target stringlengths 3 926 | source stringlengths 3 923 |
|---|---|
А вирмени в тот раз лиш обимліли зострахє, бо верглиси, шо то на них напали опришки. | А вірмени лиш обімліли зо страху, бо гадали, що то на них напали опришки. |
Я від перше слухаю під стінов, шо ти тораниш отсему дурнєкови дурному, такому самому ворогови проклєтому, єк и ти. | Я слухаю під стіною, що ти базікаєш цьому дурневі дурному, такому самому ворогові проклятому, як і ти. |
Усі люде чюдувалиси, а дідок, ніби байдуже на тото, шо уни кутами про него шушокотіли, говорив далі про град з Иванчіком: «Й лишень почерез тоти бідні людскі душі зараз я пушшю цес град далі йти, бо жєль ми надсажувати їх градом. | Усі люди чудувалися, а дідок, ніби байдужий до того, що вони по кутках про нього шепотіли, говорив далі про град з Иванчіком: «І лишень через ті бідні людські душі зараз я пущу цей град далі йти, бо жаль мені надсаджувати їх градом. |
«Тай мині си здаєт, Ива’, шо то ніхто другий тобі то ни зробив, лиш Шкиндя з Довгим?». | «Та й мені здається, Ива’, що ніхто інший тобі то не зробив, лиш Шкиндя з Довгим?». |
А йиму у тот раз и писнути ни дало, бо зострахє він таки прикипів до лавиці. | А йому й писнути не дало, бо зо страху він аж прикипів до лави. |
А вилізли би ти вни таки направду з голови», — єк фиса з корча, засипіла кріз здорові зуби з печі на Дарадуду Дарадудиха. | А вилізли би вони тобі таки направду з голови», — як гадюка з корча, зашипіла крізь здорові зуби з печі на Дарадуду Дарадудиха. |
«Єк так, то тобі зараз буде зроблений для овец обертин так, шо ти шє на вечєр будеш у Ґропі на доїню овец». | «Якщо так, то зараз тобі буде зроблений для овець обертин так, що ти ще надвечір будеш у Ґропі на доїнні овець». |
Він загнав на нічь бабину дівку у хлів разом из суков тай свинев й там їх замок. | Він загнав на ніч бабину дівку в хлів разом із сукою та й свинею і там їх замкнув. |
Єк послухав я вуйну й втихомиривси, то діправди низавеликий чєс на печі усе утихло. | Як послухав я вуйну й утихомирився, то й справді скоро на печі все затихло. |
Товстий, великий рапавий ніс аж затінь робив йиму на видвислих губах пид рудим, розтріханим вусом. | Товстий великий рапавий ніс аж затінок робив йому на відвислих губах під рудим розтріпаним вусом. |
А подаючі йиго Ботикови, остро приказав: «На це пістолє, тай давай команду пропоєви, най усі разом из тобов стрілєют из своїх пістолет, бо я розмовив твоє пістолє тай їх за одним махом Божими первовічними словами так, єк уни були за одним махом замовлені-заклєті грішними первовічними словами, походючіми від злого духа ... | А подаючи його Ботикові, різко приказав: «На цей пістоль ти й давай команду пропоєві, хай усі разом із тобою стріляють зі своїх пістолів, бо я розмовив твій пістоль та й їхні за одним махом Божими первовічними словами так, як вони були за одним махом замовлені-закляті грішними первовічними словами, що походять від злог... |
Навіть то й сам Дарадуда глипнув на піч, тай лиш сердито на ню пулькнув: «Та єкий си ти кат став, шо так єс жєсно завила, єк голоден вовк?. | Навіть сам Дарадуда зиркнув на піч та й лиш сердито до неї буркнув: «Та й який тобі кат стався, що так жалісно завила, як голодний вовк?. |
Тай наокола хати хлів на вівці та свині, переділений насередині ватерником, шо в нім Дарадуда видгашував ватри, примов’єв тай чінив всєкі добрі й злі діла своїми мальфами людем. | Та й довкола хати хлів для овець і свиней, переділений посередині ватерником, що в нім Дарадуда відгашував ватри, примовляв та й чинив усякі добрі й злі діла своїми мальфами людям. |
