 27. Juni 2017 unterzeichnet.
Nach dem Rücktritt von Michael Fallon wurde Gavin Williamson neuer Verteidigungsminister. Auf den Amtsverzicht von Priti Patel folgte Penny Mordaunt als neue Ministerin für Internationale Entwicklung.Damian Green wurde am 20. Dezember 2017 von May zum Rücktritt aufgefordert und kam dem auch nach. Sein Posten als Erster Minister blieb zunächst vakant.
Im Januar 2018 bildete May ihr Kabinett um, um den Verlust von Damian Green zu kompensieren.
|
Nach der Unterhauswahl 2017 wurde das Kabinett umgebildet.
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Ordre_du_Nichan_El-Anouar
|
Ordre du Nichan El-Anouar
| null |
Ordre du Nichan El-Anouar
|
JM Abdul Aziz (center medal)
|
English: picture of J.M. Abdul Aziz (1905–1958)
| null |
image/jpeg
| 491
| 382
| true
| true
| true
|
The Ordre du Nichan El-Anouar was established in 1887 as a colonial order of merit of the Tajurah sultanate in French Somaliland.
|
The Ordre du Nichan El-Anouar (Arabic: Order of the Light) was established in 1887 as a colonial order of merit of the Tajurah sultanate in French Somaliland.
|
|
it
|
https://it.wikipedia.org/wiki/Nyctiphruretus
|
Nyctiphruretus
| null |
Nyctiphruretus
| null |
Italiano: Fossil of Nyctiphruretus, an extinct reptile- Took the picture at Dinosaurium, Prague
| null |
image/jpeg
| 1,240
| 1,276
| true
| true
| true
|
Il nictifrureto è un rettile estinto, appartenente ai pararettili. Visse nel Permiano medio e i suoi resti fossili sono stati ritrovati in Russia.
|
Il nictifrureto (gen. Nyctiphruretus) è un rettile estinto, appartenente ai pararettili. Visse nel Permiano medio (circa 268 - 262 milioni di anni fa) e i suoi resti fossili sono stati ritrovati in Russia.
|
|
zh-TW
|
https://zh.wikipedia.org/zh-tw/%E5%B7%B4%E5%80%AB%E8%A5%BF%E4%BA%9E%E7%B5%B2%E7%B6%A2%E4%BA%A4%E6%98%93%E6%89%80
|
巴倫西亞絲綢交易所
|
圖集
|
巴倫西亞絲綢交易所 / 圖集
| null |
This is a photo of a monument indexed in the Spanish heritage register of Bienes de Interés Cultural under the reference RI-51-0000968. Fisheye view of the ceiling of the Salón Columnario of the Lonja de la Seda de Valencia, showing its characteristic columns
| null |
image/jpeg
| 3,456
| 5,184
| true
| true
| true
|
巴倫西亞的絲綢交易所是位於西班牙的一座建築物，修建於1482年至1548年期間，是一座商品交易所，亦令人回想起當時巴倫西亞強大的經濟實力。面積超過2000平方米。交易所為哥德式建築。1996年12月7日，絲綢交易所被登錄為世界文化遺產。
| null |
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Matt_Morris_(musician)
|
Matt Morris (musician)
| null |
Matt Morris (musician)
|
Morris performing at SXSW in 2010
|
English: Matt Morris performs at First Presbyterian Church at the SXSW Festival.
|
Morris performing at SXSW in 2010
|
image/jpeg
| 543
| 450
| true
| true
| true
|
Matthew David "Matt" Morris is an American producer and songwriter. He has released solo projects on Tennman/Interscope Records, but is best known for his work as a songwriter and producer for a variety of artists, including Joy Williams, Justin Timberlake, Christina Aguilera, Kelly Clarkson, Reba McEntire, Mary J. Blige, Sarah McLachlan, Kimbra, and Cher.
He achieved early fame when he appeared on the Disney Channel television series The All-New Mickey Mouse Club, A.K.A. MMC in the early 1990s, where he was a cast member from 1991 to 1996. Morris' January 2010 performance of Leonard Cohen's "Hallelujah" with Justin Timberlake and Charlie Sexton on the Hope for Haiti Now telethon became the most downloaded song from the international broadcast's digital release and went to #1 on the iTunes music chart and #13 on the Billboard Hot 100.
|
Matthew David "Matt" Morris (born Matthew Burton Morris on May 9, 1979) is an American producer and songwriter. He has released solo projects on Tennman/Interscope Records, but is best known for his work as a songwriter and producer for a variety of artists, including Joy Williams, Justin Timberlake, Christina Aguilera, Kelly Clarkson, Reba McEntire, Mary J. Blige, Sarah McLachlan, Kimbra, and Cher.