Сердилиси вни лиш так на ґазд, чому ни рушєєт вже полонинский хід. | Сердилися вони так на ґазд, чому не рушає вже полонинський хід. |
Приперезала вна коло попружки у фустку шонайкрашші писанки, аби мати на поготові їх дати подєчним їй мушшінем. | Приперезала вона коло попружки в хустку щонайкращі писанки, аби мати напоготові їх дати подячним їй чоловікам. |
А за старшего вивчеря — то так саме був жєб’євський вивчєрь — Ґоджума. | А за старшого вівчаря так само був жаб’ївський вівчар Ґаджума. |
З него вже змаленьку користи на ґаздівстві ни було, бо лиш єк трошки він вид земні пидниґ, то видразу вже зачєв своїм поводом ити. | З нього вже змалечку користі на ґаздівстві не було, бо щойно трошки він підріс, то відразу вже почав своїм поводом іти. |
«Дєкую, Иванку!. | «Дякую, Иванку!. |
Добре є зачінати хоть йку роботу тої днини робити. | Добре починати хоч яку роботу. |
На тот їх набуток приходили наші косарі, бо ґазди виберали собі там косарів, хто кого хотів. | На той їхній набуток приходили наші косарі, бо ґазди вибирали собі там косарів, хто кого хотів. |
Делінь Иванчік єв потерпати, єк вигостит в цего страшного мальфара. | Скоро Иванчік почав потерпати, що вигостить у цього страшного мольфара. |
Буде добрий, погідний рік на бжьоли. | Буде добрий, погідний рік на бджоли. |
Казав дідо, шо у п’єтницу ни можна виберати попів из печі, аби половик кури ни бив. | Казав дідо, що в п’ятницю не можна вибирати попіл із печі, щоб половик курей не бив. |
«Та шо би було!» — засмієласи хєтро. | «Та що би було! — засміялася хитро. |
Виділи лиш, шо то чюдо, ни чоловік, нипростий. | Виділи лиш, що то чудо, не чоловік, непростий. |
…А хто знаєт, єк би то потемніло тогди на дворі, єк би Олексій сконав?. | А хтозна, як би потемніло тоді надворі, якби Олексій сконав?. |
На бесіду був тєжкий, але на ґаздівстві, то низгірше ґаздував. | На бесіду був тяжкий, але на ґаздівстві — то незгірше ґаздував. |
Єк ни стало молока на міртук, то ватаг намірєв пів міртук, а депутат нарубив пів бербениці бриндзи на него. | Якщо не вистачало молока на міртук, ватаг наміряв пів міртука, а депутат зарубував пів бербениці бринзи на нього. |
«Таже єк тобі шош треба д’мині, то ти йди суда, а мині ни випадаєт такого дорогого гостя лишєти, тай борше бічі д’тобі», — здуфално видповів Ботик їй, тай далі говорив з Иванчіком. | «Таж якщо тобі щось треба від мене, то ти йди сюди, а мені не випадає такого дорогого гостя залишати й бігти до тебе», — спогорда відповів Ботик їй і далі говорив з Иванчіком. |
Аж ноги йиму в’євали з голоду, бо лелів їсти. | Аж ноги йому в’яли з голоду. |
Ой ми знаєм, шо ти є дома. | Ой ми знаєм, що ти є дома. |
«Ой цес, и то я добре знаю, шо то цего робота», — притакуючі головов, говорив поважно старєчок: «Таже-е-е, панителю любий, мині сам Дарадуда, Біг би го побив, про це розказав тай пофаливси». | «Ой, цей, і я добре знаю, що то цього робота, — притакуючи головою, говорив поважно дідок: — Таже-е-е, приятелю любий, мені сам Дарадуда, Біг би його побив, про це розказав та й похвалився». |
Тай лишив лізти там, де лиш тилько один Довбуш сидів, бо вздрів, шо я шє до Довбушя ни дорис. | Та й уже не ліз туди, де лиш тільки один Довбуш сидів, бо вздрів, що я ще до Довбуша не доріс. |
Ни заглєдав він купити хліба у жидівскі гамбарі в Кутах та Косові, бо мав доста свого. | Не заглядав він купити хліба в єврейські крамниці в Кутах та Косові, бо мав доволі свого. |