He achieved early fame when he appeared on the Disney Channel television series The All-New Mickey Mouse Club, A.K.A. MMC in the early 1990s, where he was a cast member from 1991 to 1996 (seasons 4–7). Morris' January 2010 performance of Leonard Cohen's "Hallelujah" with Justin Timberlake and Charlie Sexton on the Hope for Haiti Now telethon became the most downloaded song from the international broadcast's digital release and went to #1 on the iTunes music chart and #13 on the Billboard Hot 100.
|
|
ru
|
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%88-%D1%81%D1%8E%D1%80-%D0%9C%D0%B5%D1%80
|
Вильфранш-сюр-Мер
|
Достопримечательности (фотогалерея)
|
Вильфранш-сюр-Мер / Достопримечательности (фотогалерея)
| null |
Français : Le Quai de l'Amiral Courbet bordant le Port de la Santé à Villefranche-sur-Mer.
| null |
image/jpeg
| 1,944
| 2,592
| true
| true
| true
|
Вильфра́нш-сюр-Мер — средиземноморский город и коммуна на юго-востоке Франции в регионе Прованс — Альпы — Лазурный берег, департамент Приморские Альпы, округ Ницца, кантон Босолей. До марта 2015 года коммуна являлась административным центром одноимённого упразднённого кантона.
| null |
|
be
|
https://be.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%8D%D0%B7%D1%96%D0%B4%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%BA%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D1%8B%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%8B_%D0%B2%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%96%D0%BD%D0%B5_(2004)
|
Прэзідэнцкія выбары ва Украіне (2004)
| null |
Прэзідэнцкія выбары ва Украіне (2004)
| null |
English: Ukrainian Presidential Election October 2004 - Highest vote (Final Round)
| null |
image/png
| 1,749
| 2,466
| true
| true
| true
|
Прэзідэнцкія выбары ва Украіне 2004 года былі праведзены 31 кастрычніка, 21 лістапада і 26 снежня 2004 года. Прэзідэнцкія выбары былі чацвёртымі выбарамі, якія прайшлі ва Украіне пасля здабыцця незалежнасці ад Савецкага Саюза. На апошніх этапах вынікі былі аспрэчаныя паміж лідарам апазіцыі Віктарам Юшчанкам і тагачасным прэм'ер-міністрам Віктарам Януковічам з Партыі рэгіёнаў. Выбары праходзілі ў вельмі напружанай палітычнай атмасферы, з абвінавачваннямі ў прадузятасці СМІ, запалохванні выбаршчыкаў і атручванні кандыдата Юшчанка.
Паводле выбарчага закону Украіны, для абрання прэзідэнта выкарыстоўваецца сістэма ў два туры, у якіх кандыдат павінен атрымаць большасць галасоў з усіх пададзеных бюлетэняў. Першы тур галасавання адбыўся 31 кастрычніка 2004 года. Паколькі ні адзін з кандыдатаў не набраў 50% галасоў, другі тур галасавання паміж двума кандыдатамі-лідарамі прэзідэнцкай кампаніі, Віктарам Юшчанкам і Віктарам Януковічам, адбыўся 21 лістапада. Цэнтральная выбарчая камісія абвясціла вынікі 23 лістапада, у другім туры выбараў перамог Віктар Януковіч.
|
Прэзідэнцкія выбары ва Украіне 2004 года былі праведзены 31 кастрычніка, 21 лістапада і 26 снежня 2004 года. Прэзідэнцкія выбары былі чацвёртымі выбарамі, якія прайшлі ва Украіне пасля здабыцця незалежнасці ад Савецкага Саюза. На апошніх этапах вынікі былі аспрэчаныя паміж лідарам апазіцыі Віктарам Юшчанкам і тагачасным прэм'ер-міністрам Віктарам Януковічам з Партыі рэгіёнаў. Выбары праходзілі ў вельмі напружанай палітычнай атмасферы, з абвінавачваннямі ў прадузятасці СМІ, запалохванні выбаршчыкаў і атручванні кандыдата Юшчанка.
Паводле выбарчага закону Украіны, для абрання прэзідэнта выкарыстоўваецца сістэма ў два туры, у якіх кандыдат павінен атрымаць большасць (50% і больш) галасоў з усіх пададзеных бюлетэняў. Першы тур галасавання адбыўся 31 кастрычніка 2004 года. Паколькі ні адзін з кандыдатаў не набраў 50% (ці больш) галасоў, другі тур галасавання паміж двума кандыдатамі-лідарамі прэзідэнцкай кампаніі, Віктарам Юшчанкам і Віктарам Януковічам, адбыўся 21 лістапада. Цэнтральная выбарчая камісія абвясціла вынікі 23 лістапада, у другім туры выбараў перамог Віктар Януковіч. Вынікі выбараў былі аспрэчаныя, Віктар Юшчанка і яго прыхільнікі, а таксама многія міжнародныя назіральнікі сцвярджалі, што выбары сфальсіфікаваныя.
Наступныя падзеі прывялі да палітычнага крызісу ва Украіне з шырокай мірнай дэманстрацыяй, якая атрымала назву «Аранжавая рэвалюцыя». Вярхоўны суд Украіны ануляваў афіцыйныя вынікі і загадаў паўтарыць другі тур галасавання.
Канчатковае паўторнае галасаванне адбылося 26 снежня. Віктар Юшчанка быў абвешчаны пераможцам з 52% галасоў і 44% у Януковіча.
Міжнародныя назіральнікі паведамілі, што паўторнае галасаванне лічыцца больш справядлівым, чым папярэдняе.
|
|
ru
|
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%B3%D0%BE-%D0%92%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%90%D0%B7%D0%B8%D1%8F
|
Юго-Восточная Азия
|
Ретроспектива экономических интересов ЮВА
|
Юго-Восточная Азия / Ретроспектива экономических интересов ЮВА
|
Ретроспективная схема экономических интересов и сфер влияния азиатской и океанической (Австралия, Новая Зеландия, Папуа-Новая Гвинея) подсистем АТР. Источник:[5]
|
Русский: Ретроспективная схема экономических интересов и сфер влияния азиатской и океанической (Австралия, Новая Зеландия, Папуа-Новая Гвинея) подсистем АТР. (для статьи Юго-Восточная Азия). Источник: Литвинов Н.Н. Стратегический менеджмент на примере Азиатско-Тихоокеанского региона. Монография. — М., 2010. — 200 [10] с. — (Strategic Management in the Asian-Pacific) - ISBN 978-5-91252-029-7
| null |
image/jpeg
| 5,326
| 7,735
| true
| true
| true
|
Ю́го-Восто́чная А́зия — регион, охватывающий континентальные и островные территории между Японией, Китаем, Индией и Австралией. Включает полуостров Индокитай и Малайский архипелаг; часть Азиатско-Тихоокеанского региона.
|
Представленная укрупненная схема экономических интересов и сфер влияния азиатской и океанической подсистем АТР построена по принципам, приведенным в тематическом разделе статьи История Океании со следующими добавлениями:
на схеме подписаны некоторые известные города-колонии;
территории, ранее включавшие несколько стран, объединены одним цветом, например, Индокитайский союз. В скобках могут указываться год их основания или исторический период существования. Прежние границы или демаркационные линии обозначены пунктиром.
|
|
pl
|
https://pl.wikipedia.org/wiki/Szk%C5%82%C3%B3w
|
Szkłów
|
Galeria
|
Szkłów / Galeria
| null |
Беларуская (тарашкевіца): Ратуша. г. Шклоў This is a photo of Belarusian heritage monument. Reference number: 512Г000565 ( WLM)
| null |
image/jpeg
| 600
| 800
| true
| true
| true
|
Szkłów – białoruskie miasto położone w obwodzie mohylewskim przy ujściu rzeki Szkłówki do Dniepru. Jest stolicą rejonu szkłowskiego. 16,4 tys. mieszkańców.
| null |
|
ru
|
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B0
|
Минимальная масса
|
Использование функции синуса
|
Минимальная масса / Экзопланеты / Использование функции синуса
|
Анимация, показывающая, как работает функция синуса (красным).
y
=
sin
(
θ
)
{\displaystyle y=\sin(\theta )}
отображается на координату Y (красная точка) на единичной окружности (зеленым цветом) под углом θ
|
English: We have the unit circle (with radius = 1) in green, placed at the origin at the bottom right. In the middle of this circle, in yellow, is represented the angle theta (θ). This angle is the amount of counter-clockwise rotation around the circle starting from the right, on the x-axis, as illustrated. An exact copy of this little angle is shown at the top right, as a visual illustration of the definition of θ. At this angle, and starting at the origin, a (faint) green line is traced outwards, radially. This line intersects the unit circle at a single point, which is the green point spinning around at a constant rate as the angle θ changes, also at a constant rate. The vertical position of this point is projected straight (along the faint red line) onto the graph on the left of the circle. This results in the red point. The y-coordinate of this red point (the same as the y-coordinate of the green point) is the value of the sine function evaluated at the angle θ, that is: y coordinate of green point = sin θ As the angle θ changes, the red point moves up and down, tracing the red graph. This is the graph for the sine function. The faint vertical lines seen passing to the left are marking every quadrant along the circle, that is, at every angle of 90° or π/2 radians. Notice how the sine curve goes from 1, to zero, to -1, then back to zero, at exactly these lines. This is reflecting the fact sin(0) = 0, sin(π/2) =1, sin(π) = 0 and sin(3π/ 2) -1 A similar process is done with the x-coordinate of the green point. However, since the x-coordinate is tilted from the usual convention to plot graphs (where y = f(x), with y vertical and x horizontal), an “untilt” operation was performed in order to repeat the process again in the same orientation, instead of vertically. This was represented by a “bend”, seen on the top right. Again, the green point is projected upwards (along the faint blue line) and this “bent” projection ends up in the top graph’s rightmost edge, at the blue point. The y-coordinate of this blue point (which, due to the “bend” in the projection, is the same as the x-coordinate of the green point) is the value of the cosine function evaluated at the angle θ, that is: x coordinate of green point = cos θ The blue curve traced by this point, as it moves up and down with changing θ, is the the graph of the cosine function. Notice again how it behaves at it crosses every quadrant, reflecting the fact cos(0) = 1, cos(π/2) = 0, cos(π) = -1 and cos(3π/2) = 0.
| null |
image/gif
| 390
| 650
| true
| true
| true
|
В астрономии минимальная масса — это минимальная расчётная масса нижней границы наблюдаемых объектов, таких как планеты, звезды, туманности, и черные дыры.
Минимальная масса является широко используемым параметром для внесолнечных планет, определяемых с помощью доплеровской спектроскопии, при которой масса определяется с использованием функции масс двойных звёзд. Этот метод выявляет планеты, измеряя изменения в движении звёзд в зоне прямой видимости, поэтому реальные наклонения орбиты и истинные массы планет обычно неизвестны. Это результат вычисления функции sin i.
Если можно определить наклон орбиты i, истинная масса может быть получена из рассчитанной минимальной массы с использованием следующего соотношения:
Вероятно, что наименьшая масса для черной дыры приблизительно равна массе Планка.
|
В тригонометрии единичная окружность — это окружность с радиусом равным единице с центром в начале координат (0,0) в декартовой системе координат.