Помав йиго за нікого. | Вважав його за нікого. |
Тфі… Тай ти си, Дми’, бігме ни встидаєш таке думати?. | Тфі… І як ти, Дми’, бігме, не встидаєшся таке думати?. |
Тай бізивно, шо мало си зробити головництво, йикби в тот раз ни ймив був за бартку Федька Дмитро Шкиндя, а Иванчіка — Довгий, тай ни розборонили, та ни розгетькали сусідив, аби над нічім кров з себе ни проливали. | Та й певно, що могло б усе і вбивством закінчитись, якби Федькову бартку не перехопив Дмитро Шкиндя, а Иванчікову — Довгий, та й не розборонили, та не розгетькали сусідів, аби через дурницю кров не проливали. |
Уни иршєні у золотій Сочєві До схід сонця рано На золотого Ивана, Їх держєв до хресту, Срібну крижму, золоту свічю Иршєний порожений Иван. | Вони хрещені в золотій Сочаві До схід сонця рано На золотого Івана, Їх держав до хресту, Срібну крижму, золоту свічу Хрещений порожений Іван. |
Але одно вам скажу, й то запамнєтайте добре, шо вас напоминаю тим, шо доків колєдників на світі, потив и нас. | Але одно вам скажу, і запам’ятайте це добре: доки колядники на світі, доти й ми. |
А на самим переді того гурту жінок данцувала куражисто півколесом йиго люба Марічка з Мандрюковов молодицев, шочєс хєтро поглипаючі масними очіма на колешню, де він притаєний лежєв, думаючі цілим серцем лишень про ню одну. | А наперед того гурту жінок танцювала звабливо його люба Марічка з Мандрюковою молодицею, щомиті хитро поглипаючи ласими очима на колешню, де він притаєний лежав, думаючи цілим серцем лише про неї одну. |
Тай зарєдив, аби ми, берези, навчілиси новомодних, хрестєнских, колєд. | Та й наказав, аби ми, берези, навчилися новомодних, християнських коляд. |
А кажут, шо «охота, то біда, гіршя від біди, бо вна всим воюєт тай усим на світі правит». | А кажуть, що охота — то біда, гірша від біди, бо вона всім воює та й усім на світі править». |
Я обчєпивси дідови поза шию руками й цулував йиго в губи пид колючєм вусом своїми слинавими вид плачю губами. | Я обхопив діда за шию руками й цілував його в губи під колючим вусом своїми слинявими від плачу губами. |
Уно парит чорта гірше илею. | Воно парить чорта гірше за єлей. |
Книзь склонив низко свою голов над столом пид вінок, а обоє Костюки почерез стів на шєпці поклали йиго йиму на голов. | Князь схилив низько голову над столом під вінок, а обоє Костюки почерез стіл на шапці поклали його йому на голову. |
Хапав по одному голими пушками, метав у воду у голубій кварті. | Хапав по одному голими пальцями, вкидав у воду в голубій кварті. |
Обійшов на зістріть сонця до трьох раз наокола хати з тайнов вечєрев, ватров й ладаном та чєпеликом у руці. | Обійшов проти сонця тричі довкола хати з тайною вечерею, ватрою і ладаном та чепеликом у руці. |
Дорогов Иванчік гадав лиш про Марічьку, шо вже з нев бирше николи на бесіді почерез Федька, аби мижи ними двома над нев головництво си ни стало. | Дорогою Иванчік гадав лиш про Марічку, що вже з нею більше ніколи не поспілкується, аби між ним і Федьком через неї убивства не сталося. |
Понедівнок, вивторок и четвер, то мушшіне. | Понеділок, вівторок і четвер — то чоловічі дні. |
Тимунь, шо в живну середу та в четвер, то дітворі побільше вже давали за «грійте діда» кукуцики, а ни писанки. | Тому що в Живну середу та в четвер більшій дітворі вже давали за «грійте діда» кукуциків, а не писанки. |