Пусть линия через начало координат, составляющая угол θ с положительной половиной оси x, пересекает единичную окружность. Координаты x и y этой точки пересечения равны cos(θ) и sin(θ) соответственно. Расстояние точки от начала координат всегда равно 1.
|
|
fr
|
https://fr.wikipedia.org/wiki/Parabuthus_mossambicensis
|
Parabuthus mossambicensis
| null |
Parabuthus mossambicensis
| null |
English: Parabuthus mossambicensis feeding.
| null |
image/jpeg
| 2,076
| 3,402
| true
| true
| true
|
Parabuthus mossambicensis est une espèce de scorpions de la famille des Buthidae.
|
Parabuthus mossambicensis est une espèce de scorpions de la famille des Buthidae.
|
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Austin_%26_Shambleau
|
Austin & Shambleau
|
Notable works
|
Austin & Shambleau / Notable works
| null |
English: Front and eastern side of the I&M Building, located at 220 W. Colfax Avenue in South Bend, Indiana, United States. Built in 1929, it is listed on the National Register of Historic Places.
| null |
image/jpeg
| 2,816
| 2,112
| true
| true
| true
|
Austin & Shambleau was an American architectural partnership in South Bend, Indiana in the United States. It was founded by Norman Roy Shambleau and Ennis Raymond Austin. It has been described as "the most distinguished architectural firm in Northern Indiana" of the early 1900s A number of the firm's works are listed on the U.S. National Register of Historic Places.
|
Works by the firm or either partner include (with attribution):
Hager House, 415 W. Wayne, South Bend, Indiana (Austin & Shambleau), NRHP-listed
I & M Building, 220 W. Colfax, South Bend, Indiana (Austin & Shambleau), NRHP-listed
James A. Judie House, 1515 E. Jefferson Blvd., South Bend, Indiana (Austin & Shambleau), NRHP-listed
Knights of Pythias Lodge, 224 W. Jefferson, South Bend, Indiana (Shambleau, N. Roy), NRHP-listed
Tower Building, 216 W. Washington, South Bend, Indiana, (Austin & Shambleau), NRHP-listed
Several works in East Washington Street Historic District, Roughly between E. Colfax and E. Washington Sts., and St. Louis Ave. and Eddy St., South Bend, Indiana (Shambleau, N. Roy), NRHP-listed
Several works in Howard Park Historic District, roughly between E. Jefferson and Wayne Sts., N. Eddy and the St. Joseph R., South Bend, Indiana (Shambleau, N. Roy); (Austin and Shambleau), NRHP-listed
|
|
pl
|
https://pl.wikipedia.org/wiki/Mercury_M-Series
|
Mercury M-Series
|
Czwarta generacja
|
Mercury M-Series / Czwarta generacja
|
Mercury M-Series IV - tył
|
1966 Mercury Truck - looks to be on propane
| null |
image/jpeg
| 1,704
| 2,272
| true
| true
| true
|
Mercury M-Series – samochód osobowo-dostawczy typu pickup klasy pełnowymiarowej produkowany pod amerykańską marką Mercury w latach 1947 – 1968.
|
Mercury M-Series IV został zaprezentowany po raz pierwszy w 1960 roku.
Podobnie jak bliźniaczy Ford F-Series, Mercury M-Series czwartej gneracji utrzymano w bardziej kanciastych proporcjach nadwoziach, z kolei pod kątem technicznym samochód oparto na nowej platformie niosącej znacznie masywniejszy przedział transportowy, a także i kabinę pasażerską. Z przodu pojawiła się prostokątna atrapa chłodnicy, a także nisko osadzone okrągłe reflektory i wąskie tylne lampy umieszczone pionowo.
|
|
no
|
https://no.wikipedia.org/wiki/Novaja_Sibir
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d9/RussiaNovayaSibir.png
|
Novaja Sibir
| null |
Novaja Sibir
|
Novaja Sibir i Russland.
| null | null |
image/png
| 178
| 300
| true
| true
| true
|
Novaja Sibir eller Ny-Sibir er ei av Nysibirøyene mellom Laptevhavet og Østsibirhavet i Russland. Med et areal på 6200 km² er den akkurat ikke med på listen over de 100 største øyene i verden. Novaja Sibir er en lav øy og det høyeste punktet er bare 76 meter over havet. Den er dekket av tundravegetasjon og hører administrativt til republikken Sakha.
|
Novaja Sibir eller Ny-Sibir (russisk: Новая Сибирь) er ei av Nysibirøyene mellom Laptevhavet og Østsibirhavet i Russland. Med et areal på 6200 km² er den akkurat ikke med på listen over de 100 største øyene i verden. Novaja Sibir er en lav øy og det høyeste punktet er bare 76 meter over havet. Den er dekket av tundravegetasjon og hører administrativt til republikken Sakha.
|
fa
|
https://fa.wikipedia.org/wiki/%D8%A8%D9%84%D9%86%D8%AF%D9%82%D8%AF%D8%AA%D8%B1%DB%8C%D9%86_%D8%A7%D9%86%D8%B3%D8%A7%D9%86%E2%80%8C%D9%87%D8%A7
|
بلندقدترین انسانها
|
بلندقدترین ورزشکاران در رشتههای گوناگون
|
بلندقدترین انسانها / بلند قدترینها در زمینهها و کارهای گوناگون / بلندقدترین ورزشکاران در رشتههای گوناگون
|
Zdeno Chara, the tallest player in لیگ ملی هاکی history.
|
Zdeno Chara, picture taken by Janothird January 28th, 2006 in Ottawa
| null |
image/jpeg
| 913
| 641
| true
| true
| true
|
فهرست بلند قدترین انسانها که ممکن است زنده باشند یا درگذشته باشند.
| null |
|
ja
|
https://ja.wikipedia.org/wiki/%E5%B7%9D%E8%B6%8A%E5%B8%82%E8%94%B5%E9%80%A0%E3%82%8A%E8%B3%87%E6%96%99%E9%A4%A8
|
川越市蔵造り資料館
| null |
川越市蔵造り資料館
|
川越市蔵造り資料館
|
English: Kawagoe Kuratsukuri Museum日本語: 川越市蔵造り資料館
| null |
image/jpeg
| 1,536
| 2,048
| true
| true
| true
|
川越市蔵造り資料館は、埼玉県川越市にある川越市立の博物館。
|
川越市蔵造り資料館（かわごえしくらづくりしりょうかん）は、埼玉県川越市にある川越市立の博物館。
|
|
zh
|
https://zh.wikipedia.org/zh-cn/%E8%89%BE%E5%A1%9E%E5%85%8B%E6%96%AF%E8%99%9F%E8%88%AA%E7%A9%BA%E6%AF%8D%E8%89%A6
|
艾塞克斯號航空母艦
|
菲律宾海海战
|
艾塞克斯號航空母艦 / 第二次世界大战 / 菲律宾海海战
|
1944年5月，埃塞克斯号正在停泊，并即将空袭小笠原群岛。一个月后菲律宾海海战爆发。
|
Portside view of the U.S. aircraft carrier USS Essex (CV-9), carrying a deckload of almost 100 planes. Between April and November 1944 Essex wore the Camouflage Measure 32, Design 6/10D.
| null |
image/jpeg
| 1,621
| 2,581
| true
| true
| true
|
埃塞克斯号航空母舰是一艘隶属于美国海军的航空母舰，为埃塞克斯级航空母舰的首舰。它是美军第四艘以埃塞克斯为名的军舰，纪念1799年马萨诸塞州的埃塞克斯县居民捐赠第一艘埃塞克斯舰给美国政府。由于在二战表现出色，舰上水兵称之为海军最善战之军舰。
埃塞克斯号于1941年开始建造；数月后日本突袭珍珠港，美国正式参与第二次世界大战，并加快建造埃塞克斯号等航空母舰。1943年埃塞克斯号开始参与太平洋战争。战后埃塞克斯号退役停放，并在稍后进行代号SCB-27A现代化改建。1951年埃塞克斯号完成改建后再次服役，并进行了两次朝鲜战争巡航；期间埃塞克斯号被重编为攻击航母，舷号改为CVA-9。朝鲜战争后埃塞克斯号进行代号SCB-125改建，增设斜角飞行甲板，并在稍后调往大西洋舰队。1960年埃塞克斯号重编为反潜航母，舷号改为CVS-9。除大型战争外，埃塞克斯号也介入了多场冷战危机，包括猪湾事件及古巴导弹危机；亦有份参与美国的太空计划，回收了阿波罗7号的指挥舱。
埃塞克斯号在1969年退役；于1973年除籍；最终在1975年出售拆解。
|
6月18日下午，日军侦察机发现美军第58特遣舰队。小泽治三郎欲善用日机较远的续航距离，命舰队避开美军攻击范围，留待19日与关岛的日机一举进攻；而此时斯普鲁恩斯仍未得悉日军舰队确实位置。米契尔于半夜提议舰队向西前进，使航空母舰可赶及在19日早上进入作战半径，派飞机攻击日军舰队，但斯普鲁恩斯以掩护塞班岛登陆部队为先，命舰队于晚上继续向东撤，待日出后才再向西推进，以免遭遇日军埋伏。日出前，日军侦察机多次发现美军舰队，但美军仍未掌握日军动向。次日菲律宾海海战爆发。
19日早上5时30分，蒙特利号一架F6F发现两架日机，并击落一架，海战正式展开。6时30分，贝劳森林号在关岛发现日机，稍后美军派飞机空袭当地。7时30分，日军侦察机发现部分第四分队舰只，但后续侦察机被埃塞克斯号及兰利号等击落。小泽稍后在8时30分、56分、10时及11时派出四波攻击，每波攻击的出击架次分别为69架、128架、47架及82架（大凤号及翔鹤号均于早上出击后被潜艇攻击，下午沉没）。
第一波攻击由西面直指美军舰队，于10时被威利斯·李中将的战列舰雷达发现；23分舰队开始派战机拦截。此时日机离舰队只有72英里（116千米），但却因浪费过多时间重整阵形，令美军战机得以及时爬升拦截。埃塞克斯号的第15战斗机队（VF-15）迅即击落17架；企业号、列克星敦号、邦克山号、科本斯号及普林斯顿号等战机亦出动拦截，驱逐大半来犯日机；最终日军只有一架轰炸机成功突围，在49分投弹命中南达科他号；这也是整场海战中日军仅有的一次直接命中；而日机第一波攻击只有27架成功返航。
日军第二波攻击在11时7分为美军雷达所发现；半小时后麦坎贝尔率领的12架F6F率先攻击日机，其他航母的F6F则在稍后加入；最后美军击落最少70架飞机，其中麦坎贝尔自己亦击落了五架；日机则只有31架飞机成功返航，攻击无一命中。
第三波攻击由北面进攻，在下午近1时为美军发现。此次美军战机未能有效拦截，只击落七架飞机；几架日军轰炸机更突破防守，向埃塞克斯号投弹，但无一命中。此时列克星敦号的一架SBD轰炸机在关岛脱队飞行，发现机场已泊有近30架日机，但轰炸机的穿甲弹无法有效攻击机场。第二分队指挥蒙哥马利随即命邦克山号的飞机前往协助；埃塞克斯号的部分机队亦在稍后加入攻击。
第四波攻击于下午2时由南面进攻，33架往北攻击美舰，另外49架则留在关岛西南海面索敌；此时美军战机正降落补油，拦截再次失效，部分日军轰炸机得以切入美军舰队；稍后日机先后投弹轰炸胡蜂号及邦克山号，但无一命中。23分麦坎贝尔与另外六架F6F再由埃塞克斯号起飞，与科本斯号及大黄蜂号的飞机攻击关岛；此时埃塞克斯号的雷达发现余下的日机，正前往关岛降落，美机随即追击，并击落30架飞机；麦坎贝尔个人则再击落两架；成功降落的19架日机亦受重伤，最终只有九架飞机可继续使用。