Костюк, міркуючі, шо вже делінь було чєс заводити повницу, додавав питя, аби ціле весілє було п’єне, бо п’єні побірше метали у повницу. | Костюк, міркуючи, що вже скоро час заводити повницю, додавав пиття, аби все весілля було п’яне, бо п’яні більше давали в повницю. |
А єк си ліс утихомирив, тогди си взєв Иванчік чістити свій стрілецкий стрій. | А коли ліс утихомирився, тоді взявся Иванчік чистити свій стрілецький стрій. |
Кождий каміньчик було видко на дні ріки. | Кожен камінчик було видко на дні ріки. |
Й то си минуло… однако вмер…». | І то минулося… Однаково вмер…». |
Рано, єк війшли пастирі на струнки доїти вівці, то всі вздріли, шо Малиш за головний мальфар, бо всі струпи згинули вівцям з писків тай дійків. | Рано, коли вийшли пастухи на струнки доїти овець, то всі побачили, що Малиш направду головний мольфар, бо всі струпи згинули вівцям із писків і дійок. |
А Федько єк то заздрів, то пудно осердивси. | А Федько, побачивши це, дуже розсердився. |
Иванчік глипнув на небо, тай йиму ишє гірше дало пуду, бо в тот раз небо зачєло си затєгати чорними, єк сажя, хмарами. | Иванчік глянув на небо, і його ще більший страх обійняв, бо воно почало затягатися чорними, як сажа, хмарами. |
А тогди вже хоть би й ни хотів чоловік у заїця стрілєти, то мус, бо з чортом «проте» нима. | А тоді вже хоч би й не хотів чоловік у зайця стріляти, та мусить, бо з чортом нема жарту. |
Вид горєчі, то аж топивси Иванчік. | Від гарячі аж танув Иванчік. |
З дерев падали на земню довгі, пудні тіни. | Із дерев падали на землю довгі лячні тіні. |
Видберав воду з головиці, изсипаючі на чєпелик, тріску, пацирку й пушки — у кварту, за кождим разом голосно рахуючі назістріть: «Ни вісімнаціть, ни сімнаціть, ни шишнаціть, ни п’етнаціть, ни штиринаціть, ни тринаціть, ни дванаціть, ни одинаціть, ни десіть». | Відбирав воду, зливаючи на чепелик, тріску, пацирку й пучки пальців, — у кварту, за кожним разом голосно рахуючи навспак: «Не вісімнадцять, не сімнадцять, не шістнадцять, не п’ятнадцять, не чотирнадцять, не тринадцять, не дванадцять, не одинадцять, не десять». |
За столом люде охічьнішше слухали попа, єк у церкві, бо тут пили, їли, набувалиси тай охічьно слухали йиго. | За столом люди охочіше слухали попа, ніж у церкві, бо тут пили, їли, набувалися та й прислухалися. |
Шинкарі збушно, так само видповідали: «Лиш цим си ти ни жури, Костюку, бо всі будут діздріні так єк річ, за це ми видповідаємо». | Шинкарі так само відповідали: «Лиш цим ти не журися, Костюку, бо всі будуть доглянуті так, як слід, за це ми відповідаємо». |
Найстаршя там віком жинка, старенька Самовиндючка, оперед вогню почєла на Виликдень свєчєну паску тай, ділючиси нев по кавальчікови з усим тим на «кочєлах» зибраним народом, вінчювала по тому: «Намногаліт з свєтим Юрієм, великім свєтом весни. | Найстарша за віком жінка, старенька Самовиндючка, перед вогнем розрізала освячену на Великдень паску та й, ділячись нею по шматочкові з усім тим на «кочелах» зібраним народом, віншувала: «На многа літ зі святим Юрієм, великим святом весни. |
Блискавками блискучєми захрестив у хмарах. | Блискавками захрестив. |
Єк задовго полежєв він долівлиц на земни, то ни тємив. | Як задовго пролежав він долілиць на землі — не пам’ятав. |
Старий піп, жиючі мижи ґаздами, й сам став ґаздов, й то великим богачєм, бо бездітники записували йиму свої маєтки тай брали йиго за годованця. | Старий піп, жиючи між ґаздами, і сам став ґаздою, і то великим багатієм, бо бездітні записували йому свої маєтки та й брали його за годованця. |