整日战斗，日军损失接近315架飞机，其一面倒之战况，使美军戏称当日战斗为马里亚纳射火鸡大赛；当日埃塞克斯号的战机共击落了63架飞机，而所属的第四分队共击落82架。
6月20日埃塞克斯号被派往攻击关岛一带的日军据点，而另外三支分队则往西追击日军舰队，击沉了飞鹰号，并击伤多艘舰只。海战结束后，日军第一机动舰队只剩下35架飞机可用。埃塞克斯号与第二及第三分队于23日往埃尼威托克休整，于24日抵达。稍后埃塞克斯号的第四分队再往空袭马里亚纳群岛至7月4日，于6日再返抵埃尼威托克休整。9日美军占领塞班岛。
7月14日埃塞克斯号离开埃尼威托克，与普林斯顿号及兰利号前往马里亚纳，轰炸关岛与天宁岛的日军据点，协助美军登陆两地。21日及24日美军分别登陆关岛北部及天宁岛，并于8月10日及2日占据两岛。美军重夺关岛后，埃塞克斯号停止攻击，返回埃尼威托克休整，于13日抵达。
|
|
zh-TW
|
https://zh.wikipedia.org/zh-tw/%E7%94%9F%E7%89%A9%E5%8C%96%E5%AD%A6%E7%9A%84%E5%8E%86%E5%8F%B2
|
生物化学的历史
|
原始的生物化學
|
生物化学的历史 / 原始的生物化學
|
四種體液與四種元素的圖示。人們曾經認為，不同性質的食物對應著不同的生理效果。比如，冷而乾的食物將會導致黑膽汁的形成。
| null | null |
image/svg+xml
| 441
| 440
| true
| true
| true
|
生物化學的歷史，可以說從那些對生命的組成和變化感興趣的古希臘人就已經萌芽，但是生物化學作為一個特定的科學學科要從19世紀初談起。 有些人認為，生物化學誕生的標誌應該是在1833年，Anselme Payen發現了第一個酶，即澱粉酶。 而另一些人認為愛德華·比希納第一次對一個複雜的生物化學進程的闡釋，是生物化學的起點。 有些人可能也會指出1842年，尤斯圖斯·馮·李比希關於新陳代謝的頗有影響力的化學理論， 甚至更早到18世紀安托萬·拉瓦錫對發酵和呼吸的研究。
英語中的生物化學一詞本身就是由詞根bio-和chemistry組合而成。這個詞在英語中第一次出現是在1848年，而在1877年，Felix Hoppe-Seyler在Zeitschrift für Physiologische Chemie第一卷的序言中把這個詞的德語形式作為「生理化學」的同義詞使用，並呼籲建立這個領域的專業研究機構。然而，也有文獻表明是德國化學家Carl Neuberg在1903年為這個新學科造出了這個詞，還有人將之歸功於科學家Franz Hofmeister。
生物化學研究的對象是生物體體內的化學過程。這個學科的歷史則是由對生物體複雜組分的發現與理解，以及對生化路徑的闡明組成。主要可以分為以下幾個部分：
在許許多多不同的生物分子之中，很大一部分是複雜的大分子，是由許多相似的小亞基組合在一起構成的。每一類聚合物對應著一套不同的亞基，例如，蛋白質就是一類聚合物，它們的亞基則是二十種胺基酸；糖類則是由單糖、雙糖和多糖組成；脂肪由脂肪酸和甘油醇組成；核酸是由核苷酸單體組成。生物化學研究這些重要生物分子的化學性質，尤其是酶促反應的化學機理。關於細胞代謝和內分泌系統的生化機理也有很詳盡的研究。生物化學的其他方面還包括遺傳密碼、蛋白質合成、跨膜運輸以及信號轉導。
|
從某種意義上來說，生物化學的研究從古代就已經開始。例如在生物學第一次引起人們興趣的時候——古中國從原始的鍊金術和生物學，發展出了一套基於陰陽和五行的醫學系統；古印度則發展出了一套類似於古希臘的四種體液的關於三種體液的概念（參見體液學說），他們也提出了身體由組織構成的概念；古希臘人的想法則與他們對物質和疾病的認識相關，即健康被認為是由人體內的四種元素和四種體液的平衡達到的。如同大多數早期科學的歷史，伊斯蘭世界對於這一方面也有顯著的貢獻，特別是伊本·西那在《醫典（The Canon of Medicine）》中對於臨床試驗和臨床藥理學的引入。從化學方面來說，最初，鍊金術的推動作用功不可沒，此外還包括了冶金學、科學方法和早期的原子論。隨著歷史的發展，近代化學研究的重要里程碑包括了門捷列夫的元素周期表、道爾頓的原子模型、以及質量守恆定律。而質量守恆定律在三個之中最為重要，因為它在一定程度上將化學與熱力學聯繫在了一起。
|
|
hu
|
https://hu.wikipedia.org/wiki/Les_Baux-de-Breteuil
|
Les Baux-de-Breteuil
|
Népesség
|
Les Baux-de-Breteuil / Népesség
|
A település népességének változása
| null | null |
image/svg+xml
| 355
| 475
| true
| true
| true
|
Les Baux-de-Breteuil település Franciaországban, Eure megyében. Les Baux-de-Breteuil Ambenay, Bémécourt, Bois-Arnault, Breteuil, Chéronvilliers, Le Fidelaire, Guernanville és Neaufles-Auvergny községekkel határos.