Тай шив собі на ним нагавиці. | Та й шив собі на нім ногавиці. |
А волохє в него ни могли стрілити, бо він їм видразу замовив стрюбу, наколи лиш її вздрів у них у руках. | А волохи в нього не могли стріляти, бо він їм відразу замовив зброю, щойно побачив її в їхніх руках. |
Навіть хотіли бити за це котюгу, але я ни дав. | Навіть хотіли бити за це пса, але я не дозволив. |
А хлопец, ни уважєючі на тото, шо си зачєло з Иванчіком дієти, деркотів, єк деркач, далі свої: «Ади, тимунь то ми й худібку свою забераємо ззавгоді з лісів, аби ни вибило її смеречє в лісах, бо в нас усі люде говорєт, шо єк сконаєт тот головний мальфар Олексій, шо вічно дражнивси з ничістов силов та уводно буртикав хма... | А хлопець, не зважаючи на те, що почало з Иванчіком діятися, деркотів, як деркач, далі своє: «Ади, тому-то ми й худібку свою забираємо загодя з лісів, аби не вибило її смеріччям у лісах, бо в нас усі люди говорять, що коли сконає той головний мольфар Олексій, що вічно дражнився з нечистою силою й завжди обертав хмарами... |
Ни журітси цим. | Не журіться цим. |
На лєганю, на уставаню. | Лягаючи й устаючи. |
У суботу увечєр кожде повинно си обмити, зчесати, а навіть скупатиси, бо казав дідо, шо хто це не виконуєт, то маєт ниспасний гріх, бо пид неділю ни можна спати занехареному. | Увечері всі повинні обмитися, зачесатися, а навіть скупатися, бо казав дідо, що хто цього не виконує, той має неспасенний гріх, бо під неділю не можна спати брудному. |
Теплом дихнуло так на земни, шо видразу тєнувси корінь ростин у земни. | Теплом дихнуло так, що відразу прокинулося коріння рослин у землі. |
Ни мав охоти з нев сидіти в хаті й торкотіти над ґаздівков. | Не мав охоти з нею сидіти в хаті й торкотіти над ґаздівкою. |
А про цу тайну примівку ніколи ни хотів нічьо зрадити. | Але з цієї таємної примовки ніколи не хотів нічого зрадити. |
«Йкими пустими дорогами?». | «Якими пустими дорогами?». |
А Дарадуда, фіґляво сміючіси, говорив: «А ти шо гадаєш, хло’, шо Дарадуда сліпий ци глухєй?. | А Дарадуда, хитро сміючись, говорив: «А ти що гадаєш, хло’, що Дарадуда сліпий чи глухий?. |
Став такий, єк був перед тим. | Став такий, як був перед тим. |
Вид Иванчіка на вечірню до церкви ніхто ни йшов, бо то було гей трошки заделеко, але й спати ніхто ни лєгав, бо казав Иванчік, шо хто спит на Великдень, то відтак кождої днини, цілий рік си йиму дрімаєт. | Від Иванчіка на вечірню до церкви ніхто не йшов, бо то було трошки задалеко, але й спати ніхто не лягав, бо казав Иванчік, що хто спить на Великдень, то відтак цілий рік буде щодня дрімати. |
А однако про тото йиго люде любили й навиділи, бо він був ґазда добрий у церкві й на парафії, тай умів з людьми по-людски жити. | Утім, його люди любили й навиділи, бо він був ґазда добрий у церкві й на парафії та й умів із людьми по-людськи жити. |
Видів смих, шо лиш оден дідо Иванчік й поза очі був завжде на мене такий добрий, єк й у очі. | Проте бачив я, що лише дідо Иванчік і позаочі був завжди до мене такий добрий, як і в очі. |
Тогди встав, поклав Иванчікови на плече руку тай поважно сказав: «Ива’! Чюєш, шо кажу, доків тобі ни примов’ю, то дотів ни буду їсти твого хліба, аби він мене ни побив», — викрутивси вид Иванчіка тай пишов надвір. | Тоді встав, поклав Иванчікові на плече руку й поважно сказав: — Ива’! Чуєш, що кажу, доки тобі не примовлю, доти не буду їсти твого хліба, аби він мене не побив», — викрутився від Иванчіка та й пішов надвір. |