|
A település népességének változása:
|
|
sr
|
https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BA_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%83_%D0%91%D0%B8%D1%98%D0%B5%D1%99%D0%B8%D0%BD%D0%B8
|
Списак споменика у Бијељини
| null |
Списак споменика у Бијељини
|
Спомен плоча НОБ-у у Бијељини
| null | null |
image/jpeg
| 997
| 1,672
| true
| true
| true
|
Град Бијељина је један од већих градова у Републици Српској. Као такав носилац је културних знаменитости, а посебно када су у питању споменици подигнути важнијим личностима културе овог подручја, као и личностима које су обиљежили нашу културу. То су следећи:
|
Град Бијељина је један од већих градова у Републици Српској. Као такав носилац је културних знаменитости, а посебно када су у питању споменици подигнути важнијим личностима културе овог подручја, као и личностима које су обиљежили нашу културу. То су следећи:
|
|
pt
|
https://pt.wikipedia.org/wiki/Teatro_Guarani
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/c/c4/TheatroGuarany.jpg
|
Teatro Guarani
| null |
Teatro Guarani
|
Teatro Guarani
|
English: Teatro Guarani (Theatro Guarany in Archaic Portuguese), a teatre in Pelotas, state of Rio Grande do Sul, Brazil
| null |
image/jpeg
| 2,576
| 1,920
| true
| true
| true
|
O Teatro Guarani é um teatro situado na cidade de Pelotas, estado do Rio Grande do Sul, Brasil, inaugurado em 30 de abril de 1921.
|
O Teatro Guarani (Theatro Guarany em português arcaico) é um teatro situado na cidade de Pelotas, estado do Rio Grande do Sul, Brasil, inaugurado em 30 de abril de 1921.
|
en
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Heck%27s
|
Heck's
| null |
Heck's
|
Sign from a defunct Heck's Department Store in West Virginia
|
English: Sign from the defunct Heck's Department Store, West Virginia
| null |
image/jpeg
| 752
| 1,003
| true
| true
| true
|
Heck's Department Store, a chain of West Virginia based discount department stores, was founded by Boone County natives and businessmen Fred Haddad, Tom Ellis, and Lester Ellis and wholesale distributor Douglas Cook. The Heck's name was a combination of the names Haddad, Ellis and Cook. Haddad served as President, Lester Ellis was Vice-President, and Tom Ellis was Secretary-Treasurer.
|
Heck's Department Store, a chain of West Virginia based discount department stores, was founded by Boone County natives and businessmen Fred Haddad, Tom Ellis, and Lester Ellis and wholesale distributor Douglas Cook. The Heck's name was a combination of the names Haddad, Ellis and Cook. Haddad served as President, Lester Ellis was Vice-President, and Tom Ellis was Secretary-Treasurer.
|
|
ce
|
https://ce.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%B3%D3%80%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%88-%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%88
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/23/Volgograd1999.png
|
Европан гӀаланаш-миллионераш
| null |
Европан гӀаланаш-миллионераш
| null |
English: Flag of Volgograd Русский: Флаг Волгограда
| null |
image/png
| 300
| 450
| true
| true
| true
|
Лахахь ягарйина цхьа миллион сов бахархой болу Европехь йолу гӀаланаш. Пачхьалкхаш абатца нисйина ю. Коьрта гӀаланаш билгалъяккхина Ӏаьржа шрифтаца.
|
Лахахь ягарйина цхьа миллион сов бахархой болу Европехь йолу гӀаланаш. Пачхьалкхаш абатца нисйина ю. Коьрта гӀаланаш билгалъяккхина Ӏаьржа шрифтаца.
|
vi
|
https://vi.wikipedia.org/wiki/MP-446_Viking
|
MP-446 Viking
| null |
MP-446 Viking
| null |
English: MP-446 "Viking" 9mm Handgun
| null |
image/jpeg
| 581
| 687
| true
| true
| true
|
MP-446 Viking là loại súng ngắn bán tự động được sản xuất tại Izhevsky Mekhanchesky Zavod phát triển từ súng ngắn Yarygin. Sự khác biệt của nó với khẩu mẫu là khung được làm bằng nhựa tổng hợp, hệ thống nhắm cũng như cấu tạo nòng súng hơi khác vì nó không cần bắn loại đạn mạnh như Yarygin do đây là loại súng dành cho thị trường dân sự như thể thao và tự vệ cũng như xuất khẩu.