Правда, дес и перереклиси мижи собов, але то дурниця, бо кажут, шо чєсом навіть и свєті в небі перерікаютси, а ни токма люде на земни би си ни перерекли. | Правда, десь і сварилися, але то дурниця, бо подейкують, що часом навіть святі в небі сваряться, а не лише люди на землі. |
«А я переверну й йиго, їв би їй штуку та калюшє, єкого ворога великого уродила на цес світ», — поостривси Иванчік, тай сердито говорив: «Таже, хльов, єк шош маєт він з тобов, то най лиш тебе перевертаєт. | «А я перепсую його, їв би їй штуку та калюшє, якого ворога великого уродила на цей світ, — погрозив Иванчік і сердито мовив: — Таж, хльов’, якщо він має щось проти тебе, то хай лиш із тобою порахунки зводить. |
Уни оба зтоваришувалиси й пишли разом горі понад бистро шумнючов ріков. | Вони стоваришувалися й пішли разом понад бистрошумною річкою. |
У Джюнди на розплєсах, то цілу добу ишє пили, гуляли, плєсали та з пістолет вибуркували колєдники, набуваючіси. | У Джюнди на розплєсах — то цілу добу ще пили, гуляли, плєсали та з пістолів пострелювали колядники, набуваючись. |
Из-за доброї долі жінка май довше рано й долежит, бо ватру накласти тай горшки уставити у пічь з варев, аби си варили, устаєт чьоловік. | За доброї долі жінка довше рано й долежить, бо вогонь розпалити та й горшки з їжею покласти в піч, щоб варилися, устає чоловік. |
А витак, шо мав путері, то рвав наопередь діда у хату. | А відтак щодуху рвонув наперед діда в хату. |
Пропадали, губ’єчіси в безвістєх світа так, єк пропадає та губитси на нім й людске житє. | Пропадали, гублячись у безвістях світу так, як пропадає й губиться на нім і людське життя. |
Він аж дух заперав у собі, так в ню вслухувавси. | Він аж дух спер у собі — так у неї вслухався. |
Заклинав їх навіки. | Заклинав їх навіки. |
Кажут, шо над Джюндов, бувало, аж билиси молдованки, тимунь йиму так шоліта горів гук туда бічі на кішню, бо про инче, ретенно, йиго туда ни перло ити, бо в него гроші завше були. | Кажуть, що над Джюндою, бувало, аж билися молдованки, тому йому так щоліта горів гук туди бігти на косовицю, бо за іншим, власне кажучи, його туди не перло йти, бо в нього гроші завше були. |
Єлена злагодила на паску свєтити кусак солонини, грубий на добру мушшінску долонь. | Єлена приготувала на паску святити шмат солонини — грубий, на добру чоловічу долоню. |
Хмари по небі то збігалиси до купи, то розтікалиси, єк котюги, тай плили у повітрю довгим, вузким стовпом. | Хмари по небі то збігалися докупи, то розтікались, як котюги, та й плили в повітрі довгим вузьким стовпом. |
Навіть вчула єго слова, йик вно просило крижми: «Хто в Бога віруєт, най даєт ми крижму». | Навіть почула його слова, як воно просило крижми: «Хто в Бога вірує, хай дасть мені крижму». |
— «Кажу вам ишє раз, шо єк ви мете мині плювати у юшку, то й я вам у ню потраф’ю плюнути». | — Кажу вам ще раз: якщо ви будете мені плювати в юшку, то і я вам у неї потрафлю плюнути». |
Книзєтам до вінчєня шити вінки ни может ані дівка, ані одовиця ні другий раз видцаниця, ані тота жінка, шо шиєт вінки умерлим. | Князятам до вінчання шити вінки не може ані дівка, ані вдовиця, ані другий раз відданиця, ані та жінка, що шиє вінки умерлим. |
Обернув ків гузірем д’горі, забив уже вершєком на то місце, де був гузір. | Обернув кілок гузарем догори, забив уже вершком на то місце, де був гузар. |
Subsets and Splits
No community queries yet
The top public SQL queries from the community will appear here once available.