|
MP-446 Viking là loại súng ngắn bán tự động được sản xuất tại Izhevsky Mekhanchesky Zavod (Ижевский Mеханический Завод) phát triển từ súng ngắn Yarygin. Sự khác biệt của nó với khẩu mẫu là khung được làm bằng nhựa tổng hợp, hệ thống nhắm cũng như cấu tạo nòng súng hơi khác vì nó không cần bắn loại đạn mạnh như Yarygin do đây là loại súng dành cho thị trường dân sự như thể thao và tự vệ cũng như xuất khẩu.
|
|
de
|
https://de.wikipedia.org/wiki/KZ_Theresienstadt
|
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/21/Terezin_CZ_columbarium_Ter8.jpg
|
KZ Theresienstadt
|
Das Kolumbarium
|
KZ Theresienstadt / Das Bestattungswesen / Das Kolumbarium
|
Kolumbarium
|
Deutsch: de:Kolumbarium des Theresienstädter Lagers im Mauerwerk der Befestigungsanlage Aufnahme: 1. Juli 2006 Url: http://www.pass-weingartz.de/hw.htm
| null |
image/jpeg
| 876
| 1,052
| true
| true
| true
|
Das KZ Theresienstadt, auch Lager Theresienstadt bzw. Ghetto Theresienstadt, wurde von den deutschen Besatzern in Terezín eingerichtet. Nach der Besetzung der Tschechoslowakei machten die Nationalsozialisten aus Terezín/Theresienstadt ein Konzentrationslager im von ihnen so genannten Protektorat Böhmen und Mähren: 1940 wurde zunächst in der Kleinen Festung ein Gestapo-Gefängnis eingerichtet; im November 1941 entstand in der Garnisonsstadt ein Sammel- und Durchgangslager zunächst vor allem für die jüdische Bevölkerung des besetzten Landes. Nach der Wannseekonferenz wurden seit 1942 in das Lager auch alte oder als prominent geltende Juden aus Deutschland und anderen besetzten europäischen Ländern deportiert. In der NS-Propaganda im Deutschen Reich wurde Theresienstadt zum „Altersghetto“ verklärt und während einer kurzen Phase als angebliche „jüdische Mustersiedlung“ verschiedenen ausländischen Besuchern vorgeführt. Die Belegstärke des „Altersghettos“ schwankte stark: Zwischen Herbst 1942 bis Ende 1943 waren oft deutlich mehr als 40.000 Menschen dort untergebracht.
|
In der Nähe der Totenkammern wurden 1942 Räume zur Aufbewahrung der Asche der Verstorbenen eingerichtet. Hier wurden Tausende von Büchsen gelagert. Nach der Einäscherung wurde die Asche eingesammelt und statt in den üblichen Aschenkrügen in einfachen Büchsen aus Pappe verwahrt, die mit den Namen und den Registrationsnummern der Verstorbenen versehen waren. Tagtäglich brachte man diese Büchsen aus der Totenkammer in das Kolumbarium. „Zwei Ghettohäftlinge besorgten hier die Aufbewahrung der Büchsen in ihrer genauen Reihenfolge, so dass man eine jede ausfindig machen konnte. Diese zwei Häftlinge arbeiteten hier ungefähr zwei Jahre. Bis 1944 sind im Kolumbarium mehr als 20.000 solcher Aschenbehälter eingelagert worden.“
Im Oktober 1944 erschienen Traktoren vor dem Kolumbarium. Gruppen von Häftlingen bildeten Ketten, um die Büchsen aufzuladen, die dann an das Ufer der Eger gebracht wurden. Die Häftlinge mussten unter scharfer Bewachung die Asche in den Fluss schütten. Beim nordöstlichen Ausgang aus der Stadt, am Flussufer, wo die Asche der Verstorbenen im Wasser versenkt wurde, steht heute ein Denkmal.
|
nl
|
https://nl.wikipedia.org/wiki/Degerschlacht
|
Degerschlacht
| null |
Degerschlacht
| null |
Deutsch: Die gotische St.Petrus-Kapelle in Degerschlacht bei Reutlingen wurde 1681 als Kirche barockisiert und im 19. Jahrhundert noch einmal verändert. Links ist das Rathaus zu erkennen.
|
Raadhuis en Petruskerk
|
image/jpeg
| 1,128
| 1,488
| true
| true
| true
|
Degerschlacht is een plaats in de Duitse gemeente Reutlingen, deelstaat Baden-Württemberg, en telt 2.221 inwoners.
|
Degerschlacht is een plaats in de Duitse gemeente Reutlingen, deelstaat Baden-Württemberg, en telt 2.221 inwoners (2007).
|
|
uk
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96
|
Природно-заповідний фонд Львівської області
|
Список об'єктів і територій
|
Природно-заповідний фонд Львівської області / Список об'єктів і територій
| null |
English: Ginkgo biloba (Lviv, Kopernyka Street) This is a photo of a natural heritage site in Ukraine, id: 46-101-5047
| null |
image/jpeg
| 3,072
| 2,304
| true
| true
| true
|
Природно-заповідний фонд Львівської області становить 347 об'єктів і території ПЗФ, які розташовані на території площею 148566,864 га. З них загальнодержавного значення — 25 об'єкти площею понад 64,563 тис. га, місцевого значення — 322 об'єкти площею понад 83,9 тис. га. На частку заповідного фонду припадає майже 6,8 % території області.
|
Перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення Львівської області за районами та містами обласного значення. Зеленим підсвічено території та об'єкти загальнодержавного значення.
|
Subsets and Splits
Rainbow References in WIT
The query retrieves entries containing the word 'rainbow' in various fields, providing a basic search and limited context about where the term appears.